1. 1. Опишіть початок війни між державами Антанти і Німецьким блоком. Висвітлітьбойові дії у 1914 р.Німеччина 1 серпня 1914 р. оголосила Росії війну З серпня війну було оголошено також Франції; того ж дня німецькі війська вторглися у нейтральну Бельгію. 4 серпня війну Німеччині оголосила Британія. Війна набрала спочатку загальноєвропейського, а згодом і світового характеру. У 1914 р. на бік Антанти стали Сербія, Бельгія, Люксембурґ,Бойові дії у 1914 р.Головними театрами бойових дій були: Західний фронт, Східний фронт, північ Італії, Балкани, Османська імперія та німецькі колонії.На розгром Франції за «планом Шліффена» відводилося не більше одного місяця. Майже одночасно з наступом у Східній Пруссії 8-а російська армія генерала О. Брусилова атакувала німецькі й австро-угорські війська в Галичині. Успішно для російського командування складалася ситуація на Балканах, де серби прикували до себе значні австрійські сили під Белградом. Однак невдачі Центральних держав були з лихвою відшкодовані вступом 1 листопада у війну на їхньому боці Туреччини. Наприкінці 1914 р. німецький флот зосередився у Балтійському морі й контролювався англійцями з морської бази Скапа Флоу. Моря стали вільними ..У цілому воєнна кампанія 1914 р. завершилася на користь Антанти, адже німцям не вдалося досягти головної мети під час блискавичного наступу - завдати поразки Франції з подальшим перекиданням військ проти Росії.

2. Визначте причини І світової війни і цілі воюючих держав. В чому полягав «План Шліффена»?Причини війни:Загострення суперечностей між провідними державами світу внаслідок нерівномірності їхнього економічного та соціально політичного розвитку.Загарбання нових територій, контроль над ринками збуту та джерелами сировини.Гонка озброєнь.Наявність двох ворогуючих блоків – Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) та Антанти (Велика Британія, Франція, Росія).Бажання урядів воюючих країн відвернути увагу народів від внутрішніх проблем.Головні цілі провідних країн – учасниць війни:Німеччина: загарбання колоній Англії та Франції; ослаблення Франції та Росії; панування у Європі.Англія: збереження своїх колоній та панування на морі; послаблення Німеччини; загарбання у Туреччини Месопотамії та частини Аравійського півострова.Франція: послаблення Німеччини; повернення Ельзасу та Лотарингії; приєднання Саарського вугільного басейну та лівого берегу Рейну.Австро-Угорщина: розширення сфери впливу на Балканах; підкорення незалежних слов'янських держав Сербії, Болгарії та Чорногорії; панування на Чорному, Адріатичному та Егейському морях.Росія: послаблення німецького та австрійського впливу в Туреччині та на Балканах; оволодіння чорноморськими протоками Босфор та Дарданелли; прагнення приєднати Східну Галичину, Північну Буковину та Закарпаття.США: розширення впливу на весь американський континент; проникнення в Китай, де велику активність проявляли Японія та Німеччина.План Шліффена – це генеральний план ведення війни Німеччиною, розроблений колишнім начальником німецького генштабу А. фон Шліффеном, який передбачав «блискавичну війну» – швидкий розгром спочатку Франції, а згодом Росії.

3. Опишіть воєнні кампанії на східному та західному фронтах І світової війни у 1915 р.У 1915 р. німецьке командування змінило свої плани, вирішивши основний удар нанести по Росії, а на Західному фронті зайняти стратегічну оборону. Тепер Німеччина прагнула вивести з війни спочатку Росію, а потім усіма силами вдарити проти Франції і Великої Британії. У травні 1915 р. австро-німецькі війська прорвали фронт російської армії (Горлицький прорив) і за хопили Галичину, Польщу, Литву, частково Латвію і Білорусію. Російська армія зазнала великих втрат (150 тис. вбитих, 700 тис. поранених, 900 тис. полонених). Проте задум німецького командування вивести Росію з війни не вдався. 54% австро-німецьких військ зосереджувалось на Східному фронт. 22 квітня 1915 р. німець ке командування вперше застосувало в районі річки Іпр отруйні речовини (хлор). Газова атака тривала лише 5 хвилин, але отруєння дістали 15 тис. солдатів і офіцерів .У війну в 1915 р. на боці Антанти вступає Італія, а на боці центральних держав — Болгарія. У результаті кампанії 1915 р. німецька армія захопила значну територію на Сході, російській армії було завдано серйозного удару Проте головної мети — змінити хід війни у вигідному для себе напрямі — Німеччина не досягла

4. Опишіть Верденську битву та контрнаступ військ Антанти на р. Соммі під час І світової війни. На початку 1916 р. головні сили німецької армії були зосереджені на Західному фронті. У лютому почався їх наступ поблизу Вердена, що прикривав шлях на Париж. Крім того, існували сильні опорні пункти з двома поясами фортів фортеці Верден. За подібним сценарієм відбувалася й битва на р. Сомма, як головна частина англо-французького стратегічного плану наступу, що полягав у розгромі німецьких армій, які окупували північні райони Франції. Наступ союзників почався 24 червня шквальною артилерійською підготовкою, яка тривала сім днів. . 26 листопада активні бойові дії на р. Сомма припинилися.Операція тривала майже 4 місяці, але не принесла перемоги союзникам. Позиційний фронт німців не було прорвано, а відвойована територія становила лише 240 кв. км. л

5. Опишіть події на Східному фронті в ході І світової війни у 1915-1916 рр. Розкрийте значення Брусиловського прориву.Невтішні для Німеччини підсумки кампанії першого року війни змусили її шукати нових шляхів для розв'язання стратегічних завдань. Дійшовши висновку, що війною на два фронти домогтися вирішального успіху неможливо, німецьке командування прийняло рішення 1915 р. перейти на Західному фронті до оборони. Основні воєнні операції переносяться на схід - проти Росії з метою розгрому та виведення її з війни.Проти угруповання російських військ у Галичині та Польщі з західноєвропейських фронтів було перекинуто кращі корпуси, на базі яких сформувалася нова німецька 11-та армія. Поразка російського царизму в кампанії 1915 р. мала значні наслідки. Вона розкрила вади військової організації та економічної відсталості країни. Наприкінці 1915 р. від Балтійського моря до румунського кордону встановився суцільний позиційний фронт.На західноєвропейському напрямі протягом 1915 р. тривала некваплива позиційна війна У лютому - березні Великобританія зробила спробу оволодіти чорноморськими протоками Дарданелли та Босфор, завдати удару по Стамбулу. Навесні 1915 р. почалися активні переговори між Італією та країнами Антанти. Італію цікавили західна частина Балканського півострова, а також деякі території, що належали Австро-Угорщині, Туреччині. Великобританія і Франція .у квітні в Лондоні було укладено таємний договір, за яким країни Антанти обіцяли їй ці території за умови виходу з Троїстого союзу й вступу у війну на їхньому боці.Напад в жовтні 1915 р. на Сербію призвів до поразки та окупації Сербії й Чорногорії. У жовтні англо-французькі війська почали висаджуватись у Салоніках. У 1915 р. на Месопотамському фронті провалилася спроба англійських військ оволодіти Іраком. У морській війні 1915 р. найбільшими подіями були бій у січні між англійською та німецькою крейсерськими ескадрами в Північному морі Розпочатий 21 лютого 1916 р. наступ на Верден не мав Не менш запеклою, кривавою й практично безрезультатною була й інша велика операція 1916 р. - битва на р. Сомма. Румунія вступила у війну 18 серпня 1916 р.

6) 6. Опишіть події І світової війни у 1917 – 1918 рр. 7 листопада 1917р. Відбувся більшовицький переворот у Росії.Грудень 1917р. – укладення перемир’я з Німеччиною. 3 березня 1918р. – укладення мирного договору між Росією та Німеччиною. Воєнні дії на Західному фронті.1917 рік. 6 квітня1918р. – вступ США у І світову війну..Квітень 1917р – наступ англо – французьких військ в районі Реймса – «бійня Невіла»;Липень 1917р. – наступ і поразка російських військ в Галичині;Жовтень 1917р. – катастрофічна поразка італійських військ під Капоретто;Листопад – грудень 1917р. – масове застовування англійцями танків в районі Камбре;Листопад 1917р. – утворення Вищої воєнної ради країн Антанти. Завершення війни.Березень – червень 1918р. – наступ німецьких військ ( «Битва кайзера»),перехід р.Марни та обстріл Парижа;18 липня 1918р. – перехід союзників у наступ;8 серпня1918р. – «чорний день німецької армії»;29 вересня 1918р. – капітуляція Болгарії; 3 листопада 1918р. – укладення перемир»я між Австро – Угорщиною та Антантою;3 листопада 1918р. – початок революції в Німеччині;11 листопада 1918р. – перемир»я між Німеччиною та Антантою.

7. Визначте наслідки І світової війни та розкрийте зміну статусів провідних країн Німеччина:Зростаючий бюджеі-ний дефіцит, обумовлений різким збільшенням воєнних видатків призводить до нарощування грошової емісії, що супроводжується падінням купівельної спроможності марки та зростанням цін. До того ж за роки війни надзвичайно зростає державний борг країни. країні панував економічний хаос, матеріальні ресурси були майже вичерпані, різко впала продуктивність праці. Обсяг промислового виробництва зменшився на 43%. Була підірвана й фінансова система.Англія:Втрачено близько третини національного багатства. За роки війни зовнішьоторговельний оборот скоротився більше ніж удвічі, припинився розмін банкнот на золото, фунт стерлінгів знецінився. Англія з кредитора перетворилася на боржника американських банків, і вслід за втратою промислової монополії починає втрачати й свою фінансову перевагу. поступаючись США.Франція:На території Франції протягом війни велися бойові дії. десять департаментів, найбільш промислово розвинутих, були спустошені війною. фінанси Франції були підірвані, з країни-кредитора вона перетворилася на країну -боржника, державний борг Франції у 1 920 р. становив 300 млрд фр. Обсяг сільськогосподарського виробництва зменшився на третину через масову мобілізацію селян, конфіскацію коней на потреби війни. Більшу частину продукції сільського господарства відправляли у діючу армію. Обсяг експорту скоротився майже наполовину.США.Перша світова війна стимулювала їх економічний розвиток. На відміну від європейських країн, воєнні дії не велися на території США, вони майже не брали участі у воєнних діях, зберігаючи нейтралітет до квітня 1917 р. Сполучені Штати Америки були головним постачальником воєнних матеріалів, продовольства та сировини для воюючих держав, вартість американського експорту за роки війни збільшилася більше, ніж утричі. Змінюється і фінансовий статус США: вони перетворюються на основного кредитора європейських держав, а Нью-Йорк стає світовим фінансовим центром. До кінця війни в США зосереджується половина світового золотого запасу.

8. Опишіть врегулювання проблем репарацій після І світової війни. Розкрийте суть«Плану Юнга» та «Дауеса”За підсумками Першої світової був укладений Версальський мирний договір, за яким була визначена сума репарацій У квітні 1924 р. американський банкір Чарльз Дауес висунув ряд пропозицій щодо врегулювання проблеми виплат репараційних платежів Німеччини. Ці пропозиції були винесені на обговорення міжнародної конференції в Лондоні в липні-серпні 1924 р. Конференція завершилася 16 серпня 1924 р., нею був прийнятий так званий «План Дауеса».Але основним елементом «Плану Дауеса» було надання фінансової допомоги Німеччини від США і Англії у вигляді кредитів нібито для виплати репарацій Франції. У серпні 1929 р. і січні 1930 р. відбулися репараційні конференції, на яких було вирішено надати Німеччині пільги і був прийнятий новий план виплати репарацій, який отримав назву план Юнга.План Юнга передбачав скорочення загальної суми репарацій .Однак, Велика депресія, що вибухнула незабаром призвела до зриву цього плану. Для остаточного вирішення питання з репараціями була скликана міжнародна конференція в Лозанні, яка закінчилася підписанням 9 липня 1932 угоди про викуп Німеччиною за три мільярди золотих марок своїх репараційних зобов’язань з погашенням викупних облігацій протягом 15 років..Однак, і ці угоди не були проведені в життя, тому що після приходу до влади в Німеччині в 1933 році Гітлера його урядом сплата будь-яких репараційних платежів була припинена.

9 Опишіть мирні договори із союзниками Німеччини після І світової війни. Колишні австрійські володіння — провінції Богемія, Моравія та Сілезія увійшли до складу Чехо-Словаччини. Італія отримала Південний Тіроль, Юлійську Крайну, майже всю Істрію, крім міста Фіуме (Рієка). Королівство сербів, хорватів і словенців отримало Боснію і Герцеговину, Далмацію, Крайну, Словенію. Румунія отримала Буковину, а Польща захопила Галичину. Чехо-Словаччині було передано Закарпатську Україну.Австрії дозволялося мати кадрову 30-тисячну армію без важкого озброєння. Також Австрія повинна була сплачувати репарації, хоча суму їх визначено не було. Їй заборонялося приєднуватись до Німеччини.Нейїський мирний договір 27 листопада 1919 р. в передмісті Парижа Нейї-сюр-Сен було підписано мирний договір із Болгарією. Тріанонський мирний договірМирний договір з Угорщиною отримав назву Тріанонського. Він був підписаний лише 4 червня 1920 р. Це було пов’язано з існуванням Угорської радянської республіки Словаччина і Закарпатська Україна входили до складу Чехословаччини. Севрський мирний договір10 серпня 1920 р. султанський уряд Туреччини підписав Севрський мирний договір, за яким відбувався поділ колишньої Османської імперії. Туреччина відмовлялася від арабських володінь, визнавала англійський протекторат над Єгиптом, а французький — над Марокко і Тунісом. 24 липня 1923 р. було підписано Лозаннський договір, за яким юридично закріплювався розпад Османської імперії та визначалися нові кордони Туреччини. До Туреччини поверталися території, що раніше були передані Греції. Згодом Франції поступилась частиною Сирії на користь Туреччини.

10. Опишіть хід та рішення Паризької мирної конференції (1919 р.).Пари́зька ми́рна конфере́нція 1919—1920 — міжнародна конференція, скликана державами переможницями для вироблення і підписання умов з переможеними державами у Першій світовій війні 1914—1919Паризька мирна конференція проходила з перервами від 18 січня 1919 по 21 січня 1920. На конференцію було запрошено делегації з 27 країн, з яких 10 брали безпосередню участь у війні, 14 формально знаходились у стані . Рішення:1Країни учасники війни, що мають інтереси загального характеру і беруть участь у всіх засіданнях та в роботі всіх комісій (Англія, Франція, Італія, США, Японія).2Країни учасники війни, що мають інтереси часткового характеру (Бельгія, Бразилія, Британські домініони, Румунія, КСХС).3Держави, які знаходяться в стані розриву дипломатичних відносин з Німеччиною і її союзниками (в основному латиноамериканські країни).4Держави, що знаходяться в процесі утворення (Польща, Чехословаччина та ін. запрошувались однією з п'яти великих держав на засідання, що їх стосувалися). Радянську Росію до участі в роботі конференції не було запрошено.Головну роль відігравала «Рада трьох» на чолі з прем'єр-міністром Великобританії  Франції —  і президентом США —  Внаслідок роботи конференції були підготовано: Версальський мирний договір 1919 з Німеччиною  Сен-Жерменський мирний договір  з Австрією Нейїський мирний договір з Болгарією  Тріанонський мирний договір з Угорщиною  Севрський мирний договір з Туреччиною Підготовані Паризькою мирною конференцією договори разом з угодами, прийнятими на Вашингтонській конференції 1921—1922, становили основу версальсько-вашингтонської системи.

11. Опишіть хід та рішення Вашингтонської конференції 1921-1922 рр.Вашингтонська конференція відбувалася 12 листопада 1921 року — 6 лютого 1922 року. У роботі конференції брали участь представники США, Англії, Китаю, Японії, Франції, Італії, Нідерландів, Бельгії і Португалії, а також британські домініони та Індія. Ініціаторами зустрічі виступили США, які розраховували домогтися на конференції  вирішення питання щодо морських озброєнь та закріпити нове співвідношення сил у Китаї. На конференції були прийняті домовленості, основні з яких: Договір «чотирьох», «п'яти», «дев’яти »Договір чотирьох  держав (США, Англія, Японія, Франція) гарантував збереження всім його учасникам їх володінь у басейні Тихого океану. Країни учасники давали взаємні гарантії недоторканості колоній терміном на 10 років.Японсько-англійський союз 1902-1921 років про поділ сфер впливу на Тихому океані

12. Опишіть засади Версальського мирного договору та процес створення Ліги націй. Версальський мирний договір  — підписаний у Версалі 28 червня 1919 року державами-переможницями у Першій світовій війні  з одного боку, і переможеною Німеччиною — з іншого. .З іншими центральними державами, які воювали на стороні Німеччини у Першій світовій війні були підписані окремі договори.  Хоча перемир'я, підписане 11 листопада 1918 року, фактично закінчило бойові дії, знадобилося шість місяців переговорів на Паризькій мирній конференції щодо укладання мирного договору. Договір був зареєстрований у секретаріаті Ліги Націй 21 жовтня 1919 року З багатьох положень договору, одним з найважливіших і спірних було взяття Німеччиною на себе відповідальність за спричинення війни (поряд з Австрією та Угорщиною, відповідно до Сен-Жерменського мирного договору і Тріанонського договору) Положеннями про провину війни,  роззброїтися, здійснити істотні територіальні поступки і платити великі репарації країнам, які формували блок держав Антанти. Договір був підірваний рядом подій, ще в 1932 році і широко порушувався до середини 1930-х років.

13. Опишіть причини та хід листопадової революції 1918 р в Німеччині та розкрийтемасштаби економічного колапсу в країні.У Листопадовій революції в Німеччині вирішальну роль відіграли дві партії — Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) на чолі з Ф. Ебертом та Ф. Шейдеманом і Незалежна соціал-демократична партія Німеччини (НСДПН) на чолі з К. Каутським і Г. Гаазе. Обидві партії ставили перед собою завдання здійснити демократичну революцію, встановити в країні республіканську форму правління, затвердити демократичні свободи.Революційні елементи всередині партії об’єдналися в групу «Спартак», куди увійшли К. Лібкнехт, Р. Люксембург та ін.Усі ці обставини і визначили характер та особливості революції в Німеччині.На початку жовтня 1918 р. «Спартак» провів свою конференцію, яка закликала до боротьби проти уряду. Спартаківці організовували демонстрації, проводили роботу серед військових моряків.3 листопада 1918 р. на військово-морській базі у місті Кіль вибухнуло повстання. .Слідом за Кілем подібні повстання відбулися в інших містах .9 листопада повстання перемогло в Берліні. На мітингу озброєних робітників і солдатів К. Лібкнехт проголосив «вільну Німецьку Соціалістичну республіку». Німецька імперія припинила існування.За таких умов влада перейшла до рук соціал-демократичного уряду на чолі з Фрідріхом Ебертом. Революція в листопаді 1918 р. у Німеччині не вийшла за буржуазно-демократичні рамки, попри те, що її головною рушійною силою був пролетаріат. Вона покінчила з Другою імперією 1871–1918 рр., утвердила буржуазно-парламентську республіку, запровадила 8-годинний робочий день, загальне виборче право, проголосила демократичні права і свободи. Створювалися сприятливі перспективи для демократичного розвитку Німеччини.

14. Назвіть причини лютневої революції в Росії та висвітліть діяльність Тимчасовогоуряду.причини Російської революції 1917 зводяться до невідповідності між автократичним, самодержавним ладом та потребами 20 століття.  У Російській імперії не бракувало людей, які бажали змінити своє становище. Економіка країни швидко зростала в період між революціями. В результаті, буржуазія, права якої обмежувала станова система, накопичила значні ресурси, а старорежимний уряд, незважаючи на деякі спроби реформ, не сприяв росту її багатства. Безпосереднім приводом до революції послужила непопулярність цариці Олександри, яка управляла державою. Її управління було хаотичним, вона часто змінювала міністрів. Перехід влади до Тимчасового уряду В ніч на 28 лютого Тимчасовий комітет у зверненні до народів Росії заявив, що він бере на себе організацію нової влади і до утворення Тимчасового уряду державне управління здійснюватимуть комісари із членів Думи.Більшістю голосів 2 березня 1917 року Петроградська Рада доручила формування уряду Думському комітету.Того ж дня цар Микола II зрікся престолу. Була опублікована декларація про програму і склад Тимчасового уряду на чолі з князем Г. Львовим.Лютнева революція дала поштовх активізації національно-визвольної боротьби народів імперії. В Україні.

15. Опишіть тенденції соціально-економічного розвитку Росії в перші роки радянської влади (1917-1921 рр.). Розкрийте суть політики „Воєнного комунізму”.Політика "воєнного комунізму" передбачала здійснення комплексу заходів.Для роз

в'язання продовольчої проблеми націоналізовано торгівлю, організовано централізоване постачання населенню. Запроваджено карткову систему розподілу продуктів. Продовжувалася продовольча диктатура. Введено продрозкладку.Тривала аграрна реформа. Націоналізація всієї промисловості.Натуралізація господарського життя, контроль за виробництвом, розподілом, обміном та споживанням. Було скасовано податки і мита. .Державний контроль за трудовими ресурсами охопив введення загальної трудової повинності та мілітаризацію праці. В умовах занепаду національної економіки політика "воєнного комунізму" була ситуативною, реагуючи на процеси, що відбувалися.У 1914 році Росія вступила у Першу світову війну на боці Антанти. У 1917 році в результаті Лютневої революції монархія впала. В результаті влада перейшла до Тимчасового уряду. 1 вересня 1917 року за декретом глави Тимчасового уряду Олександра Керенського Російська імперія була перетворена в Російську республіку.Після Лютневої революції нове революційне Тимчасовий уряд не змогло відновити порядок в країні. У ході Жовтневої революції 25 1917 року на території Російської республіки Постановою II-го Всеросійського з'їзду Рад була проголошена Російська Радянська Республіка.Верховним органом влади були проголошені Ради робочих, солдатських і селянських депутатів. Перші реформи радянського уряду полягали, головним чином, у припиненні війни, ліквідації приватної власності і усуспільнення власності, що належить капіталістам і поміщикам . Через загрозу втрати Петрограда більшовики тимчасово перенесли столицю в Москву. Були піддані репресіям релігія, козацтво, і більшість інших форм організації суспільства, непідконтрольних новій владі. Противники більшовиків («білі») билися проти їх прихильників («червоних») протягом 1918-1922 років (Громадянська війна). У ході війни зі складу Росії вийшли Польща, прибалтійські республіки (Литва, Латвія, Естонія) і Фінляндія. Бессарабія була окупована Румунією. Білий рух зазнало поразки у війні.

16. Визначте тенденції розвитку Німеччини в період Веймарської республіки.Республіка з самого початку стикнулася з серйозними політичними проблемами.. Армія, поліція, державна служба, суди, університети і школи - скрізь на посадах залишилися люди, які люто ненавиділи демократію. До політичних проблем у період кризи 1918-1923 рр. долучилися економічні проблеми: людські втрати внаслідок війни; 1921 р. уряд надрукував велику кількість грошей для виплати репарацій; падіння довіри до німецької марки і держави в цілому. Крім економічних проблем, демократію постійно атакували противники Ваймарської республіки. Зокрема, ситуація в країні загострювалася через сепаратизм у німецьких землях. Остання обставина відвернула багатьох німців від Ваймарської республіки, зробила ліві партії непримиренними ворогами, заплямувала нову німецьку демократію. У листопаді 1923 р. республіку спіткало нове випробування: лідер нацистів Гітлер за підтримки впливових осіб з армії підняв заколот у Мюнхені, названий «пивним путчем». У період відновлення (1924-1929), коли реалізовувалися плани Дауеса та Юнга, німці остаточно повірили в добрі часи й на виборах підтримували поміркованих політиків. Веймарська конституція закріпила заміну напівабсолютистськоїмонархії демократичноюпарламентською республікою. Значно поширивши централізацію влади, Веймарська республіка зберегла федеративну структуру.Конституція проголосила  демократичні  права громадян, свободу слова, друку, зборів, спілок, надала права для діяльності різноманітним організаціям. Веймарська республіка була однією з найдемократичніших у світі.

17. Охарактеризуйте політичний та соціально-економічний розвиток Іспанії після І світової війни Іспанія була однією з відсталих країн Європи. Під час Першої світової війни Іспанія залишалася нейтральною. Влітку 1921 р. в Іспанії розпочалася гостра політична криза. Вона була викликана поразкою іспанських військ у Марокко від повсталих племен ( Прімо де Рівера утворив військову директорію, яка заступила уряд, розпустив кортеси (парламент), ввів надзвичайний стан, призупинив дію конституції. Владу на місцях було передано військовим губернаторам. Але початок економічної кризи 1929-1933 рр. підірвав опору диктатури. Від неї відвернулася навіть армія, і 28 січня 1930 р. Прімо де Рівера подав у відставку. У країні розгорнувся масовий рух за встановлення республіки. 12 грудня 1930 р. сталася невдала спроба повалити монархію. 12 квітня 1931 р. в Іспанії відбулися муніципальні вибори, на яких перемогли прихильники республіки. Президентом обрали А.Самору. Було прийнято нову, демо­кратичну конституцію. 1936–1939 рр йшла Громадянська війна . Франко, який у вересні 1936 р. очолив заколотників, проголосив мету заколоту: створити «тоталітарну державу, соціальний мир і загальне процвітання».У вересні 1936 р. було сформовано новий республіканський уряд на чолі з Ларго Кабальєро, який провів низку реформ. 6 березня 1939 р. командувач оборони Мадрида полковник Касадо здійснив переворот, повалив республіканський уряд і вступив у переговори з Франко. Спробу комуністів підняти повстання було придушено. На територію, контрольовану республіканцями, вступили франкістські вій­ська. В Іспанії було встановлено диктатуру генерала Франко Франкісти вдалися до репресій проти своїх противників. Війна дорого обійшлась іспанцям: Вона лежала в руїнах. Народний фронт в Іспанії був формою боротьби проти фашизму, але не став його альтернативою.

18. Опишіть прихід до влади в Італії Б.Муссоліні та створення фашистської диктатур (1919 – 20-і рр. ХХ ст.).Наслідки Першої світової війни. Італія була середньорозви-нутою країною Європи. Участь у Першій світовій війні коштувала їй дуже дорого Важке фінансово-економічне становище країни позбавляло уряд можливості здійснити заходи щодо покращення життя населення. . У листопаді 1921 р. фашисти об'єднались і утворили Національну фашистську партію, на чолі якої став Б.Муссоліні. Тоді ж у робітничому русі стався розкол.Прихід фашистів до влади збігся з періодом економічного піднесення. У 1922-1924 pp. фашисти не наважувались на рішучі дії щодо ліквідації демократичного устрою. Поштовхом до фашизації країни стала "справа Маттеоті". Джакомо Мат-теоті 1 червня 1924 р. у парламенті виступив з промовою, в якій звинуватив фашистів у фальсифікації виборів і зажадав анулювати мандати депутатів-фашистів. Через 10 днів він був убитий фашистами. У січні 1925 р. Муссоліні, виступаючи у парламенті, висунув гасло: "Вся влада фашистам!" і провів через парламент низку законів, які обмежували демократичні права. Для управління економікою створювалась корпоративна система. Важливим елементом у структурі державного регулювання економіки став інститут промислової реконструкції Для виховання молоді у фашистському дусі створювались масові молодіжні організації. Прищеплювався культ сили і волі. Насаджувався культ особи Муссоліні.

19. Розкрийте суть, причини та наслідки громадянської війни у Росії (1917-1924 рр.).Причини громадянської війни:- безкомпромісне   політичне   протиборство   політичних   партій, групп.прагнення колишньої керуючої верхівки.економічні помилки більшовиків.політичні помилки більшовиків, які в січні 1918 р. розігнали Установчі збори та в березні 1918 р. уклали сепаративний мир з Німеччиною.розв'язання проблем у суспільстві не шляхом пошуку компромі­сів, а шляхом фізичного знищення класового ворога.відмова від сплати позичок царського і Тимчасового уряду.

Наслідки :Громадянська війна поділила країну на два ворожі табори, змінила зви­чний спосіб життя і долі мільйонів людей. Наслідком війни стала еміграція багатьох людей. Більше 2 млн осіб опинилися за кордоном, і це були не лише активні учасники білогвардійського руху, а й робітники та селяни, що мобілі­зувалися до білих армій, а потім були виведені за кордон. В еміграції опини­лося багато представників інтелігенції.Слід зазначити, що громадянська війна у Примор'ї та Забайкаллі трива­ла аж до 22 листопада 1922 p., У Середній Азії ще довгі роки тривала боротьба проти басмацьких фор­мувань. Останні осередки селянського протистояння в Україні були ліквідо­вані лише в роки голодомору

20. Опишіть основні принципи Нової економічної політики (НЕПу) в СРСР (1921-1928 рр) та відзначте її негативні та позитивні риси. Нова́ економі́чна полі́тика (неп) — економічна політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 року. Нова економічна політика мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму. Головний зміст НЕП — заміна продрозкладки продподатком в селі, використання ринку і різних форм власності, залучення іноземного капіталу у форміконцесій, проведення грошової реформи (1922—1924), в результаті якої рубль став конвертованою валютою.НЕП дозволив швидко відновити господарство.З другої половини 1920-х років почалися перші спроби згортання НЕПу. Ліквідовувалися синдикати в промисловості, з якої адміністративно витіснявся приватний капітал, створювалася жорстка централізована система управління економікою. Сталін і його оточення узяли курс на примусове вилучення хліба і насильницьку колективізацію села. Проводилися репресії проти управлінських. На початок 1930-х років НЕП був фактично згорнутий.Безперечним успіхом НЕПу було відновлення зруйнованої економіки.Значні темпи зростання економіки. Також суперечливою була ситуація і в селі, де явно гнобилися «куркулі» . Змусити село збільшувати обсяг виробництва можна було лише переклавши її на колективний спосіб господарювання.

21 Опишіть процес утворення, приходу до влади та суть політики урядів Народних фронтів у Франції та Іспанії (30-і рр. ХХ ст.).У другій половині 30-х рр. на політичній арені Європи виникло нове явище. У Франції й Іспанії у 1936 р. до влади прийшли уряди народних фронтів. Це стало можливим тому, що в середині 30-х рр. соціал-демократи й комуністи змогли подолати взаємну ворожість і зробили крок назустріч один одному.Народний фронт у Франції.Францію криза торкнулася пізніше за інших розвинених країн: серйозний спад виробництва почався тільки в 1931 р. Проте й закінчилася криза пізніше - в 1935 р. Фашистський путч сколихнув країну і дав поштовх до зближення соціалістів і комуністів. У 1934 р. вони підписали пакт про єдність дій. Політика нового уряду полягала в посиленні ролі держави в економіці й соціальній сфері .Після того як програма в основному була виконана, партії Народ­ного фронту опинилися перед необхідністю вибору шляхів подальшого розвитку. З цього приводу виникли серйозні розбіжності. Комуністи наполягали на обмеження великого капіталу, вимагали повного викорінювання фашизму, не зупиняючись навіть перед порушенням конституційної законності. Проти цього виступали радикали й переважна частина соціалістів. Єдність Народного фронту підривали також розбіжності з питань зовнішньої політики. У червні 1937 р. Л. Блюм пішов у відставку. Криза Народного фронту стала очевидною, й у 1938 р. він розпався1936 р. блок партій Народного фронту Іспанії здобув більше половини місць у кортесах. Перемога Народного фронту в Іспанії мала важливе міжнаро­дне значення.. Навесні 1936 р. М. Асанью було обрано президентом. Його уряд амністував політичних в'язнів, розпустив ряд реакційних організацій, застосував репресії до 6 тисяч фашистів. Було відновлено автономію Каталонії, запроваджено соціальне законодавство. програми Народного фронту не були повністю реалізовані.Цим скористалися генерали профашистської орієнтації, які підготували за­колот.  В Іспанії було встановлено профашистську диктатуру генерала Франко. Франкі-сти починають проводити репресії проти своїх противників.Народний фронт був формою боротьби з фашизмом, але не став його альтернативою.

22. Охарактеризуйте суть, хід та наслідки політики «прискореної» індустріалізації та колективізації в Радянському Союзі наприкінці 20-х – у 30-х рр. ХХ ст.Промисловий розвиток СРСР у середині 1920-х роках досяг довоєнного, однак країна суттєво відставала від провідних західних країн: значно менше вироблялося електроенергії, сталі, чавуну, видобувалося вугілля та нафти. Господарство в цілому перебувало на доіндустріальній стадії розвитку. Основними цілями індустріалізації в СРСР проголошувалися:забезпечення економічної самостійності і незалежності СРСР;ліквідація техніко-економічної відсталості країни, модернізація промисловості;створення технічної бази для модернізації сільського господарства;розвиток нових галузей промисловості;зміцнення обороноздатності країни, створення військово-промислового комплексу;Позитивні наслідки показниками вивела Україну на рівень економічно розвинутих країн світу. Почали давати промислову продукцію. Кількість промислових підприємств за роки довоєнних п'ятирічок зросла в 45 разів. Срср випередила за рівнем розвитку галузей важкої промисловості деякі західноєвропейські країни. Негативні наслідки індустріалізації СРСР Економічна могутність держави була спрямована не на задоволення насущних потреб людей, а на зміцнення тоталітарного . Індустріалізація здійснювалася за рахунок селян, супроводжувалася масовими репресіями.У часи індустріалізації посилилася централізація управління промисловістю, Промисловий потенціал СРСР формувався диспропорційно.Колективіза́ція — створення великих колективних господарств на основі селянських дворів. Передбачалося, що результатом колективізації стане ріст виробництва сільськогосподарської продукції на 150%. Колективізація мала охопити майже всі селянські господарства, відтак, ліквідувавши «шкідливий буржуазний вплив» приватної власності.Найрадикальніше колективізація відбувалася у сільській місцевості, де вона нагадувала війну режиму проти селянства..Більшовики доводили, що рано чи пізно колективне сільське господарство має замінити дрібні селянські господарства.. Реакція селян на створення в 1920-х роках колгоспів та радгоспів булла малообнадійливою . Зосередивши увагу на індустріалізації, радянське керівництво, в очевидь, вирішило не брати на себе величезний тягар, пов'язаний із докорінним перетворенням.

23. Опишіть причини, хід і наслідки голодомору в СРСР у 1932-1933 ррГолодомо́р 1932–1933 років — масовий, навмисно організований урядом СРСР голод 1932–1933 років призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору 1932-33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час

Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі України, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону ^]. Впродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, але й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати.

24. Розкрийте процес створення вісі Берлін – Рим – Токіо та зростання агресивності Японії та Німеччини у 30-х рр. ХХ ст. 1)Ускладнення обстановки у світі у другій половині 30-х років сприяло утворенню блоку агресивних держав. Німеччина, Італія та Японія не прихо­вували того факту, що прагнули реваншу, вважаючи себе обділеними версальсько-вашингтонською системою міжнародних договорів, які були укла­дені після закінчення Першої світової війни. Доброзичлива позиція Німеччини під час італійської агресії проти Ефі­опії та спільна італійсько-німецька інтервенція в Іспанію призвели до збли­ження позицій сторін. 25 жовтня 1936 р. в угоді, що складалась із п'яти пунк­тів, сторони задекларували спільність позицій у зовнішній політиці. співробітництво двох тоталітарних держав дістало назву вісь «Берлін - Рим», а їхні учасники — «держави осі». 25 листопада 1936 р. було підписано німецько-японську «Угоду про­ти Комуністичного Інтернаціоналу» яка отримала назву «Антикомінте­рнівський пакт». Сторони домовилися протягом 5 років підтримувати спів­робітництво у справі обміну інформацією про діяльність Комінтерну і засто­совувати суворі заходи проти осіб, які прямо або побічно всередині країни чи за кордоном перебувають на службі Комінтерну. «Антикомінтернівський пакт» стимулював посилення агресії Японії в Азії, яка розпочала у липні 1937 р. широкомасш­табну війну проти Китаю.6 листопада 1937 р. у Берліні відбулося підписання протоколу про приєднання Італії до «Антикомінтернівського пакту». Утворилося об'єд­нання трьох агресивних держав, що дістало назву «вісь Берлін - Рим -Токіо». Хоча офіційно цей блок був спрямований проти СРСР і лівих сил усередині країн-учасниць, насправді він становив серйозну небезпеку й для західних держав — США, Великої Британії та Франції. 2)Японія претендувала на лідерство на Далекому Сході та й в усій Азії. Саме вона першою стала на шлях війни, вибрала об'єктом агресії Маньчжурію. До середини 20-х pp. Японія практично безперешкодно встановила свій фінансовий і митний контроль над Маньчжурією, але китайський уряд за підтримки США став протидіяти мирній японській експансії.

25. Розкрийте суть технічного прогресу, його мілітаристичну спрямованість у період підготовки та ведення ІІ світової війни.Технічний прогрес це процес, який нерозривно пов’язаний з використанням та впровадженням науково -технічних розробок у життя людства. Ще на початку 20 століття величезним поштовхом до початку технічного прогресу стало поширення якісно нових транспортних засобів, це стало стимулом для розвитку торгівлі і військової справи. Важливою особливістю НТП є те, що він зародився ще в роки Другої світової війни як військово-технічна революція. Найгучніше про його початок звістив вибух атомної бомби в Хіросімі в 1945 р. Протягом всього періоду «холодної війни» НТП ще більшою мірою був орієнтований на використання новітніх досягнень наукової думки у військових цілях. Людство не раз було свідком того, як наукові відкриття й нові технології були використані не на користь людям, а навпаки, завдали їм великої шкоди. У європейських країнах та США будувалися досконалі автостради. Швидкими темпами продовжував розвиватися й кількісно зростати автомобільний, повітряний і водний транспорт. Вчені багатьох країн інтенсивно працювали над розробкою і вдосконаленням радіо- й телетехніки та створенням відповідних систем комунікацій. Найвищого розвитку машинобудування та інші сучасні галузі промисловості в міжвоєнні роки досягли у США, Німеччині, Англії, Франції та Японії. З наближенням другої світової війни у вищезгаданих країнах у багато разів зросли капіталовкладення в усі галузі промисловості, пов'язані з обороною та військовими потребами, а це, як правило, було виробництво за найновішою технологією. В області медицини відбулося відкриття пеніциліну Александром Флемінгом. Хоча практичне застосування антибіотиків почалося тільки під час Другої світової війни, відкриття мало величезне значення в боротьбі з інфекційними хворобами в другій половині століття, збільшенню тривалося життя й чисельності населення у світі.

26. Охарактеризуйте процес аншлюсу нацистською Німеччиною Австрії і Мюнхенську угоду (1938 р.). 1) з'явився непоганий шанс врегулювати відносини і з Німеччиною. В Англії розраховували переконати Німеччину вирішити спірні питання, не вдаючись до силових акцій. У той же час, вірно оцінюючи ситуацію, фашистські держави вирішили перейти в наступ. На порядок денний постало питання про німецької агресії щодо Австрії. Треба зауважити, що проблема аншлюсу з'явилася відразу після закінчення першої світової війни. Однак стаття 80 Версальського мирного договору зобов'язувала Німеччину визнати незалежність Австрії. Це умова світу, так само як і багато інших, було прийнято далеко не всіма в Німеччині. У 1924 р. вождь німецьких нацистів А. Гітлер, австрієць за походженням, у книзі "Майн кампф" заявив, що об'єднання Австрії з Німеччиною є його життєвої завданням, яку треба здійснити будь-якими можливими засобами. Проблема полягала в тому, що, починаючи з 1933 р., приєднання до Німеччини для австрійців означало приєднання саме до нацистської Німеччини. У жовтні 1933 р. соціал-демократи зняли пункт про аншлюс зі своєї програми. Праві партії, що підтримували федерального канцлера Е. Дольфуса, також не горіли бажанням потрапити в обійми німецького фюрера. З весни 1933 р. відносини між Берліном і Віднем ставали все більш напруженими. Німеччина намагалася активно впливати на внутрішньополітичну життя Австрії, впроваджуючи свою агентуру в усі державні структури цієї країни. У відповідь австрійський уряд Дольфуса 19 червня 1933 заборонило діяльність націонал-соціалістів як політичної партії. Однак Берлін не відмовився від своєї лінії щодо Австрії, що в підсумку призвело до нацистському путчі проти австрійського уряду, в результаті якого був убитий канцлер Дольфус. Аншлюс Австрії з'явився одним з ключових подій в процесі кризи Версальської системи. Після ремілітаризації Рейнської області та наслідків інтернаціоналізації громадянської війни в Іспанії, австрійські події стали черговою віхою у розвитку кризи європейського порядку. З одного боку, аншлюс закріпив перехід англо-французької політики на рейки умиротворення, стратегії, яка об'єктивно вела до руйнування Версальської системи. З іншого - австрійські події усунули останні серйозні протиріччя між фашистською Італією та нацистською Німеччиною, остаточно зміцнивши їх у думці про доцільність домагатися своїх цілей силовим шляхом. Не буде перебільшенням сказати, що австрійський криза відкрила дорогу на Мюнхен, що знаменувала перехід з кризової фази розвитку Версальської системи в смугу розпаду і краху. Результатом аншлюсу і логічно пішли за ним висновком Мюнхенської угоди стала кардинальна зміна балансу сил на континенті, що спричинило за собою крах європейського порядку і початок самої руйнівної війни в історії людства. 2)Мю́нхенська уго́да (мюнхенська змова)1938 ро́ку  — угода, підписана в Мюнхені 30 вересня 1938 року прем'єр-міністром Великобританії Невілом Чемберленом, прем'єр-міністром Франції Едуаром Даладьє, рейхсканцлером Німеччини Адольфом Гітлером та прем'єр-міністром Італії Беніто Муссоліні. Основний зміст угоди:

а)Судетська область відді­ляється від Чехословаччини й передається Німеччині з 1 по 10 жовтня;

б) все майно, в тому числі зброя, укріплення, особисті речі, худоба, меблі громадян, має залишатися на місці;

в) Чехословаччина повинна задовольнити територі­альні претензії Польщі та Угорщини.

27. Висвітліть процес німецької інтервенції до Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії під час ІІ світової війни.Окупація Німеччиною Данії, Норвегії, Голландії, Бельгії і Люксембургу. Поразка Франції. 9 квітня 1940 р. гітлерівські війська без оголошення війни напали на Данію та Норвегію. Данія капітулювала відразу після нападу, Норвегія вчинила опір агресії. На допомогу норвежцям був надісланий англо-французький експедиційний корпус, що спробував затримати просування загарбників вглиб країни. Однак у командуванні норвезькою армією активізувались прихильники фашистів на чолі з колишнім військовим міністром Квіслінгом. У червні 1940 р. у зв'язку із загрозливим становищем на Західному фронті десант союзників був евакуйований до Англії. Вся Норвегія з її незамерзаючими фіордами була окупована гітлерівськими військами. 10 травня 1940 р. німецька армія вторглася в Бельгію, Голландію і Люксембург. Гітлер обрав цей напрям, щоб обійти з півночі добре укріплену "лінію Мажіно". 15 травня голландська армія капітулювала, а 20-го танки генерала Гудеріана вийшли до Ла-Манша. В районі Кале-Дюнкерка було відрізано й притиснуто до моря 40 англійських, бельгійських і французьких дивізій. 28 травня склала зброю бельгійська армія. Спроби англо-французького командування організувати контрудари успіху не мали. 14 травня капітулювали Нідерланди. Бельгійська, британська і частина французькою армій були оточені у Фландрії. 28 травня капітулювала Бельгія. Англійським і частини французьких військ, оточених в районі Дюнкерка, удалося втративши всю бойову техніку, евакуюватися до Великобританії.22 червня 1940 року Франція підписала мирну угоду з Німеччиною.

28. Опишіть радянсько – німецький пакт від 23 серпня 1939 р. та таємний додатковий протокол нього. Визначте вплив угоди на подальший розвиток подій у світі.Лідери Німеччини, Італії, Великої Британії та Франції у вересні 1938 р. уклали мюнхенську угоду про поділ Чехословаччини. У березні 1939 р. Ні­меччина окупувала Чехію, а Угорщина — Закарпаття. Таким чином, Німеч­чина поширювала свій вплив на Схід. За цих умов радянський уряд пішов на зближення з гітлерівською Німеччиною.Визначивши наступною жертвою Польщу і остерігаючись при цьому війни на два фронти, Берлін також був зацікавлений у нейтралітеті, а ще краще — в союзі з Москвою.23 серпня 1939 р. у Москві було підписано радянсько-німецький пакт про ненапад, відомий як «пакт Молотова - Ріббентропа». Він був розрахований на 10 років. Важливим додатком до пакту був таємний протокол про поділ Європи на «сфери життєвих інтересів» між двома державами. Якщо укладення подібного пакту з потенційним агресором можна було тлумачити як законну спробу відвернення війни, то вже зовсім інакше слід було розцінювати таємні протоколи до пакту, де йшлося пра задоволення територіальних апетитів обох держав. За цими домовленостями, існування яких СРСР протягом півсторіччя категорично заперечував, Сталін дістав змогу розширити територіальні межі СРСР майже до кордонів Росії 1914 р. Секретний протокол передбачав поділ Польщі на сфери впливу та територіа­льні приєднання до Німеччини та СРСР, введення Радянським Союзом своїх військ у західноукраїнські землі після початку німецької окупації Польщі. Радянська територія окупації східних територій Польщі передбачалася вздовж річок Нарва - Вісла - Сян.Наслідком Мюнхенської угоди 1938 р. і пакту «Молотова - Ріббент­ропа» був початок 1 вересня 1939 р. Другої світової війни. Гітлерівська Німеччина напала на Польщу. Незважаючи на героїчний опір окремих частин польської армії, німецькі війська швидко просувалися на схід.17 вересня 1939 р. розпочався наступ радянських військ проти Польщі. Вже 22 вересня радянські війська ввійшли до Львова.28 вересня 1939 р. радянсько-німецький воєнно-політичний союз був підтверджений договором про дружбу і кордон. Протягом 50 років як сам факт укладення такого договору, так і його зміст становили одну з найбі­льших державних таємниць СРСР. Новий договір, уточнюючи розмежуваль­ну лінію між цими державами по території Польщі, формально підтверджу­вав включення західноукраїнських і західнобілоруських земель до складу СРСР. Населення Радянського Союзу збільшилося на 12 млн осіб. У червні 1940 р. уряд СРСР звернувся з ультимативними вимогами до Румунії про негайне повернення Бессарабії. Німеччина не підтримала Руму­нію, і радянські війська без бою вступили в Північну Буковину та Бессара-бію. У складі УРСР було створено дві нові області, Чернівецьку та Ізмаїльсь­ку, а також проведено розмежування з новоутвореною Молдавською РСР (до складу останньої увійшли деякі історично українські землі Подністров'я, які раніше входили до Молдавської АРСР).

Після приєднання західноукраїнських земель до УРСР та СРСР нова влада розгорнула політику радянізації та розпочала репресії. Однак була реалізована споконвічна мрія українського народу щодо возз'єднання його земель у єдиному державному утворенні.

29. Опишіть початок ІІ світової війни та захоплення Німеччиною Польщі. Друга світова війна почалася з реалізації секретного протоколу до пакту Молотова - Ріббентропа від 23 серпня 1939 р. Відомо, що в ході переговорів у Москві Ріббентроп повідомив Сталіна про намір Гітлера напасти на Польщу 1 вересня 1939 р. Незважаючи на радянсько-польський договір про ненапад, чинний до кінця 1945 р., Сталін фактично висловив згоду приєднатися до агресії. Як бачимо, безпосередніми паліями війни є обидва союзники: Гітлер і Сталін, гітлерівський рейх і сталінська імперія. Так, увечері 31 серпня 1939 р. група есесівців, переодягнута у форму польських військових, захопила будинок радіостанції прикордонного з Польщею міста Глейвіц й інсценувала напад на німецьку територію. Зробивши кілька пострілів перед мікрофоном, фашисти зачитали польською мовою те, "що прийшов час війни Польщі проти Німеччини". Ця іскра перетворилася у світову пожежу. Провокацію в Глейвіці гітлерівці використали як привід для вторгнення в Польщу. Отже, Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 р. нападом фашистської Німеччини на Польщу. З вересня 1939 р. Великобританія й Франція оголосили війну Німеччині. Ці держави мали спільні зобов'язання про взаємодопомогу. Приклад Великобританії наслідували її найбільша колонія Індія і всі англійські домініони: Канада, Південно-Африканський Союз, Австралія і Нова Зеландія. Фашистська Італія тимчасово зайняла позицію "невоюючого союзника" Німеччини. США проголосили про свій нейтралітет (офіційно дотримувались до грудня 1941 р.). Юридично народи всіх континентів опинилися у стані війни, яка набула дійсно світового характеру.

Радянський Союз трохи "запізнився", і вже не нападав на Польщу, а "захищав" західних українців і білорусів. 17 вересня 1939 р. Червона армія перейшла радянсько-польський кордон, а 28 вересня 1939 р. було підписано радянсько-німецький договір про "дружбу й кордони", до якого теж додавалися секретні протоколи. За своїм змістом вони були протиправні й аморальні. Це було продовження змови Гітлера й Сталіна про розподіл сфер впливу. Згідно з протоколами до сфери інтересів СРСР, крім Західної Білорусії, Західної України, Бессарабії, Фінляндії, Естонії та Латвії, потрапляла і Литовська держава, а до сфери Німеччини - Люблінське й Варшавське воєводства. Новий західний кордон СРСР встановлювався приблизно по "лінії Керзона". Крім того, радянсько-німецьке зближення дало можливість радянському уряду мирним шляхом розв'язати питання про передачу СРСР Бессарабії і Північної Буковини (червень - липень 1940 р.). Водночас пакт Молотова - Ріббентропа та договір про "дружбу й кордони" мали серйозні негативні наслідки. Польську державу фактично було викреслено з карти Європи. Уряд Радянського Союзу ще більше втратив довір'я і викликав невдоволення керівних кіл Заходу і прогресивної громадськості. СРСР опинився в політичній ізоляції.

30. Висвітліть події, пов’язані з нападом Німеччини на Францію у 1940 р. та розкрийте причини поразки останньої (1940 р.). Дивна війна'' на Заході. З вересня Англія, а згодом за нею й Франція, після марних спроб схилити Гітлера стати на шлях переговорів і вивести війська з території Польщі й окупованої частини Чехословаччини оголосили Німеччині війну. Переходити в наступ союзники не поспішали. Період війни між 3 вересня 1939 р. та 10 травня 1940 р. дістав назву ''дивної війни'', оскільки, формально оголосивши війну, жодна сторона її фактично не вела. Французькі війська відсиджувалися за ''лінією Мажіно'' - системою укріплень на кордоні з Німеччиною протяжністю 360 км. , На захід від бельгійського кордону союзники споруджували нову лінію укріплень аж до самого Північного моря. Не бажаючи втягуватися у затяжні криваві бої, як це було в роки першої світової війни, союзники приступили до блокади Німеччини й СРСР. Відразу після розгрому Польщі Гітлер наказав генералам вермахту готуватися до наступу на заході. Генеральний штаб сухопутних військ переконував його у неможливості розпочати наступ восени. Гітлер видав директиву про підготовку наступу, де він підкреслив, що тривала війна проти Франції неможлива і її треба розгромити блискавично. Штаб змушений був розробити новий план наступу через Арденнську ущелину в обхід ''лінії Мажіно'' з виходом ударних груп в район Кале - Дюнкерк. 10 травня 1940 р. німецька армія вторглася в Бельгію, Голландію і Люксембург. Гітлер обрав цей напрям, щоб обійти з півночі добре укріплену ''лінію Мажіно''. Спроби англо-французького командування організувати контрудари успіху не мали. Під впливом успіху німецьких військ війну союзникам оголосила Італія, яка прагнула взяти участь у поділі Франції. 5 червня німецькі війська розпочали наступ на південь. Спроби генерала де Голля організувати лінію оборони на підступах до Парижа успіху не мали. 14 червня німці увійшли в Париж. Уряд Франції подав у відставку. Новий глава уряду маршал Петен звернувся до німецького командування з проханням про перемир'я. 22 червня його було підписано в Комп'єнському лісі у доставленому з музею штабному вагоні маршала Фоша. Напередодні перейшли кордон Франції італійські збройні сили. Зустрівши організований опір кількох французьких дивізій, війська Муссоліні не змогли просунутись хоч трохи вперед. За умовами перемир'я Франція втрачала понад дві третини своєї території, що переходила під контроль окупаційних властей.Причини: Загальна чисельність німецьких сухопутних військ, призначених для наступу на Францію, приблизно дорівнювала чисельності французької армії і Британського експедиційного корпусу (що складалося всього з 10 дивізій), але Німеччина мала значну перевагу в авіації. Чисельність танків у обох сторін була приблизно рівною, проте Німеччина звела 2600 своїх танків в потужне угрупування з 10 танкових дивізій, тоді як три з гаком тисячі французьких і англійських танків були розкидані по усьому фронту. Крім того, Гітлер заздалегідь таємно домовився з Муссоліні про те, що Італія нападе на Францію після початку німецького настання. Довго воювати Муссоліні не збирався.

31. Висвітліть напад Німеччини на СРСР та вкажіть причини поразок Червоної Армії в перші місяці війни. Плани вторгнення в СРСР почали обговорюватися в німецьких військових штабах незабаром після поразки Франції. У грудні 1941 р. була підписана директива «Барбаросса», яка передбачала блискавичний розгром Радянського Союзу (максимум протягом 5 місяців), швидку окупацію найважливіших районів країни, захоплення Москви і вихід на лінію Архангельськ — Астрахань. Операції проти Великобританії було вирішено відкласти до повного розгрому СРСР. 22 червня 1941 р. фашистська Німеччина і її союзники завдали по Радянському Союзу величезної сили удару. З метою військово-економічного забезпечення походу проти СРСР використовувалися ресурси майже всіх європейських держав. Крім того, і бойових діях на радянсько-німецькому фронті брали участь італійські війська, іспанська дивізія, хорватські, словацькі, французькі частини, підрозділи добровольців з інших окупованих Німеччиною країн. Радянський Союз не був готовий до відсічі фашистського нашестя. Червона Армія перебувала в стадії реорганізації. Вищий командний склад напередодні війни був репресований. Основними причинами поразки Червоної армії на початку війни були: загальні політичні прорахунки і військово-стратегічні помилки радянського керівництва в оцінці воєнно-політичної обстановки; переоцінка значення радянсько-німецьких договорів 1939 р.; певна раптовість агресії (проте слід зазначити, що несподіванкою цей напад швидше був для народу, ніж для керівництва країни) Для Сталіна напад не повинен був стати несподіванкою. Точна дата нападу була відома йому ще 30 квітня. У дипломатичних колах Москви говорили про неминучість радянсько-німецької війни.; матеріальна непідготовленість до війни; незавершеність процесу переозброєння СРСР; розпорошення сил Червоної армії на кордонах; масові репресії в 30-х роках проти армійського командного складу та ін.

32. Розкрийте хід війни на радянсько-німецькому фронті у 1941-1942 рр. Німецьке командування, незважаючи на очевидні успіхи, швидко відчуло, що війна проти СРСР істотно відрізняється від війни на Заході. Німецькі війська ще ніде не зустрічали такого опору і не зазнавали таких великих втрат, як на радянсько-німецькому фронті. Оборона Брестської фортеці тривала майже місяць, битву за Смоленськ німецькі війська вели 2 місяці. 69 днів оборонялася Одеса, 250 – Севастополь, 73 дні тримався Київ, 900 – Ленінград. У серпні-вересні радянські літаки кілька разів бомбардували Берлін. Гітлер та його генерали вважали одним із найголовніших завдань взяття Москви. Згодом німецьке командування дійшло висновку, що успішний наступ на Москву можливий тільки після знищення військових з'єднань в Україні, оскільки ті загрожували правому флангу групи армій «Центр». Тому Гітлер віддав наказ спрямувати частину військ в Україну. 10 липня 1941 р. на підступах до Києва почалися запеклі бої. В обороні міста брало участь понад 200 тис. киян. Вони збудували 230 км протитанкових ровів, 2650 дзотів та інших укріплень, перетворивши місто у справжню фортецю. Тільки 19 вересня німці взяли Київ, втративши 100 тис. солдатів, офіцерів та значну кількість бойової техніки. 73-денна оборона Києва відіграла важливу роль у зриві гітлерівського плану «блискавичної війни». 10 вересня танкові війська Г. Гудеріана захопили Чернігів, а 15 вересня німецькі танкові частини з’єдналися в районі м. Лохвиці на Полтавщині. 30 вересня 1941 p. розпочався новий наступ групи армій «Центр», головний удар якої був спрямований на Москву. 20 жовтня Державний комітет оборони оголосив Москву в стані облоги. 15-16 листопада німецьке військове командування почало другий «генеральний» наступ. Ударами танкових груп з півночі і півдня гітлерівці планували прорвати оборону і замкнути кільце оточення на схід від Москви. На деяких ділянках фронту вони наблизилися до радянської столиці на 25-30 км, але до міста прорватися не змогли. 5 грудня контрнаступ під Москвою, Тихвіном і Ростовом розпочали війська Калінінського (командувач – генерал І. Конєв), а 6 грудня – війська Західного (генерал Г. Жуков) і Південно-Західного (маршал С. Тимошенко) фронтів. Німецькі війська змушені були перейти до оборони. На південь від

33. Опишіть розгром та визначте історичне значення поразки німецьких військ під Сталінградом та Курськом (1943 р.).Битва за Сталінград розпочалася 17 липня 1942 р. На Сталінград наступала Шоста німецька армія під командуванням генерала Ф. Паулюса — відомого воєначальника, одного з розробників плану «Барбаросса». У цей період німецькі війська здійс­нили понад 700 атак на позиції радянських військ. Майже два місяці невеликий загін під командуванням сержанта Я. В. Павлова обороняв будинок по Пензенській вулиці, що фашисти не змогли взяти. Стійкість радянських солдатів, незважаючи на зазнані величезні втрати, не дозволила фашистам взяти під свій контроль і все місто. За 4 місяці боїв відбірні німецько-фашистські війська втратили під Сталінградом до 700 тис. солдатів й офіцерів, понад 1000 танків, 2000 гармат і мінометів, 1400 літаків. У середині листопада 1942 р. війська супротивника були змушені припинити наступ. Перемога в битві на Волзі дала змогу Червоній армії заволодіти стратегічною ініціативою і розгорнути наступ по всьому фронту від Ленінграда до Кавказу. В січні 1943 р. була знята 18-місячна блокада Ленінграда. За зимово-весняний період радянські війська просунулися на захід на 600-700 км, розгромивши 112 німецьких дивізій. 2) План операції «Цитадель», розроблений гітлерівським командуванням, передбачав оточення й знищення радянських військ у районі Курського виступу і тим самим відкрити дорогу на Москву. Гітлерівське командування стягло на центральну ділянку фронту свої кращі з’єднання й новітню бронетанкову техніку — танки «Тигр», «Пантера», штурмові гармати «Фердинанд». Радянській розвідці вдалося встановити точну дату початку німецького наступу — 5 липня 1943 р. За сім днів завзятих боїв німцям удалося вклинитися в лінію оборони радянських військ усього лише на 8–12 км. 12 липня біля села Прохорівка відбувся грандіозний зустрічний танковий бій, в якому взяли участь 1,5 тис. радянських і німецьких танків та самохідних артилерійських, установок. Вигравши цю битву, радянські війська перейшли у контрнаступ на Орловському напрямку і 5 серпня звільнили Орел та Бєлгород, а 23 серпня – Харків. Курська битва поклала початок загальному наступу радянських військ, який розгорнувся на фронті 2000 км: від Великих Лук до Чорного моря. До кінця 1943 р. від німців була звільнена Лівобережна Україна, Північний Кавказ. Розпочалося звільнення Правобережної України і Східної Білорусії, було завойовано підступи до Криму. Радянські війська вийшли до Дніпра і 6 листопада 1943 р. звільнили Київ.

34. Висвітліть процес визволення території СРСР від німецько-фашистських військ (1943-1944 рр). План операції «Цитадель», розроблений гітлерівським командуванням, передбачав оточення й знищення радянських військ у районі Курського виступу і тим самим відкрити дорогу на Москву. Гітлерівське командування стягло на центральну ділянку фронту свої кращі з’єднання й новітню бронетанкову техніку — танки «Тигр», «Пантера», штурмові гармати «Фердинанд». Радянській розвідці вдалося встановити точну дату початку німецького наступу — 5 липня 1943 р. За сім днів завзятих боїв німцям удалося вклинитися в лінію оборони радянських військ усього лише на 8–12 км. 12 липня біля села Прохорівка відбувся грандіозний зустрічний танковий бій, в якому взяли участь 1,5 тис. радянських і німецьких танків та самохідних артилерійських, установок. Вигравши цю битву, радянські війська перейшли у контрнаступ на Орловському напрямку і 5 серпня звільнили Орел та Бєлгород, а 23 серпня – Харків. Курська битва поклала початок загальному наступу радянських військ, який розгорнувся на фронті 2000 км: від Великих Лук до Чорного моря. До кінця 1943 р. від німців була звільнена Лівобережна Україна, Північний Кавказ. Розпочалося звільнення Правобережної України і Східної Білорусії, було завойовано підступи до Криму. Радянські війська вийшли до Дніпра і 6 листопада 1943 р. звільнили Київ. Для радянських військ першочерговим завданням було звільнення своєї території від окупантів. Уже в січні 1944 р. першою серед наступальних операцій був наступ під Ленінградом і Новгородом, у результаті якого повністю ліквідували блокаду Ленінграда. Після успішних операцій у Правобережній Україні взимку та навесні 1944 р. практично була звільнена вся територія України.У 1944 р. радянсько-німецька війна вступила в завершальний період. Червона армія повністю звільнила територію СРСР і перенесла бойові дії у країни Пів-денно-Східної і Центральної Європи.

35. Опишіть хід та рішення Тегеранської конференції (1943 р.).28 листопада — 1 грудня 1943 р., коли військові успіхи союзників уже зумовили поразку Німеччини, у Теге­рані зібралися лідери Антигітле­рівської коаліції. «Велика трійка» (Й. Сталін, Ф. Рузвельт, У. Черчілль) підписали Декларацію про спільні дії у війні проти Німеччині й післявоєнне співробітництво. Сталін заявив про готовність СРСР вступити у війну з Японією після капітуляції Німеччини. Після гострих дискусій було ухвалене рішення про відкриття другого фронту в Західній Європі через Ла-Манш не пізніше травня 1944 р. Союзні війська мали висадитись у Франції (Черчілль наполягав на Балканах). Конференція прийняла «Декларацію про Іран», в якій учасники конференції висловилися за збереження повної незалежності й територіальної цілісності Ірану. На Тегеранській конференції обговорювалася й доля післявоєнної Німеччини. Союзники наполягали на її поділі, Сталін не погоджувався. Дискусійним залишалося питання про майбутні кордони Польщі. Однак рішення з цього питання не було прийнято. Тегеранська конференція сприяла подальшому зміцненню антигітлерівської коаліції.

36. Розкрийте процес відкриття другого фронту під час ІІ світової війни та його значення. Після гострих дискусій на Тегеранській конференці було ухвалене рішення про відкриття другого фронту в Західній Європі через Ла-Манш не пізніше травня 1944 р.6 червня 1944 року, у «День Д», операція «Оверлорд», якою був відкритий Другий фронт, розпочалася з наймасштабнішої у світовій історії висадки повітряного десанту із залученням 12 000 літаків, яка передувала морській десантній операції Успішній висадці сприяли ретельна підготовка, секретність операції, сподівання німців на десант через протоку Па-де-Кале тощо. В цей час гітлерівське командування вперше застосувало проти Англії нову зброю - літаки-снаряди ФАУ-1. На плацдарм союзників у Нормандії були кинуті значні сили фашистських військ, техніки й авіації, проте вони не могли призупинити наступ союзників. Наприкінці липня англо-американо-канадські війська перейшли в наступ, прорвали оборону німців, захопили низку важливих позицій. Була звільнена значна територія Франції.

37. Проаналізуйте хід та рішення Кримської конференції. Створення ООН. Конференція держав антигітлерівської коаліції відбувалася з 4 по 11 лютого 1945 р. у м. Ялта. В її роботі взяли участь Й. Сталін, Ф. Рузвельт, У. Черчілль. Конференція передбачала опрацювання плану остаточного розгрому Німеччини і визначення засад післявоєнного влаштування світу. Союзники домовилися розділити Німеччину на окупаційні зони, в яких верховну владу будуть здійснювати СРСР, США та Англія. Дня розв'язання загальнонімецьких питань було створено Верховний контрольний орган, пізніше перейменований у Контрольну раду. Делегація СРСР порушила питання про відшкодування збитків, завданих Німеччиною. Загальна сума репарацій становила 20 млрд. доларів. На конференції було досягнуто домовленості про створення у Москві міжсоюзної Комісії з питань репарацій. Конференція прийняла Декларацію про звільнену Європу, в якій СРСР, США та Англія зобов'язувалися провадити узгоджену політику щодо вирішення політичних й економічних проблем держав, звільнених від фашизму, у відповідності з принципами демократії. Таємна угода передбачала вступ СРСР у війну проти Японії через два-три місяці після капітуляції Німеччини і закінчення війни в Європі. Кримська конференція ще раз підтвердила намір союзників створити Організацію Об'єднаних Націй. У відповідності з цим рішенням у квітні 1945 р. в Сан-Франциско (США) відкрилася конференція країн антифашистської коаліції, яка створила Організацію Об'єднаних Націй (ООН) і прийняла її Статут. ООН була заснована на принципах суверенної рівності і самовизначення народів, розвитку між ними широкого і всебічного співробітництва. Вона повинна була гарантувати міжнародний мир і безпеку, сприяти відверненню загрози виникнення нової війни.

38. Охарактеризуйте процес капітуляції Японії та вкажіть наслідки Другої світової війни.Капітуляцією Японії було припинено воєнні дії у Другій світовій війні. До кінця липня 1945 Імператорський японський флот втратив свою боєздатність, виникла загроза вторгнення союзників на територію Японії. У той час як публічними заявами оголошувався намір воювати до кінця, члени Вищої воєнної ради Японії («Великої шістки») таємно пропонували нейтральному Радянському Союзу тимчасову мирну угоду на вигідних для себе умовах. Тим часом Радянський Союз готувався до нападу на Японію задля виконання умов Тегеранської та Ялтинської конференцій. 6 серпня американці скинули ядерну бомбу на Хіросіму. Пізно ввечері 8 серпня, згідно з Ялтинськими угодами та порушуючи Японсько-радянський пакт про нейтралітет, Радянський Союз оголосив війну Японії і невдовзі після опівночі 9 серпня напав на Маньчжурську державу. Спільний шок від цих подій, як наслідок, змусив імператора Хірохіто втрутитися та зобов'язати Велику Шістку узгодити терміни припинення війни, ухвалені Союзниками у Потсдамській декларації. Після кількох днів закулісних перемовин та невдалої спроби державного заколоту, Хірохіто 15 серпня по радіо звернувся до нації та оголосив про капітуляцію Японії. 28 серпня розпочалася окупація Японії союзниками. Церемонія підписання Акта про капітуляцію відбулася 2 вересня на борту лінкора ВМС США «Міссурі», де офіційні представники уряду Японії підписали Акт про капітуляцію Японії, завершуючи Другу світову війну. Наслідки: Друга світова війна, що закінчилася в 1945 році, забрала життя більше 55 млн осіб, втрати світової економіки склали більше 4 трлн доларів. Було зруйновано більше 10 000 міст та сіл. Сільське господарство і промисловість в Європі були паралізовані нестачею особового складу та обладнання.Незважаючи на поразку країн Осі, які були оплотом фашизму у світі, посилювалися розбіжності між союзниками (СРСР і країнами Заходу). Почалася Холодна війна — один з наслідків Другої світової війни, в якій соціалістичний табір зазнав поразки. У свою чергу, Франція, Велика Британія (втратили міжнародну вагу після Другої світової війни), а також США сформували військовий блок НАТО, до якого пізніше приєднався ряд інших держав. Таким чином, після закінчення Другої світової війни були закладені основи біполярності світу. Світ розділився на два табори — комуністичний (переважно, сателіти СРСР), а також ті держави, що підтримували капіталізм і ліберально-демократичний шлях розвитку (найчастіше сателіти країн НАТО). Відповідно, Радянський Союз і США стали наддержавами. Ці країни не могли вести відкрите військове протистояння, тому здійснювали це у вигляді втручання в локальні конфлікти. Навіть ООН, створене після закінчення Другої світової війни і покликане вирішувати всі конфлікти мирним шляхом, ніяк не могло розрядити міжнародну напруженість.

39. Розкрийте суть окупаційних режимів під час ІІ світової війни та охарактеризуйте рухи Опору.1)Окуповані країни Європи та Азії зазнали значних територіальних змін. На карті світу з’явились нові держави:  Словаччина (1939 р.), Хорватія (1941 р.), Бірма (1944 р.), Індонезія (1945 р.). Але незалежність цих держав була дискредитована співробітництвом з агресорами. Держави-союзниці Німеччини, Італії, Японії отримали значні територіальні придбання. Окупаційна політика на території загарбаної Східної Європи та СРСР проводилась згідно плану “Ост”.Окуповані радянські територiї були розділені на три частини. Тиловi райони німецьких груп армiй було передано пiд управлiння воєнного командування, а iнші пiдпорядковано “схiдному мiнiстерству” на чолi з Розенбергом i подiлено на два рейхскомiсарiати — “Остланд” (Прибалтика й бiльша частина Бiлорусiї) та “Україна”. Захiдноукраїнськi землi були приєднанi до польського “генерал- губернаторства”. Нацисти прагнули створити на завойованих ними територiях “життєвий простiр для нiмецької нацiї”. Мiсцеве населення мало бути перетворене по сутi на рабiв, iнтелiгенцiя лiквiдована. На окуповані території планувалось переселити близько 10 млн. німців. Місцевого населення передбачалось залишити близько 14 млн. чол. Всі інші підлягали знищенню. Головними засобами, якими фашисти користувалися в утвердженнi свого панування, були нацьковування одних нацiй на iншi і фізичне винищення. Такі народи, як цигани, євреї, підлягали повному знищенню. 2)Першими на шлях збройної боротьби із загарбниками на окупованій території України стали бійці і командири Червоної армії, партизани і підпільники радянського руху опору. З кінця 1942 p., коли радянський рух опору набув масового характеру на всій тимчасово окупованій території України Перші антинімецькі збройні виступи відбулися у березні 1943 p. З квітня 1943 p. збройні формування ОУН-Б беруть нову назву - Українська повстанська армія (У ПА). На початку травня 1943 p. була створена Головна команда УПА, яка оголосила себе найвищою владою на підконтрольній їй території України. Дії УПА розповсюдились з Волині-Полісся на Галичину та деякі східні райони України. На рубежі 1943-1944 pp. з наближенням лінії фронту до теренів Західної України відбулися суттєві зміни акцентів у збройній боротьбі ОУН-УПА. Вона спрямовувалась головним чином проти радянського руху опору, а згодом ОУН- УПА розгорнула активну партизансько-підпільну війну у тилу радянських військ проти відновлюваних партійних і радянських органі

40. Опишіть події, пов’язані з капітуляцією Німеччини. Назвіть рішення Потсдамської конференції. 16 квітня 1945 р. 2,5 мільйона радянських солдатів і офіцерів почали штурм Берліна, який обороняли понад один мільйон гітлерівців. За наказом Гітлера десятки ні­мецьких дивізій зняли із Західного фронту на допомогу Берліну.І все ж 25 квітня Червона Армія повністю замкнула кільце оточення німецької столиці. Того ж дня зламано опір німецького гарні­зону в Східній Пруссії, а в Сан-Франциско розпочалася конференція Об'єднаних Націй. 28 квітня партизани Італії, виконуючи вирок народно­го трибуналу, розстріляли й повісили за ноги Муссоліні та його прибічників. Не надовго пережив його Гітлер — ЗО квітня 1945 р. він отруїв свою дружину Єву Браун, з якою щойно справив весілля в бомбосховищі, та самого себе. Оскільки отрута не подіяла, застрілився, їхні трупи разом з трупами Геббельса, його дружини та їх шести до­чок, яких особисто отруїла мати, есесівці спалили у дво­рі. Пізніше, щоб не було непорозумінь, спеціальна комі­сія в Берліні й Москві ретельно обстежила череп Гітлера й офіційно підтвердила факт його самогубства. Спадкоємці Гітлера — голова «уряду» Деніц, началь­ник генерального штабу Кребс та інші — намагалися за­тіяти мирні переговори з радянським командуванням, але їм була поставлена єдина умова — беззастережна капіту­ляція. Вранці 2 травня 1945 р. берлін­ський гарнізон капітулював. Червона Армія штурмом оволоділа столицею Німеччини. 7 травня в штабі Ейзенхауера в Реймсі генерал А. Йодль підписав попередній протокол про капітуляцію Німеччини перед представниками військового команду­вання трьох союзних держав. 8 травня 1945 р. в передмісті Берліна Карлехорсті пе­ред представниками СРСР, США, Англії і Франції на чо­лі з маршалом Г. К. Жуковим був підписаний остаточний акт про безумовну капітуляцію Німеччини.

2) Потсдамська конференція У зв'язку зі зростанням напруженості у відносинах СРСР із США та Англією після смерті Ф. Рузвельта, а та­кож з необхідністю завершення війни проти Японії пот­рібні були нові переговори між лідерами союзних держав. Потсдамська конференція проходила в палаці Цецілієнгоф. Вона стала останньою зустріччю «Великої трій­ки» в 40-ві роки. (Сталін, Трумен, Черчілль) Наступна конференція керівників СРСР, США, Англії й Франції відбулася лише в 1955 р. В Потсдамі обговорювалися проблеми післявоєнного устрою в Європі, були укладені дуже важливі угоди.Прийнято ряд рішень про ліквідацію наслідків вій­ни, про майбутнє.Німеччини..Перетворення.в.Німеччині.мали.включати: -демократизацію-демократичну.перебудову.політич­ного.життя.країни; -демілітаризацію -цілковите роззброєння Німеччини, поділ її військово-морського й торговельного флоту.по­рівну.між.трьома.союзними.державами; -денацифікацію-ліквідацію націонал-соціалістичної партії та всіх її філій і закладів. Від імені глав урядів Великобританії, США, Китаю була виголошена Потсдамська декларація, яка вимагала капітуляції Японії. Японський уряд відхилив цю вимогу. 2серпня Потсдамська конференція завершила свою роботу. Потсдамська конференція мала дуже важливе міжна­родне значення. По-перше, вона врегулювала найскладніші міжнарод­ні проблеми, пов'язані з ліквідацією наслідків війни в Європі. По-друге, конференція продемонструвала можливість досягнення єдності великих держав антигітлерівської коа­ліції в мирний час, як і в роки війни. По-третє, рішення Потсдамської конференції стали програмою післявоєнного устрою Європи.

41. Висвітліть основні події ІІ Світової війни на Тихому океані та Північній Африці. Після поразки Франції серйозну небезпеку для Великобританії становила не тільки Німеччина, а й Італія, яка мала досить значні сухопутні, військово-морські та повітряні сили. Влітку 1940 р. італійці розпочали військові дії проти англійців в Східній Африці, де мали в Ефіопії 300 тис. солдат і офіцерів проти ЗО тис. англійців у Сомалі, Кенії та Судані. Однак в Судані і Кенії італійцям не вдалося досягти успіху і вони вимушені були перейти до оборони. Головні сили італійців кинули на захоплення Єгипту та Суецького каналу, розраховуючи встановити свій вплив на всьому Близькому Сході. У вересні 1940 р. італійські війська нанесли удар із Лівії в Єгипет і просунулись вглиб країни на 90 км, але були зупинені англійцями. На початку лютого 1941 р. раптовим контрударом англійці оточили італійські війська в районі Кіренаїки і змусили їх капітулювати. Інша частина італійських сил була повністю деморалізована і ледве стримувала наступ британців в Триполітанії. Щоб врятувати свого союзника, Гітлер направив в Африку Е.Роммеля, який очолював Африканський корпус. Африканська кампанія почалась для Роммеля дуже успішно, вона принесла йому прізвисько "Лис пустелі". В березні італо-німецькі війська почали наступ в Єгипті і були з великими труднощами зупинені в 100 км від Александра'. Щоб врятувати свого союзника, Гітлер направив в Африку Е.Роммеля, який очолював Африканський корпус. Африканська кампанія почалась для Роммеля дуже успішно, вона принесла йому прізвисько "Лис пустелі". В березні італо-німецькі війська почали наступ в Єгипті і були з великими труднощами зупинені в 100 км від Александра'. Німецько-італійські війська потрапили в пастку на морському узбережжі в Тунісі і 13 травня 1943 р. капітулювали. Після підписання Троїстого пакту (1940 р.) Японія проводила активну загарбницьку політику в Азії. Японські мілітаристи захопили частину Китаю, а після поразки Франції - Лаос, В'єтнам, Камбоджу. грудня 1941 р. японська ескадра раптово напала на американську військову базу в Тихому океані Перл-Харбор (Гавайські острови) і майже повністю знищила американські кораблі. В той же день японці почали просуватися в Таїланді, Англійській Малайї та Бірмі. Одночасно почалась висадка японського десанту в Індонезії, в Малайї та на Філіппінах. Американський гарнізон на Філіппінських островах без підтримки з повітря і моря був розбитий і капітулював. Навесні 1942 р. японці вийшли до кордонів Індонезії. В люто- \ му 1942 р. капітулював Сінгапур. Цього ж місяця відбулась морська битва в Яванському морі, де японці знищили з'єднану англо-1 американо-голландську ескадру. Після цього японські війська швидко окупували всі острови Індонезії, навесні 1942 р. висадились в Новій Гвінеї і підійшли до Австралії. Не дивлячись на поразки, потужна економіка США швидко відновила військовий потенціал. 4-6 червня 1942 р. поблизу атола Мідуей відбулась грандіозна морська битва між японським флотом (адмірал І.Ямамото) і американською ескадрою (адмірал Ч.Німіц). Японці зазнали поразки. Після цього Японія відмовилась від наступальних дій на Тихому океані. Американці в свою чергу перейшли до активних бойових дій. У серпні 1942 р. вони почали боротьбу за острів Гуадалканал (група Соломонових островів). Жорстокі бої розгорнулися на морі, в повітрі і на суші. Вони продовжувались до лютого 1943 р. і завершились повною поразкою Японії. Перемога американців означала загалом у боротьбі на Тихому океані перехід ініціативи до США. Японія змушена була вдатись до стратегічної оборони. На початку 1944 р. США встановили свій контроль над Маршалловими островами, а з часом - над Маріанськими островами та Філіппінами. До літа 1945 р. японці повністю втратили контроль над Індонезією та частиною Індокитаю. Остаточний розгром Японії вимагав значної підтримки сил із Європи, допомоги США та Англії з боку СРСР.

42. Розкрийте причини та наслідки масових політичних репресій в СРСР у другій половині 30-х рр. ХХ ст. Фізичне знищення власних громадян, світогляд яких відрізнявся від комуністичного, було розпочато відразу після більшовицького жовтневого перевороту 1917 р. Воно зачепило середовища видатних діячів і певні категорії населення та періодично сягало своїх піків. Нечуваних масштабів масові репресії відбувалися після штучного голодомору 1932-1933 років. Упродовж 1937-1938 рр. вони охопили всю країну. "Велика чистка" 1937-1938 рр. охопила весь Радянський Союз і була спрямована на знищення реальних та уявних ворогів Сталіна, вселення в усі верстви населення страху та почуття незахищеності, рабської залежності та покори "великому вождеві". Смертний вирок ставав звичайним явищем і не підлягав апеляції. У кращому випадку, "ворогів народу" чекав тривалий термін ув'язнення в сибірських концтаборах. Наслідки масових політичних репресій. Наймасовіша за всю радянську епоху "чистка" проти "ворогів народу", яку теоретично обґрунтував нарком НКВС Ніколай Єжов та особисто схвалив Сталін, розпочалася за наказом НКВС СРСР (№00447) 5 серпня 1937 року і мала тривати 4 місяці. Насправді ж вона тривала понад 15 місяців і була припинена постановою Політбюро ЦК ВКП(б) 15 листопада 1938 року. За оцінкою політичних оглядачів, які досліджували цю проблему, саме цей наказ документально оформив найкривавіший виток сталінського терору. Терор був тотальним і охоплював усі верстви населення. У суспільстві ширилися доноси, взаємна підозрілість і страх. Маси людей брали участь у зборах і мітингах, вимагаючи страти "ворогів народу". Головним наслідком масових репресій було фізичне винищення активної та інтелектуальної частини нації і моральне розтління тих, кого терор не торкнувся. За розмахом знищення населення власної країни сталінський терор не знає собі рівних у світовій історії. Він залишився у пам’яті людства під назвою Великого Терору. Репресії сталінського режиму завдали відчутного удару по усьому суспільству. Була понівечена доля мільйонів людей. В атмосфері страху, наклепів, насильства виховувалось ціле покоління людей. Україна зазнала величезних демографічних втрат, був знищений цвіт її інтелігенції, зруйновано генофонд. Засобами репресій в Україні утвердився сталінський тоталітарний режим.

43. Визначте причини, опишіть хід та наслідки революції в Туреччині (1918-1923 рр).Турецький національний рух -назва антиімперіалістичної національної революції в Туреччині, що розпочалася після поразки Туреччини в Першій світовій війні, в результаті чого створилася загроза повної втрати нею державної самостійності.Центром революції була Анатолія. Тут наприкінці 1918 — початку 1919 рр. виник стихійний народний рух проти окупації ряду районів країни державами Антанти (Великою Британією, Францією, Італією), який переріс після окупації Грецією Ізміра 15 травня 1919 р. у визвольну війну.Керівним класом в революції була анатолійська буржуазія (переважно торгова), зацікавлена у збереженні територіальної цілісності країни і створенні незалежної турецької національної держави. Значну роль зіграли патріотичні кола дрібної буржуазії, інтелігенції, в особливості офіцерство, з-посеред якого висунувся лідер революції Мустафа Кемаль Ататюрк.У вересні 1919 р. Сивасський конгрес буржуазних організацій обрав керівний центр революції — Представницький комітет на чолі з Кемалем. Зробивши в кінці 1919 р. своєю резиденцією Анкару, цей комітет став фактично виконувати функції тимчасового уряду Туреччини. Після розгону у березні 1920 р. окупантами парламенту в Стамбулі, скликаного в січні 1920 р. на вимогу кемалістів і прийняв 28 січня декларацію незалежності «Національну обітницю». Представницький комітет скликав 23 квітня 1920 р. в Анкарі Великі національні збори Туреччини (ВНЗТ), проголосив себе єдиною законною владою в країні. Султанський уряд у Стамбулі до цього часу в значній мірі втратив свій вплив. Його спроби придушити національно-визвольний рух своїми силами зазнали невдачі. Створена замість ліквідованих партизанських загонів регулярна армія ВНЗТ на початку 1921 р. затримала просування іноземних військ, а потім завдала їм ряд поразок і до осені 1922 р. повністю звільнила територію Туреччини від іноземних окупантів. На Лозаннський конференції 1922—1923 великі держави змушені були остаточно відмовитися від Севрського договору і визнати незалежність Туреччини.

44. Опишіть добу «процвітання» у США (20-і рр. ХХ ст.) та вкажіть на появу передумов світової кризи.У 1920 р. відбулися чергові вибори, на яких до влади доступилися республіканці, а їхній кандидат Уоррен Гардінг став президентом.Заступаючи на пост президента 4 березня 1921 р., Гардінг у своїй промові у Вашинґтоні обіцяв країні «реконструкцію, реадаптацію, реставрацію».Було створене бюджетного бюро, що відповідало за економне застосування бюджетних коштів. Економічне регулювання, запроваджене урядом Вільсона, де тільки можна, було усунене. Податкові закони знизили податкові ставки з високих доходів, митні закони підвищили мита на сільськогосподарські і промислові продукти. Уряд Гардінга надав більше 2 млрд доларів кредиту фермерам і законодавчо підтримав сільськогосподарські кооперації зі збуту. Також він вперше сприяв будівництву федеральних автомобільних доріг. Президент амністував засуджених до позбавлення волі супротивників війни і публічно нагадав на Півдні країни про цивільні права для афроамериканців. У серпні 1921 р. було підписано мирний договір з Німеччиною, за яким США забезпечили собі всі права з Версальського договору, не беручи на себе його зобов’язань.Найважливіша зовнішньополітична подія сталася у листопаді 1921 р. у Вашинґтоні. Саме тоді Гардінг відкрив конференцію дев’яти держав, яка повинна була сприяти зменшенню напруження на Далекому Сході та обмеженню озброєння на флоті. В угоді чотирьох держав США, Англія, Франція і Японія взаємно гарантували одна одній недоторканність їхніх володінь у районі Тихого океану. У договорі п’яти держав в лютому 1922 р. США, Англія, Японія, Франція й Італія тимчасово обмежили гонку озброєнь на морі.Корупція та махінації деяких членів уряду, близьких до Гардінга, почали компрометувати самого президента. Несподівана смерть Гардінга 1923 р. позбавила його ганьби і подальшого викриття. Згідно з Конституцією США президентську посаду обійняв віце-президент Кальвін Кулідж. Він також заперечував концепцію державного регулювання соціально-економічних відносин. Курс на розвиток підприємництва швидкоприніс позитивні результати.Період президентства Гардінга та Куліджа ввійшов в історію під назвою «проспериті» — процвітання.

45.Розкрийте процес утворення СРСР.Розроблений Йосифом Сталіним проект «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками» передбачав входження останніх до Російської Федерації на правах автономії. Російські органи державного управління мали трансформуватися у загальнодержавні. Це був так званий проект автономізації. Він викликав енергійну критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і В. Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовідносин радянських республік інший принцип – принцип рівних прав у складі федерації.10 грудня на VІІ Всеукраїнському з’їзді Рад було схвалено Декларацію про утворення СРСР і проект основ Конституції СРСР. З’їзд звернувся до з’їздів Рад інших радянських республік з пропозицією невідкладно оформити створення СРСР. 30 грудня 1922р. I Всесоюзний з'їзд рад СРСР у Москві проголосив декларацію про утворення СРСР у складі: РСФРР, України, Білорусії і Закавказької федерації (Грузії, Вірменії, Азербайджану). 26 січня 1924 р. відбувся II з'їзд рад СРСР, який затвердив першу Конституцію СРСР. Формально кожна республіка мала право вільного виходу з СРСР, але механізм такого виходу так і не було розроблено. Тому, не змінюючи своєї форми союзної федеративної держави СРСР законодавчо оформлявся як жорстко централізована унітарна держава.У травні 1925 р. прийняттям Конституції УСРР завершився процес входження України до складу СРСР.

46. Висвітліть кампанію громадянської непокори народів Індії в 30-х роках та назвіть її результати. Махатма Ганді. Національному характеру та інтересам народів Індії найбільше відповідала форма ненасильницького опору колонізаторам, яку відстоював і проповідував Махатма Ганді. З 1916 р. він став визначним лідером Національного конгресу, а його вчення про ненасильницьку боротьбу – ідеологією цієї партії. Ганді як зрілий політичний лідер, розумів, що успіх антиколоніального руху можливий лише за умови його масовості. Він організував агітаційну кампанію по усій країні, широко практикував мітинги та демонстрації, залучаючи широкі верстви населення до національно-визвольної боротьби. 6 квітня 1919 р. було проголошено початком кампанії громадянської непокори. В цей день завмерла вся Індія. Колоніальна адміністрація вчинила криваві розправи в Делі, Ахмадабаді, Лахорі, Бомбеї та інших містах. У Пенджабі було запроваджено воєнний стан, а Ганді – заарештовано. Прихильники гандізму не сприймали європейської цивілізації, чужої патріархальному індійському селу, виступали проти ринкових відносин. Основні методи антиколоніальної боротьби, які відстоював Ганді, – поєднання найбільшого терпіння й протесту, консерватизму й стихійного невдоволення, що відповідало фаталістичним релігійним поглядам індусів і мусульман. Гандізм грунтувався на національних культурних, історичних та релігійних традиціях, відкидаючи нерівність між людьми і кастовий поділ, який роз'єднував індійське суспільство. Тому проповіді Ганді завжди знаходили гарячий відгук у народі. Ситуація в Індії значно загострилася після схвалення англійським парламентом «закону про управління Індією» (реформи Монтегю – Челмсфорда). Запровадження виборчих курій поділило виборців за релігійним принципом, вело до розпалювання релігійної ворожнечі між індусами та мусульманами. На знак протесту проти конституційних реформ влітку 1920 р. Національний конгрес розпочав всеіндійську кампанію громадянської непокори, якою керував Ганді. Вона відбувалася під гаслом незалежності. У 1921 р. прокотилася нова хвиля антиколоніальних протестів. Міністр колоній У. Черчілль терміново підготував указ про вдосконалення колоніального репресивного апарату.

46) Висвітліть кампанію громадянської непокори народів Індії в 30-х роках та назвіть її результати. Махатма Ганді. Перша світова війна викликала нове загострення протиріч між індійським народом та англійськими колонізаторами. Під час війни колоніальна влада обіцяли надати Індії самоврядування. Однак надії індійців не виправдалися.

Всі незадоволені існуючим ладом перейшли в опозицію до англійських властей. Провідне місце у національно визвольних змаганнях займав Індійський національний конгрес (ІНК), визнаним лідером якого був Махатма Ганді. Головна мета його – це рух до незалежності, об’єднання всіх прошарків, груп і класів індійського суспільства під керівництвом ІНК. В умовах Індії з її багатонаціональним населенням, строкатим релігійним та соціальним складом ненасильницькі дії були єдиним прийнятним засобом для залучення населення до спільної боротьби. Інший потужною силою в антиколоніальної боротьби була Мусульманська ліга, яка на відміну від ІНК вдавалася і до збройних акцій. Кампанія ненасильницького опору почалася 1 серпня 1920, але на початку 1922 р. сталися події, що змусили згорнути її. В одному селищі натовп селян спалив живцем кількох поліцейських. У мусульманських районах спалахнуло повстання. Колонізатори кинули проти повсталих війська. Ганді засудив такі дії і оголосив про припинення акції. Період стабілізації (1922-1929 рр.) Індія пережила без значних потрясінь, хоча саме в той час один з лідерів IHK Джавахарлал Неру висловився за повну незалежність. З початком Другої світової війни віце-король Індії оголосив країну воюючою стороною. Індія виступила на боці антигітлерівської коаліції. Реалізацію положень Акту було відкладено.

47) Визначте тенденції політичного та соціально-економічного розвитку Великобританії у період «стабілізації» (1924-1929 рр.).

Посилилися процеси монополізації, що охопили всі галузі, особливо радіо- й електротехнічну, автомобільну, гумову, металургійну, бавовняну. Виникло понад 40 трестів, що контролювали 80- 90 % виробництва конкретної продукції. Визначилося лідерство п'яти найбільших банків. Але за рівнем монополізації Велика Британія продовжувала відставати від США і Німеччини. Вона продовжувала втрачати позиції у світовій торгівлі. її частка в 1929 р. зменшилася до 11 %, в експорті - до 12,5 % (у 1913 р. становила відповідно 14 % і 15,3 %). Англійські товари на світовому ринку втратили конкурентоспроможність. Японці переважали англійців у торгівлі текстильними виробами, німці та поляки - за експортом кам'яного вугілля, американці - продукцією найновіших галузей промисловості. Велика Британія зберегла ринок високоякісних і дорогих товарів. o спрямування Німеччиною коштів, отриманих від відновлення промисловості, на виплату репарацій Великій Британії та Франції, що репараційними платежами сплачували військові борги США; У Великій Британії стан економіки впродовж 1919-1929 рр. оцінюється в економічній літературі як депресивний. У 1919- 1921 рр. спостерігалася економічна криза. Обсяги валового національного продукту зменшилися на 12 %, промислове виробництво - на третину, оптові ціни - на 36 %. Політика післявоєнної конверсії пов'язана зі зменшенням ролі держави в економіці. Проте після денаціоналізації військових заводів у руках уряду залишилося підприємств у 4 рази більше, ніж до війни. У1921 р. уряд частково відновив контроль за залізницями, зменшив непрямі податки (акцизні збори на чай, цукор та інші продукти), розширив соціальну допомогу. Активізувався процес концентрації капіталу. В1921 р. 2 % власників володіли 64 % національного багатства.

48)Опишіть засади «Нового курсу» Ф. Д. Рузвельта та назвіть його основні підсумки Новий курс (англ. New Deal, дослівно - «Нова угода») — заходи із запровадження централізованого планування і стимулювання економіки США, які здійснювались адміністрацією президента США Франкліна Делано Рузвельта задля подолання Великої депресії в період між 1933 і 1940 рр.^[1][2] Ні сам президент Рузвельт, ні його найближче оточення не мали якогось конкретного плану дій. «Новий курс» являв собою, по суті, комплекс окремих, не завжди пов'язаних між собою заходів і ідей, які пропонувались мало не щодня. Як правило, деякі з них нашвидкуруч затверджувались Конгресом, а потім лягали в основу президентської програми. Термін «Новий курс», підхоплений газетярами і розрекламований оточенням Рузвельта, мав швидше пропагандистське значення^[3][4]. Коли Франклін Рузвельт прийшов до влади, американці були мало не в розпачі. Ніхто не міг взяти кредит. Безробіття сягнуло 25% і навіть більше у великих індустріальних машинобудівних центрах. Аграрний сектор переживав ще гострішу кризу. Фермери не могли продати свою продукцію. Серія пилевих бурь (англ. dust bowl) завдала аграріям колосальних збитків, позичальники тисячами втрачали права на землю та нерухомість^[5]Безробіття залишалось на вкрай високому рівні навіть у 1939 р., і почало скорочуватись тільки починаючи з 1941 р. ^[6] Кредитна криза, яка розпочалась після обвалу на Нью-Йоркській біржі в жовтні 1929 р., призвела до наростання в США, а згодом і в усьому світі глибокої економічної, а згодом і політичної кризи. Спроби американської влади підтримати промисловість США протекціоністським митом, викликали ланцюгову реакцію у провідних країнах світу, що призвело до обвалу зовнішньої торгівлі і зіштовхнуло економіку вдепресію^[8][9].За цих обставин в листопаді 1932 р. відбулися чергові президентські вибори. Перемогу на виборах отримав представник демократичної партії Франклін Рузвельт, який виступив з програмою «Нового курсу». 2 липня 1932 р. Франклін Делано Рузвельт погодився балотуватись у президенти США від Демократичної партії і пообіцяв «нову угоду з американським народом». Цей вислів став означенням програм економічної політики і президентського курсу Рузвельта щодо виходу з Великої депресії^[10].

49) Охарактеризуйте вплив світової економічної кризи 1929-1933 рр. на Німеччину та відзначте події, пов’язані з приходом до влади А. Гітлера. Світова криза глибоко вразила економіку Німеччини, що пояснюється насамперед її залежністю від іноземного капіталу. Тільки у 1932 р. промислове виробництво, найбільш уражене кризою, скоротилося на 40 % порівняно з 1929 р. До промислової кризи додалася аграрна. На 60 % зменшився обіг зовнішньої торгівлі, порушилася діяльність кредитно-грошової системи. Припинення допомоги з боку країн, що також зазнали кризи, погіршувало становище Німеччини. Брак ефективної антикризової програми і неспроможність режиму Веймарської республіки ефективно протистояти економічній кризі, загострення соціальних суперечностей, прагнення монополій до відновлення втрачених позицій на світовому ринку, ностальгія широких суспільних кіл за минулою величчю Німецької імперії в умовах різкого падіння життєвого рівня, байдужості до внутрішніх проблем з боку урядів інших країн стали головними чинниками встановлення фашистського режиму в країні в 1933 р. Президент Німеччини П. Гінденбург у січні 1933 р. на вимогу фінансових магнатів, які відкрито підтримували нацистів (Рейнсько-Вестфальський вугільний синдикат прийняв рішення відраховувати в касу нацистської партії по п'ять пфенігів із кожної проданої тонни вугілля), призначив А. Гітлера рейхсканцлером, передавши йому владу. Отже, до 1938 р. в Німеччині сформувалася тоталітарна централізована система управління, в якій ринок перестав відігравати роль регулятора економіки. Основну структуру такого управління створили на базі діючих синдикатів, які без жодних змін перетворили на органи централізованого управління, а їхній апарат виконував суспільно-правові функції. В умовах фашистської диктатури унаслідок браку необхідних інвестицій на широкомасштабні воєнні заходи, без допомоги інших країн, при самоізоляції економіки (автаркії) країни методи державного регулювання з самого початку набули яскраво виражених прямих адміністративних форм.

50) Визначте причини виникнення та суть політики «умиротворення» в Європі напередодні ІІ Світової війни. У 30-х рр. мир означав збереження Версальсько-Вашингтонської системи, яка, попри її вади, забезпечувала відносну стабільність і визнавала силу права. Ця система містила принцип запобігання міжнародним кризам. Він передбачав колективні дії проти агресора через Лігу Націй. Колективної відсічі не вийшло, механізм не спрацював. Чому? Насамперед тому, що здатність країн Заходу до колективних дій проти агресора знизилася через загострення взаємного суперництва у пошуках способів подолання економічної кризи. До того ж скрутне економічне становище відволікало увагу суспільства і політиків на внутрішні проблеми. Вирішення їх було пріоритетним. Колективний опір агресорам потребував застосування різноманітних, у тому числі й силових, методів. Захист миру в тих умовах вимагав мужності, волі й готовності до певних втрат. Одначе сама лише думка про це для людей, які щойно пережили війну, уважалася лиховісною. Громадськість в Англії та Франції була налаштована категорично проти використання сили. Китай, Ефіопія здавалися занадто далекими, щоби вбачати в них загрозу європейській безпеці. Розуміння цілісності й неподільності світу не було притаманним тодішній суспільній свідомості. Такі настрої знайшли відображення в політиці "умиротворення", яка вела країни до пасивності й зайвої обережності. Прихід Гітлера до влади не відразу було сприйнято як поворот у політиці Німеччини. Тривалий час у ньому вбачали лише сильного національного лідера, який прагнув відновити для Німеччини справедливість. Найбільш активним прихильником політики "умиротворення" був прем'єр-міністр Великобританії у 1937-1940 рр. Н.Чемберлен. На його думку, небезпека полягала не в агресивних намірах Німеччини, а в нехтуванні міжнародною кризою. 

51) Охарактеризуйте становище СРСР у післявоєнний період (1945-1953 рр).   Перемога у Другій світовій війні призвела до кардинальної зміни міжнародного становища СРСР. Радянський Союз вийшов з війни у новій якості наддержави. Відбулись значні територіальні зміни (єдина держава, яка у результаті війни здійснила значні територіальні придбання). Проте ціна здобутого нового статусу виявилась занадто високою. Відбудова почалася відразу після визволення захоплених територій. Згодом для її проведення був розроблений четвертий п’ятирічний план (1946-1950). Жінки на відбудові Дніпрогесу. Запоріжжя, 1947 р. Особливості відбудовчого періоду:

1. Значні масштаби відбудовчих робіт, більше ніж в будь-якій іншій країні Європи;

2. Розрахунок  лише на власні сили, а не на зовнішню допомогу. "Холодна війна" робила неможливим використання західної, перш за все американської, фінансової та технічної допомоги; 3.При відбудові ставка робилась на важку промисловість та енергетику (88% капіталовкладень) за рахунок легкої промисловості, соціальної сфери та сільського господарства (на останнє відводилось лише 7% капіталовкладень); 4.Відбудова здійснювалась централізовано за чітким державним планом;

У результаті війни багато громадян втратили рідних, особливо це позначилось на дітях. У країні різко зросла безпритульність. Серйозною проблемою стала кримінальна злочинність, тим більше, що на руках залишилось багато зброї.  Відразу після закінчення війни почалась демобілізація збройних сил, які налічували на той час 11365 тис. чол. Велику масу демобілізованих потрібно було працевлаштувати і відновити професійні трудові навички, втрачені в роки війни. Результати відбудовчого періоду неоднозначні. З одного боку було загоєно рани війни, відбудовано промисловість в 1946-1950 рр., було навіть збільшено виробництво. Проте обсяг виробництва легкої промисловості у 1950 р. складало лише 80% довоєнного. З іншого боку ціна відбудови була дуже високою. Зниження реального рівня життя, тяжкі житлові і побутові умови були характерними для більшості населення.

52) Висвітліть тенденції соціально-економічного та політичного розвитку США у 1945-1960-х рр. Друга світова війна завершила процес перетворення США на провідну країну капіталістич­ного світу. Питома вага Спо­лучених Штатів у промисловому виробництві капіталістичних країн зросла з 40 % (1938 р.) до 56 % (1948 р.); їхній золотий фонд становив 75 % золотого запасу західного світу, а промисловий експорт — 32 % світового експорту. Економічна перевага США була закріплена новою системою міжнародних валютно-фінансових відносин у західному світі. Ще в 1944 р. на міжнародній конференції в м. Бреттон-Вудс (США) за американським доларом був закріплений статус світової резервної валюти, тобто головної одиниці в міжнародних розрахунках і платежах. Курси національних валют капіталістичних країн були «прив’язані» до долара й регулювалися створеним Міжнародним валютним фондом (МВФ). За післявоєнні роки в США склалася стійка структура господарства, у якій переважна питома вага належить виробництву послуг. У 1970 р. на сферу послуг припадав 71 % усіх робочих місць, а в 1994 р. — 73 %. Незважаючи на економічне піднесення Європи і Японії останніми десятиліттями, Сполученим Штатам поки вдається зберігати провідні позиції у світовому господарстві. Частка США у світовому виробництві товарів і послуг сьогодні становить приблизно третину. Яскравим проявом правоконсервативного повороту став маккартизм — широкомасштабна антикомуністична й антирадянська кампанія, розв’язана в країні ультраправими колами на чолі з сенатором Дж. Маккарті. Ця кампанія (самі американці її назвали «полюванням на відьом») тривала в період 1950­1954 рр.

53) Холо́дна війна́  — глобальна геополітична, економічна та ідеологічна конфронтація між Радянським Союзом і його союзниками, з одного боку, і США та Західною Європою і їх союзниками — з іншого, що тривала з середини 1940-х до початку 1990-х років. Вперше термін «холодна війна» застосував для опису протистояння Сполучених Штатів і Радянського Союзу Джордж Орвелл в статті «Ви і атомна бомба», що з'явилася на світ у 1945 році. Термін «холодна війна» вперше було вжито кастильським принцем Хуаном Мануелем у XIV ст. Він зазначав, що «гарячі» і «холодні» війни відрізняються тим, як вони закінчуються. « Гарячі війни» закінчуються загибеллю держав або миром, а «Холодні війни» не приносять ні миру, ні честі, тим, хто їх розв'язав. 18 листопада 1956, під час прийому західних дипломатів в польському посольстві в Москві, Хрущов вимовив свою знамениту тезу: «Подобається вам чи ні, але історія на нашому боці. Ми поховаємо вас», шокувавши всіх присутніх. Проте, він мав на увазі не ядерну війну, як він пізніше стверджував, а історично визначену перемогу комунізму над капіталізмом. Потім, у 1961, він проголосив, що навіть якщо СРСР поки поступається Заходу, за десятиріччя зникне брак житла, доволі буде споживчих товарів, населення буде «матеріально забезпечене», і через двадцять років Радянський Союз «виросте до таких висот, що основні капіталістичні країни залишаться далеко позаду».