- •Суть методу прямої потенціометрії. Пряме потенціометричне визначення рН розчинів.
- •4. Вибір електродів в залежності від типу реакції, що лежить в основі потенціометричного титрування.
- •5.Типи хімічних реакцій, що застосовується в потенціометричному титруванні.
- •6.Криві потенціометричного титрування, визначення точок еквівалентності на кривих потенціометричного титрування.
- •7.Способи визначення концентрації методом прямої потенціометрії. Переваги та недоліки потенціометричного титрування.
- •8.Приклади використання потенціометричного титрування у кількісному аналізі речовин з використанням реакцій окиснення-відновлення, осадження, комплексоутворення та кислотно-основної взаємодії.
- •9.Теоретичні основи амперометричного титрування.
- •10. Що спільне і що відмінне в амперометричному титруванні та полярографії?
- •11. Типи кривих амперометричного титрування, визначення кінцевої точки титрування.
- •12. Фізико-хімічні основи кондуктометричного методу аналізу. Кондуктометричне титрування.
- •13. Який вигляд має крива кондуктометричного титрування сильної кислоти сильною основою?
- •14. Який вигляд має крива кондуктометричного титрування суміші кислот hCl I ch3cooh сильною основою?
- •16 Високочастотне кондуктометричне титрування.
- •18. Класифікація методів кулонометричного аналізу.
- •19. Закони, що лежать в основі кулонометрії.
- •20. Визначення точки еквівалентності в кулонометричному титруванні.
- •15. Визначення точки еквівалентності на кривих кондуктометричного титрування.
- •21.Види забруднених осадів та їх характеристики
- •21. Гідроліз солей. Визначення реакції середовища у розчинах солей, що гідролізують.
- •22. Способи підвищення та зменшення гідролізу солей. Навести приклади використання цього процесу в аналізі.
- •24. Окислювально-відновні реакції в аналітичній хімії. Каталітичні та автокаталітичні реакції. Поняття про індуковані (спряжені) та реакції дисмутації. Навести приклади.
- •26. Фактори, що впливають на величину окислювально-відновних потенціалів. Навести приклади.
- •1) Вплив температури розчину.
- •2) Вплив присутності каталізаторів.
- •28. Основні окисники та відновники, які використовуються при аналізі іонів.
- •29. Будова комплексних сполук (теорія Вернера). Типи комплексних сполук, які використовуються в аналітичній хімії. Навести приклади. Теорія Вернера.
- •30. Константа нестійкості комплексних сполук та константа стійкості. Зв’язок між цими величинами, фактори, від яких залежить їх значення.
- •31. Умови утворення та руйнування комплексних сполук.
- •33. Умови та способи отримання колоїдних розчинів.
- •36. Методи розділення і концентрування речовин.
- •37. Механізми процесу екстракції хімічних сполук. Вимоги до органічних розчинників, які використовуються в екстракції.
- •38. Закон розподілу в екстракції. Константа розподілу, ступінь однократної екстракції, коефіцієнт розподілу, зв’язок між названими величинами. Фактори, що впливають на величину цих показників
- •39. . Криві (ізотерми) екстракції. Фактори, що впливають на характер кривих екстракції.
- •40.Застосування екстракції для ідентифікації катіонів та аніонів. Навести приклади.
- •1.Суть методу кислотно-основного титрування. Ацидиметрія та алкаліметрія.
- •2.Криві титрування методу нейтралізації. Фактори, що впливають на величину стрибка на кривій титрування.
- •5. Крива титрування слабкої кислоти.
- •6. Теорії індикаторів методу нейтралізації.
- •8.Похибки кислотно-основного титрування
- •1. Аналітична хімія як дисципліна та її завдання.
- •2. Класифікація методів хімічного аналізу в залежності від кількості аналізованого зразку. Переваги напівмікрометоду аналізу.
- •3. Способи проведення хімічних реакцій в аналізі. Навести приклади.
- •4. Основні вимоги до аналітичних реакцій. Способи підвищення чутливості та специфічності аналітичних реакцій.
- •5. Зовнішній ефект (аналітичний сигнал) якісних реакцій.
- •6. Характеристики чутливості якісних реакцій (граничне розбавлення, гранична концентрація, мінімальний об’єм граничного розбавленого розчину, границя визначення).
- •7. Систематичний та дробний аналіз. Групові та специфічні якісні реакції.
- •8. Вимоги до групового реагенту. Основні групові реагенти кислотно-основної класифікації.
- •9. Методи розділення і концентрування речовин. Навести приклади.
- •10. Види класифікацій катіонів на аналітичні групи. Їх коротка характеристика.
- •13. Фактори, що впливають на утворення осадів і повноту осадження. Вказати умови утворення та розчинення осадів на прикладі сполуки KtaAnb у випадках:
- •14. Стан електролітів в розчинах. Активна концентрація електролітів у розчинах. Зв’язок між коефіцієнтом активності та іонною силою розчину.
- •15. Електролітична дисоціація води. Іонний добуток води. Водневий та гідроксильний показники.
- •16. Дисоціація електролітів у водному середовищі. Сильні та слабкі електроліти.
- •17. Ступінь дисоціації слабких електролітів. Фактори, що впливають на його величину. Закон розведення Оствальда
- •Кислота основа
- •19. Розрахунок рН у водних розчинах сильних і слабких кислот, сильних і слабких основ.
- •Розрахунок рН розчинів слабких кислот і основ.
- •20. Призначення та склад буферних розчинів. Буферна ємність.
- •1 Класифікація методів окисно-відновного титрування.
- •2.Способи фіксування точки еквівалентності в методах окисно-відновного титрування. Їх коротка характеристика.
- •3. Редокс-індикатори. Механізм дії забарвлення редокс-індикаторів. Навести формули відповідних індикаторів.
- •4.Криві окислюваьно-відновлювального титрування. Фактори, що впливають на величину стрибка кривої титрування
- •6.Застосування перманганатометрії в аналізі. Титранти та індикатори методу.
- •1.Класифікаці методів кількісного аналізу.
- •4. Поняття про генеральну та вибіркову сукупності.
- •5. Статистична обробка результатів аналізу.?
- •1.Гравіметричний аналіз.
- •2. Основні етапи гравіметричного визначення досліджуваних речовин.
- •3. Осадова форма. Гравіметрична форма.Гравіметричний фактор.
- •4. Умови одержання аморфних та кристалічних осадів
- •5. Забруднення осадів. Види забруднень осадів.
- •1 Закон еквівалентів, його застосування.
- •2. КласифІкація тиТриметричних методів аналізу за типом хім..Реакцій. Класифікація методів титриметричного аналізу
- •3. Пряме титрування.
- •4. Зворотне титрування. Титрування за заміщенням
- •5Точка еквівалентності.Методи.
- •6.Як перевірити місткість вимірювального посуду(колб, б*бюреток, піпеток). Криві поправок.
- •7. Способи вираження концентрації розчинів Концентрація розчинів і способи її вираження
- •8.Речовини –стандарти та їх розчини.
- •Класифікація хроматографічних методів аналізу. Розподільча хроматографія, її характеристика:
- •2.Адсорбційна та іонообмінна хроматографія. Коротка характеристика. Назвати основні групи іонообмінників. Їх застосування в аналізі
- •3.Афінна хроматографія. Принцип розділення. Гель-хроматографія. Суть методу. Застосування в аналізі.
- •4.Хроматографія в тонкому шарі сорбенту. Механізми розділення речовин в тонкому шарі. Величина Rf. Фактори, що впливають на цю величину
- •5.Способи хроматографування. Характеристика одномірного, двомірного, висхідного, низхідного та кругового способів хроматографування
- •6.Сорбенти для тонкошарової хроматографії, їх модифікації. Вибір рухомої фази у тонкошаровій хроматографії.
- •8.Хроматографія на папері. Основні етапи розділення речовин на папері.
- •9.Високоефективна рідинна хроматографія. Основні теоретичні положення даного методу
- •10.Газо-адсорбційна та газо-рідинна хроматографія. Фактори, що впливають на розділення речовин за допомогою названих методів.
- •12)Основні системи і вузли газового хроматографа. Їх характеристика та призначення
- •13)Якісний газо-хроматографічний аналіз. Абсолютні та відносні параметри утримування в газовій хроматографії
- •14)Кількісний газо-хроматографічний аналіз. Метод абсолютного калібрування та метод внутрішнього стандарту в газовій хроматографії, їхні переваги та недоліки.
- •15.Ідентифікація суміші спиртів газо-хроматографічним методом аналізу
- •16.Рефрактометричний метод аналізу. Розрахунок рефрактометричного фактору, питомої та молярної рефракції речовини. Застосування рефрактометрії.
- •Метод Фаянса-Фішера-Ходакова
- •Умови проведення титрування:
- •Титрант: втор. Станд. Розчин Hg2(no3)2.
- •Переваги меркурометрії порівняно з аргентометрією:
- •Переваги комплексонів.
- •Меркуриметрія
2.Способи фіксування точки еквівалентності в методах окисно-відновного титрування. Їх коротка характеристика.
Для встановлення кінцевої точки титрування використовують:
Безіндикаторний метод- зникнення або появу забарвлення титр анту або досліджуваної речовини( розчин калію перманганату, калію дихромату, йоду).
Специфігні індикатори- речовини, які утворюють інтенсивно забарвлені сполуки з одним із компонентів окисно-відновної системи. Наприклад, при титруванні йоду використовують специфічний індикатор- крохмаль, який утворює темно-синю сполуку з І3- іонами. При титруванні феруму(ІІІ) розчином солі титану(ІІІ) як індикатор викор. Тіоціанат-іони, які утв. З ферумом(ІІІ) комплекси, забарвлені в інтенсивно-червоний колір.
Індикатори методу нейтралізації. У бромо- та броматометрії для фіксування кінцевої точки титрування використовують метиловий оранжевий або метиловий червоний, які в кінці титрування руйнуються і знебарвлюються внаслідок появи у досліджуваному розчині вільного брому.
Окисно-віднвні( редокс-) індикатори – це в основному органічні сполуки, здатні окислюватись або відновлюватись, зокрема їх окислена та відновлена форми мають різне забарвлення.
3. Редокс-індикатори. Механізм дії забарвлення редокс-індикаторів. Навести формули відповідних індикаторів.
Перехід індикатора з однієї форми в іншу і зміна його забарвлення відбувається при певному значенні потенціалу переходу, який спостерігають при однаковій концентрації окисленої та відновленої форм індикатора і розраховують за рівнянням Нернсті- Петерса. У цьому випадку половина молекул індикатора існує в окисленій, половина- у відновленій формі. Інтервал переходу індикатора, у якому відбувається зміна його забарвлення, знаходитьс в межах співвідношення концентрацій обидвох фрм від 1/10 до 10/1. Інтервал переходу редокс-індикаторів невеликий порівняно з кислотно- основними індикаторами.
Серед редокс-індикаторів розрізняють:
Індикатори, властивості яких мало залежать від рН та іонної сили розчину.
Індикатори, чутливі до зміни рН та іонної сили розчину.
Оборотні редокс-індикатори, які оборотно змінюють сво забарвлення при зміні потенціалу.
Необоротні редокс- індикатори, які необоротно окислюються або відновлюються, в результаті забарвлення індикатора змінюється необоротно.
Індикатори, властивості яких мало залежать від рН та іонної сили розчину: 2, 2- дипіридил, нітро-о- фенатролін, дифеніламін, дифеніл бензидин, варіаміноий синій, N- Фенілантранілова кислота, 1, 10- Фенантролін. Індикатори, чутливі до зміни рН та іонної сили розчину:тіазиновий синій, толуїленовий синій, 2,6- Диброміндофенол, метиловий синій, нейтральний червоний.
4.Криві окислюваьно-відновлювального титрування. Фактори, що впливають на величину стрибка кривої титрування
КРИВІ ТИТРУВАННЯ — графічна залежність параметра системи, пов’язаного з концентрацією визначуваної речовини, титранту чи продукту реакції від складу розчину в процесі титрування. К.т. наочно представляють хід реакції, покладеної в основу титриметричного аналізу. У процесі титрування змінюються рівноважні концентрації речовин
Крива окислювально - відновного титрування при відносно великій відмінності між нормальними окислювально-відновними потенціалами титрів систем .Крива окислювально-відновного титрування може бути пройдена і в зворотному напрямку, якщо до розчину окисленої форми поступово додавати сильний відновник. При цьому слід вжити заходів проти можливого окислення відновлювача киснем повітря. Друга умова, яка повинна дотримуватися в точних роботах, ставиться до необхідності підтримки постійного значення рН розчину в ході титрування, так як окислювально-відновний потенціал зазвичай знаходиться в залежності від концентрації іонів водню в розчині. З цією метою титрування проводиться в буферних сумішах з досить високою буферною ємністю.
5.Розрахунки
редокс-потенціалу в окислювально-відновлюваному
титруванні до точки еквівалентності,
у точці еквівалентності та після точки
еквівалентності
При титруванні
відбувається зміна потенціалу редокс-пар
досліджуваної речовини і титранту,вираховуючи
його за рівнянням Нернста-Петерса:
Е=
+0.059/nlgOx/Red
Потенціал
до точки еквівалентності- за пів реакцією
за участі досл.реч., а після точки
еквівалентності- за пів реакцією за
участі титр анта.У точці еквівалентності
потенціал системи визначається
присутністю обидвох редокс-пар, тому
його можна розрахувати за рівнянням,
отриманим сумуванням рівнянь для
потенціалів обидвох пар.Як результат
: Е=
