33 Завдання

Послідовне – з*єднання провідників струму один за одним.

Iз=I₁=I₂=In

Uз=U₁+U₂+…+Un

Rз=R₁+R₂+…+Rn

Паралельне – з*єднання провідників, при якому початки і кінці кожного зведені у 2 вузли.

Iз=I₁+I₂+…+In

Uз=U₁=U₂=Un

1/Rз=1/R₁+1/R₂+…+1/Rn

34 Завдання

Електрорушійна сила – ф.в., яка вимірюється роботою, яка затрачується джерелом струму на переміщення одиничного позитивного заряду у замкненому колі. ε=Aст/q.

Закон Ома для повного кола: сила струму в замкнутому колі прямо пропорційна ЕРС джерела і обернено пропорційна сумі зовнішнього і внутрішнього опорів. I= ε/R+r.

Робота електричного струму – робота, що виконується при перенесенні заряджених частинок на певній ділянці кола. A=qU; A=ItU.

Потужність – величина, яка вимірюється роботою електричного струму за одиницю часу. P=A/t=IU.

35 завдання

Магнітне поле – це вид матерії, за допомогою якої відбувається взаємодія електричних струмів (рухомих зарядів), магнітів.

Магнітна індукція (В) – це силова характеристика магнітного поля, яка визначається силою, яка діє на одиницю довжини провідника зі струмом, розміщеного в точці поля перпендикулярно до ліній індукції і силою струму в ньому 1А. B=F/I*l.

36 завдання

Сила Ампера – прямо пропорційна силі струму I, довжині провідника l, синусу кута між напрямами струму та силових ліній індукції м.п. В. Fa=BIlsinα.

Сила Лоренца, що діє на заряджену частинку, яка рухається в м.п., пропорційна заряду частинки q, швидкості υ^→ її руху і індукції м.п. В^→.

F=qυВsinα, де α – кут між векторами швидкості і індукції м.п.

37 завдання

На провідник зі струмом у магнітному полі діє сила, яка виконує роботу. A=Fa*d=BIl∆d=BI∆S=I∆Ф.

Магнітний потік (Ф) – це енергетична характеристика м.п., яка дорівнює добутку магнітної індукції на площу, розташовану перпендикулярно до ліній індукції. A=N∆ФI – для котушки, ∆ψ=N∆Ф.

38 завдання

Будь-яка речовина в світі має певні магнітні властивості. Вимірюються вони магнітною проникністю. Магнітна проникність показує в скільки разів менше або більше індукція магнітного поля в даному середовищі індукції магнітного поля у вакуумі. Намагніченою називається та речовина, яка створює власне магнітне поле. Намагніченість виникає, якщо речовину помістити в зовнішнє магнітне поле. Французький учений Ампер встановив причину, наслідком якої є володіння тілами магнітних властивостей. У гіпотезі Ампера йдеться про те, що всередині речовини є мікроскопічні електричні струми (електрон має власний магнітний момент, має квантову природу, орбітальний рух в атомах електронів). Саме ними і визначаються магнітні властивості речовини. Якщо струми мають неврегульовані напрямки, то магнітні поля, які вони породжують, компенсують один одного. Тіло виявляється не намагніченим. Зовнішнє магнітне поле упорядковує ці струми. Внаслідок цього в речовині виникає власне магнітне поле. Це і є намагніченість речовини.

В=μВ₀. В₀ – індукція зовнішнього магнітного поля.

Феромагнетики – сильно магнітні речовини, внутрішнє магнітне поле яких значно підсилює зовнішнє поле: μ>>1(залізо, кобальт, нікель). Характерна особливість – залишкова намагніченість.