5. Крива титрування слабкої кислоти.

При побудові кривих враховують константу іонізації. При титруванні до точки еквівалентів утворюється буферна суміш. У точці еквівалента утворюються солі слабких кислот гідролізують. Початкова точка кривої титруванні зсунута на шкалі рН до високих значин і тому зменшується стрибок титрування. Точка еквівалентності знаходиться у лужному середовищі. Індикатор: фенолфталеїн метиловий синій, крезоловий пурпуровий Точка еквіваленту знаходиться у кислому середовищі. Зсування пояснюється гідролізом солі. Індикатор ( рТ-4,0-6,0) метиловий червоний,метиловий оранжевий.

6. Теорії індикаторів методу нейтралізації.

Метод нейтралізації  використовують для кількісного визначення кислот, лугів, а також солей, розчини яких унаслідок гідролізу мають кислотну або лужну реакцію. В ацидиметрії визначають розчини, які мають лужну реакція, в алкаліметрії – кислу реакцію.Точку еквівалентності фіксують по зміні рН розчину. Для візуалізації точки еквівалентності використовують індикатори кислотно-основного титрування.Ці індикатори змінюють колір при зміні рН розчину. Зміна кольору відбувається в деякому інтервалі рН середовища, який називається інтервалом переходу індикатора. Існує велика кількість індикаторів кислотно-основного титрування (їх характеристика є в довідниках з аналітичної хімії). Кожний індикатор має свій інтервал переходу індикатора – це область зміни рН в якій індикатор змінює свій колір.Індикатори також характеризуються показником титрування рТ який є серединою інтервалу переходу індикатору.

7.Титрування багатоосновних кислот Титрування багатоосновних кислот або багатокислотних основ, суміші кислот (основ), суміші солей, що гідролізують, проводять з урахуванням ступінчастої іонізації або ступінчастого постадійного гідролізу солей, багатоосновних кислот (основ), сили кислот Ка і сили основ Кb, що дає можливість диференційного титрування з фіксуванням декількох точок еквівалентності. Багатоосновні кислоти (основи) можна розглядати як суміші кислот (основ) різної сили внаслідок їх ступінчастої іонізації. Якщо кислоти (основи) значно відрізняються за силою, а відношення констант іонізації K1/K2 ≥104, то кожна з кислот (основ) буде титруватись окремо. Спочатку — найбільш сильна, потім — найбільш слабка. Таким чином, на кривій титрування спостерігають два стрибки титрування. Якщо K1/K2 ≤104, то обидві кислоти (основи) будуть відтитровуватись одночасно, і крива титрування буде мати один стрибок титрування.

8.Похибки кислотно-основного титрування

Гідрокалієва (воднева) похибка титрування

Припустимо, що показник титрування індикатора рТ, нормальність титрованої кислоти N_k мл і загальний об’єм розчину в кінці титрування V₂мл

Отже, для титрування взяли n_екв кислоти

N_екв(кислоти)=N_k·V_k/1000(моль)

Титрування закінчується при рН рівному рТ індикатора, а тому концентрація Н⁺ в кінцевій точці титрування будеN₂=10^-рТ, а Н⁺ в еквівалентах в розмірі об’ємом V₂ буде:

Гідроксильна похибка титрування.

ОН^- - похибка викликана надлишком ОН-іонів. Оскільки, титрування закінчилось при рН, що рівне рТ індикатора, то [Н⁺] = 10^-рТ; при умові надлишку ОН-іонів та за умови, що [Н⁺][ОН^-] = 10^-14 знаходимо, що концентрація [ОН^-] = 10^-14/[Н⁺] або

[ОН^-] = 10^-14/10^-рТ = 10^{- (14 - рТ)}

Отже, якщо кінцевий об’єм відтитрованого розчину V₂ мл, то в ньому міститься наступна кількість ОН ^--іонів

Кислотна похибка титрування.

Для розрахунку кислотної похибки титрування, тобто похибки, зумовленої присутністю при закінченні титрування неіонізованих молекул невідтитрованої слабкої кислоти (HAn) в розчині, напишемо перш за все рівняння для виразу константи дисоціації кислоти

 Основна похибка титрування.

Похибка зумовлена присутністю невідтитрованої основи. Запишемо дисоціацію слабкої основи і вираз для константи дисоціації:

МеОН ↔ Ме⁺ + ОН^-