- •Суть методу прямої потенціометрії. Пряме потенціометричне визначення рН розчинів.
- •4. Вибір електродів в залежності від типу реакції, що лежить в основі потенціометричного титрування.
- •5.Типи хімічних реакцій, що застосовується в потенціометричному титруванні.
- •6.Криві потенціометричного титрування, визначення точок еквівалентності на кривих потенціометричного титрування.
- •7.Способи визначення концентрації методом прямої потенціометрії. Переваги та недоліки потенціометричного титрування.
- •8.Приклади використання потенціометричного титрування у кількісному аналізі речовин з використанням реакцій окиснення-відновлення, осадження, комплексоутворення та кислотно-основної взаємодії.
- •9.Теоретичні основи амперометричного титрування.
- •10. Що спільне і що відмінне в амперометричному титруванні та полярографії?
- •11. Типи кривих амперометричного титрування, визначення кінцевої точки титрування.
- •12. Фізико-хімічні основи кондуктометричного методу аналізу. Кондуктометричне титрування.
- •13. Який вигляд має крива кондуктометричного титрування сильної кислоти сильною основою?
- •14. Який вигляд має крива кондуктометричного титрування суміші кислот hCl I ch3cooh сильною основою?
- •16 Високочастотне кондуктометричне титрування.
- •18. Класифікація методів кулонометричного аналізу.
- •19. Закони, що лежать в основі кулонометрії.
- •20. Визначення точки еквівалентності в кулонометричному титруванні.
- •15. Визначення точки еквівалентності на кривих кондуктометричного титрування.
- •21.Види забруднених осадів та їх характеристики
- •21. Гідроліз солей. Визначення реакції середовища у розчинах солей, що гідролізують.
- •22. Способи підвищення та зменшення гідролізу солей. Навести приклади використання цього процесу в аналізі.
- •24. Окислювально-відновні реакції в аналітичній хімії. Каталітичні та автокаталітичні реакції. Поняття про індуковані (спряжені) та реакції дисмутації. Навести приклади.
- •26. Фактори, що впливають на величину окислювально-відновних потенціалів. Навести приклади.
- •1) Вплив температури розчину.
- •2) Вплив присутності каталізаторів.
- •28. Основні окисники та відновники, які використовуються при аналізі іонів.
- •29. Будова комплексних сполук (теорія Вернера). Типи комплексних сполук, які використовуються в аналітичній хімії. Навести приклади. Теорія Вернера.
- •30. Константа нестійкості комплексних сполук та константа стійкості. Зв’язок між цими величинами, фактори, від яких залежить їх значення.
- •31. Умови утворення та руйнування комплексних сполук.
- •33. Умови та способи отримання колоїдних розчинів.
- •36. Методи розділення і концентрування речовин.
- •37. Механізми процесу екстракції хімічних сполук. Вимоги до органічних розчинників, які використовуються в екстракції.
- •38. Закон розподілу в екстракції. Константа розподілу, ступінь однократної екстракції, коефіцієнт розподілу, зв’язок між названими величинами. Фактори, що впливають на величину цих показників
- •39. . Криві (ізотерми) екстракції. Фактори, що впливають на характер кривих екстракції.
- •40.Застосування екстракції для ідентифікації катіонів та аніонів. Навести приклади.
- •1.Суть методу кислотно-основного титрування. Ацидиметрія та алкаліметрія.
- •2.Криві титрування методу нейтралізації. Фактори, що впливають на величину стрибка на кривій титрування.
- •5. Крива титрування слабкої кислоти.
- •6. Теорії індикаторів методу нейтралізації.
- •8.Похибки кислотно-основного титрування
- •1. Аналітична хімія як дисципліна та її завдання.
- •2. Класифікація методів хімічного аналізу в залежності від кількості аналізованого зразку. Переваги напівмікрометоду аналізу.
- •3. Способи проведення хімічних реакцій в аналізі. Навести приклади.
- •4. Основні вимоги до аналітичних реакцій. Способи підвищення чутливості та специфічності аналітичних реакцій.
- •5. Зовнішній ефект (аналітичний сигнал) якісних реакцій.
- •6. Характеристики чутливості якісних реакцій (граничне розбавлення, гранична концентрація, мінімальний об’єм граничного розбавленого розчину, границя визначення).
- •7. Систематичний та дробний аналіз. Групові та специфічні якісні реакції.
- •8. Вимоги до групового реагенту. Основні групові реагенти кислотно-основної класифікації.
- •9. Методи розділення і концентрування речовин. Навести приклади.
- •10. Види класифікацій катіонів на аналітичні групи. Їх коротка характеристика.
- •13. Фактори, що впливають на утворення осадів і повноту осадження. Вказати умови утворення та розчинення осадів на прикладі сполуки KtaAnb у випадках:
- •14. Стан електролітів в розчинах. Активна концентрація електролітів у розчинах. Зв’язок між коефіцієнтом активності та іонною силою розчину.
- •15. Електролітична дисоціація води. Іонний добуток води. Водневий та гідроксильний показники.
- •16. Дисоціація електролітів у водному середовищі. Сильні та слабкі електроліти.
- •17. Ступінь дисоціації слабких електролітів. Фактори, що впливають на його величину. Закон розведення Оствальда
- •Кислота основа
- •19. Розрахунок рН у водних розчинах сильних і слабких кислот, сильних і слабких основ.
- •Розрахунок рН розчинів слабких кислот і основ.
- •20. Призначення та склад буферних розчинів. Буферна ємність.
- •1 Класифікація методів окисно-відновного титрування.
- •2.Способи фіксування точки еквівалентності в методах окисно-відновного титрування. Їх коротка характеристика.
- •3. Редокс-індикатори. Механізм дії забарвлення редокс-індикаторів. Навести формули відповідних індикаторів.
- •4.Криві окислюваьно-відновлювального титрування. Фактори, що впливають на величину стрибка кривої титрування
- •6.Застосування перманганатометрії в аналізі. Титранти та індикатори методу.
- •1.Класифікаці методів кількісного аналізу.
- •4. Поняття про генеральну та вибіркову сукупності.
- •5. Статистична обробка результатів аналізу.?
- •1.Гравіметричний аналіз.
- •2. Основні етапи гравіметричного визначення досліджуваних речовин.
- •3. Осадова форма. Гравіметрична форма.Гравіметричний фактор.
- •4. Умови одержання аморфних та кристалічних осадів
- •5. Забруднення осадів. Види забруднень осадів.
- •1 Закон еквівалентів, його застосування.
- •2. КласифІкація тиТриметричних методів аналізу за типом хім..Реакцій. Класифікація методів титриметричного аналізу
- •3. Пряме титрування.
- •4. Зворотне титрування. Титрування за заміщенням
- •5Точка еквівалентності.Методи.
- •6.Як перевірити місткість вимірювального посуду(колб, б*бюреток, піпеток). Криві поправок.
- •7. Способи вираження концентрації розчинів Концентрація розчинів і способи її вираження
- •8.Речовини –стандарти та їх розчини.
- •Класифікація хроматографічних методів аналізу. Розподільча хроматографія, її характеристика:
- •2.Адсорбційна та іонообмінна хроматографія. Коротка характеристика. Назвати основні групи іонообмінників. Їх застосування в аналізі
- •3.Афінна хроматографія. Принцип розділення. Гель-хроматографія. Суть методу. Застосування в аналізі.
- •4.Хроматографія в тонкому шарі сорбенту. Механізми розділення речовин в тонкому шарі. Величина Rf. Фактори, що впливають на цю величину
- •5.Способи хроматографування. Характеристика одномірного, двомірного, висхідного, низхідного та кругового способів хроматографування
- •6.Сорбенти для тонкошарової хроматографії, їх модифікації. Вибір рухомої фази у тонкошаровій хроматографії.
- •8.Хроматографія на папері. Основні етапи розділення речовин на папері.
- •9.Високоефективна рідинна хроматографія. Основні теоретичні положення даного методу
- •10.Газо-адсорбційна та газо-рідинна хроматографія. Фактори, що впливають на розділення речовин за допомогою названих методів.
- •12)Основні системи і вузли газового хроматографа. Їх характеристика та призначення
- •13)Якісний газо-хроматографічний аналіз. Абсолютні та відносні параметри утримування в газовій хроматографії
- •14)Кількісний газо-хроматографічний аналіз. Метод абсолютного калібрування та метод внутрішнього стандарту в газовій хроматографії, їхні переваги та недоліки.
- •15.Ідентифікація суміші спиртів газо-хроматографічним методом аналізу
- •16.Рефрактометричний метод аналізу. Розрахунок рефрактометричного фактору, питомої та молярної рефракції речовини. Застосування рефрактометрії.
- •Метод Фаянса-Фішера-Ходакова
- •Умови проведення титрування:
- •Титрант: втор. Станд. Розчин Hg2(no3)2.
- •Переваги меркурометрії порівняно з аргентометрією:
- •Переваги комплексонів.
- •Меркуриметрія
1. Аналітична хімія як дисципліна та її завдання.
Аналіти́чна хі́мія — розділ хімії, що розглядає принципи і методи розділення та визначення хімічного складуречовини. Виникла поряд із неорганічною хімією раніше від інших хімічних наук. Якісний аналіз визначає хімічний склад даної речовини або суміші; кількісний аналіз визначає скільки там є даної речовини.
Способи визначення хімічного складу речовини називають методами аналізу. Аналітична хімія (АХ) - це наука про методи аналізу, завданням якої є розробка їх теоретичного обгрунтування, створення нових і вдосконалення існуючих методів.
Предмет аналітичної хімії – це методи визначення хімічного складу речовин.
2. Класифікація методів хімічного аналізу в залежності від кількості аналізованого зразку. Переваги напівмікрометоду аналізу.
Аналітичні методи можна умовно поділити на класичні та інструментальні. Класичні методи використовують для розділення преципітацію, екстракцію і дистиляцію та для кількісного аналізу за кольором, запахом аботемпературою плавлення. Кількісний аналіз проводиться зважуванням або вимірюванням об'єму. Інструментальні методи використовують певне обладнання для вимірювання певних фізичних величин, наприклад, адсорбції світла,флуоресценції або електропровідності. Розділення проводиться з допомогою хроматографії або електрофорезу.
Під хімічним аналізом розуміємо сукупність дій, які мають на меті отримання інформації про хімічний склад об’єкту
Сучасна аналітична хімія має три основних розділи: якісний хімічний аналіз, кількісний хімічний аналіз й інструментальні (фізичні і фізико-хімічні) методи аналізу.
Розрізняють хімічні, фізико-хімічні та фізичні методи аналізу. Хімічні методи аналізу – базуються на проведенні певних хімічних реакцій. Наприклад для визначення наявності у розчину іонів Fe3+ додають сполуку що містить роданід іон. Червоне забарвлення свідчить про наявності у розчині катіону Fe3+. При цьому відбувається реакція: Fe3+ + 6 CNS- = [Fe(CNS)6]3- Фізико-хімічні методи аналізу – базуються на вимірюванні певних фізичних характеристик в процесі проведення хімічних реакцій. Наприклад для визначення вмісту хлоридної кислоти у розчині проводять її титрування розчином лугу. При цьому відбувається реакція: HCl + OH- = H20 + Cl- А в процесі титрування визначають рН розчину вимірюванням потенціалу індикаторного електроду. Фізичні методи аналізу – базуються на вимірюванні певних фізичних характеристик (густина, електропровідність, показник заломлення, …). Якщо в процесі аналізу використовують певні фізичні прилади та то такі методи аналізу називають інструментальними.
Інструментальні (фізичні і фізико-хімічні) методи аналізу – це методи, які базуються на використанні залежностей між вимірюваними фізичними властивостями речовин та їх якісним і кількісним складом.
напівмікроаналіз (використовують 0,05 – 0,5 г речовини або 1,0 – 10,0 мл розчину; реакції виконують за допомогою піпеток краплями; відокремлення осадів виконують центрифугуванням);
3. Способи проведення хімічних реакцій в аналізі. Навести приклади.
При виконанні якісного аналізу потрібна визначена маса наважки проби. В залежності від величини взятої для аналізу наважки, методи поділяють на: макроаналіз , напівмікроаналіз, мікроаналіз, ультрамікроаналіз, субмікроаналіз .
Крапельний аналіз – аналіз, який базується на вивченні продуктів реакції, які утворюються при змішуванні одної краплі реагенту з одною краплею досліджуваного розчину.
Якісний аналіз можна виконувати дробним і систематичним методами.
Дробний аналіз – виявлення іона чи речовини в досліджуваній пробі в присутності всіх компонентів проби за допомогою специфічного реагента.
Специфічною реакцією на іон називається така реакція, яка дозволяє виявляти його в умовах досліду в суміші з іншими іонами. Такою, наприклад, є реакція виявлення NH4+ в лужному середовищі при нагріванні, яка супроводжується виділенням аміаку, який легко розпізнається за запахом та за іншими ознаками:
NH4+ + OH– = NH3 = H2O.
З числа тих сполук, з якими звичайно мають справу при аналізі, аміак в даних умовах утворюється тільки з солей амонію. Тому реакція з лугом є специфічною для виявлення NH4+.
В аналітичній хімії частіше доводиться мати справу з реакціями, які мають однаковий або подібний ефект з декількома, а інколи з багатьма іонами. Реакції, які дають ефект лише з обмеженим числом іонів, називаються вибірковими або селективними.
мікрокристалоскопічна реакція на Pb2+ з KI, яка супроводжується утворенням характерних кристалів PbI2, може застосовуватися лише при умові, що в досліджуваному розчині концентрація Cu2+ перевищує концентрацію Pb2+ не більше, ніж в 25 разів. Відповідно, граничне відношення рівне Pb2+ : Cu2+ = 1 : 25.
