50. Класифікація екскурсій.

Екскурсійні послуги розрізняють:

1) За змістом - послуги, які можуть бути надані у вигляді оглядових і тематичних екскурсій;

2) За місцем провед. – послуги, які можуть бути надані у межах містах, за містом, умузеї, на транспортні послуги

3) За способом пересування на маршрути (пішохідні і транспортні пуслуги)

4) За формою проведення екскурсійної послуги можуть бути надані у вигляді концерту, лекції, спектаклю і прогулянки.

Вимоги до оформлення договору на екскурсійне обслуг. зазначено в ЗУ «Про туризм». Відповідно до даного договору на екскурсійне обслуг. 1 сторона(суб’єкт, що здійснює тур. діяльність з встановленому договором плату зобов’язується надати за до мовленням ін.. сторони – екскурсанта, обслуг. істотною ч-ною якого є послуги екскурсовода, заг. тривалість не більше 24 год., які включ. в себе і послуги розміщення.)

Надання екскурсійних послуг повинно сприяти відпочинку та розвагам.

Оптимальна тривалість екскурсії у місті становит 2-3 год., при цьому з інтересом сприймається не більше 15-20 тур. об’єктів. У розвинених кр. світу екскурсії вже дано стали складовою частиною подорожі і 1 з її головних цілей.

51. Організаційно-технологічні вимоги до організації та проведення екскурсій.

Складові вимоги до організації проведення екскурсії:

1) Перевірка екскурсоводом необхідної документації; 2) Знайомства екскурсовода з групою; 3) Розміщення групи біля об’єктів; 4) Вихід і повернення екскурсантів в автобус; 5) Пересування екскурсантів; 6)Місце екскурсовода;

7) Дотримання часу відведеного на екскурсію в цілому і розкриття окремих підтем;

8) Техніка проведення розповіді при русі автобуса; 9) Відповідь на питання екскурсантів;

10) Пауза під час екскурсії; 11) Техніка використання портфеля екскурсовода;

12) Дотримання елементів по плану.

52. Професійна майстерність та особистість екскурсовода

Професійна майстерн. екскурсовода – це особливий вид м-цтва, що побудов. на активному використ. й умілому сполученні показу й розповіді; участі в процесі сприйняття взаємодії таких компонентів, як екскурсовод, екскурсант і екскурсійні об'єкти; застосув. методичних прийомів ведення екскурсії; волод. специф. вміннями й навичками, властивої даної професії. Цій майстерності вчаться в більше досвідч. фахівців, у самих себе в ході практ. діяльності.  Склад. проф.. майстерн. екскурсовода можна умовно розділ. на 2 групи – знання й уміння.  Знання: загальні знання (ерудиція) і знання за фахом (ерудиція за фахом), знання екскурсійної теорії, методики ведення екскурсії, психології й педагогіки, основ ораторського мистецтва, логіки й етики.  Уміння: уміння сформулювати знання, викласти свої думки до проведення екскурсії (у тексті), розповіддю й культурою мови розширити кругозір людей, при проведенні екскурсії використовувати методичні прийоми, донести знання до аудиторії й управляти нею, передавати свою переконаність і поводитися в колективі.  Ерудиція екскурсовода. Від екскурсовода не потрібно, щоб він був підготовлений по всіх галузях знань і міг відповісти на будь-яке питання.

Особистість екскурсовода  Людина як гармонічно розвинена особистість сполучить у собі духовне багатство, моральну чистоту й фізичну досконалість. Кожна особистість має свої особливості. Таких особливостей три:  1. Стійкість властивостей особистості. 

2. Єдність особистості як єдність певних властивостей і якостей.  3. Активність особистості, що знаходить висвітлення в багатобічній діяльності.  Моральні вимоги до особистості – дотримання загальних принципів і норм поводження, проходження певним ідеалам.  Основні риси особистості: розумність – здатність робити розумні, осмислені дії; відповідальність – розуміння результатів своїх учинків; особисте достоїнство – поводження, пов'язане з охороною своїх прав; індивідуальність – неповторність, особливість особистості; сукупність рис, що відрізняють даної людини від інших.