- •Мета і завдання освітньої галузі мистецтва. Державний стандарт навчального змісту освіти.
- •2.Актуальність художньої освіти . Мета і головні завдання викладання образотворчого мистецтва в школі.
- •3.Психолого- педагогічні основи навчання школярів образотворчого мистецтва.
- •4.Види і жанри образотворчого мистецтва .Живопис.
- •5. .Види і жанри образотворчого мистецтва .Графіка.
- •6. .Види і жанри образотворчого мистецтва .Декоративно-ужиткове мистецтво.
- •7.Види і жанри образотворчого мистецтва .Архітектура.
- •8 .Види і жанри образотворчого мистецтва. Дизайн.
- •9 .Види і жанри образотворчого мистецтва. Скульптура . Загальна відомості та види.
- •10. Основи образотворчої грамоти . Малювання з натури предметів без передачі перспективного скорочення ( плоских та умовно- плоских)
- •11. Основи образотворчої грамоти.Малювання з натури обємних предметів фронтальній та кутовій перспективі Натюрморт ....
- •12.Основи кольорознавства (характеристика кольорового спектру).Прийоми роботи акварельними фарбами.
- •13.Основи композиції(визначення.Види.Категорії)
- •15. Гуаш . Техніка роботи гуашівськими фарбами . Малювання з натури групи предметів , натюрморт.
- •18.Ліплення та його значення для дітей молодшого віку. Скульптура малих форм
- •19.Декоративно-ужиткового мистецтва.Орнамент і його види.Декоративний розпис .Петриківський розпис
- •22. Декоративний розпис на гуцульських виробах з глини
- •23. Шрифтові роботи в школі. Композиція стінгазети стенду
- •24. Інтер’єр народного житла, школи. Принципи оформлення шкільних приміщень
- •25.Обладнання кабінет обр.Мист. Матеріали і інструменти
- •27. Урок – основна форма організації навч. Процесу. Структура і типи уроків з образотворчого мистецтва
- •28.Міжпредметні зв’язки на уроках з обр. Мист. В школі
- •29. Види навчальних занять з образотворчого мистецтва. Методика проведення занять малювання з натури
- •31. Методика проведення занять з тематичного та ілюстративного малювання
- •32. Методика проведення занять з ліплення. Види і способи ліплення
- •33.Методика ознайомлення молодших школярів з творами образотворчого мистецтва
- •34. Методика позакласної та позашкільної роботи з образотворчого мистецтва
- •35. Особливісті малюнків дітей молодщого шкільного віку
- •36.Педагогічний малюнок учителя на класній дошці та його роль в навчально-виховному процесі.
- •37. Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках образотворчого мистецтва. Критерії та методичні підходи.
- •38.Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва.
- •39. Форми організації навчальної роботи учнів на уроках образотворчого мистецтва
37. Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках образотворчого мистецтва. Критерії та методичні підходи.
Об’єктивність і точність оцінок забезпечуються такими критеріями:
– якість знань (міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість);
– сформованість ключових, загально предметних і предметних компетентностей, способів навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях);
– володіння досвідом елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні);
– володіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.
На основі зазначених критеріїв виділяються інтегровані рівні навчальних досягнень учнів початкових класів. Їх загальнодидактичні характеристики такі:
початковий рівень (1–3 бали) – учень/учениця засвоїв/засвоїла знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень, які може відтворити; володіє різними видами умінь на рівні копіювання зразка виконання способу дії; виконує самостійну роботу під безпосереднім керівництвом учителя, але допомогу не може сприйняти відразу, а потребує детального кількаразового її пояснення;
середній рівень (4–6 балів) – учень/учениця володіє знаннями у формі понять, відтворює їх зміст, ілюструє прикладами з підручника; відповідь будує у засвоєній послідовності; володіє вміннями на рівні виконання способів діяльності за зразком у подібній ситуації; самостійну роботу виконує зі значною допомогою;
достатній рівень (7–9 балів) – учень/учениця володіє поняттями, відтворює їх зміст, ілюструє не тільки відомими, а й новими прикладами, встановлює відомі внутрішньопонятійні зв’язки; вміє розпізнавати об’єкти за різними ознаками, які охоплюються засвоєними поняттями; під час відповіді може відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків; володіє вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконує з незначною допомогою вчителя; володіє вміннями виконувати окремі етапи розв’язання проблеми і застосовує їх у співробітництві з учителем;
високий рівень (10–12 балів) – учень/учениця володіє системою понять в межах, визначених навчальними програмами, встановлює як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміє розпізнавати об’єкти за різними ознаками, відповідь аргументує новими прикладами; вміє застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях; самостійні роботи виконує без допомоги вчителя; виконує творчі завдання.
38.Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва.
Практика свідчить, що процес малювання допомагає все- бічному розвиткові особистості дитини: малювання з натури розвиває окомір, зорову пам'ять, уважність, спостережливість. Працюючи над малюнком, учень зосереджує увагу на вивченні загальної форми предмета чи групи предметів, сили освітлення та співвідношенні натури з фоном, а також явищ світлотіні та перспективи. Малювання розвиває творчу уяву, здатність логічно мисли- ти, привчає учнів до свідомої та планової роботи. Уроки образо- творчого мистецтва прищеплюють учням любов до природи рідного краю, виховують здатність свідомо оцінювати скарби образотворчого мистецтва, підвищують культурний рівень. Підсумовуючи, зазначимо, що для розвитку творчих здібно- стей учнів на уроках образотворчого мистецтва, заняття важ- ливо будувати за принципами: структурної різноманітності й режисури; залучення учнів до співпереживання, створення відповідно до теми уроку емоційного настрою (включення ігро- вих, казкових моментів, інших видів мистецтв); наявності трьох основних структурних компонентів уроку (відповідно до законів будь-якої творчості) – сприймання, формування творчого за- думу, посильної творчої реалізації. Продумані вчителем, чітко організовані уроки образотворчого мистецтва виховують і за- кріплюють вольові якості учнів, наполегливість у праці, при- щеплюють уміння працювати організовано та свідомо й дово- дити роботу – малюнок – до повної завершеності в межах своєї можливості. Саме вивчення школярами різних технік сприяє їхньому розумовому розвитку, удосконаленню політехнічних уявлень про особливості й різноманітність технологічних прийомів роботи з матеріалами та інструментами, виявляє інтерес до одного або декількох видів образотворчої діяльності, допомагає вибрати для вирішення практичного завдання техніку, що відповідає індивідуальним особливостям і потребам учнів, зумовленим вродженими задатками.
