- •4. Біологічний метод виявлення іонізуючого випромінювання.
- •5. Будова атомного ядра та причини радіоактивності хімічних елементів
- •6. Ведення особистого підсобного господарства на забруднених радіонуклідами територіях. Зниження надходження радіонуклідів у продукцію сільського господарства
- •7. Взаємодія γ-випромінювання з речовиною.
- •8. Взаємодія нейтронного випромінювання з речовиною.
- •9. Взаємодія речовини і іонізуючого випромінювання, одиниці вимірювання.
- •11. Використання ядерної енергії.
- •12. Гальмівне випромінювання, взаємодія цього випромінювання з речовиною.
- •13. Генетичні зміни під дією іонізуючого випромінювання.
- •14. Гостра променева хвороба, її етапи, різновиди.
- •15.Групи радіотоксичності. Основні принципи захисту від закритих джерел іонізуючих випромінювань.
- •16. Дія малих доз іонізуючого випромінювання.
- •17. Еквівалентна доза.
- •18. Експозиційна та поглинута дози.
- •19. Загальні аспекти біологічної дії іонізуючого випромінювання.
- •20. Іонізаційний метод виявлення іонізуючого випромінювання.
- •21. Іонізуюче і неіонізуюче випромінювання.
- •23. Історія розвитку радіобіології та радіоекології.
- •25. Класифікація радіопротекторів.
- •26. Критичні органи.
- •27. Люмінесцентний та фотографічний методи виявлення іонізуючого випромінювання.
- •28. Методи дезактивації.
- •29. Методи захисту від іонізуючих випромінювань.
- •30. Морфологічні зміни в організмі під впливом іонізуючого випромінювання.
- •31. Нейтронне випромінювання.
- •33. Охарактеризуйте поняття активність.
- •34. Охарактеризуйте та наведіть приклади ізотопів, ізотонів та ізобарів.
- •35. Очищення продукції сільського господарства від радіонуклідів технологічною переробкою.
- •37. Поняття «доза радіації», різновиди доз, одиниці вимірювання.
- •38. Поняття «радіоактивність», одиниці вимірювання.
- •39. Предмет, мета та задачі радіобіології та радіоекології.
- •40. Принципи нормування радіаційного впливу. Основні регламентні величини (1-ша, 2-га, 3-тя, 4-та групи).
- •41. Природна радіоактивність і еволюція видів.
- •42. Природна радіоактивність і життєдіяльність клітин.
- •43. Причини радіоактивності хімічних елементів.
- •44. Радіаційна стимуляція.
- •45. Радіоактивність та одиниці її вимірювання.
- •46. Радіобіологічні ефекти, їх різновиди.
- •47. Радіосенсибілізація. Використання радіо сенсибілізаторів.
- •48,49 Радіочутливість рослин та тварин
- •50. Рентгенівське випромінювання.
- •51. Системні радіобіологічні реакції.
- •52. Сцинтиляційний метод виявлення іонізуючого випромінювання.
- •53. Термоядерний синтез, наведіть приклади. Де відбувається?
- •54. Типи ядерних перетворень
- •55. Фізичні протипроменеві фактори.
- •56. Характеристика α-випромінювання та його взаємодія з речовиною.
- •57. Характеристика β- випромінювання та взаємодія його з речовиною.
- •58. Характеристичне випромінювання.
- •59. Хімічні протипроменеві фактори.
- •60. Хронічна променева хвороба.
35. Очищення продукції сільського господарства від радіонуклідів технологічною переробкою.
Проведення заходів щодо запобігання нагромадженню радіоактивних речовин у сільськогосподарських рослинах або організмі сільськогосподарських тварин на практиці може виявитися малоефективним, у зв'язку з чим вміст їх в одержаній продукції може перевищувати допустимі норми. Проте це не означає, що така продукція має бути знищена. При деяких технологічних переробках, які передбачають поділ продукції на кілька компонентів, виявляється, що переважна частина радіоактивних речовин зосереджується в одному з них. Нерідко таким компонентом стає побічний продукт переробки. Радіоактивні речовини надходять у рослини і далі в організм тварин переважно у формі розчинених у воді елементів. Тому зосереджуються вони у водній частині клітин і переходять під час переробки у водний розчин. Технологічна переробка, яка передбачає відокремлення води віджиманням, фільтруванням, центрифугуванням або іншими засобами, але не висушуванням, дезактивує продукцію.
Технологічна переробка є ефективним способом дезактивації молока. Після сепарування незбираного коров'ячого молока лише 8-16 % , 90Sr та 137Сs ,13ІІ, залишається у вершках, а решта переходить у відвійки. Дво- чи триразове промивання вершків теплою водою і знежиреним молоком зменшує кількість в них 90Sr ще в 50-100 разів. При переробці вершків у вершкове масло значна частина ізотопів переходить у сколотини і промивну воду. Концентрація 90Sr та 137Сs , 131І у вершковому маслі при цьому зменшується до 36, 76 та 49 % відповідно до їх концентрації у вершках. Перетоплення вершкового масла дає змогу видалити з нього практично повністю 90Sr та 137Сs і ще 10% '"і. Тому із забрудненого радіоактивними речовинами молока доцільно виробляти вершки і вершкове масло.
Переробка молока на сир приводить до зниження вмісту 90Sr та 137Сs на 90 %, а 131І на 70 %.
Існують також засоби, за допомогою яких можна очищати молоко від радіоактивних речовин без істотної зміни його хімічного складу та властивостей. Застосування пірофосфату, який зв'язує стронцій, дає можливість протягом однієї доби вилучити з молока до 83 % 90Sr . За допомогою іонообмінних смол можна швидко і досить ефективно очищати молоко й від інших радіоактивних речовин Так, один об'єм відомого аніоніту Дауекс-2 дає змогу вилучити понад 95 % ,131І з 230 об'ємів молока та 50 % 90Sr . За допомогою одного об'єму катіоніту можна вилучити близько 70 % 137Сs з 30 об'ємів молока. Електродіалізний метод очищення молока дає змогу вивести до 90 % 90Sr та до 99 %, 137Сs а на електродіалізній установці з аніонообмінними мембранами може бути вилучено 70-90 % 131І.
37. Поняття «доза радіації», різновиди доз, одиниці вимірювання.
Серед різноманітних видів іонізуючих випромінювань надзвичайно важливими при вивченні питання небезпеки для здоров'я і життя людини є випромінювання, що виникають в результаті розпаду ядер радіоактивних елементів, тобто радіоактивне випромінювання .
Однією з основних характеристик джерела радіоактивного випромінювання є його активність, що виражається числом радіоактивних перетворень за одиницю часу.
Активність А радіонукліда у джерелі - міра радіоактивності, яка дорівнює співвідношенню числа самовиникаючих ядерних перетворень у цьому джерелі за невеликий інтервал часу до цього інтервалу часу.
Одиниця активності - кюрі (Кі), 1 Кі = 3,7*1010 ядерних перетворень за 1 секунду. В системі СІ одиниця активності - бекерель (Бк). 1 Бк дорівнює 1 ядерному перетворенню за 1 секунду або 0,027 нКі.
Кількість такої енергії, переданої організму, або поглинутої ним, називається дозою. Розрізняють експозиційну, поглинуту та еквівалентну дозу іонізуючого випромінювання.
Ступінь іонізації повітря оцінюється за експозиційною дозою рентгенівського або гамма-випромінювання.
Експозиційною дозою називається повний заряд іонів одного знака, що виникають у малому об'ємі повітря при повному гальмуванні всіх вторинних електронів, котрі були утворені фотонами до маси повітря в цьому об'ємі.
Одиницею вимірювання експозиційної дози є кулон на 1 кг (Кл/кг). Позасистемна одиниця - рентген (Р); 1 Р = 2,58*10-4 Кл/кг.
Експозиційна доза характеризує потенційні можливості іонізуючого випромінювання.
Поглинута доза випромінювання (Д) - це фізична величина, яка дорівнює співвідношенню середньої енергії, переданої при випромінюванні речовині, в деякому елементарному об'ємі до маси речовини в ньому.
Одиниця вимірювання поглинутої зони - грей (Гр.); 1 Гр = 1 Дж/кг.
Застосовується також позасистемна одиниця - рад. 1 рад = 0,01 Гр.
Для оцінки можливої шкоди здоров'ю людини від дії радіоактивного випромінювання довільного складу введено поняття еквівалентна доза.
Еквівалентна доза (Н) - основна дозиметрична величина в зоні радіаційної безпеки. Еквівалентна доза дорівнює добутку поглиненої дози Д на середній коефіцієнт якості іонізуючого випромінювання у даному елементі об'єму біологічної тканини.
Одиниця еквівалентної дози - бер. 1 бер = 0,01 Дж/кг. У системі СІ одиниця еквівалентної дози - зіверт (Зв), 1 Зв = 100 бер. Для γ і β випромінювань 1 Зв = 1 Гр = 100 бер.
