Література

1. Бадер В. І. Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів: Навчальний посібник / В. І. Бадер. – К.: ІЗМН, 1997. – 92 с.

2. Богуш А. М. Мовленнєвий розвиток дітей від народження дітей до 7 років. Монографія / А. М.  Богуш. – К.: Видавничий дім «Слово», 2004. – 376 с.

3. Варзацька Л. О. Методика розвитку зв’язного мовлення молодших школярів. Посібник для вчителів / Л. О. Варзацька. – Житомир: СМП «Житомир-РІКО-ПРЕС-РЕКЛАМА», 1995. – 128 с.

УДК 373.31:811.161.2.001.76

А. О. Коровкіна, Л. В. Власенко

Використання біоадекватної методики як засобу формування здоров’язберігаючої компетентності учнів початкових класів

У статті розглядається ідея відповідності навчального процесу внутрішнім потребам школярів, урахування розвитку їхнього наочно-образного мислення й уяви; розкриваються особливості проведення ноосферного уроку.

Ключові слова: біоадекватна методика, ноосферна освіта, цілісне мислення, особливості структури ноосферного уроку.

В статье рассматривается идея соответствия учебного процесса внутренним нуждам школьников с учётом развития их наглядно-образного мышления и воображения; раскрываются особенности проведения ноосферного урока.

Ключевые слова: биоадекватная методика, ноосферное образование, целостное мышление, особенности структуры ноосферного урока.

The article discusses the idea of suitability training process with the internal needs of the educational process of pupils, taking into the development of their educational and creative thinking and imagination, revealed features of the noospher lesson.

Key words: Bioequivalence methods, noospher education; holistic thinking, structure features of noospher lesson.

Актуальність проблеми. «Жити – значить мислити», – так говорив Цицерон. Минули століття, і в наш час цього вже недостатньо. У наш час більш актуальним є інше. Сьогодні ми говоримо: «Жити – значить мислити цілісно і діяти згідно із законами природи». Опора науки виключно на дискурсивно-логічні функції лівої півкулі головного мозку людини при повному нехтуванні особливостями роботи правої півкулі призвело людство до кризи мислення [3].

Спостерігаючи за учнями, їхньою роботою на уроці, здоров’ям і поведінкою, ми із сумом відзначаємо, що діти не люблять навчатися, а роблять це через силу. Таке положення погіршує настрій, сприйняття нової інформації, якість навчання, а найголовніше – здоров’я школярів. Не секрет, що навіть серед учнів початкової школи зараз важко знайти повністю здорову дитину. І з кожним роком ситуація погіршується. З кожним навчальним роком діти поповнюють список своїх хронічних захворювань.

На думку Н. Антоненко, І. Кареліної. Г. Курмишева, Н. Маслової, Т. Олійник, М. Ульянової, Т. Самородової та ін., ноосферна освіта націлена на докорінну зміну такої ситуації, бо її базовим принципом є природовідповідність, формування здоров’язбегігаючої компетентності учнів через навчання цілісного динамічного мислення, створення мислеобразів на додаток до логічного мислення.

Мета статті – показати значення ідеї відповідності навчального процесу внутрішнім потребам школярів, урахування розвитку їхнього наочно-образного мислення й уяви; розкрити особливості проведення ноосферного уроку.

Виклад основного матеріалу. Урок – основна, практично єдина форма навчально-виховного процесу. Тому важливо оцінювати його стомлюючу дію на дитячу психіку. Важливо знати, як побудувати урок, щоб він найменше натруджував учнів і давав змогу активно залучати мислення, почуття й уяву дітей. Це можна зробити, якщо впроваджувати здоров’язберігаючі технології навчання, котрі сприяють формуванню здатності зберігати фізичне, соціальне, психічне та духовне здоров’я – своє та інших людей, розвивають життєві навички вести здоровий спосіб життя. До них належать інтерактивні, ноосферна, особистісноорієнтовані технології, а також технологія «Створення ситуації успіху».

Біоадекватна методика легко використовується під час навчання будь-якої дисципліни, оскільки в ній враховані етапи послідовного просування інформації в системі «тіло – мозок – душа» учня. Саме тому структура ноосферного уроку, за рекомендаціями Н. Антоненко, повинна містити шість обов’язкових етапів: сенсорно-моторний, символьний, логічний, лінгвістичний, моторно-кінестетичний та етап архівування навчального матеріалу [1].

Урок починається зі сприятливих умов для роботи: настрій учителя, слова, якими він починає урок, позитивно впливають на школярів. Настрій дітей, посмішки, контакт очима створюють необхідний мікроклімат для роботи в парах, групах, у класі як цілісної системи. Дуже дієвими на цьому етапі є об’єднуючі вправи, наприклад, «Коло об’єднання». Активізують роботу обох півкуль мозку вправи, що виконуються одночасно двома руками, наприклад, вправа «Вісімки». Ці вправи об’єднують дітей для подальшої роботи на уроці, налаштовують на тему уроку, актуалізують необхідні для цього знання.

Наведемо приклад початку уроку української мови в 3 класі.

Організація класу. Привітання.

– Доброго дня, діти! Я рада вас бачити і з задоволенням поспілкуюсь з вами.

– Сьогодні гарний сонячний день. Давайте всі разом привітаємо сонечко.

Доброго ранку, сонце привітне,

Доброго ранку, небо блакитне,

Доброго ранку, в небі пташки,

Доброго ранку, маленькі дубки.

Я вас вітаю, люблю, пізнаю,

Бо ми живемо в одному краю.

(Слова супроводжуються відповідними рухами пальців рук: вказівний правої руки вітається з вказівним лівої і т. ін.)

– Візьміться, будь ласка, за руки, потисніть руку один одному, подивіться у вічі один одному, подумки побажайте всім добра, посміхніться один одному, передайте один одному часточку свого тепла, своєї любові.

– Сьогодні у нас незвичайний урок, на якому ми будемо гарно і плідно працювати всі разом, допомагати один одному при потребі, поважати думку кожного з присутніх. У нас будуть дуже гарні результати, у вас все неодмінно вийде, ви впораєтеся з усіма завданнями.

Сенсорно-моторний і символьний етапи проходять в оптимальному функціональному стані. У цей час діти в розслабленому стані сприймають навчальну інформацію і створюють свій власний образ. Вони мріють. При цьому рекомендується увімкнути спокійну музику для відпочинку, або запис звуків природи: моря, лісу, голоси птахів. У процесі складання релаксаційних текстів бажано задіяти всі органи чуття учнів. Для образів слід брати природні символи, обов’язково враховувати життєвий досвід дітей.

Робота з природними символами й образами потенційно безпечна. Адже з давніх часів людина навчалася жити, слухаючи природу, вибираючи для себе образи природи. У релаксації використовуються саме символи, а не ілюстрації до сказаного вчителем. Символ займає лідируюче місце в навчальному процесі. При цьому дітям пропонується створювати мислеобраз першими, а не після вчителя або підручника. Таким чином на перше місце виходить формування нової інформації як індивідуального переживання знання.

Бесіда після оптимального функціонального стану дуже важлива, адже вона дозволяє усвідомити учням власні відчуття, нову навчальну інформацію. Після бесіди обов’язковим є створення власного індивідуального образу і нанесення на нього інформації, яку отримала дитина.

Протягом уроку необхідно проводити активні фізкультхвилинки, а також розминки для пальців, зарядку для очей і для хребта. Разом з оптимальним функціональним станом вони дозволять зняти фізичне і психічне напруження, сприятимуть зміцненню здоров’я.

Пропонуємо уривок уроку української мови в 4 класі, під час якого відбувається створення символу прикметника.

1. Релаксація (сенсорно-моторний етап).

– А зараз ми поринемо в чарівний світ фантазії. Сядьте зручно, зробіть глибокий вдих, видих, заплющить очі. Розслабте личко, шию, плечі, руки, тіло, ноги.

(Звучить спокійна музика.)

– Уявіть над собою маленьке сонечко. Воно наближається до вас, торкається промінчиками вашої голівки, личка. Зігріває своїм теплом кожну клітинку мозку, огортає легені, сердечко. Сердечко ваше посміхається. Придивіться, яке воно красиве, подякуйте йому за роботу, яку воно виконує для вас. А сонечко проникає все глибше і глибше, наповнює енергією все ваше тіло, аж до ніжок. Ви самі стали такі, як сонечко.

2. Формування образону (символьний етап уроку).

– Це сонечко веде вас до саду, який осінь розфарбувала різнокольоровими барвами. Ви йдете стежкою, на деревах багато яблук. Ви підходите до яблуньки, підводите руку вгору, обережно нахиляєте гілку і зриваєте одне яблучко. Розгляньте його. Яке воно? Піднесіть його до обличчя, вдихніть його аромат. Помилуйтеся ним. Попросіть у цього яблучка, щоб воно стало символом нашого уроку. Візьміть це яблучко із собою на урок. Повертайтеся до школи. Я на вас чекаю. Відчуйте свої ніжки, поворушіть пальчиками, розплющить очі.

– Розкажіть, що ви бачили?

– Який запах (аромат) відчули?

– Якої форми було яблучко?

– Якого кольору?

– Яке на дотик?

Логічний етап містить вправи на закріплення нового матеріалу. Під час їх виконання використовуються аналіз і синтез. Вправи підбираються від простих до складних. Робота протягом уроку планується від колективних, групових, парних видів завдань до самостійного вправляння учнів.

Наприклад, під час вивчення теми «Слова, що означають дію предмета» в 2 класі діти послідовно виконують такі види завдань:

а) покажіть рухами, будь ласка, що робив метелик;

б) запишіть у зошиті, що робив метелик. (Прилетів, повернув голівку, дивився, махав крильцями.)

в) упізнавши дієслово серед названих мною слів, плесніть у долоні. (Слова: урок, гарний, клас, прийшов, червоний, учень, старанний, бігає, стрибає, квітка, небо, цвіте, блакитне, пишуть, уважна, читають, розмовляють, розв’язують.)

Лінгвістичний етап також спрямований на закріплення знань. Він передбачає співпрацю, творчу роботу дітей. Завданням учителя є організація діяльності дітей таким чином, щоб вони розкрилися один перед одним, знайшли однодумців, обмінялися отриманою інформацією, настроєм, враженнями, душевним станом.

Моторно-кінестетичний етап, який отримав назву «діяльнісного мислення», припускає рухове закріплення інформації, що підсилює засвоєння матеріалу через придбання рухової навички. На цьому етапі закріплення (реагування на інформацію) відбувається через тілесні реакції.

1. Гармонізаційна гімнастика.

– Давайте на кілька хвилин заглянемо до осіннього саду, потягнемо руки вгору, плавними горизонтальними рухами покажемо, як колишуться дерева у саду.

– Потріть долоньку об долоньку, зігрійте їх. Прикладіть теплі долоньки до своїх очей, наче два сонечка зігрівають вас, надають вам енергії.

2. Заповнення образону навчальною інформацією.

– Зараз я пропоную вам записати в нашому яблучку інформацію про прикметник.

Учням роздаються індивідуальні картки із зображенням яблука. Учитель виконує записи в аналогічному малюнку на дошці.

– У верхній частині яблучка давайте запишемо, що таке прикметник, на які питання він відповідає.

– У середній частині ми запишемо, навіщо нам потрібні прикметники. (Вони прикрашають нашу мову і мовлення, дають змогу яскраво уявити предмет.)

– У нижній частині яблука ми запишемо інформацію про те, як змінюються прикметники. (Сад – який? Яблунька – яка? Яблучко – яке? Яблука – які? Прикметники змінюються за родами, числами.)

Етап архівування навчального матеріалу завершує сприйняття і засвоєння інформації. Тут відбувається синхронізація взаємозв’язків між зоровими, слуховими, нюховими, дотиковими рецепторами; горизонтальними і вертикальними структурами головного мозку.

Наведемо приклад підсумкового етапу уроку про прикметник.

Підсумок уроку.

– Чи сподобався вам урок?

– Чи допоміг вам образон у вивченні нового матеріалу?

– Скуштуйте, будь ласка, яблуко, і скажіть, яке воно на смак? Вдихніть ще раз його аромат. Розгляньте, яке воно.

Учні куштують яблука. В класі розповсюджується аромат яблуневого саду.

– Яку інформацію ви запам’ятали, коли куштували яблучко?

Етапи уроку обираються вчителем відповідно до теми уроку, його місця в тематичному блоці.

Висновки. В концепції ноосферної освіти органічно об’єднані духовні й матеріальні початки, логіка та образ, дух і розум. Ця технологія орієнтована на розвиток цілісного мислення людини – одночасної двопівкульної роботи мозку. Тому одним із важливих завдань ноосферної освіти є використання всіх каналів сприймання інформації, адже за словами видатного психолога Дейла Карнегі важливо «не тільки бачити і чути те, що треба запам’ятати, але також обмацати це, обнюхати і спробувати на смак» [2, с. 3].

На ноосферних уроках учні початкових класів сприймають нову інформацію без насилля й напруги. Вона набуває власної індивідуальної форми, тому запам’ятовується швидше, якісніше і відкладається в довгострокову пам’ять. Діти навчаються з радістю і задоволенням, розвивають чутливість, щоб сприймати довкілля не тільки за допомогою логіки та зору, а і завдяки дотику, нюху, тактильних і смакових відчуттів, інтуїції. Школярі привчаються слухати свій організм і розуміти передусім самих себе, а тоді і під час спілкування з іншими людьми проблем у них буде значно менше.

Працюючи на уроках за цією методикою (навіть з її елементами), ми бачимо покращення психоемоційного стану учнів, поліпшення результатів засвоєння матеріалу, підвищення рівня сформованості здоров’язберігаючої компетентності учнів. Біоадекватна методика дозволяє зберегти та покращити здоров’я учнів, гармонізує їх, формує в них здоров’язберігаючу компетентність. Завдяки такому навчанню діти стануть дійсно гармонійними особистостями, самодостатніми, щасливими, впевненими у собі, успішними не тільки в школі, а й у соціумі.