Література

1. Белова О.И. Игры на уроках литературы в IV-V классах. – Л., 1982. − 48 с.

2. Джежелей О.В. Литературные игры на уроках чтения в начальной школе./ О.В.Джежелей, А.А.Емец − Х.: Изд. группа „Основа”, 2013.

3. Збарский И.С. Внеклассное чтение по литературе (IV-VIII классы) /И.С.Збарский, В.П.Полухина – М.: Просвещение,− 1980. – 208 с.

4. Кондрашов В.Н. Литературные викторины. – М.: Просвещение, 1968. – 248 с.

5. Лазаревський В.В. Літературні ігри . – К.: Рад.школа, 1969.− 176 с.

6. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді: Проект // Освіта України. − 2004.−№94. – С.6-10.

7. Рыбникова М.А. Очерки по методике литературного чтения. З-е изд. − М.: Просвещение, 1963. − 315 с.

8. Станчек Н.А. Литературные игры в 4 классе.− Л.: Просвещение, 1972. – 64 с.

УДК 821:373.31 А.А. Ємець

О.М. Коваленко

м. Харків

Перші кроки до літературної освіти

Ємець А.А.; Коваленко О.М. Перші кроки до літературної освіти.

У статті розглянуто актуальні питання підготовки першокласників до засвоєння нового навчального предмету «Літературне читання». Розкрито основні напрями і шляхи реалізації завдань літературної освіти молодших школярів. Схарактеризовано навчальні посібники, спрямовані на удосконалення читацьких навичок, набутих учнями в період роботи за букварем.

Ключові слова: літературне читання, кваліфікований читач, техніка читання, читацький кругозір, сприйняття тексту, навчальні посібники.

Емец А.А.; Коваленко О.М. Первые шаги к литературному образованию.

В статье рассматриваются актуальные вопросы подготовки первоклассников к усвоению нового учебного предмета «Литературное чтение». Раскрываются основные направления и пути реализации задач литературного образования младших школьников. Охарактеризованы учебные пособия, направленные на совершенствование навыка чтения, сформированного в период работы по букварю.

Ключевые слова: литературное чтение, квалифицированный читатель, техника чтения, читательский кругозор, восприятие текста, учебные пособия.

Emets A. A., Kovalenko O. M. First steps to literary education.

The article covers topical issues of preparing the first form students to learning a new subject “Literary reading”. The work defines the main directions and means of task implementation in pupils’ literary education. The article characterizes the textbooks which are aimed at the improvement of the reading skills which the pupils obtained while studying the ABC book.

Key words: literary reading, competent reader, reading speed, reading outlook, text perception, textbooks.

Оновлення сучасної освіти та зміни, що внесені до Державних стандартів загальноосвітньої початкової школи, свідчать про позитивні тенденції в галузі читання. Відбувається поступова переорієнтація думки науково-педагогічного середовища про спрямованість навчального предмету з сезонно-тематичного читання та ілюстрування певних моральних настанов на літературне читання, що зосереджується на вивченні художнього твору як мистецтва слова і книги як інструмента пізнання. Це дає підстави говорити про створення оптимальних умов для формування кваліфікованого читача в початковій школі. Реалізація цього завдання має здійснюватися в трьох напрямах:

• формування техніки читання: інтенсивне становлення й удосконалення навички читання до такого рівня, який передбачає вільне володіння технікою читання і зосередження основної уваги власне на сприйнятті тексту;

• становлення читацького кругозору: всебічне знайомство з колом дитячого читання, що забезпечує такий рівень начитаності, який дозволяє кожній дитині визначити, виявити і реалізувати на практиці свої читацькі інтереси;

• уміння сприймати текст: створення бази для грамотного сприйняття літератури як специфічного засобу пізнання дійсності та формування особистості.

Навчальні посібники «Моя перша книга після букваря» (2011 р.), «Моя первая книга после букваря» (2011 р.) видавництва «Ранок», підготовлені в Лабораторії методичного забезпечення безперевної системної освіти школа-виший навчальний заклад Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (автори О.В.Джежелей, О.М.Коваленко, А.А.Ємець), комплексно вирішують цю триєдину задачу, зосереджуючи увагу на кожному з виділених аспектів на рівні учнів першого класу. Посібники створені українською і російською мовами, є однаковими за задумом і структурою, але зберігають специфіку мовних засобів кожної мови й оригінальність літератури.

Особливістю посібників є те, що вони поєднують у собі, з одного боку, спрямованість на вирівнювання читацької підготовки учнів для забезпечення ефективної роботи з усім класом і допомагають дітям повірити у свої сили, стати активними, зацікавленими учасниками навчального процесу. З іншого боку, ці посібники забезпечують розвиток творчих можливостей і здібностей кожної дитини на доступному їй рівні засобами книги і читання. Подібна спрямованість навчальних матеріалів дозволяє використовувати їх, як безпосередньо на уроці, так і вдома, під час організації індивідуальної та групової роботи з дітьми.

Форма подачі матеріалу ігрова, розрахована на всебічний розвиток культури мовної комунікації з виходом на цікаве і змістовне проведення дозвілля в шкільному колективі однолітків і вдома у колі молодших і старших друзів.

На допомогу педагогам створені методичні посібники українською і російською мовами «Формування навичок читання», які розкривають специфіку організації методичної роботи з навчальними посібниками «Моя перша книга після букваря», «Моя первая книга после букваря» на уроці та пропонують матеріал, який дає поштовх для розвитку творчості вчителя.

Розглянемо, як реалізуються різні напрями читацької підготовки на сторінках посібників.

Формування техніки читання.

Робота з посібниками «Моя перша книга після букваря» розпочинається в період, коли діти опанували абетку і мають темп читання 20-25 слів за хвилину.

Основними труднощами цього періоду є наявність типових помилок, пов’язаних з пропуском, заміною і перестановкою букв і складів. Для усунення й запобігання появі цих помилок пропонуються різноманітні вправи. Наприклад:

1. Вправи, спрямовані на закріплення графічного образу букв:

• Упізнай букви за окремими елементами.

• Шукай букви, що «заховалися» в знайомих предметах.

• Знайди однакові букви в таблиці, в тексті.

2. Вправи, спрямовані на виділення смислорозрізнювальної функції букв у складі слова.

• Прочитай слова. Чим вони відрізняються, яке значення мають?

• Прочитай слова, продовжи ряд: РАК-МАК-ГАК….

• Прочитай вірш. Знайди слова, які відрізняються однією буквою.

Варвара Гринько

ГРА

Із задертими носами

По снігу помчали

Сани.

А як зміниш

А на И,

По снігу помчать

Сини.

• Прочитай слова в таблиці. Знайди слова, що відрізняються однією буквою, двома буквами.

Річка	біль	очі	коса
Лис	гра	калоша	кобза
Місто	коза	тісто	овочі
Граблі	сіль	лоша	ручка
Оса	козак	міст	лист

3. Вправи, спрямовані на запобігання помилкової антиціпації (передбачення) на рівні слова і речення.

• Прочитай, не помились.

Рано, нора, мило, ломи, мара, рама, сосна, насос, банка, кабан, Марко, комар, Мишко, комиш, товар, варто, терка, катер, наказ, казна, наша, шана.

Ігор Січовик

Кошеня навкруг дивана

Ходить РАНО-РАНО-РАНО.

Сонні очки протира:

- Де НОРА-НОРА-НОРА?

Одним із провідних завдань післябукварного періоду є збільшення темпу читання, оскільки саме ця сторона техніки читання лежить в основі розуміння смислу прочитаного. За даними психологів, темп читання 25-30 слів за хвилину дозволяє дитині розуміти прочитане на рівні окремих слів; темп читання 30-40 слів за хвилину забезпечує розуміння на рівні речення, а 55-60 слів за хвилину - на рівні фактичного розуміння смислу тексту. Це й зумовлює необхідність інтенсивного вправляння першокласників у багаторазовому, але різноманітному перечитуванні на рівні складів, слів, речень, текстів.

Найбільш ефективними прийомами роботи, що сприяють збільшенню темпу читання з одночасним усвідомленням смислу прочитаного, є робота зі складовими таблицями, стовпчиками слів, чистомовками, вправи на читання речень і текстів з поступовим нарощуванням.

Наприклад, на основі використання складових таблиць учням можуть бути запропоновані такі завдання:

• Прочитай склади в рядках.

• Прочитай склади у стовпчиках.

• Прочитай склади, що починаються з однакових букв.

• Прочитай слади, які закінчуються однаковими буквами.

• Прочитай склади й утвори слова.

КА	ЛУ	НУ	СИ	РИ
НО	ВИ	НА	ЛІ	ВІ
ТУ	РУ	КО	СО	ТИ
РІ	СІ	СА	НИ	РО
СУ	КУ	ЛО	ТО	КІ
ЛА	ВА	НІ	ВО	ЛИ
ТА	РА	ВУ	ТЕ	ЩІ

Формування навички читання тісно пов’язане з розвитком мовлення дітей. Тому в книгах з метою пропедевтики вміщено матеріал, спрямований на підготовку дітей до засвоєння знань з орфоепії, граматики, орфографії. Наприклад, багаторазове перечтування споріднених слів (с.74 посібника) дозволяє, з одного боку, збагатити словниковий запас дітей спорідненими словами, зрозуміти відтінки лексичного значення кожного з них, а з іншого – покращити темп читання завдяки орієнтації на графічний образ частини слова, що повторюється.

Ця робота доповнюється письмовими завданнями, що дозволяють розвивати навички каліграфічного письма, закріплювати на практичному рівні орфографічні правила, розвивати мовленнєві уміння та творчі здібності дітей.

Становлення читацького кругозору.

Під читацьким кругозором розуміють начитаність, знання творів та їх авторів, що входять у коло читання певної вікової категорії. У першому класі в наслідок ще недосконалої техніки читання читацький кругозір може формуватися лише за умов активної роботи вчителя, який має сам багато читати і розповідати дітям як на уроках, так і в позаурочний час.

У посібнику представлено цілу низку художніх творів, опрацювання яких розраховано не лише на розв’язання завдання формування навички читання, але й на знайомство з літературою. Завдання, вміщені в навчальних і методичних посібниках, спрямовують увагу на запам’ятовування прізвища письменника, повної назви твору та імен головних героїв.

Посібники «Моя перша книга після букваря», «Моя первая книга после букваря» містять завдання пропедевтичного характеру, метою яких є формування в дітей читацької самостійності, бажання знайомитися з книжками в позаурочний час, здійснювати їх пошук. Наприклад, «Знайди і прочитай казку Лесі Українки «Біда навчить» (с.7); «Пригадай назви казок» (с.22), «Запиши героїв казки» (с.23) тощо.

Уміння сприймати текст:

Однією з основних характеристик навички читання є розуміння смислу прочитаного, що спирається на усвідомлення структури та змісту твору. Про розуміння тексту дитиною свідчать здатність переказати, відповісти на запитання вчителя і прочитати виразно.

У навчальних посібниках «Моя перша книга після букваря», «Моя первая книга после букваря» переважають твори дидактичного та ігрового спрямування, що визначає характер сприйняття та особливості їх орпрацювання. Робота над ефективним сприйняттям художньої літератури відбувається з урахуванням жанрової специфіки творів.

Ігровий характер віршованих творів позначився на завданнях до них і на методичній роботі в цілому. Закладаючи основи позитивного ставлення до поезії, учням пропонуються різноманітні прийоми усвідомлення та запам’ятовування. Ігровий характер творів дозволяє перенести вивчені твори з навчальної аудиторії за її межі, що впливає на формування самостійної читацької діяльності. Наприклад:

• Прочитай вірш.

Микола Сингаївський

В МЕНЕ РУКИ ГОСПОДАРКИ

В мене руки господарки,

приготують всім сніданки,

принесуть води на кухню,

перемиють миски й кухлі,

і підлогу підметуть,

і в портфель книжки складуть.

• Читай слова. Розучуй вірш.

РУКИ

ПРИГОТУЮТЬ

ПРИНЕСУТЬ

ПЕРЕМИЮТЬ

ПІДМЕТУТЬ

СКЛАДУТЬ

Робота над казкою в 1 класі зосереджена на тих елементах твору, які готують дітей до усвідомлення специфіки жанру – головних героях, особливостях казкової мови та сюжету.

Усвідомлення змісту оповідань у посібнику відбувається за допомогою запитань і завдань, спрямованих на розвиток умінь читати свідомо (мовчки і вголос).

Практика апробації матеріалів навчальних посібників «Моя перша книга після букваря», «Моя первая книга после букваря» свідчить про те, що систематична і цілеспрямована робота з ними дозволяє першокласникам отримати такий рівень читацької підготовки, який є достатнім для подальшого ознайомлення з літературою під керівництвом учителя. Тому використання пропонованих посібників у навчальному процесі слід розглядати як перший, але важливий крок на шляху до літературної освіти молодших школярів.

О.В. Козорог, Т.В. Дедушек

г.Харьков

«HISTOIRES OU CONTES DU TEMPS PASSÉ, AVEC DES MORALITÉS: CONTES DE MA MÈRE L'OYE DE CHARLES PERRAULT: ИЗ ИСТОРИИ ПЕРЕВОДА НА РУССКИЙ ЯЗЫК

О.В. Козорог, Т.В.Дедушек «Нistoires ou contes du temps passé, avec des moralités: Сontes de ma mère l'Oye» de Charles Perrault: из истории перевода на русский язык. В статье рассматривается история художественного перевода сборника сказок Шарля Перро на русский язык.

Ключевые слова: французская сказка, Шарль Перро, история перевода, детская литература.

О.В. Козорог, Т.В.Дедушек «Histoires ou contes du temps passé, avec des moralités: Сontes de ma mère l'Oye» de Charles Perrault: з історії перекладу на російську мову. У статті розглядається історія художнього перекладу збірки казок Шарля Перро на російську мову.

Ключові слова: французька казка, Шарль Перро, історія перекладу, дитяча література.

O.V. Kozorog, T.V.Dedushek «Histoires ou contes du temps passé, avec des moralités: Сontes de ma mère l'Oye» de Charles Perrault: from the history of the Russian translation. The article discusses the history of literary translation storybook Charles Perrault in the Russian language.

Key words: French fairy tale, Charles Perrault, history of translation, children's literature.

Постановка проблемы. Перевод художественной литературы играет огромную роль в культурном развитии человечества. Именно благодаря переводу литературные шедевры разных народов становятся частью национальной литературы. Достаточно упомянуть переводы В. А. Жуковского, которого Пушкин называл «гением перевода», занявшие почётное место в русской литературе. Вместе с тем существуют проблемы, связанные с особенностями передачи и художественной интерпретацией того или иного произведения при переводе на другой язык. Изучение истории перевода детской литературы на русский язык, сказок Шарля Перро в частности, не было объектом специального научного исследования. Актуальным представляется рассмотреть историю перевода сказок Шарля Перро на русский язык, что даст возможность объяснить варьирование литературных текстов сказок знаменитого французского писателя.

Анализ научных исследований. Вокруг сборника сказок Шарля Перро сложилась парадоксальная ситуация. Французский исследователь М. Сориано называет этот текст «наименее изученным и наименее известным во всей французской литературе» [10;12]. До середины XIX в. лишь редкие ученые и критики обращались к сказкам Шарля Перро как к материалу для исследований. Имя Перро вызвали из забытья Ф.Женен [8] и Ш-О.Сент-Бёв [8], [9], который посвятил жизни и творчеству писателя две статьи. История перевода сказок Шарля Перро на русский язык частично затронута во вступительной статье и комментариях Н.П.Андреева к сборнику «Сказки моей матушки Гусыни, или Истории и сказки былых времен с поучениями», изданному в 1936 году [2;3-9]. Эта книга представляет собой особое явление в истории художественного перевода сказок Перро в России, поскольку в неё вошли все те произведения писателя, которые были в его первом прижизненном сборнике, вышедшем во Франции более двух веков назад. Можно сказать, что эта книга является первым филологически точным сборником сказок Шарля Перро в русской литературе.

Цель исследования. Проследить историю переводов сборника «HISTOIRES OU CONTES DU TEMPS PASSÉ, AVEC DES MORALITÉS: CONTES DE MA MÈRE L'OYE» Шарля Перро на русский язык, выявить особенности адаптации французских литературных сказок Шарля Перро для детского чтения.

Изложение основного материала. Сборник Шарля Перро «Сказки моей матушки Гусыни, или Истории и сказки былых времен с поучениями» («HISTOIRES OU CONTES DU TEMPS PASSÉ, AVEC DES MORALITÉS: CONTES DE MA MÈRE L'OYE») был опубликован в Париже в январе 1697 года. За исключением сказки «Рике с Хохолком», все произведения Перро представляли собой обработки французских народных сказок. Позднее сборник публиковался под названием «Сказки моей матушки Гусыни» («Les Contes de ma mère l'Oye»). В него вошло восемь сказок, изложенных прозой: «Золушка» («Cendrillon»), «Кот в сапогах» («Le Maître chat ou le chat botté»), «Красная Шапочка» («Le Petit Chaperon rouge»), «Мальчик-с-пальчик» («Le Petit Poucet»), «Подарки феи» («Les Fées»), «Рике-Хохолок» (Riquet à la houppe), «Спящая красавица» («La Belle au bois dormant»), «Синяя борода» («La Barbe Bleue»). Помимо этого, в сборник вошли три стихотворных произведения, опубликованные Перро за несколько лет до издания книги, а именно — новелла «Гризельда» и две сказки: «Ослиная шкура» и «Потешные желания». В современные издания эти три сочинения, как правило, не включаются. «Сказки матушки Гусыни» отличаются истинно национальным духом, французским колоритом. Французскую народную сказку от сказок других народов отличает ярко выраженная тенденция к игре, к артистизму: нередко устаревшие, традиционные волшебные элементы сюжета обыгрываются как забавные эпизоды смешной истории. С другой стороны, фантастическое подчинено реально-бытовому и поэтизирует изображаемую действительность.

В России сказки Перро трижды издавались в XVIII веке – 1768, 1781, 1791 годах. Сборник 1768 года был издан в Москве в переводе Льва Воинова под названием «Сказки о волшебницах с нравоучениями». Воинов перевел следующим образом названия сказок Перро: «О девочке в красненькой шапочке», «Об вороженных девицах», «О некотором человеке с синею бородою», «О спящей в лесу красавице», «О батюшке котике в шпорах и сапогах», «О корчаге, в которой золу содержат», «Рике в косе», «О Мальчике с пальчик». Стихотворные нравоучения, приведенные Перро в конце каждой сказки, были переведены построчно белым стихом.

В середине Х1Х века в России появились переводы отдельных сказок Шарля Перро. В 1845 году сказка «Кот в сапогах» была переведена на русский язык В.А. Жуковским и впервые напечатана в журнале «Современник» (1846, т. XLIV, стр. 5-12). Вольный перевод Жуковского представлял собой стихотворное переложение сказки «Le Maître Chat, ou le Chat botté» (буквальный перевод: «Дядюшка Кот, или Кот в сапогах»). В сюжете сказки Жуковский почти точно следовал оригиналу, местами развивая лаконичный текст Перро.

В 1862 году во Франции Ж. Этцель издал сказки Шарля Перро с иллюстрациями Гюстава Доре. Издатель обратился к Ивану Тургеневу с предложением перевести сказки Перро на русский язык и написать к ним обширное предисловие, обращенное к русскому читателю. Книгу взялся выпустить петербургский издатель М. О. Вольф. Издание «Волшебных сказок» (именно под таким названием был задуман выпуск сборника сказок Шарля Перро на русском языке) с иллюстрациями Гюстава Доре относился к началу издательской деятельности Вольфа. «Спешу сообщить Вам, — писал 9 (21) июля 1862 г. Тургенев Ж. Этцелю, — что с большим удовольствием принимаю Ваше предложение: переводить Перро — это подлинно счастливый случай, и Вы можете уведомить г. Вольфа, что я за это берусь» [4;317]. В этом же письме писатель обещал закончить работу к осени 1862 года; однако и через три года, в феврале 1865 г., перевод еще не был готов. Нарушив все сроки, Тургенев вынужден был обратиться за помощью к другим лицам. В результате писатель перевел сам только «Волшебниц» («Les Fées») и «Синюю бороду» («La Barbe Bleue») [4; 320]. В Парижском архиве Тургенева хранятся черновики переводов этих двух сказок. Остальные семь сказок (из девяти вошедших в книгу) были переведены Н. В. Щербанем при участии Н. Н. Рашет [4; 324].

На русском языке сказки Шарля Перро в переводах Тургенева вышли в 1867 году в издательстве Вольфа. В книгу вошли девять сказок Шарля Перро: «Красная Шапочка»; «Мальчик-с-пальчик»; «Спящая красавица»; «Замарашка» («Золушка»); «Кот в Сапогах»; «Хохлик» («Рике с хохолком»); «Ослиная Кожа»; «Волшебница»; «Синяя Борода». Издание было выполнено в кожаном переплете с тройным золотым обрезом, богатым золотым тиснением на корешке и крышках, с оригинальными форзацами из муаровой бумаги. Сами сказки были напечатаны на плотной веленевой бумаге. Издание было иллюстрировано гравюрами Гюстава Доре.

Тургенев постарался сохранить национальный французский колорит ХVП века, основные сюжетные линии и характеры персонажей в таком виде, какими они были у Перро. Однако с точки зрения соответствия оригиналу, перевод Тургенева был не совсем точен: писатель опустил мораль («Moralité»), которой, подобно басням, были снабжены все сказки Перро. Некоторые сказки, помимо основной морали, имели вторую, «авторскую мораль» («Morale dʾauteur»). И первая, и вторая мораль были адресованы взрослому читателю. Так, в первой морали сказки «Синяя Борода» Перро не столько укоряет жестокого мужа, сколько подтрунивает над женской чертой — совать нос, куда не следует, а во второй, авторской морали — иронизирует уже над мужьями, которыми помыкают жены. В морали к «Спящей красавице» Перро критикует стремление девушек побыстрее выскочить замуж, а «Красная Шапочка», по мнению Перро, — хорошее предупреждение юным девицам о коварстве плутов-сооблазнителей.

Почти все последующие переводы сказок Перро - Т. Габбе, А. Ганзен, А. Любарской, С.Маршака, Н. Касаткиной, Л. Яхнина, М. Булатова, Г. Шалаева,

О. Иванова, а также многих других переводчиков были также адаптированы для детского чтения: избавлены от некоторых второстепенных деталей (характерных примет эпохи, исторического колорита, подробных описаний элементов одежды и т.д.) и лишены морали, рассчитанной на взрослых.

Следует отметить, что в некоторых современных изданиях, неадаптированных для детей, сохранен авторский замысел Шарля Перро. Так, в 1993 году московское издательство «Астра» выпустило книгу сказок Шарля Перро «Сказки матушки Гусыни, или Истории и сказки былых времен с поучениями» (перевод с фр. А.Федорова, С.Боброва, Л.Успенского). Книга не только представляет собой почти точное воспроизведение первого французского сборника Перро (в него включены все произведения книги 1697 года), но и переведены дидактические поучения французского сказочника, сохранены все те мелкие, незначительные детали, которые опускали многие переводчики Перро, начиная с Тургенева. Так, в отличие от переводов И.Тургенева и С. Маршака, перевод сказки «Синяя Борода», представленный в данной книге, заканчивается словами:

Мораль

Да, любопытство – бич.

Смущает всех оно,

На горе смертным рождено.

Примеров – тысячи,

Как приглядишься малость.

Забавна женская к нескромным

Тайнам страсть:

Известно ведь –

Что дорого досталось,

Утратит вмиг и вкус, и сласть.

Иная мораль

Коль в голове умишко есть,

Чтоб тарабарщину растолковать мирскую,

Поймешь легко – историю такую:

Лишь в сказке можем мы прочесть.

Мужей свирепых нет на свете ныне:

Запретов нет таких в помине.

Муж нынешний, хоть с ревностью знаком,

Юлит вокруг жены влюбленным петушком,

А борода его будь даже пегой масти,

Никак не разберешь – она-то в чьей же власти?

(перевод Л.В.Успенского)

После счастливого финала «Красной шапочки» приводятся дидактические поучения Перро:

Детишкам маленьким

не без причин

(А уж особенно девицам,

красавицам и баловницам),

В пути встречая всяческих мужчин,

Нельзя речей коварных слушать, –

Иначе волк их может скушать.

Сказал я: волк! Волков не счесть,

Но между ними есть иные

Плуты, настолько продувные,

Что, сладко источая лесть,

Девичью охраняют честь,

Сопутствуют до дома их прогулкам,

Проводят их бай-бай по темным закоулкам…

Но волк, увы, чем кажется скромней,

Тем он всегда лукавей и страшней!

(перевод. Л.В.Успенского)

Таким образом, рассмотренные переводы сказок Шарля Перро объясняют вариативность текстов французского писателя в современной детской литературе, которая обусловлена особенностями представленного перевода. Большинство современных изданий адаптировано для детей, содержание сказок несколько упрощено, не переведены наиболее страшные сцены, устранена дидактическая направленность, свойственная оригиналу. В этой связи показательны слова Тургенева о Перро, который в середине Х1Хвека отмечал отсутствие хороших переводов, как одну из главных причин недостаточной известности французского сказочника за пределами Франции: «Сказки Перро пользуются в целой Европе особенной популярностью; русским детям они сравнительно меньше известны, что происходит, вероятно, от недостатка хороших переводов и изданий. Действительно, несмотря на свою несколько щепетильную, старофранцузскую грацию, сказки Перро заслуживают почетное место в детской литературе. Они веселы, занимательны, непринужденны, не обременены ни излишней моралью, ни авторской претензиею; в них еще чувствуется веяние народной поэзии, их некогда создавшей; в них есть именно та смесь непонятно-чудесного и обыденно-простого, возвышенного и забавного, которая составляет отличительный признак настоящего сказочного вымысла». [4;228].