Розрахунок штучного освітлення

Загальна схема проектування системи штучного освітлення проводиться за коефіцієнтом використання світлового потоку.

Приміщення має світлу побілку: коефіцієнт відбиття ρ_стелі = 0,7; ρ_стін =0,5

Висота робочих поверхонь: h_P = 0,7 м.

Мінімальна освітленість за нормами E = 100 лк для зорових робіт класу VIIIа. Висота виробничого приміщення Н = 3 м

Обираємо світильник типу ПВЛМ-Р з лампами ДРЛ

Світловий потік лампи світильника розраховується за формулою:

де Е – нормована освітленість згідно з класом зорових робіт:

S – освітлювана площа приміщення, м²;

К_З – коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп; К_З =1,3

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1,15 для ламп розжарювання та ДРЛ; Z = 1,1 для люмінесцентних ламп, якщо відношення L/h не перевищує встановлених значень);

N – кількість світильників;

п – кількість ламп у світильнику;

η – коефіцієнт використання світлового потоку. Визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення і:

Показник приміщення і становить:

де h – висота підвісу світильників над робочою поверхнею, h= 2м

де h_с – висота підвісу світильника, 2,8 м.

При і = 2,7; ρ_стелі = 0,7; ρ_стін = 0,5 коефіцієнт використання світильника ПВЛМ-Р η = 65%.

Визначимо необхідну кількість світильників для забезпечення необхідної нормованої освітленості робочих поверхонь, якщо відомо, що в кожному світильнику встановлено по дві лампи ДРЛ 250, а світловий потік однієї такої лампи становить Ф_л =11000 лм. З формули:

(шт.)

Приймаємо 2 світильники ПВЛМ-Р з двома лампами ДРЛ 250 кожен. Потужність однієї лампи Р_СВ = 250Вт. Тоді сумарна електрична потужність усіх ламп, встановлених у приміщенні становить:

Вт=1 кВт

5м

30м

Рис. 2. Схема розташування світильників у приміщенні

Заходи та засоби захисту від шуму та вібрації.

Шумом – називають любий небажаний звук або сполучення звуків безпосередньо мінливих у часі, які викликають неприємні суб’єктивні відчуття у людини. Головні засоби і методи боротьби з шумом можна розділити на три групи: конструктивні, організаційні та індивідуальні.

Дуже великі перспективи боротьби з шумом відкриває створення конструкцій безшумних машин і агрегатів, а також заміна в механізмах ударної дії на безударну, використання для вбирання шуму гуми, корку, картону, волоку, встановлення на вихлопних трубах м’яких глушників.

Організаційні міри боротьби з шумом: змінення технологічного процесу з цілю зменшення чи усунення шуму; автоматизації всіх процесів.

Індивідуальні засоби захисту від шуму: індивідуальні антифони, протишумні шоломи, навушники, вушні втулки, вкладиші “беруші”, вбирачі шуму: вата, марля, віск.

У зонах з рівнем шуму 85 дБ адміністрація повинна забезпечувати працюючих засобами індивідуального захисту. Боротьба з вібрацією в джерелі її виникнення повинна заключатися у зниженні чи усуненні динамічних процесів, заміні колочкових механізмів рівномірно обертаючими, клепання – електрозварюванням.

До індивідуального захисту від вібрації інструментів також відноситься обов’язкове влаштування робітником перерв на 10-15 хв., проведення медичних оглядів, переведення на іншу роботу осіб, у яких виявлені ознаки захворювання.

Система засобів і заходів від враження електричним струмом та від блискавки.

Використання електроенергії пов’язано із небезпекою впливу електричного струму на організм людини і може призвести до тяжких електротравм і навіть до смерті.

Заходи щодо електробезпеки зводяться до використання струму безпечної напруги, пристрою захисного заземлення, виникнення застереження; до використання індивідуальних захисних засобів під час обслуговування машин, а також до організації наявної агітації.

Найкращим захистом людини від ураження електричним струмом є використання безпечної напруги до 36 В. Захистом від випадкового дотику до електричних частин пристрою є надійна ізоляція. Захисне заземлення – металічні частини, які з’єднують електричними провідниками із заземлювачами, що знаходяться саме в землі. Захисне занулення – це преднамірне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих нетокопровідних частин, які можуть опинитися під напругою. В електричних мережах із заземлювальною нейтраллю при однофазному замиканні струму на корпус необхідно забезпечити негайне відключення аварійної частини мережі.

Захисне вимкнення – це швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне відключення електроустановки при виникненні в ній безпеки ураження електричним током.

Також треба проводити контроль ізоляції. Контроль ізоляції – вимірювання її активного чи омічного опору з ціллю знаходження дефектів і попередження замикань на землю і коротких замикань. Щоб попередити замикання на землю та інші ураження ізоляції, необхідно провести випробування підвищеною напругою і нагляд ізоляції.

Індивідуальні захисні засоби – це ізолюючі захисні засоби за ступенем надійності діляться на основні і допоміжні. Основні – призначені для безпосереднього дотику до струмоведучих частин під напругою. Допоміжні є лише гарантією у випадку ушкодження електроустановок, що знаходяться під напругою.

До основних ізолюючих захисних пристроїв відносяться: штанги для операцій під напругою, ізолюючі клешні для установок та для знімання запобіжників; ізолюючі драбини для ремонту лінії під напругою. А до допоміжних засобів відносяться: ізолюючі підставки, діелектричні гумові килимки, діелектричні калоші, чоботи.

Блискавка – це розряд атмосферної електрики. Громові розряди блискавки можуть вражати людей, викликати пожежі, пошкодження кам’яних та бетонних споруд, дерев’яних стовпів, мачт. Для захисту будівель, як правило, використовують блискавковідводи стержневого типу. Дія блискавковідводу засноване на властивості блискавки вражати більш високі і добре заземлені металічні предмети і зводиться до того, щоб відхилити прямий удар блискавки від захищаючої будівлі, сприйняти цей удар на себе і відхилити на землю.

Заходи щодо покращення умов праці, їх обґрунтування

1. Технічні:

   0. Параметри мікроклімату, що нормуються, та чистота повітря повинні досягатися, у першу чергу, технологічними та будівельними заходами: застосуванням досконалої технології, герметизацією обладнання та оснащенням його вмонтованими відсмоктувачами, теплоізоляцією та екрануванням джерел конвективного і променистого тепла, притисненням пилу водою та піною у місцях його утворення, раціональним плануванням виробничих приміщень Впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.

   1. Видалення шкідливих речовин з приміщень повинно здійснюватися ефективною місцевою механічною вентиляцією з очисткою викидів.

   2. Повітроводи припливних систем, які проходять поблизу гарячого технологічного обладнання та інших джерел тепловиділення, повинні мати теплову ізоляцію, що забезпечує збереження температури повітря, яка нормується, у робочій зоні приміщення, що обслуговується.

2. Організаційні:

2.1. Усі працюючі повинні проходити інструктаж і навчання безпечним прийомам та правилам виконання робіт відповідно до вимог ГОСТ 12.0.004—79 «ССБТ. Організація навчання працюючих безпеки праці. Загальні положення».

2.2.Робота щодо професійного відбору.

2.3. Здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.

3. Санітарно-виробничі:

3.1. Пульти керування повинні бути максимально віддалені від джерел тепловиділення з урахуванням забезпеченості хорошої видимості об'єкта, що контролюється. Пульти керування, які є постійним робочим місцем, повинні розташовуватись в окремих приміщеннях або кабінах, забезпечених кондиціонованим повітрям, а в окремих випадках звукоізольованих та захищених спеціальним загартованим силікатним або органічним склом.

3.2. Улаштування нових та реконструкція діючих вентиляційних систем, систем опалення, кондиціювання.

3.3. Реконструкція та переобладнання душових, гардеробних. Облаштування кімнат відпочинку.

3.4. Виробничі дільниці повинні забезпечуватися аптечками з набором необхідних медикаментів. Всі робітники та інженерно-технічні працівники повинні бути навчені прийомам надання першої медичної допомоги.

4. Медико-профілактичні:

4.1. Працюючі на підприємствах повинні проходити періодичні медичні огляди, а ті, що влаштовуються на роботу або переходять на іншу роботу на тому ж підприємстві, - попередні медичні огляди відповідно до діючого Наказу МОЗ України.

4.2. Розміри санітарно-захистної зони – встановлюються відповідно до класифікації виробництв за "Санитарными нормами проектирования промышленных предприятий СН 245-71" при підтвердженні її достовірності математичним прогнозом згідно з "Указаниями по расчету рассеивания в атмосфере вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий СН 369-74" з урахуванням реальних санітарних умов (фонове забруднення, особливості метеоумов і рельєфу, розміщення селітебної зони.

4.3. Придбання молока, миючих та знешкоджуючих засобів.