62 Завдання

Електромагнітним хвилям відповідає величезний діапазон довжин хвиль, від значень у десятки кілометрів до 10^-12 і менше. У залежності від властивостей електромагнітних хвиль цей діапазон умовно поділено, мов шкалу, на окремі ділянки: радіохвилі, мікрохвилі, інфрачервоні промені, видиме світло, ультрафіолетові промені, рентгенівські промені, гамма-промені. Усі ці ділянки не мають чітких меж, тобто хвилі однакових довжин можуть утворюватись різними способами.

Інфрачервоне випромінювання застосовується для сушіння пофарбованих приладів, в приладах нічного бачення, фотографуванні.

Ультрафіолетове – газорозрядні лампи, лазери, медицина.

Рентгенівські – рентгенографія.

63 Завдання

Фотоелектричний ефект – виривання електронів з атомів або молекул речовини під дією світла. Вперше встановив у 1887р. Г.Герц. Закони фотоефекту:

1. Сила фотоструму насичення Iн, який виникає при освітленні монохроматичним світлом, пропорційна світловому потому, що падає на катод: Iн=kФ_е.

2. Швидкість фотоелектронів збільшується зі зростанням частоти (із зменшенням частоти хвилі) падаючого світла і не залежить від інтенсивності світлового потоку.

3. Незалежно від інтенсивності світлового потоку фотоефект починається тільки при певній для даного металу мінімальній частоті (максимальній частоті хвилі) світла, що називається червоною межею фотоефекту (гранична довжина хвилі λч падаючого світла, при якому виникає фотоефект).

Рівняння Ейнштейна для зовнішнього фотоефекту: hν=A+mυ²/2.

ε=hν – енергія Кванта – порція світлового випромінювання. А – робота виходу електрона з поверхні металу. ν_ч=A/h. λч= ch/A.

1еВ=1,6 * 10^-19Дж.

64 Завдання

У 1901 році П.М.Лебедєв, проводячи старанні вимірювання, встановив, що світло, падаючи на яку-небудь поверхню, чинить на неї такий тиск, який залежить від світлового потоку і відбивної здатності поверхні цього тіла. Пристрій, за допомогою якого П.М.Лебедєв вимірював світловий тиск, складався з легкого каркаса із закріпленими на ньому тонкими «крильцями» - світлими і темними дисками завтовшки від 0,01 до 0,1 мм.

Під дією світла складні молекули можуть розкладатись на складові частинки, тобто поглинання світла речовиною супроводжується хімічними реакціями. Багато фотохімічних реакцій мають велике значення у природі і техніці, головна з них – реакція фотосинтезу.

65 Завдання

Експериментально перевірив модель Томпсона в 1911р. англійський фізик Е.Резерфорд. Він використав для цієї мети потік швидких позитивно заряджених α-частинок, що випромінюються деякими радіоактивними речовинами (наприклад, полонієм) і мають заряд +2е і масу, що дорівнює 6,64*10^-27 кг. Пропускаючи пучок α-частинок через тонку золоту фольгу, Резерфорд встановив, що деяка кількість частинок відхиляється на досить значний кут від початкового напряму, а інші навіть відбиваються від фольги. Цей результат не можна було пояснити в межах моделі Томпсона, оскільки позитивний заряд атому, розподілений по всьому його об*єму, не міг так значно вплинути на масивні і швидкі α-частинки.

Постулати Бора:

1. Електрони можуть рухатися в атомі тільки по певних орбітах, перебуваючи на яких вони, незважаючи на наявність у них прискорення, не випромінюють.

2. Атом випромінює або поглинає квант електромагнітної енергії при переході електрона з одного стаціонарного стану в інший.

hν=E₂-E₁. m_eυ_nr_n=nh/2π.