41. Психологічний вплив як шлях реалізації насильницьких дій суб’єкта.

1. Генезис антигромадського діяння, вихідним моментом якого є негативна оцінка поведінки іншої людини (або групи людей), в результаті якої виникає негативна емоційно-оцінна реакція з агресивним спонуканням і намір (мета) вчинити насильницькі дії. Агресивна спонукання, як показало дослідження, виникає в результаті оцінки суб'єктом дій іншої людини як виражають до нього зневагу, які б його особисту гідність та інтереси або як не відповідає домаганням суб'єкта на домінування чи затрудняющее його самовираження перед групою. Таке спонукання також виявлено та у зв'язку з бажанням позбутися від імовірної загрози заподіяння іншою людиною шкоди, від необхідності повертати йому борг або платити данину, від його експлуатації або у зв'язку з бажанням піти від його опіки, контролю чи іншого небажаного впливу. Це спонукання обумовлює виникнення помислів, що складаються в переконання про необхідність заподіяння даній людині шкоди, яке визначає зміст мети, пошук способу і сприятливої ??ситуації для здійснення насильницьких дій. Такий тип генезису антигромадського діяння проявляється, зокрема, у вбивствах, скоєних з метою приховання іншого злочину. Це виражається в тому, що в процесі вчинення злочинних дій, пов'язаних із заподіянням потерпілому менш тяжкого фізичної шкоди, у злочинця виникає побоювання настання негативних для себе наслідків, оскільки потерпілий може звернутися в правоохоронні органи або організувати фізичну розправу і т.п. Це побоювання спонукає злочинця забезпечити свою безпеку і він приймає рішення вчинити вбивство потерпілого. У даному типі генезису антигромадського діяння проявляється досить зріла криміногенна потенція особистості, яка виражається в прийнятності використання злочинного способу дій при реалізації агресивно-захисної мотивації, породженої оцінкою зовнішніх умов.

2. Генезис злочину, що грунтується на виникненні спонукання в розрядці або компенсації стенической емоційного стану та реалізації цього спонукання шляхом вчинення насильницьких або руйнівних дій.

Такого роду спонукання, як вдалося виявити, може виникати в результаті гострого переживання почуттів ревнощів, неповноцінності, що не-задоволеності своїм становищем, несправедливості, тривоги і т.п. і викликати актуалізацію потреб позбавлення від такого переживання чи самоствердження. Переживання цих почуттів і потреб виступають причиною виникнення спонукання до демонстративного, ризикованої, конфліктному і власне агресивної поведінки, до пошуку можливості задоволення названих потреб, в розрядці емоційної напруги. Це спонукання може мати свій об'єкт - конкретної людини, до якого суб'єкт відчуває негативні почуття (помсти, ревнощів, неприязні і т.п.), так і якийсь час не мати такого об'єкта, а також "не мати" і конкретного способу дій, що забезпечують його задоволення. В останньому випадку при виникненні приводу, пов'язаного з поведінкою іншої людини, яке суб'єкт розцінює негативно, він у тій чи іншій мірі осознаваемо (навмисне) провокує конфлікт з ним, в процесі якого виникає мета вчинення насильницьких дій. У тих випадках, коли намір вчинити певні насильницькі дії (нанести побої, здійснити знущання над іншою людиною, згвалтування тощо) для індивіда є актуальним, він шукає прийнятний об'єкт і відповідну ситуацію для його здійснення або, представляючи конкретний бажаний об'єкт насильства, - шукає привід і зручну ситуацію для реалізації шкідливого наміри. У даному типі генезису проявляється досить зріла криміногенність особистості, що виражає прийнятність насильницьких дій як способу компенсації несприятливих емоційно-мотиваційних переживань, основним джерелом яких у ряді випадків є внутрішньоособистісний конфлікт або акцентуації характеру.

3. Генезис антигромадської поведінки, що виражається у виникненні у суб'єкта афекту негативної модальності в результаті конфлікту або сприйняття деякої події і в розрядці цього со-стояння шляхом вчинення насильницьких або руйнівних дій.

У даному типі генезису злочинів у суб'єкта відбувається бурхливий переживання негативного почуття (гніву, образи, ревнощів), як правило ^ результаті дій потерпілого, які розцінюються суб'єктом як заподіюють шкоду його інтересам і особистої гідності (непокора, образа, обман, подружня зрада, застосування фізичної сили і т.д.), або у зв'язку з інформацією інших осіб про шкідливі для суб'єкта вчинках людини, що стала згодом потерпілим. У значній частині вивчених випадків такий стан виникало на тлі алкогольного сп'яніння. Було також виявлено виникнення стану високого нервово-психічного збудження суб'єкта в результаті подій, не пов'язаних з поведінкою потерпілого. У вивчених насильницьких злочинах, скоєних у стані афекту, мали місце випадки коли злочинець "безглуздо" продовжував заподіяння ушкоджень потерпілому, який втратив свідомість або вже помер. Виявлено також випадок вчинення насильницьких дій, кваліфікованих як злісне хуліганство, коли злочинець перебував у стані афекту позитивної модальності, пов'язаного з переживанням почуттів переваги, "звільнення від усього що стримує", азарту. У розглянутому типі генезису злочину проявляється криміногенність особистості, яка представляє прийнятність (на рівні підсвідомості, автоматизмов) здійснення злочинних насильницьких дій у стані афекту певної модальності.

4. Генезис злочинного діяння, в сутності якого лежить формування у суб'єкта спонукання і цілі вчинити злочинні насильницькі дії в результаті психологічного впливу на нього.

Даний тип генезису злочинів має кілька різновидів. Психологічний вплив на суб'єкта, що виходить від деякого особи, може виражатися лише в формуванні у нього негативного ставлення до людини (потерпілому) і очікування від нього шкоди, а також і у формуванні цілі скоєння проти нього насильницьких дій. Такий вплив може грунтуватися на конфліктної ситуації суб'єкта з майбутнім потерпілим і виражатися у формуванні протизаконної мети-способу дій. Криминогенность особистості, демонстрована в даному типі генезису злочинних діянь може мати різну ступінь зрілості. Вона може являти собою лише передумови прийнятності злочинних насильницьких дій, на основі яких в результаті психологічного впливу у суб'єкта може виникнути рішучість їх зробити.

5. Генезис кримінально караного насильницького діяння, основою якого є конформне поведінку суб'єкта в складі групи, що здійснює злочинні насильницькі дії. Детермінація такої поведінки і характер криміногенності особистості аналогічні описаним вище, стосовно до вчинення корисливого або корисливо-насильницького злочинного діяння, в основі якого лежить конформне поведінку суб'єкта.