52. Правила конструктивного протистояння впливові та здійснення впливу.

Міжособистісний вплив — процес і результат зміни одним індивідом поведінки, установок, намірів, уявлень, оцінок іншого індивіда.

Вплив може бути спрямованим (суб'єкт ставить перед собою завдання досягти певного результату від об'єкта впливу, що проявляється у переконанні і навіюванні) і не-спрямованим (вплив не переслідує конкретної мети, ефект його виникає у результаті дії зараження та наслідування). У спілкуванні виявляються прямий (суб'єкт відкрито пред'являє об'єкту впливу свої претензії і вимоги) та опосередкований, непрямий (вплив спрямований не на об'єкт, а на навколишнє середовище) впливи. Розрізняють також навмисний (наявність мети) і ненавмисний (наявність причини) впливи. Процес міжособистісного психологічного впливу охоплює стратегію, тактику, засоби, форми, систему аргументації і критерії його ефективності.

Соціальна психологія зосереджується на таких стратегіях впливу:

— імперативна. Відповідає "об'єктній" парадигмі в психології, згідно з якою психіка і людина загалом розглядаються як пасивний об'єкт впливу зовнішніх умов, їх продукт;

— маніпулятивна. Відповідає "суб'єктній" парадигмі, заснованій на твердженні про активність й індивідуальну вибірковість психічного відображення зовнішніх впливів, де суб'єкт здійснює перетворювальний вплив на психологічну інформацію, що надходить ззовні;

— розвивальна. Заснована на "суб'єкт-суб'єктній", "діалогічній" парадигмі, згідно з якою психіка розглядається як відкрита, наділена зовнішніми і внутрішніми контурами регулювання система.

Ці стратегії враховують усю гаму взаємин, що виявляються у процесі міжособистісної взаємодії.

Тактики впливу реалізуються у контексті передречення і управління поведінкою людей, котрі перебувають у ситуації міжособистісної взаємодії. їх вибір залежить від індивідуальних особливостей індивідів. Наприклад, ефективність більшості тактик впливу на підлеглих відрізняється від їх ефективності впливу на керівників. Серед засобів впливу виокремлюють вербальні і невербальні; серед форм впливу — мовні (письмові й усні) та наочні.

Система аргументації передбачає як абстрактні докази, так і конкретні знання, (наприклад цифрова, фактологічна інформація, яка легше сприймається, запам'ятовується і зіставляється).

Критерії ефективності впливу поділяють на стратегічні (перспективні) й тактичні (проміжні).

53. Зміст соціального впливу.

1. Соціально-психологічний вплив лежить в основі всіх суспі-льних процесів. Від народження до смерті людина перебу-ває у просторі різноманітних взаємодій і відносин з іншими людьми. Соціальний вплив, пронизуючи все людське буття, є основою структури всіх життєвих явищ. Всезагальність соціально-психологічного впливу є законом людських від-носин, який діє з такою ж необхідністю, як сила тяжіння у фізичному світі, незалежно від того, чи усвідомлюється це людьми.

2. Соціально-психологічний вплив - це тиск на людину з боку агента впливу, який здійснюється без будь-якої загрози (прямої чи опосередкованої) життю або здоров'ю об'єкта впливу, без насильницьких дій, без обмежень фізичної сво-боди дій. Об'єкт впливу вільно, добровільно приймає систему ціннісних смислів суб'єкта впливу. Цей вплив здійс-нюється на основі законів людської психіки і ґрунтується на психологічних особливостях людини, які роблять її податливою до впливу. До цих особливостей відносяться, перш за все емоційно-мотиваційна сфера особистості, її самосві-домість.

3. У психології застосовується термін «публічний ефект» для характеристики зміни поведінки людини під впливом паси-вної присутності інших. Ця присутність інших може сприй-матись як «здогаданий» (можливий) контакт, або як візуаль-не спостереження інших («мовчазний контакт»).

4. Різні люди неоднаково реагують на ситуацію присутності інших. Одні почуваються вільно, поводяться впевнено, від-чувають натхнення. Інші - навпаки: губляться, тривожаться, відчувають дискомфорт. Флойд Олпорт запропонував тер-міни для означения цих двох протилежних ефектів. Покра-щання діяльності в присутності інших отримало назву соці-альної фасілітації (соціального сприяння). Зворотний вплив, тобто погіршення діяльності, було названо інгібіцією (соці-альним гальмуванням, стримуванням).

5. Соціально-психологічний вплив здійснюється по-різному в різному середовищі взаємодії. Відмінності між цими сере-довищами можуть визначатися тим, наскільки воно є інди-відуалізованим, або на кого спрямовано вплив: на індивіда чи на широку аудиторію. Ці особливості середовища зумов-люють специфічні засоби і психологічні механізми впливу.

6. Залежно від особливостей середовища, в якому відбувається взаємодія людей, можна виділити такі види соціального впливу: соціальний вплив у спеціально створеному середо-вищі і соціальний вплив у середовищі створеному засобами масової інформації.

7. Особливістю соціального впливу в спеціально створеному середовищі є ситуація, коли агент впливу звертається до

слухачів, щоб переконати їх погодитися з певним тверджен-ням або здійснити певну дію. Аудиторія, на яку здійснюєть-ся вплив, не є індивідуалізованою. Переконання здійснюєть-ся за допомогою прийомів риторики. Мистецтво риторики є засобом, завдяки якому можна спонукати слухачів не тільки до соціальних, але й асоціальних дій. Прикладом щодо останнього є володіння ораторським мистецтвом Птлером і Джонстаунська трагедія.

Основними прийомами, що визначають успіх оратор-ського мистецтва є:

• вміння оратора говорити просто і ясно, що забезпечує правильне розуміння слухачами змісту повідомлення;

• емоційність промови, особливо якщо ця емоційність має позитивно-оптимістичний тон;

• вміння оратора створювати позитивні асоціативні зв'язки у свідомості слухачів, що спонукає останніх до

дії;

• вміння оратора створити у слухачів враження, що він «свій», у результаті чого спрацьовує механізм іденти-фікації. Цей механізм сприяє тому, що повідомлення сприймається слухачами як власні переконання.

8. Середовище соціального впливу, що є характерним для засобів масової інформації, є найменш індивідуалізованим. Повідом-лення, якими здійснюється вплив на мільйони людей у всьому світі, транслюються через друковані видання, радіомовлення, телебачення, електронні засоби. Автор повідомлень ніколи не задіяний фізично в комунікативному процесі і чітко не іденти-фікується з якоюсь людиною або групою.

9. Особливості социального впливу через мережу телерадіомо-влення полягають в тім, що воно розраховане на створення чуттєвих образів - зорових, звукових, кінестетичних, тобто на використання периферичних ключових стимулів сприй-няття інформації. Тому ті повідомлення, що спрямовано на почуття людини, краще спрацьовують, коли вони передаются аудіовізуальними засобами, оскільки маніпулюють не раціональними доводами, а чуттевими образами, які спря-мовуються на те, щоб викликати певний емоційний ефект.

Повідомлення, які апелюють до мислення, сприймаються більш ефективно, коли вони подані у письмовому вигляді: на відміну від усного повідомлення, письмовий текст дозво-ляє читачеві самостійно регулювати темп і порядок засвоєн-ня інформації. Отже, телерадіомовлення більше підходить для досягнення емоційного відгуку, тоді як для раціональ-ного переконання краще використовувати пресу.

10. Інтернет-середовище є дієвим доповненням до тради-ційних засобів масової інформації. Інформація, що переда-ється через нове інформаційне середовище, має свій ресурс впливу на людей, який визначається особливостями Інтер-нет-середовища як соціокультурного феномена.

Особливостями Інтернет-середовища є його привабли-вість для людини, яка виявляється :

• у почутті вільного вибору інформації;

• сприйнятті інформації як інноваційних повідомлень;

• у максимумі можливостей для будь-якого конструю-вання (як ЗМІ у конструюванні новин; як засіб комуні-кації - у конструюванні образу партнера комунікації, як співавторство - в конструюванні норм взаємодії), що задовольняє потребу людини у креативності;

• у сприйнятті інформації як правдивих повідомлень, що забезпечується довірою до Інтернет-комунікаторів, то-лерантністю до міжгрупових відмінностей учасників комунікації, налаштованістю їх на співробітництво;

• у сприянні нового комунікативного середовища розку-тості людини, зменшенню соціальної дистанції учас-ників комунікації.

11. Неусвідомлений соціальний вплив здійснюється на основі використання особливостей психіки людини, які полягають в тім, що інформація сприймається людиною не тільки сві-домо, але й неусвідомлено.

Перші спроби впливу на підсвідомість (або субліміналь-ний, тобто підпороговий вплив) почалися наприкінці 1950-х років, які потім (1970) отримали назву «25 кадр». Під термі-ном «25 кадр» розуміється можливість сучасних електронних засобів донести окрім усвідомленої інформації, сховане зображення.

Незважаючи на те, що в експериментах це не підтвер-дилось, у 1980-х роках з'явилися комерційні продукта, які немовби використовують сублімінальну технологію. Проте більшість комерційних сублімінальних продуктів, що зараз розповсюджують, базуються на плацебо-ефекті. 12.Негативні результати експериментів на дію сублімінальних впливів не можна розповсюджувати на всі випадки сублімі-нальних впливів. Результати останніх емпіричних дослі-джень дозволяють зробити припущення про можливість іс-нування зв'язку між сублімінальним впливом і простими ді-ями, що безпосередньо пов'язані зстаном, що викликаний впливом підпорогових стимулів.

Не змінюючи безпосередньо поведінки, демонстрація підпорогових стимулів у візуальних засобах масової інфор-мації може як мінімум збуджувати емоції і впливати на оці-нки зовсім інших стимулів. Це може використовуватися ко-мерційною і політичною рекламою.

13. Дослідження з розробки технологій субліміналбного впли-ву сьогодні активно розвиваються. Найбільших успіхів на цьому поприщі вдалося досягти російсько-американській корпорації «Р8УСОК» під керівництвом Ігоря Смірнова, який розвиває спеціальну наукову галузь - психоекологію, що досліджує взаємовідносини і взаємодію людини як інфо-рмаційної істоти і інформаційного середовища. На основі принципів психоекології співробітниками «Р8УСОК» роз-робляються технології сублімінального впливу.

14. Розроблено дві взаємопов'язані технології: психозонду-вання і психокорекція.

Психозондування - це діагностична процедура, яка є одним із різновидів детектора брехні. На її основі можна отримати психологічний портрет людини.

Психокорекція, яка будується на методах аудіопсихоко-рекції, відеопсихокорекції та інтенсивної психокорекції, спрямована на те, щоб побудувати поведінку людини, вихо-дячи з тієї формули навіювання, яка запропонована у зако-дованому вигляді.

15. Хоча технології сублімінального впливу, що розробляють-ся І.В.Смірновим, - це індивідуальні, особистісні процеду-ри, планується розробити глобальний психоекологічний проект сублімінального впливу на широкі маси людей з метою «зняття соціальної напруги». Цей проект створюється спеціально для радіо і телебачення. Для реалізації такого проекту потрібно вирішити проблему математичної обробки колосальних масивів інформації, яка на сьогодні практично не вирішена.

16. Дослідження проблеми соціального впливу потребує чіт-кого визначення структури цього феномена.

Найбільш чітко структурована модель соціально-психологічного впливу представлена в теорії комунікації. На основі концепції Г.Д.Лассуела структура социального впливу розглядається з точки зору п'яти компонентів: суб'єкта, об'єкта, змісту, засобів та результатів.

17. Засоби соціально-психологічного впливу - це засоби, тех-нічне супроводження, прийоми, завдяки яким досягається зміна системи соціальних установок, уявлень, відносин, по-ведінкивоб'єктавпливу.

Найдієвішими психологічними засобами впливу є пе-реконання, навіювання, наслідування, психологічне заражения.

18. Результатом соціально-психологічного впливу є зміни, які відбуваються в об'єкта впливу в цьому процесі. Під дією психологічного впливу відбувається перебудова системи соціальних установок, аттитюдів, уявлень, відношень, пове-дінки особистості або групи.

Включения соціально-психологічних засобів впливу в процесі праці, виховання, пропаганди та інші сфери життєдія-льності людей робить актуальною проблему етики впливу.

Проблема етики постає особливо гостро у випадках ви-користання спеціальних технік - навіювання, МЛП, субсен-сорних впливів. І навіть якщо отримано згоду об'єкта впливу, потрібно розуміти, що він не завжди усвідомлює можли-ві рецидиви і недостатньо повно уявляє те, що передбача-ється. Тому досить гострою є проблема персонально!' відпо-відальності суб'єкта впливу за результати впливу.

Основні терміни та поняття

Соціальний вплив, соціальна взаємодія, соціальна дія, при-мушування, маніпулятивний вплив, навмисний вплив, ненавмис-ний вплив, контакт «мовчазної присутності», «публічний ефект», «ефект аудиторії», соціальна фасилітація, соціальна інгібіція, спеціально створене середовище впливу, прийоми риторики, іде-нтифікація з аудиторією, периферічний ключовий стимул, Інтер-нет-середовище, нове інформаційне середовище, віртуальне сере-довище, неусвідомлений вплив, сублімінальний вплив, «25-кадр», психозондування, психокорекція, аудіопсихокорекція, відеопси-хокорекція, технології сублімінального впливу, управління пси-хікою, структура соціально-психологічного впливу, суб’єкт соці-ального впливу, агент социального впливу, об’єкт соціального впливу, зміст соціального впливу, засоби соціально-психологічного впливу, переконування, навіювання (сугестія), гетеросугестія, аутосугестія, наслідування, психічне заражения, результат соціально-психологічного впливу, етика соціального впливу.