3. Концепції ведення бізнесу.

Концепція - це система пов'язаних між собою і випливають один з іншого поглядів на те чи інше явище.

Існують такі концептуальні підходи до ведення бізнесу в умовах ринку:

1. Концепція удосконалення виробництва. Базується на удосконаленні виробництва товару (організації виробничого прогресу в часі і просторі) і методів його збуту (системи збуту). Головне завдання - зниження собівартості і відповідно ціни товару та забезпечення його доступності для споживачів.

2. Концепція удосконалення товару. Передбачає підвищення якості товару, надання йому нових або поліпшених експлуатаційних властивостей. Основне завдання - поліпшення техніко-економічних характеристик товару.

3. Концепція інтенсифікації комерційних зусиль. Передбачає проведення комплексу заходів щодо просування товару на ринку (розподіл, товародвижение, стимулювання). Основне завдання - інтенсифікувати зусилля, спрямовані на "підштовхування" споживачів до купівлі конкретного товару.

4. Концепція маркетингу. Передбачає виявлення та аналіз потреб і запитів споживачів і задоволення їх більш ефективними, ніж конкуренти, способами. Головне завдання - орієнтація виробництва і збуту на задоволення потреб і запитів споживачів, стимулювання попиту.

5. Концепція соціально-етичного маркетингу. Як і попередня, передбачає виявлення та аналіз потреб і запитів споживачів і задоволення їх більш ефективними, ніж конкуренти, способами, але при одночасному зростанні добробуту суспільства в цілому. Основне завдання - гармонізація інтересів виробника (прибуток), споживачів (задоволення потреб) і суспільства (стійке економіко-соціально-екологічний розвиток).

6. Концепція маркетингу відносин. Це остання концепція маркетингу на ряду з концепцією соціально-етичного маркетингу. Суть концепції зводитися до побудови довгострокових взаємовідносин між компанією і споживачем. Формуванню лояльності з боку споживача.

Інструментами в такої діяльності можуть виступати:

• Матеріальні стимули.

• Моральні стимули.

• Системи структурних зв'язків між компанією і споживачем.

7. Сучасна концепція маркетингу: холістичний підхід.

Сучасна концепція маркетингу полягає в тому, щоб вся діяльність підприємства (науково-технічна, виробнича, збутова і т.д.) грунтувалася на знанні споживчого попиту і його змін у перспективі. Більше того, одна із завдань маркетингу полягає у виявленні незадоволених запитів покупців, щоб орієнтувати виробництво на задоволення цих запитів. Сучасна концепція маркетингу передбачає цілісний, інтегрований підхід до всіх питань маркетингової діяльності підприємства.

16. Методи прогнозування ринкового попиту.

Прогнозування попиту здійснюється на основі використання певних методів:

• статистичних – екстраполяція, інтерполяція, регресій-ні моделі та інші математичні методи;

• рівня споживання;

• коефіцієнта споживання;

• провідного показника та ін.

Серед статистичних методів найбільш поширений метод екстраполяції. Він ґрунтується на розрахунку кількісних та якісних показників розвитку в майбутньому періоді на основі закономірностей, які мали місце в попередньому. Екстраполяційні розрахунки використовують переважно для складання коротко- та середньострокових прогнозів, оскільки припущення про незмінність факторів, які визначають тенденції розвитку, не можна поширити на довгий період часу. Більш точні розрахунки одержують за одночасного використання кореляційних та регресійних моделей.

Метод рівня споживання будується на основі визначення загальної величини попиту, задоволеної його частини та коефіцієнтів, які характеризують можливість придбання певного товару групами споживачів із певним рівнем доходу. Рівень споживання залежить також від еластичності попиту за доходами, цінами, валовим випуском. Під еластичністю розуміють ступінь зміни попиту залежно від зміни розміру іншого фактора. За довгострокового прогнозування, як показує досвід, у багатьох випадках найбільш достовірну інформацію можна отримати за допомогою опитувань та відповідної обробки даних експертів, тобто експертного методу.

Метод коефіцієнта споживання використовується під час оцінки попиту на комплектуючі вироби. Метод ґрунтується на визначенні коефіцієнта споживання. Після встановлення коефіцієнта, його множать на обсяг виробництва або наявність споживачів. Коефіцієнти споживання змінюються залежно від часу, стану ринку, обсягу виробництва (споживання) та технологічних змін.

Метод основного показника є різновидом методу коефіцієнтів споживання та регресійного методу. Основні показники – це змінні величини, які показують випередження попиту на одні товари порівняно зі здійсненням інших заходів.

Використання будь-яких методів прогнозування для підвищення достовірності розрахунків потребує коригування початкових даних у динаміці.