- •Мета і завдання освітньої галузі мистецтва. Державний стандарт навчального змісту освіти.
- •2.Актуальність художньої освіти . Мета і головні завдання викладання образотворчого мистецтва в школі.
- •3.Психолого- педагогічні основи навчання школярів образотворчого мистецтва.
- •4.Види і жанри образотворчого мистецтва .Живопис.
- •5. .Види і жанри образотворчого мистецтва .Графіка.
- •6. .Види і жанри образотворчого мистецтва .Декоративно-ужиткове мистецтво.
- •7.Види і жанри образотворчого мистецтва .Архітектура.
- •8 .Види і жанри образотворчого мистецтва. Дизайн.
- •9 .Види і жанри образотворчого мистецтва. Скульптура . Загальна відомості та види.
- •10. Основи образотворчої грамоти . Малювання з натури предметів без передачі перспективного скорочення ( плоских та умовно- плоских)
- •11. Основи образотворчої грамоти.Малювання з натури обємних предметів фронтальній та кутовій перспективі Натюрморт ....
- •12.Основи кольорознавства (характеристика кольорового спектру).Прийоми роботи акварельними фарбами.
- •13.Основи композиції(визначення.Види.Категорії)
- •15. Гуаш . Техніка роботи гуашівськими фарбами . Малювання з натури групи предметів , натюрморт.
- •18.Ліплення та його значення для дітей молодшого віку. Скульптура малих форм
- •19.Декоративно-ужиткового мистецтва.Орнамент і його види.Декоративний розпис .Петриківський розпис
- •22. Декоративний розпис на гуцульських виробах з глини
- •23. Шрифтові роботи в школі. Композиція стінгазети стенду
- •24. Інтер’єр народного житла, школи. Принципи оформлення шкільних приміщень
- •25.Обладнання кабінет обр.Мист. Матеріали і інструменти
- •27. Урок – основна форма організації навч. Процесу. Структура і типи уроків з образотворчого мистецтва
- •28.Міжпредметні зв’язки на уроках з обр. Мист. В школі
- •29. Види навчальних занять з образотворчого мистецтва. Методика проведення занять малювання з натури
- •31. Методика проведення занять з тематичного та ілюстративного малювання
- •32. Методика проведення занять з ліплення. Види і способи ліплення
- •33.Методика ознайомлення молодших школярів з творами образотворчого мистецтва
- •34. Методика позакласної та позашкільної роботи з образотворчого мистецтва
- •35. Особливісті малюнків дітей молодщого шкільного віку
- •36.Педагогічний малюнок учителя на класній дошці та його роль в навчально-виховному процесі.
- •37. Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках образотворчого мистецтва. Критерії та методичні підходи.
- •38.Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва.
- •39. Форми організації навчальної роботи учнів на уроках образотворчого мистецтва
31. Методика проведення занять з тематичного та ілюстративного малювання
Тематичне малювання
Малювання на теми – це зображення явищ навколишнього життя та
ілюстрування. На тематичних малюнках учні зображають життя дітей і
дорослих та явища природи на уроках ілюстративного малювання учні
виконують малюнки до відомих їм дитячих творів (казки, байки,
оповідання).
Тематичне малювання дає учням можливість примножити вміння передавати свої думки і уявлення засобами образотворчого мистецтва.
Малювання та тему розвиває творчі здібності, привчає дітей до
самостійності в роботі, дає можливість відобразити свої думки і чуття, В
малюнках-композиціях учні відображають свої враження свій спосіб
сприйняття навколишнього світу. Але і цей вид роботи учня повинен
віту. Але і цей вид роботи учня повинен проходити під керівництвом вчителя.
Вчитель повинен провести вступну бесіду, використати уривки літературних творів, показати приклади з творів видатних художників. Зображення сюжетів навколишньої дійсності треба будувати таким чином щоб вони були пов’язані з малюванням з натури. На заняттях тематичного малювання вчитель повідомляє закони побудови людини в стані спокою і в
русі пропорції частин тіла людини. Під час тематичного малювання учні удосконалюють малювання заспостереженням, з пам’яті, з уяви також пояснює дітям послідовністьвиконання ескізу за етапами уроку.
Ілюстративне малювання
Ілюстративне малювання є частиною тематичного малювання – це виконаннямалюнків до літературних творів, тобто малюнків що пояснюють певнийтекст. У початкових класах літературними творами є оповідання. казки,байки, вірші, півсні, загадки. Твір для ілюстрування повинне бути добре знайомим усім дітям. Ознайомлення з ним можна провести в позаурочний час, або на уроці читання. З короткими творами корисно ознайомлювати на уроці бо вони не займають багато часу.
На уроці добре замість питань показати кілька ілюстрацій в тій послідовності в якій відбуваються події. Вони відтворюють в пам’яті дітей зміст твору, допомагають знайти найбільш характерні моменти ілюстрування. Велике значення мають репродукції з ілюстрацій чи казкових картинок, але треба вчителю пам’ятати, о залишати їх під час малювання перед очима дітей не можна, бо ілюстрування зведеться до звичайного змальовування, не дасть дітям обдумати і створити свою власну композицію. Репродукції і ілюстрації, які є в книжках треба аналізувати, розкривати їх цінність в доступній для дітей формі.
При ілюструванні казок чи байок вчителю необхідно звертати увагу на те,що тварини наділені людськими якостями, вони розмовляють, ходять один до одного в гості, їдять, тобто виконують всі дії, які виконують люди і
переживають ті самі почуття, які переживають люди. Тобто, серед казкових
героїв є хороші (позитивні) і погані (негативні) герої.
32. Методика проведення занять з ліплення. Види і способи ліплення
Робочим матеріалом для ліплення може бути як глина так і пластилін або солоне тісто. Своєрідність ліплення полягає в тому, що за допомогою цього виду діяльності передається форма предмета в трьох вимірах. Діти з задоволенням ліплять людей, тварин, посуд, транспортні засоби, овочі, фрукти, іграшки. Предмети, які вони створюють, використовуються в ігровій діяльності. Під час підготовки до ліплення дитина отримує багато знань про предмет (назва, форма, будова, колір, призначення). Разом з тим збагачується і розвивається її словник, зв'язна мова, за допомогою якої можна описати образ по пам'яті. Це сприяє розвитку її мислення, уваги, уяви та інших процесів. На заняттях дитина отримує відомості про способи ліплення і сам навчається це робити. На основі свого досвіду він намагається самостійно вирішити навчальні завдання, а з часом ця самостійність переростає у творчість. У процесі ліплення більше, ніж у будь-якої діяльності, можна домогтися максимальної активності обох рук, розвивати і зміцнювати пальці, особливо великі, вказівні, середні. Щоб засвоїти техніку ліплення, дитині потрібно розвинути спеціальні рухи щодо їх сили, точності, темпу, спрямованості, плавності, ритмічності. Ці якості допоможуть дошкільникові надалі оволодіти різними видами навчальної, трудової діяльності. Під час ознайомлення з предметом дитина навчається розуміти його красу. Вона сама починає передавати в ліпленні окремі виразні його ознаки, намагається ретельно обробити поверхню виробу, прикрашають його орнаментом і т. д. Ознайомлюючись дітей з деякими зразками скульптури і декоративно-прикладного мистецтва, ми виховуємо в них любов і повагу до людей, які створили ці чудові речі. Ліплення допомагає виховати цікавість до образотворчої діяльності. Дитина ставить перед собою певну мету і доводить почату справу до кінця, а це сприяє розвитку організованості, цілеспрямованості і наполегливості, дисциплінує його. Вихователю потрібно пам'ятати, що він повинен навчати дитину ліпити, а не робити з нього скульптора, і ліплення не самоціль, а лише засіб всебічного розвитку та виховання. велике значення має також те задоволення, яке отримує дитина, спостерігаючи кінцевий результат своїх праць. А якщо малюк зможе похвалитися своєю роботою перед батьками, задоволення від виконаної роботи подвоюється!
Використовуються два види занять з ліплення: на тему, запропоновану педагогом (вивчення нового матеріалу, повторення пройденого), і на тему, обрану дитиною (за його задумом).
У роботі з дітьми різного віку можна використовувати такі способи ліплення: конструктивний, пластичний і комбінований. Конструктивний - найпростіший з них. Предмет ліпиться з окремих частин. Наприклад, пташка: спочатку ліпиться тулуб, голівка, підставка, а далі з'єднуються усі частини і надають фігурці характерних ознак. Конструктивним способом ліплення діти користуються в молодшій групі дитячого садка. Цей спосіб застосовується надалі в усіх вікових групах, але кількість деталей збільшується, а прийоми з'єднання частин ускладнюються. Пластичний спосіб складніший. Це ліплення з цілого шматка глини, з якого витягуються всі дрібні деталі, частини виробу і ін. Починають діти ліпити цим способом з середньої групи (овочі, фрукти, іграшки). Наприклад, під час ліплення мишки із загального шматочка глини дитина створює потрібну форму, витягає мордочку, вушка, хвостик, лапки та за допомогою стеки надає їй характерні ознаки. Пластичним способом діти ліплять протягом усього дошкільного віку. Комбінований спосіб поєднує в собі і ліплення з цілого шматка глини і з окремих деталей або частин. Наприклад, із шматка глини ліпимо частину курочки: тулуб, голову, а дрібні деталі та підставку готуємо окремо, потім з'єднуємо їх. Зразки: півник, курочка, гусак, зайчик, крокодил, соболь, кенгуру, черепаха та ін. Крім того, під час виготовлення птахів, тварин, людей користуються прийоми рельєфною ліплення: невеликі шматочки глини або пластиліну накладаються на основну форму, а потім стеком або пальцями примазуються. Після чого виробу надають потрібної форми, це: синиця, снігур, Снігуронька, дід Мороз, виноград.
