І рівень ВАРІАНТ 1

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в)
	Як називався останній період камяного віку	В) неоліт
	Яку територія займала Велика Скіфія	В) Між Дунаєм і Доном
	Хто був засновником династії великих київських князів	В) Кий
	Хто вважав антів предками українського народу	В) Михайло Грушевський
	Запорожці, очолювані Іваном Сулимою, зруйнували фортецю Кодак у	Г) 1635

ІІ рівень.

Завдання 1. Відповідність

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в\г\д)
	Березневі статті	Б) Богдан Хмельницький
	Переяславські статті	А) Юрій Хмельницький
	Батуринські та Московські статті	Г) І.Брюховецький
	Конотопські статті	В) І.Самойлович
	Глухівські статті	Д) Д.Многогрішний

Завдання 2 Встановіть у хронологічному порядку.(Наприклад 2-3-1-4-5)

1) 1113 2) 1097 3) 1051 4) 1187 5) 1019 *5-3-2-1-4*

ІІІ рівень

Серйозні негативні зміни в ставленні самодержавства до України почалися зі вступом на престол Катерини II. Скасування Гетьманщини (1764 р.), а з ним і залишків українського громадсько-військового самоуправління, повернення до сумної пам'яті Малоросійської колегії стали лише початком у боротьбі імператриці з малоросійським "нерозумним варварством". У 1766 р., на п'ятому році свого правління, Катерина II оголосила маніфест про скликання комісії для підготовки нового уложення законів Російської імперії. —    у 1762 р. дворяни за маніфестом “Про дарування вольностей всьому дворянству російському” отримали право не служити; у 1785 р. “Жалована грамота дворянству” ще збільшила права панівної верстви; —    було визнано повне право власності дворян на землю і кріпаків; кріпаки остаточно перетворилися на “живий товар”, а поміщики отримали право посилати селян на каторгу. Селянин не мав права скаржитись на власника, а власник міг його вільно продати, подарувати, обміняти. —    у 1775 р. ліквідована Запорізька Січ, 1764 р. лікві довано гетьманство в Україні, а у 1782 р. — залишки автономії України, розформовано козацькі слобідські полки; запорізьких козаків переселено на Кубань (утворено Чорноморське козацьке військо); у Прибалтиці ліквідовано “о- собливий прибалтійський порядок”; Правління Катерини II позначилося дальшою русифікацією України. 1783 року в Києво-Могилянській Академії запровадили російську мову викладання.

1786 — проведено секуляризацію церковних земель, що підірвало економічну незалежність православної церкви від держави, зокрема, в Україні. Церква перетворилася на частину імперського державного апарату.

Після включення до складу Російської імперії Правобережної України уряд Катерини II проводив тут політику, спрямовану на ліквідацію греко-католицької церкви, підпорядкованої Риму.

Варіант 2

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в)
	Визначіть хронологічні рамки Великої Скіфії як держави?	Б)ХІ – ІІІ ст. до н.е.
	Боротьба київських князів із нападами печенігів була успішно завершена за князя?	Б) Ярослав Володимирович
	Королевою якої країни стала донька Ярослава Мудрого?	Б)Франції
	Яка влада першою запровадила панщину, кріпацтво, позбавила селян земельних наділів на українських землях?	А)литовська
	Укажіть де українське військо здобуло перемогу 16 травня 1648р.?	А) під Жовтими Водами

ІІ рівень.

Завдання 1. Відповідність

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в\г\д)
	981	а)приєднання до Київської Русі Перемишля
	988	в)Хрещення Київської Русі
	1019	г)битва на річці Альта між Святополком та Ярославом
	1051	б)обрання першого митрополита русича Іларіона
	1097	д)Любецький з’їзд

Завдання 2 Встановіть у хронологічному порядку.(Наприклад 2-3-1-4-5)

4-2-5-3-1 1)битва під Зборовим 5-6 серпня 1649 р. 2)битва під Корсунем травень 1648 р. 3)облога м. Львова жовтень 1648 р. 4)битва на Жовтих Водах квітень-травень 1648 р. 5)битва під Пилявцями вересень 1648 р.

ІІІ рівень

Теоретичне питання.

Утворення держави Київська Русь, дохристиянська доба її розвитку. Княжіння Олега, Ігора, Ольги та Святослава.

КНЯЗЬ АСКОЛЬД. РУСЬКА ЗЕМЛЯ.

Закріплення за державою з центром у Києві назви Руська земля відбулося в другій половині 9 ст. і було пов’язане з діяльністю руських володарів Діра та Аскольда. Одні, пристаючи до думки автора «Повісті минулихліт», вважають їх варязькими воєводами. Інші вбачають у Дірові та Аскольдові полянських князів — нащадків Кия. Про князювання Діра сьогодні нічого певного сказати не можна. Значно більше відомо про Аскольда, з яким дослідники пов’язують засвідчений чужоземними джерелами морський похід проти Візантії860 р. Зібравши чимале військо, Аскольд пограбував і спустошив передмістя візантійської столиці, а сам Константинополь протримав тиждень в облозі. Потужний удар руського флоту змусив Візантію визнати Русь як державу. Як зауважив літописець, відтоді вона стала називатися Руською землею. З походом на Візантію 860 р. історики пов’язують першу спробу впровадження заходами князівської влади християнства на теренах Руської держави. У 882 р. князя Аскольда, за свідченням літопису, було вбито й княжити в Києві розпочав Олег, який діяв від імені сина Рюрика — Ігора

КНЯЗЮВАННЯ ОЛЕГА (882—912 pp.). За свідченням літописця, Олег княжив у Києві 30 років. Олегові довелося воювати проти деревлян і сіверян. Підкоривши їх, новий київський князь заходився розширювати межі своїх володінь. Року 885 Олег приєднав землі радимичів, пішов у похід проти уличів і тиверців. На початку 10 ст. Олег домовився про участь у його воєнних походах князів хорватів, тиверців і волинян складу Київської держави ввійшли також племінні союзи словенів і кривичів. За свідченням літопису, року 907 стався переможний похід проти Візантії. Умови угоди були надзвичайно вигідні для Русі. їх було уточнено в 911 р. — після нового Олегового походу. Укладення Олегом партнерської угоди з Візантією мало виняткове значення, оскільки засвідчило міжнародне визнання Руської держави. Договір підвів риску під тим періодом історії Київської держави, що його визначають як становлення.

КНЯЗЮВАННЯ ІГОРЯ (912-945 pp.). Здобувши владу після смерті Олега в 912 p., син князя Рюрика Ігор правив у Києві до 945 р. Своє князювання він розпочав сутичкою з деревлянами, у протистоянні з ними знайшов свою смерть. Не хотіли визнавати Ігореву владу й уличі. Силу зброї довелося застосовувати й проти тиверців. Здійснював Ігор і воєнні походи проти Візантії. Літопис розповідає про два такі походи. Перший, року 941, був невдалим. Човни русичів наразилися на грецький вогонь візантійців. Новий похід стався 944 р. й закінчився укладенням мирної угоди. У зовнішній політиці Ігор мусив зважати лише на Візантію, а й на печенігів — кочовий народ,' який уперше наблизився до кордонів Русі в 915 р.

ПРАВЛІННЯ ОЛЬГИ (945-964 pp.). Наступниками Ігоря на великокнязівському престолі були його дружина Ольга та син Святослав. Ольга вперше в історії Руської держави вдалася до заходів, що передбачали ліквідацію місцевих княжінь: вона скасувала правління деревлянського князя Мала, підпорядкувавши деревлянську землю безпосередньо Києву. Найважливішим зовнішньополі- тичним партнером Руської держави за часів Ольги лишалася Візантія. Більш менш усталеною датою подорожі Ольги до Константинополя є 957 p., хоча літописець називає іншу. Мету поїздки княгині Ольги до Константинополя визначають по-різному. Літописець і житійна література причини візиту вбачали у прагненні Ольги охреститися. Більшість сучасних дослідників уважає, що Ольга вирушила до Константинополя вже охрещеною Тож, вирушаючи до Царгорода, княгиня, очевидно, прагнула поновити мирну міждержавну угоду між Руссю та Візантією.

КНЯЗЮВАННЯ СВЯТОСЛАВА (964-972 pp.). 964 р. до влади прийшов син Ольги князь Святослав. У 964 -966 pp. він підкорив в’ятичів, які мешкали в басейні Оки, завдав поразки волзько-камським болгарам, а близько 965 р. — розгромив Хозарський каганат і зруйнував його столицю Ітиль. Усупереч гучним перемогам Святослава; мало хто з істориків оцінює його політику щодо Хозарії позитивно. Адже Хозар-ський каганат,' немовби щит, захищав руські землі від набігів численних східних кочовиків. їз занена- дом Хозарії кочові орди посунули на Русь. Відвойовані на сході землі треба було захищати, а сил для того в Руської держави бракувало. Тож територіальні придбання Святослава дуже швидко було втрачено. Не менш масштабною й так само мало результативною була кампанія Святослава на Балканах. Розпочата 967 p., вона тривала кілька років і складалася з двох походів. Перший похід закінчився підкоренням істотної території Болгарії: за свідченням літопису, було захоплено 80 міст, навіть столицю своєї Держав князь мав намір перенести до Переяславця на Дунаї... Після повернення до Болгарії в 970 pp. Святослав розпочав війну з візантійським, імператором Іоанном І Цимісхієм. Після поразки під Аркадіополем (першої своєї поразки) та оборони Доростола Святослав підписав (971 р.) з Візантією мирний договір, за яким відмовився від претензій на візантійські володіння в Криму та на Дунаї. Навесні. 972 p., повертаючись до Києва,. дружина Святослава потрапила в засідку, організовану біля Дніпрових порогів печенігами, яких підмовили візантійці. Святослав загинув.

варіант 3 Історія України

Завдання 1.

І рівень

№ завдання	Текст завдання	Відповідь(а\б\в)
1	в	Мезоліт
2	а	венеди
3	в	Володимир
4	б	1240
5	а	переяслав

ІІ рівень.

Завдання 1. Відповідність

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в\г\д)
1	860-866	похід на константинополь аскольда
2	VII-VI до наш ери	грецька колонізація Північного Причорномор'я
3	VII-III до наш ери	Панування скіфів на території північ причо
4	VIII-IX	утворення праукраїнської держави Руська
5	1 млн рокыв тому	поява перших людей на україні г
Завдання 2 Встановіть у хронологічному порядку А(перша згадка про козаків)-б(повстання селян)-г(заснування)-в(створення)-д(похід)

ІІІ рівень

реформаторська діяльність князів київської русі В.Великого і Я.Мудрого

Володимир Великий (980–1015рр.) –один з найяскравіших політичних діячів європейського масштабу. в 980 р. став великим київським князем.. Він завершив тривалий процес формування території Київської держави: у 982 р. – підкорив остаточно в’ятичів, у 984 р. – радимичів, походом 981 р. повернув Перемишль і Червенські міста, відновив західні кордони Русі. В 988 р..За Володимира завершився процес формування державної території. Київська Русь перетворилася в найбільшу європейську державу, яка простяглася від Карпат до Волги, від Балтики до Чорного і Азовського морів. Велику увагу приділяв захисту рубежів держави від нападу степових кочівників, особливо печенігів з півдня. Він почав будувати нові міста (порубіжні) і заселяти їх сильними і вправними воїнами. Наприкінці Х ст. створив величезну і складну систему валів, фортець, укріплених міст, що мала захистити Русь від ворогів. Християнство стало офіційною державною релігією на Русі з 988 р. Отже, князя Володимира можна назвати першим реформатором на Русі (крім адміністративної, він провів і судову реформу).

Ярослав Мудрий (1019–1054). Після смерті Володимира між його синами розпочалася жорстока боротьба за владу. Старший син Володимира Святополк убив своїх братів Бориса, Гліба і Святослава. Вирішальна битва між двома претендентами на київський престол Святополком і Ярославом відбулася на весні 1019 р. на річці Альті, вона закінчилась перемогою Ярослава. З братом Мстиславом, який князював у Тмуторокані, питання про поділ сфер впливу Ярослав вирішив мирним шляхом, запропонувавши йому землі дніпровського лівобережжя з Черніговом. Після смерті Мстислава 1036 р. Ярослав остаточно об’єднав Русь.Першочерговим завданням Ярослава Володимировича, так само, як і його батька, був захист рідної землі від печенігів. Він продовжив справу фортифікування південних рубежів держави, будував нові міста (Юр’їв, Корсунь та ін). Важливі заходи здійснив Ярослав у справі внутрішньої організації своєї держави. За його часів було остаточно зламано місцевий сепаратизм, стабілізувались територія і кордони, вдосконалився державний апарат, збір данини. Отже, за Ярослава Мудрого Київська Русь сягнула зеніту свого розквіту і могутності. Вона стала в один ряд з передовими країнами середньовічного світу. Завершилось формування території, зміцніла і утвердилась централізована влада князя, відбулася заміна родоплемінного поділу суспільства на територіальний, проводилась активна реформаторська діяльність, закріплена в писаному кодифікованому праві, ширше використовувались дипломатичні методи вирішення міжнародних проблем.

варіант 4

Завдання 1.

І рівень

№ завдання	Текст завдання	Відповідь(а\б\в)
1	б	Атей
2	б	трипільська
3	а	ІІ ст. до н.е-І н.е
4	б	1616
5	в	Ординація

ІІ рівень.

Завдання 1. Відповідність

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в\г\д)
1	1199-1205рр	д роман мстиславович
2	1205-1264рр	а данило галицький
3	1205-1269рр	г василько романович
4	1264-1301рр	б льва даниловича
5	1301-1308(1305рр)	В юрій 1

Завдання 2 Встановіть у хронологічному порядку

2(зборівський мирний договір)-3(Білоцерківський)-4(битва під батогом)-1(облога жванця)-5(переяславська рада)

ІІІ рівень

Словянські племенні союзи на території україни …..

У результаті на поч. 7 ст. анти були розгромлені кочовими племенами аварів. Східні слов'яни розселяються у важкодоступних лісових районах сучасної України, Білорусі, Росії, де ослов'янюють значну частину місцевого (балтійського, угро-фінського й ін.) населення; в) 15 військово-племінних спілок (7—9 ст.) — завершальний етап розкладу первісного суспільства у східних слов'ян. Поляни заселяли сучасну Київську область, древляни — Житомирську і Вінницьку, хорвати — Карпат, жителі півночі — Чернігівську, Сумську, Брянську і т.і. Кожна спілка складалася з десятків дрібних племен на чолі з князями і старійшинами.  Зовнішня політика:  а) важка тривала боротьба (зі змінним успіхом) із південно-східними сусідами — кочовими племенами аварів, печенегів, що неодноразово чинили набіги; б) в основному добросусідські стосунки з аланами, болгарами, прибалтійськими, угро-фінськими племенами.  Ідеологія — поганська релігія: обожнювання сил природи, що здійснювали найсильніший вплив на людину (Перун- бог грому і блискавки, Ярило — бог Сонця, Даждьбог тощо).

Існують 2 точки зору на утворення Київської Русі: норманська теорія і теорія природничо-історичного утворення.  1) Норманська теорія про несамостійний розвиток державності спирається на: а) «Повість временних літ» — основне джерело того часу, написане київським ченцем Нестором на поч. 12 ст., де переказується легенда про запрошення слов'янськими племенами в ролі князів 3-х братів на чолі з Рюриком (Синеус, Трувор), варягів (вікінгів, норманів) за походженням; б) першими правителями Київської Русі були нормани-князі Рюрик, Олег; в) у творах римських істориків та інших неславя’нских літописах говориться про дикість і відсталість східно-слов'янських племен, що свідчить нібито про їхню нездатність без помочі ззовні заснувати таку могутню державу, як Київська Русь.  2) Теорія природного історичного процесу утворення класів і держави у східних слов'ян: а) для цього існували всі необхідні економічні передумови: достатньо високий розвиток виробничих сил; численні успішні військові походи слов'ян прискорювали процес класоутворення; захоплення старійшинами общинних земель говорить про початок формування феодальних відношень і т.і.; б) археологічні розкопки вказують, що кількість поховань воїнів-норманів мізерно мала в порівнянні зі знайденими похованнями українських воїнів;

Варіант 5

1 Рівень

Завдання 1 : Трипільська культура охоплює період:

б) 4 тис. до н.е. - перша половина 2-го;

Завдання 2 : Коли виникла Галицько-Волинська держава?

б) 1199 рік;

Завдання 3 : Гетьманом усієї України в 1668 році було проголошено:

б) П.Дорошенка

Завдання 4 : Одним із найвизначніших вождів опришків був:

а) Олекса Довбуш

Завдання 5 : В якому році відбулася Полтавська битва?

в) 1709 рік

2 Рівень

Завдання 1 : Встановіть відповідність:

1) жовтень 1708 р. - б) перехід Івана Мазепи на бік Карла;

2) травень 1709 р. - д) зруйнування Запорізької Січі Петром 1;

3) червень 1709 р. - в) битва під Полтавою;

4) квітень 1710 р. - г) обрання гетьманом Пилипа Орлика;

5) початок 1711 р. - а) похід Орлика на Правобережну Україну.

Завдання 2 : Встановіть у хронологічному порядку :

1) Вбивство Аскольда варягами (882 р. );

2) Запровадження християнства в Київській Русі ( 988 р. );

3) Спорудження в Києві Софіївського собору (1017 або 1037 р.);

4) Князівський зїзд у Любечі ( 1097 р.);

5) Перша літописна згадка назви Україна ( 1187 р.).

3 Рівень

Діяльність останніх гетьманів по збереженню автономії України

Павло Полуботок (1722-І724). Після смерті Скоропадського старшина звертається до царя з проханням дозволити їй обрати нового гетьмана. А тим часом наказним гетьманом вони обирають чернігівського полковника Павла Полуботка - людину шановану й тверду. Полуботок негайно вживає енергійних заходів, щоб стати на заваді Малоросійській колегії, повторюючи прохання про вибори нового гетьмана. Роздратований його наполегливістю цар відповідає, що всі гетьмани виявилися зрадниками і виборів не проводитимуть доти, доки не знайдуть вартого довіри кандидата. Але відважний Полуботок не відступався. Якраз коли Петро І вів війну в Ірані, наказний гетьман добився того, що імперський Сенат віддав колегії розпорядження, аби та знайомила гетьмана зі своїми планами й узгоджувала свої дії з українською адміністрацією. Він реорганізовує суди на засадах колегіальності, забороняє хабарі та призначає інспекторів для нагляду за виконанням його наказів. Щоб зменшити кількість скарг від селян, він тисне на старшину, аби вона пом'якшила визиск своїх підданих.

Ці зміни дуже розгнівили царя Ще більше розлючений його непокірністю, Петро І ув'язнює Полуботка й усіх, хто підписав петицію. Лише смерть царя у 1725 р. рятує їх від заслання до Сибіру. Більша частина старшини повернулася додому, окрім Полуботка: за кілька місяців до смерті Петра І він помирає в Санкт-Петербурзі у камері Петропавловської фортеці.

Данило Апостол (1727-1734).У жовтні 1727 р. гетьманом обирають 70-річного миргородського полковника Данила Апостола. Загальне схвалення, викликане цією подією, затьмарювалося тим, що імператорський уряд не лише відмовився підтвердити всі статті Переяславської угоди 1654 р., а й нав'язував гетьманові нові обмеження. Він продовжив реформу системи судочинства й заснував скарбницю, що забезпечила Гетьманщині перший річний бюджет. Оскільки між 1729-1731 рр. серйозно вичерпався фонд громадських та рангових земель, Апостол провів їх ретельну ревізію та відновив велику частину втрачених земель. Особливо ефективно він обстоював інтереси української торгівлі, захищаючи українських купців від нерівноправного суперництва з росіянами, скоротивши обтяжливі експортні мита, накладені російськими чиновниками. Він навіть здобув кілька політичних перемог. Апостол не дожив до цієї .події, бо вмер у січні 1734 р.

Кирило Розумовський (1750-1764) Імператриця взяла морганатичний шлюб з Олексієм Розумовським - простим вродливим козаком із Гетьманщини, що колись співав у придворному хорі. Хоч Олексій уникав політики, він палко любив свою батьківщину. Ймовірно, що це позначилося й на його дружині, особливо після того, як її з великим ентузіазмом приймали під час відвідин Києва у 1744 р. З цієї нагоди українська старшина звернулася до Єлизавети з котрим уже проханням про призначення нового гетьмана. Відповідь імператриці була позитивною. Однак вона відклала справу, бо кандидатові, якого вона мала на думці,- молодшому брату Олексія Кирилові - було лише 16 років, і перш ніж зайняти цю посаду, він мав набратися досвіду. Кирила послали вчитися до університетів Західної Європи. Тим часом із Гетьманщини було виведено російські війська, а «Правління гетьманського уряду» поступово розпущено. Після повернення з Європи Кирила призначають президентом Імператорської Академії наук. 1750 р. у Глухові 22-річного Кирила з великою помпою проголошують новим гетьманом.

За Розумовського Гетьманщина переживала «золоту осінь» своєї автономії. Проводячи більшу частину часу в Санкт-Петербурзі, де він брав активну участь у придворній політиці, Розумовський також підтримував тісні контакти з Лівобережжям. Розуміючи, що суспільство Гетьманщини стало надто складним, щоб старшина могла виконувати в ньому судові, адміністративні та військові функції, Розумовський починає організовувати окрему систему судочинства. У 1763 р. після тривалої підготовки Гетьманщину було поділено на 20 повітів, кожен із власними судами, які розглядали карні, цивільні та межові (земельні) справи. Суддів обирали звичайно з маєтної знаті. Як і раніше, міщани судилися власними судами.

Коли Катерина II вирішує скасувати цю автономію взагалі і наказала Розумовському прибути до столиці та зажадала його відставки. 10 листопада 1764 р. після деяких зволікань і спроб досягти компромісу Розумовський залишив гетьманство.

Варіант 6