Тема 6 Інфраструктура ринку інновацій
6.1 Інфраструктура ринку інновацій і його складові.
6.2 Основні напрямки державного регулювання розвитку ринку інновацій.
6.3 Розбудова інноваційної інфраструктури в Україні.
6.1. Інфраструктура ринку інновацій і його складові.
В сучасних умовах ринкової економіки основним із напрямів підвищення конкурентоспроможності товаровиробників є широкомасштабне застосування новітніх досягнень науки у сфері техніки, технології і організації виробництва з метою збільшення обсягів і покращення якості продукції.
Процес масового поширення інноваційних розробок може здійснюватися системно, безперервно й ефективно лише у тому випадку, якщо буде здійснюватися ефективне формування інфраструктури ринку інновацій.
У науковій літературі існують різні підходи до розуміння сутності інфраструктури ринку інновацій. Поширеним є підхід, згідно з яким інфраструктурне формування визначається як одна із організаційних форм, що забезпечують поширення нововведень.
До інфраструктури ринку інновацій включають організації, фірми, об'єднання, які охоплюють весь цикл здійснення інноваційної діяльності, починаючи з генерації нових науково-технічних ідей та їх обробки і закінчуючи випуском та реалізацією інноваційної продукції.
При цьому П.Н. Завялін та А.К. Казанцева до складових інноваційної інфраструктури відносять інноваційні центри, інкубатори, технопарки, технополіси, консалтингові, навчальні фірми та інвесторів. Всі організаційні форми ринку інновацій можуть бути прямо пов'язані із інноваційним процесом, тобто є невід'ємною його частиною, або ж непрямо, тобто пов'язані тільки із забезпеченням здійснення даного процесу.
М.О. Макоров пропонує наступне визначення ринку інновацій – це система економічних відносин між споживачами інноваційної продукції (інноваційних послуг) і суб’єктами пропозицій (власниками інноваційної продукції, інформаційно-консультаційних послуг) з приводу їх виробництва, придбання та їх використання. Ринок інновацій має виконувати п’ять основних функцій (рис.6.1):
Рис. 6.1. Основні функції ринку інновацій
забезпечення – задовольняє потреби споживачів у реалізації чи придбанні інноваційної продукції;
регулювання – оптимально формує попит і пропозицію на науково-технічну продукцію й інноваційні послуги, що забезпечує їхній раціональний розподіл між суб’єктами інноваційної діяльності та встановлює рівень цін на них;
інформування – є посередником при розповсюдженні інформації між учасниками інноваційного процесу;
стимулювання – сприяє створенню конкурентоспроможного інноваційного продукту, розширенню переліку інноваційних послуг і способів їх здійснення;
санації – звільняє ринок від неконкурентоспроможних учасників.
Як система ринок інновацій має свою організаційну структуру й механізм функціонування. В організаційному плані ринок інновацій розвивається за трьома основними напрямами: ринок наукових кадрів, ринок науково-технічної інформації та наукової продукції (рис. 6.2).
Ринок наукових кадрів – це система навчальних, економічних, соціальних, правових та інформаційних сфер, відносин і взаємозв’язків, направлена на підготовку, підбір та забезпечення кадрами наукових, науково-виробничих і впроваджувальних структур.
Рис. 6.2. Основні напрямки ринку інновацій в організаційному плані
Ринок наукових кадрів існував і в дореформений період, існує й дотепер та має великий досвід.
Ринок науково-технічної інформації – це тип економічних взаємозв’язків і відносин між виробниками та споживачами з приводу виробництва, придбання і використання інформації.
Науково-технічна інформація розповсюджується за допомогою телекомунікацій і звичайним шляхом через пошту, телефонний або факсимільний зв’язок, консультаційну, бібліотечну, освітню, видавничу, рекламну та іншу діяльність.
В сучасних ринкових умовах відбувається становлення нових відносин на ринку науково-технічної інформації, починають функціонувати нові учасники – інформаційні центри, дилерські фірми, різноманітні спеціалізовані консалтингові та інформаційні організації, видання, організатори виставок, семінарів, науково-практичних конференцій. Ринок науково-технічної інформації (інформаційно-консультаційних послуг) ще не сформований і його за рівнем насиченості можна віднести до категорії дефіцитних ринків.
Ринок наукової продукції – це система відносин виробників та споживачів науково-технічної продукції. Будучи товаром, науково-технічна продукція стає стрижнем ринкових відносин при взаємодії науки й виробництва.