19. Інгаляційні анестетики: фармакокінетика, клінічний перебіг .

Інгаляційні анестетики являють собою або летючі рідини з температурою кипіння, ледве перевищує кімнатну температуру (пароутворюючі, або летючі анестетики), або гази, такі як закис азоту (звеселяючий газ, N20). До групи летючих анестетиків входять ефіроподібні речовини, які зазнали подальшої хімічної обробки (наприклад, ізофлуран, Севофлуран), або галогеновані вуглеводні (наприклад, Галотан).

Діетиловий ефір –фармакокінетика- Розчиняється у воді 1:12. В організмі розподіляється нерівномірно; значно більше ефіру виявляють у мозковій тканині, ніж у крові та інших тканинах. 90% ефіру, що надійшов до організму, видаляється у незміненому вигляді через легені, решта – нирками.

Азоту оксид — газ без кольору і запаху, солодкуватий на смак, не горить, але підтримує горіння. Фармакокінетика. В організмі не змінюється, ніяких сполук з гемоглобіном не утворює, не розкладається, швидко (через 2-5 хв після надходження) в незміненому вигляді виділяється через легені. При концентрації об'ємна частка 30-40 % у вдихуваній суміші викликає анальгезію, 60-80 % — втрату свідомості. Подальше збільшення концентрації супроводжується гіпоксією. Релаксація скелетної мускулатури недостатня. Наркоз не досягає достатньої глибини.

Фторотан відрізняється від інших інгаляційних речовин тим, що не горить і не утворює вибухових сумішей з киснем, закисом азоту. Наркоз розвивається швидко, не викликає блювання і подразнення слизових оболонок, незначно пригнічує дихання. Фторвмісний засіб для інгаляційного наркозу ізофлуран. За глибиною інгаляційного наркозу розрізняють 4 стадії: аналгезія, збудження, наркозний сон і пробудження.Перша стадія – аналгезія (приглушення) триває до 3 хвилин, характеризується втратою больової чутливості при збереженні свідомості. Аналгезія достатня для короткочасних оперативних втручань (розтин флегмони, абсцесу).Друга стадія – збудження, характеризується втратою свідомості і контролю функцій вищих центрів. Рефлекторна діяльність посилюється, тонус м’язів підвищується, посилюється рухове і мовне збудження.Третя стадія – хірургічного (наркозного) сну. В цій стадії є чотири рівні хірургічного наркозу: 3 1 – поверхневий наркоз; 3 2 – легкий наркоз; 3 3 – глибокий наркоз; 3 4 – надглибокий наркоз при цьому хворі втрачають свідомість, реакція на больові подразники відсутня, зіниці звужені, дихання стає поверхневим, якщо не припинити дачу наркозної речовини, то людина може померти внаслідок зупинки дихання.

Четверта стадія – пробудження, розвиваються ті самі ознаки, що й при засипанні, але в зворотному порядку. При передозуванні можлива агональна стадія.

20. Компоненти загальної анестезії.

Компонентами сучасної загальної анестезії є:

1) гальмування психічного сприйняття (сон);

2) блокада больових (>афферентних) імпульсів (>аналгезія);

3) гальмування вегетативних реакцій (арефлексія чи, точніше,гипорефлексия);

4) вимикання рухової активності (>миорелаксация);

5) управління газообміном;

6) управління кровообігом;

7) управління метаболізмом.