1 Рівень

Завдання 1 : Укажіть яке племя проживало навколо території сучасного Києва:

а) поляни;

Завдання 2 : Найдавніша літописна згадка Україна датується:

в) 1187 рік;

Завдання 3 : Хто з цих історичних осіб був найвизначнішим козацбким полковником на початку 17 ст.:

г) Петро Коношевич-Сагайдачний;

Завдання 4 : Визначте хронологічні рамки періоду Руїни:

В)кін.1657-сер.1687

Завдання 5 : Монголо-татарська навала на Русь відбулася:

а) 1237-1240 рр.;

2 рівень Завдання 1 : Встановіть відповідність:

1) 1569 - д) Люблінська унія;

2) 1572 - в) початок реєстрового козацтва;

3) 1596 - а) Берестейська унія

4) 1616 - б) похід П.Сагайдачного на Кафу;

5) 1621 - г) битва під Хотином.

Завдання 2 : Встановіть у хронологічному порядку :

1) Правління князя Романа Мстиславовича( 1168 - 1205 рр.);

2) Правління Данила Галицького( 1211 - 1264 рр. );

3) Заснування З.Січі на острові Мала Хортиця( 1552 - 1556 рр.);

4) Гетьманування Кирила Розумовського ( 1750 -1764 рр.);

5) Діяльність першої Малоросійської колегії (1722-1727).

3 рівень Початок розпаду Київської Русі та її історичне значення

Смерть Мстислава в 1132 р. позначила кінець історичної доби, в якій Київ відіграв роль основного центру руських земель, і поклала початок періодові політичної роздробленості, розпаду Київської Русі на окремі князівства та землі. Зокрема, на землях України сформувалися князівства Чернігівське, Переяславське, Волинське, Галицьке. У першій половині XII ст. відокремлюються Новгородська земля, а трохи пізніше Суздальська та Ростовська. Спочатку їх було 12, а згодом — сотні.

Поглиблення соціально-економічних і культурних процесів, торговельних та інших зв'язків зумовило формування, починаючи з XIII ст., на основі цих земель і князівств територій української, російської та білоруської народностей. Так, на теренах Київської, Чернігово-Сіверської, Переяславської, Волинської, Галицької, Подільської земель, а також Буковини та Закарпаття утворюється українська народність. Етнічним осердям українського етносу стала Київська земля. Видатну роль у цьому процесі відіграв і Київ. Не дивно, що саме за Наддніпрянщиною раніше, ніж за іншими землями Південної Русі, закріпилася назва Україна (1187 p.). Із XVII ст. цією назвою стали позначати всі землі, заселені українським народом.

Землі Північно-Східної Русі (Суздальська і Ростовська) стали тією територіальною основою, на якій склалася і розвивалася російська народність. На теренах Полоцької землі Псковщини й Смоленщини формується білоруська етнічна спільнота.

Проте Київська Русь у середині XII ст. зовсім не розпалася, як це вважала значна частина істориків минулого. Роздробленість, що охопила в цей час Русь, дістала назву феодальної, оскільки була зумовлена еволюцією феодалізму. Феодальна роздробленість — закономірний етап у розвитку середньовічного суспільства. її пережили також імперії Європи, у тому числі й держава Карла Великого.

До роздробленості Київської Русі призвели подальша феодалізація давньоруського суспільства, соціально-економічний розвиток окремих регіонів. Збагатившись за рахунок землеволодінь, боярство стало значною політичною силою, зацікавленою насамперед у процвітанні та примноженні своїх багатств і зовсім байдужою до держави. Місцеві князі, спираючись на боярство, що їх оточувало, почали дбати про збагачення своїх князівств коштом сусідів.

Унаслідок цього Київська Русь поступово перетворилася на ціле з багатьма центрами, пов'язаними традиціями та династичними узами. Змінилася лише форма державного устрою: на зміну відносно єдиній централізованій монархії прийшла монархія федеративна. Із середини XII ст. нею спільно править група найвпливовіших і найсильніших князів, вирішуючи питання внутрішньої й зовнішньої політики на з'їздах — снемах. При цьому зберігалися всі елементи загальноруської державності: єдність території, що поділялася внутрішніми межами, народність, культура. Тобто зберігалися об'єднавчі тенденції державно-політичного життя, які живила також спільна боротьба із зовнішніми ворогами, єдине законодавство та система церковної організації.

Отже, попри все феодальна роздробленість була закономірним, до того ж прогресивним поступом в історичному розвитку Київської Русі.

Хоча відокремлені князівства були значною мірою самостійними, вони часто ворогували між собою. Особливо приваблював їх Київ. Той, хто завойовував його, міг претендувати на верховенство в династії Рюриковичів. Орест Субтельний з цього приводу наводить такі дані: в 1146—1246 pp. 24 князі 47 раз правили у Києві. Причому, 35 князювань тривали кожне менше року. А володимиро-суздальський князь, попередник московських князів, Андрій Боголюбський по-своєму обійшовся з Києвом. Побоюючись втратити владу над завойованим містом, а також намагаючись не допустити, щоб Київ затьмарив його власні володіння, він у 1169 р. напав на місто і так по-дикунському пограбував його, попалив, зруйнував, що до такого не вдався навіть хан Батий із величезною татаро-монгольською ордою. До всього цього Андрій Боголюбський ще й прихопив із собою із Вишгорода ікону Божої Матері, яка стала називатися Володимирською і досі є головною церковною святинею Москви.

Звичайно, непоправної шкоди Русі завдала татаро-монгольська навала (1237—1241 pp.). Остаточне зруйнування Києва монголо-татарами в 1240 р. ознаменувало собою трагічний кінець київського періоду історії України.

Та русичі зуміли вистояти й відродити життя. Після розпаду Київської Русі естафета державності перейшла до Галицько-Волинського князівства, яке продовжило традиції Київської Русі й стало її завершальним етапом.

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в)
	Коли вперше в історичних джерелах застосовується термін “ Русь ”?	В) ІХ ст.. н. е.
	У якому році завершилось правління Володимира Великого?	A)1015
	Хто очолив Національно визвольну війну укр. народу проти Речі Посполитої у середині 17 ст?	Б)Богдан Хмельницький
	Коли відбулася Коліївщина?	А)1768Р
	Між якими державами було підписано Андріївське перемир’я?	А) Річчю Посполитою і Російською державою

Варіант 17

Завдання 1. Відповідність

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в\г\д)
	1722-1727	Діяльність першої Малоросійської колегії
	1734-1750	діяльність Правління Гетьманування Уряду
	1687-1709	Гетьманування І. Мазепи
	1727-1734	Гетьманування Д. Апостола
	1750*1764	Гетьманування К. Розумовського

Завдання 2 Встановіть у хронологічному порядку.(Наприклад 2-3-1-4-5)

№	Текст завдання	Роки
	Приєднання до Київської Русі Перемишля	980р
	Хрещення Київської Русі	988р
	Обрання першого митрополита русича Іларіона	1051р
	Битва на ріці Альта між Святославом та Ярославом	1019р
	Любецький з’їзд	1097р

ІІІ рівень

Теоретичне питання. ( Пишемо повністю теоретичне питання)

№	Текст завдання	Відповідь
1	Великодержавна шовіністична політика Петра І щодо Гетьманщини у 1709-1725рр.	Після укладення гетьманом І. Мазепою угоди зі Швецією (1706) та шведсько-української поразки у Полтавській битві 1709за наказом Петра І була зруйнована гетьманська столиця Батурин, а його жителі винищені. За різними оцінками, було вбито понад 14 тисяч жителів Батурина разом із жінками та дітьми. Саме місто після розорення було вщент спалене й зруйноване, включно із церквами, яких у 20-тисячному місті було аж 40, та монастирем. Понад 30 тисяч явних і неявних прихильників Мазепи було посаджено на палю, колесовано, четвертовано, повішено чи страчено іншим чином. Для залякування населення трупи невинно вбитих сплавляли на плотах У 1709 році цар Петро І наказав скоротити число студентів Києво-Могилянської академії із двох тисяч до 161-го, а кращим науково-просвітницьким силам звелів перебратися з Києва до Москви. Зокрема, це Інокентій Гізель,Іоанникій Галятовський Лазар Баранович Дмитро Туптало, Стефан Яворський, Феофан Прокопович, Саме вони відіграли визначальну роль у культурному розвитку тодішньої Московії. Влада гетьмана була обмежена, а після смерті І. Скоропадського(1722) Петро І не дозволив обрати його наступника. Контроль над державними справами України перейшов у руки Малоросійської колегії (1722), чим фактично було покладено край державній системі управління України За Петра І десятки тисяч українських козаків і селян, посланих на будівництво фортець, каналів тощо, загинули від непосильної праці, хвороб і голоду. 104 версти Ладозького каналу були густо встелені трупами кільканадцяти тисяч українських козаків. «Вікно в Європу» — місто Санкт-Петербург водилося на кістках тисяч українців.

Варіант 8.І рівень

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в)
	За візантійськими джерелами, вперше поляни були охрещені за княжіння	А) Аскольда
	Антська держава за формою правління була	В) Військовою демократією
	Вважають, що запорізька січ була заснована	В) Дмитром Вишневецьким
	Як називалась держава монголо-татар	Б) Золота орда
	Вкажіть прізвище останнього гетьмана київської русі	Б) К. Розумовський

ІІ рівень.

Завдання 1. Відповідність

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в\г\д)
	882-912	Д) Правління Олега на Русі
	980-1015	Г) Князювання Володимира Великого
	912-945	Б) Князювання Ігоря
	945-964	В) Регентство княгині Ольги
	964-972	А) Князювання Святослава

Завдання 2 Встановіть у хронологічному порядку.(Наприклад 2-3-1-4-5)

5-1-4-3-2

ІІІ рівень

Значення Люблінської унії 1569 р. та Брестської унії 1596 р. в історії України Люблінська унія 1569 р. – угода про об’єднання Великого князівства Литовського з Польським королівством у єдину державу Річ Посполиту (“справа народна”). Об’єднання було вигідне, насамперед, Польщі, і, щоб схилити на свій бік литовську, українську та білоруську шляхту, польський король Сигізмунд ІІ Август надав їм деякі привілеї, а тим, хто виступав проти унії, пригрозив суворими репресіями. Врешті угоду було укладено: до Польщі відійшла Волинь, Брацлавщина, частина Поділля й Київщина. Литва зберегла за собою право на свої державний герб і печатку, законодавство, міністрів, військо, фінанси й адміністрацію. Натомість спільними ставали володар, сейм і сенат, монета, зовнішня політика, право землеволодіння на території всієї держави.

Після унії, як про це писав М. Грушевський, Литва втратила всяке значення як окрема держава і стала частиною держави Польсько-Литовської. На українських же землях від унії виграла лише місцева шляхта, яка була зрівняна у своїх правах із шляхтою польською. Повсюди встановлювалася всеосяжна система політичного, економічного та духовного поневолення народу, відбувався “занепад українського життя”. Польські пани примусово запроваджували католицизм, закривали православні церкви, осередки української культури та освіти. У відповідь на створення магнатсько-шляхетської Речі Посполитої в Україні розгортається та шириться національно-визвольна боротьба народних мас, що вилилася наприкінці XVI ст. у селянсько-козацькі війни під проводом Криштофа Косинського та Северина Наливайка.

Таким чином, Люблінська унія погіршила загальну ситуацію в Україні. Але, як зауважив І.Крип’якевич, “при всіх негативних наслідках дала принаймі одну користь, що всі українські землі були злучені в одну цілість”, між ними не стало кордону, а це сприяло консолідації українського народу.

Брестська унія 1596, об'єднання католицької і православної церков на території Мови Посполитої. Прийнята на церковному соборі в Бресті. Висновок Би. в. було викликано прагненням вищого православного духівництва укріпити своє привілейоване положення, а також боязню з боку панівного класу посилення антифеодальної боротьби українського і білоруського народів, зміцнення їх релігійних і культурних зв'язків з російським народом. Згідно Би. в., православна церква України і Білорусії визнавала своїм главою римського папу, але зберігала богослужіння на слов'янській мові і обряди православної церкви. Висновок Би. в. викликало протест селян, козаків, міщан, частини православної шляхти, нижчого духівництва, а спочатку і деяких крупних українських феодалів (князь К. К. Острожський і ін.). Офіційно Б. в. була розірвана на церковному соборі 1946 в Львові.

Варіант 9. І рівень

№ завдання	Текст завдання	Відповідь(а\б\в)
	Кому завойовнику дали відсіч скіфи	Б) Дарію I
	Після смерті олега київський престол посів..	А) Ігор
	Кому належить заслуга у створенні літопису «Повість минулих літ»	Б) Несторові
	Володимир Мономах вів успішну боротьбу з ..	Б) половцями
	Вкажіть хронологічні рамки першої Малоросійської колегії	Б) 1722-1727рр.

ІІ рівень.

Завдання 1. Відповідність

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в\г\д)
	1659-1663рр.	В) гетьманування Ю.Хмельницького
	1663-1668рр	Г) Гетьманування І. Брюховецького
	1663-1665рр	Б)гетьманування П. Тетері
	1665-1676	Д) гетьманування П.Дорошенка
	1668-1672	А) гетьманування Д. Многогрішного

Завдання 2 Встановіть у хронологічному порядку.(Наприклад 2-3-1-4-5)

2-3-4-1-5

ІІІ рівень

Теоретичне питання. ( Пишемо повністю теоретичне питання)

Соціально-політичні причини Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Хід війни 1648-1649рр. Зборівський мирний договір.

Основними причини національно-визвольної війни були: політичні, соціальні і національно-релігійні.

• Політична причина полягала в тому що Україна не мала своєї держави, а її більша територія належала Речі Посполитій, де панувала панщина, а права українців пригноблювались. І жорстоке поводження панів змусило виступити за покращення соціального становища.

• Соціальною причиною було те, що знищувались природні багатства України, посилення панщини, заборона української мови. Однією з важливіших передумов Національно-визвольної війни в соціально-економічній стало загострення суперечностей між двома протилежними типами господарювання: козацьким, який був фактично фермерським за своєю суттю, і фільварковим, що базувався на підневільній праці кріпаків-селян.

• Національно-релігійна - обмеження для українців у правах при обійманні урядових посад і роботі в органах самоврядування міст; нерівність у правовому та політичному становищі української  православної шляхти; після Берестейської церковної унії 1596 р. польська шляхта планомірно і цілеспрямовано запроваджувала серед українського населення католицизм, забороняла вживати українську мову в установах та навчальних закладах.

Війська Б. Хмельницького впродовж 1648-1649рр. переможні битви під Жовтими Водами, потім пішов на корсунь, де знову ж здобув перемогу і розгромив частину польського війська. Потім відбулась битва під Пилявцями, а 23 грудня військо Б. Хмельницького урочисто ввійшло до Києва. Січень 1649р. гетьман відправив посольство до Москви щоб забезпечити себе військовою і політичною підтримкою. В травні Хмельницький підписав з турецьким султаном договір, про вільне плавання козаків по Чорному морі. 30 червня відбулась облога козацькими полками фортеці Збараж, в серпні ж відбувся розгром польського війська під зборовом і був підписаний Зборівський мирний договір. Зборівський договір підсумував першу фазу в історії  Хмельниччини і легалізував самоврядність українських козаків в межах Речі Посполитої. Ця самоврядність втілилася у козацькому державному утворенні — Війську Запорозькому, також відомому як Гетьманщина.

І рівень Варіант 10

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в)
	Заслуга у створенні Скіфської держави належить?	Б) царським скіфам
	Кому з володарів Київської Русі вдалося здійснити перший дипломатичний візит до столиці Візантійської Імперії м. Константинополя?		Б) Ігореві
	У якому році Київська Русь Була об’єднана під владою Ярослава Мудрого?	В) у 1019 р.
	Хто з Галицько-Волинських князів першим отримав титул короля?	А) Данило Романович
	Що було ознакою влади полковника у Запорізькій Січі?	А) пернач

ІІ рівень. Завдання 1. Відповідність

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в\г\д)
	988	в)запровадження християнства в Київ.Русі
	882	д)вбивство Аскольда варягами, захоплення Києва Олегом
	1037	а)спорудження в Києві Софійського собору
	1097	б)київський з’їзд у Любечі
	1187	г)перша літописна згадка назви «Україна»

Завдання 2 Встановіть у хронологічному порядку.(Наприклад 2-3-1-4-5)

4-5-1-3-2 1)Слободищенські тракати – 1660 р. 2)Глухівські статті – 1669 р. 3)Московські статті – 1665 р. 4)Гадяцький договір – 1658 р. 5)Переяславські статті Ю. Хмельницького – 1659 р.

ІІІ рівень Теоретичне питання. ( Пишемо повністю теоретичне питання)

Козацько-селянські повстання останньої декади XVI – першої третини XVII ст.

На кінець XVI ст. активізувалися походи козаків проти Туреччини, що помітно погіршило її стосунки з Польщею. У відповідь польський уряд категорично заборонив походи і стратив деяких їхніх організаторів. Але це не зупинило козаків. Поступово їхні виступи проти польських панів набувають дедалі більш організованих форм. У 1591 р. починається повстання реєстрових козаків під орудою К. Косинського. Незабаром повстання, підтримане місцевими селянами, охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля і Волинь.

В 1594— 1596 рр. розгортається нове повстання під проводом С. Наливайка. Запорізькі козаки, очолювані Г. Лободою, виступили на підтримку, і вже до початку І596 р. повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Волинь, Поділля. У березні 1596 р. повстанці С. Наливайка об'єднуються з загонами Г. Лободи та полковника М. Шаули і в урочищі Гострий Камінь біля Трипілля дають бій полякам, після якого, забравши свої сім'ї, мусять відступати за Дніпро. Селянсько-козацькі повстання кінця XVI ст. зазнали поразки через внутрішню неорганізованість і відсутність єдності. Але вони ж наочно продемонстрували вплив нового соціального явища — козацтва, особливо у спілці з селянством, дрібною шляхтою та міщанами.

У 1625 р. після повстання на чолі з М. Жмайлом польський уряд змушений був підписати Куруківську угоду, згідно з якою козацький реєстр становив уже 6 тис. у складі шести полків — Київського, Корсунського, Канівського, Черкаського, Білоцерківського, Переяславського, але козакам було заборонено здійснювати самостійні військові походи.

Приводом для наступного заворушення стали суперечності між реєстровими і нереєстровими козаками. В 1630 р. запорожці під орудою Т. Федоровича (Трясила) виступили з Січі. Незабаром повстання охопило Лівобережжя і частину Правобережжя. 30-тисячний загін повсталих розгромив коронне військо під Переяславом і змусив Річ Посполиту шукати компромісу. Нова угода збільшувала реєстр до 8 тис. осіб, зберігалися привілеї козацької старшини. І хоча Федорович з частиною козаків повернувся на Запоріжжя, селяни, міщани та нереєстрові козаки ще якийсь час продовжували боротьбу. Широкий суспільний рух в Україні змусив королевича Владислава у 1633 р. затвердити на сеймі «Статті для заспокоєння руського народу», які легалізували існування православної церкви і повертали їй частину майна. Але вже у 1634 р., після закінчення польсько-російської війни, в якій на боці Польщі воювали й козаки, уряд Речі Посполитої знову урізає права та вольності українців.

Щоб нейтралізувати Січ, польський уряд будує у 1635 р. на Дніпрі фортецю Кодак, але того ж року козаки під командуванням І. Сулими розгромили кодацьку залогу та зруйнували фортецю.

У 1637—1638 рр. вибухнули нові повстання під керівництвом П. Бута (Павлюка), Д. Гуні та Я. Острянина. Охопило Лівобережну Україну. Тут знову показала себе проблема суперечностей між реєстровим і нереєстровим козацтвом, що й стало однією з причин поразки у 1638 р. Це дало можливість Польщі в тому ж році нав'язати козацтву «Ординацію Війська Запорізького реєстрового, яке перебуває на службі Речі Посполитої». В ній реєстр обмежувався до 6 тис., на чолі козаків затверджувався польський комісар, заборонялася виборність, відновлювалася фортеця Кодак.

Період козацької активності змінився десятиліттям так званого «золотого спокою»(1638-1648). Але козацько-селянські повстання підготували грунт для розгортання широкого національно-визвольного руху середини XVII ст.

І рівень ВАРІАНТ 11

№ завдання	Текст завдання	Відповідь(а\б\в)
	Позначте ім`я князя, який об’єднав землі Галичини під єдиною владою	Б) Володимирко
	Який князь назвав Київ матір’ю городів руських	А) Олег
	Князя Данила галицького було короновано в Дорогочині в…	В)1253
	Який стан українського суспільства сформувався в результаті колонізації дикого Поля	В) козаки
	Коли Б. Хмельницького було обрано гетьманом Війська Запорізького	В)1648

ІІ рівень.

Завдання 1. Відповідність

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в\г\д)
	2-6 травня 1648	А) битва на Жовтих Водах
	15-16 травня 1648	Б)битва під Корсунем
	11-13 вересня 1648	В) битва під Пилявцями
	26-16 жовтня 1648	Г) облого м. Львова
	5-6 серпня 1649	Д) битва пд. Зборовим

Завдання 2 Встановіть у хронологічному порядку.(Наприклад 2-3-1-4-5)

3-1-2-4-5

ІІІ рівень

Теоретичне питання. ( Пишемо повністю теоретичне питання)

6. Військово-політичні, економічні та духовні зв’язки київ. Русі з Візантійською імперією.

Київська Русь від початку свого заснування здійснювала походи на Візантійську імперію, заради зміцнення і укріплення свого статусу в тогочасній Європі, також для покращення свого становища.

Перші походи несли військовий характер, найвдалішим походом на Константинополь був похід князя Олега, котрий підписав найвдаліший на той час договір для Київської Русі. Цей договір забезпечував торгівлю руським купцям на території Візантії, при цьому вони не платили мито, а їхнє утримання забезпечувала візантійська влада. Першим дипломатичним походом, був похід княгині Ольги, де вона і прийняла християнство. Цей похід також був плодотворним, адже він дав початок дипломатичним та економічним зв’язкам між обома державами, також був зроблений крок до встановлення християнства на території Київської Русі. Пізніше князь Володимир Великий заради встановлення і укріплення авторитету, на той час вже могутньої держави, на політичній арені Європи, переймає від Візантії християнство. Він запрошує Візантійське духовенство для охрещення Русі, також заради зміцнення дипломатичних відносин між візантією він бере за дружину візантійську царівну.

Отже,завдяки відносинам з візантійською імперією, київська русь змогла здобути становлення як держави тодішнього Європейського типу та найвищого розквіту тих часів.

Варіант 12. І рівень

	Текст завдання	Відповідь(а\б\в)
	Процес формування території давньоруської землі і остаточного визначення її кордонів завершено за князя:	В) Володимира Великого
	Позначте назву народу від якого загинув князь Святослав	Б) печеніги
	Як називався збірник законів епохи Київської Русі	Б) Руська правда
	Укажіть які держави уклали Люблінську унію	Г) 2, 3 (Велике князівство литовське, королівство Польське)
	Позначте назву острова де у 1556 р. була заснована перша Запорізька Січ	Б) Мала Хортиця

ІІ рівень.

Завдання 1. Відповідність

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в\г\д)
	1648	В) перемоги козацьких військ під Жовтими водами, Корсунем і Пилявцями
	1649	Д) розгром польського війська під Зборовом. Зборівська мирна угода
	1651	А) Битва пд. Берестечком. Білоцерківський мирний договір
	1652	Б) розгром польського війська під Батогом
	1657	Г) смерть Б. Хмельницького

Завдання 2 Встановіть у хронологічному порядку.(Наприклад 2-3-1-4-5)

2-5-3-4-1

ІІІ рівень

Теоретичне питання. ( Пишемо повністю теоретичне питання)

1. Перші державні утворення на території України: грецькі міста-держави, скіфи та анти.

В давні часи на території України першими прототипами державних утворень були скіфські кочові племена. За ними слідували грецькі міста-держави, що були утворені в результаті переселень елінів в пошуках нових земель. А прямими прототипами слов’ян став Антський союз племен, який складався з кількох племен:  уличі, тиверці, бужани, дуліби, волиняни і білі хорвати.

Скіфи це були іракомовні племена, що прийшли на територію України, з Євразійського степу, вони поділялись на скіфів-орачів, царських скіфів і скіфів кочівників. Скіфія була спільнотою неоднорідною, утвореною різними етнічними племенами. Їхній суспільний устрій визначався тваринництвом. Але в першу чергу скіфська держава зарекомендувала себе як добре налагоджена військова організація. На чолі сильного дисциплінованого війська стояв цар. Його влада була необмеженою і божественною – він підпорядковувався лише Папею (Зевсу) й цариці богів Табіті. Вища каста – царські скіфи, які вважали усіх інших своїми рабами. Вони займались скотарством, землеробством, також в них була багата культура, згадки якої ми знаходимо до нині. Наступні державні утворення багато чого перейняли від них, скіфи практично асимілювались з іншими народами.

Щодо грецьких поселень, то вони були зосереджені на території причорномор’я. Це були міста держави з власним самоврядуванням, такими містами були Ольвія, Тіра, Херсонес, Пантікапей. Економічною основою античних міст-держав Північного Причорномор'я були сільське господарство, різні ремесла і промисли. Важливу роль відігравала торгівля з населенням причорноморських степів і з центрами Середземномор'я. Але через крах робовласницького ладу та навали гунів ці міста перестали існувати.

Що ж стосується антів, то ці племена вважаються прямими предками слов’ян. Це були племена з яких, як вважають історики дала свій початок Київська Русь.

В результаті асиміляції багатьох народів та державотворчих процесів і виникли початки першої держави на території України…

Варіант 13

Завдання1. Любецький з’їзд князів відбувся у 1097р. (А)

Завдання2. В якому році була перша згадка про Львів? 1256 (Б)

Завдання3. Держава Річ Посполита була утворена 1569р. (А)

Завдання4. Битва під Берестечком на Волині між військами Б. Хмельницького і Я. Казимира відбулася 18-30 червня 1651р. (Б)

Завдання5. Конституція П. Орлика офіційно називалася: Пакти й Конституція прав і вольностей Війська Запорізького (В)

Завдання 2-го рівня

Завдання1

1)1620-1621 д) Хотинська війна

2)1625 а) повстання Марка Жмайла

3)1630 г) повстання Т. Федоровича (Трясила)

4)1635 в) руйнування Кодака кошовим І. Сулимою

5)1637-1638 б) повстання П. Бута (Павлюка), Д. Гуні та Я. Острянина

Завдання2

1. Укладення «Статей» Б. Хмельницького березень 1654

2. Створення антипольської коаліції січень 1657

3. Битва під Охматовим та Городком, облога Львова 1655

4. Віленське перемир’я московітів з поляками 1656

5. Смерть Б. Хмельницького 1657

Завдання 3-го рівня

Утворення Галицько-Волинського князівства його суспільно-політичний устрій (взаємини між князем і боярами) та міжнародні зв’язки за князя Романа Мстиславовича.

Волинський князь Роман Мстиславович у 1199 р. оволодів Галичем, об’єднав Галичину й Волинь, поклавши початок Галицько-Волинській державі. Спираючись на дрібне й середнє служиле боярство і городян, Роман приборкав боярську верхівку, розпочав процес централізації території краю. Зовнішня політика князя Романа полягала у значному розширенні своїх володінь як на заході, так і на сході. На початку ХІІІ ст. у боротьбі з київським князем Рюриком Роман здобув перемогу, в результаті чого все Поддніпров’я опинилося під його владою.

Очолюване Романом Мстиславичем Галицько-Волинське князівство стало важливим явищем в історії вітчизняного державотворення. Воно об’єднало майже всі українські землі (крім Чернігівщини) і на відміну від Київської Русі розвивалося на єдиній етнічно-українській основі. Однак трагічна смерть князя, який загинув у 1205 р. під час походу на Польщу, призвела до розпаду його держави. В запеклу боротьбу за її землі включилися численні руські князі, польські й угорські феодали.

Суспільний лад. Особливістю суспільного устрою Галицько-Волинського князівства було те, що там створилася численна група боярства, в руках якої зосередилися майже всі земельні володіння. Однак процес утворення великого феодального землеволодіння проходив не скрізь однаково. У Галичині його зростання випереджала освіта князівського домену. На Волині, навпаки, поряд з боярським значний розвиток отримало чимало домініальних землеволодінь. Пояснюється це тим, що саме в Галичині раніше, ніж у Волині, дозріли економічні та політичні передумови більш швидкого зростання великого феодального землеволодіння. Князівський домен почав складатися тоді, коли переважна частина общинних земель була захоплена боярами і для князівських володінь коло вільних земель був обмежений. До того ж галицькі князі, прагнучи заручитися підтримкою місцевих феодалів, роздавали їм частину своїх земель і тим самим зменшували князівський домен.

Варіант 14