58 Завдання

Світло – електромагнітні хвилі, які викликають у людини зорові почуття. Від 4*10¹⁴Гц до 7,5*10¹⁴Гц. λ= с/ν, де с – швидкість світла у вакуумі. λ=0,75*10^-6м=750нм – червоний колір, λ=0,4*10^-6 м=400нм – фіолетовий колір. Швидкість поширення світла залежить від роду середовища υ= c/√εμ=c/n; n= c/υ. n – абсолютний показник заломлення середовища – число, яке показує в скільки разів швидкість світла в данному середовищі менша, ніж у вакуумі.

Відбивання – явище зміни напряму поширення свіла, яке виникає на межі розділу двох різних середовищ. Закони відбивання:

1. Промені падаючий і відбитий лежать в одній площині з перпендикуляром, який встановлений в точку падіння променя.

2. Кут падіння дорівнює кутові відбивання.

Заломлення – явище зміни напряму поширення світла при переході з одного середовища в інше внаслідок зміни швидкості світла. Закони заломлення:

1. Промені падаючий і заломлений лежать в одній площині з перпендикуляром, який встановлений в точку падіння променя.

2. Відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення є величиною постійною для двох даних середовищ: sinα/sinγ=n₂₁.

n₂₁ – відносний показник заломлення (другого середовища відносно першого). n₂₁=n₂/n₁=υ₁/ υ₂.

Повне відбивання – явище, при якому світло повністю відбивається від межі розділу двох прозорих середовищ. sinα/sin90= n₂/n_1; sinα_n=1/ n₁.

α_n – граничний кут повного відбивання.

59 Завдання

Інтерференція – явище додавання двох хвиль з однаковою довжиною, внаслідок чого спостерігається стійка в часі картина посилення або послаблення результуючих світлових коливань у різних точках простору. Для спостереження інтерференції необхідно мати когерентні світлові промені, тобто такі, що мають однакову частоту і сталу різницю фаз. Такі промені дістають поділом пучка світла від одного і того самого джерела на два промені або використовуючи лазери. Умова інтерференційних максимумів ∆l=±nλ.

Умова інтерференційних мінімумів ∆l=±(2n+1) λ/2.

∆l – різниця ходу двох хвиль, які збуджують коливання в даній точці, λ – довжина хвилі.

Приклади спостереження інтерференції хвиль:

• виникнення кольорів тонких плівок

• виникнення кілець Ньютона

Приклади використання інтерференції хвиль:

• перевірка якості обробки поверхонь

• просвітлення оптики

Дисперсія – залежність показника заломлення світла речовиною від довжини хвилі світла.

60 Завдання

Дифракція – явище відхилення від прямолінійного поширення світла. Спостерігається під час проходження світла через малі отвори чи огинання світлом перешкод, розміри якого малі (спів мірні) порівняно із довжиною хвилі.

Дифракційна решітка – сукупність великої кількості вузьких щілин, розділених непрозорими проміжками. Використовується для дослідження спектрального складу світла і визначення довжини хвилі. dsinφ= kλ. k – порядковий номер максимуму. λ – довжина світлової хвилі, d – період дифракційної решітки – відстань від початку однієї щілини до початку наступної. d=1/100 мм=10^-5м.

61 Завдання

n_ч<n_ф; n=c/υ; υ_ч>υ_ф.

Дисперсія – залежність показника заломлення світла речовиною від довжини хвилі світла.

Спектр – результат розкладання світла на складові з різними довжинами хвиль. Типи:

1. Суцільний (неперервний) – спектр, в якому представлені всі довжини хвиль від червоного до фіолетового. Вид такого спектра залежить в основному від температури тіла і мало залежить від роду речовини. Такі спектри дають речовини у твердому та рідкому станах, а також газами під значним тиском.

2. Лінійчастий спектр – сукупність окремих світлових ліній різних кольорів на темному фоні. Такі спектри дають речовини в газоподібному атомарному (не молекулярному) стані.

3. Смугасті спектри складаються з окремих смуг, розділених темними проміжками. Такі спектри утворюються молекулами, що слабо зв*язані або зовсім не зв*язані між собою.

Спектри поглинання. Якщо біле світло пропускати через холодний газ (який не випромінює світло), то на фоні неперервного спектра джерела з*являються темні лінії.

Газ поглинає найінтенсивніше світло саме тих довжин хвиль, які він випромінює в нагрітому стані. Темні лінії на фоні неперервного спектра – це лінії поглинання, які в сукупності утворюють спектр поглинання.

Поліарізація – сукупність явищ хвильової оптики, у яких виявляється попередність електромагнітних світлових хвиль.

Електромагнітна хвиля називається поліарізованою, якщо напрямки коливань векторів напруженості і магнітної індукції строго фіксовані і лежать у визначених площинах.

Поляроїди використовують в автотранспорті для захисту водіїв від сліпучої дії фар зустрічних машин, поляриметри – для визначення концентрації розчинів активних речовин.