- •Мета і завдання освітньої галузі мистецтва. Державний стандарт навчального змісту освіти.
- •2.Актуальність художньої освіти . Мета і головні завдання викладання образотворчого мистецтва в школі.
- •3.Психолого- педагогічні основи навчання школярів образотворчого мистецтва.
- •4.Види і жанри образотворчого мистецтва .Живопис.
- •5. .Види і жанри образотворчого мистецтва .Графіка.
- •6. .Види і жанри образотворчого мистецтва .Декоративно-ужиткове мистецтво.
- •8 .Види і жанри образотворчого мистецтва. Дизайн.
- •9 .Види і жанри образотворчого мистецтва. Скульптура . Загальна відомості та види.
- •10. Основи образотворчої грамоти . Малювання з натури предметів без передачі перспективного скорочення ( плоских та умовно- плоских)
4.Види і жанри образотворчого мистецтва .Живопис.
Образотворче мистецтво. Відтворює об'єм, речовий вигляд предмету, предметну просторовість і колір, світло-повітряне середовище — тобто властивості реального світу. Дійсність передається у наочних, зримих накресленнях. Може відображуватися розвиток подій у часі. Образ створюється людиною-творцем за допомогою своєї фантазії (уяви).
Види образотворчого мистецтва. До них належать обидва площинні різновиди — малярство (живопис), графіка та один об'ємний — скульптура. Окрім трьох названих, є ще четвертий різновид — фотомистецтво. Його теж вважають належним до даної групи, але наразі розглядаються лишень творіння художників — малярів, рисувальників й скульпторів.
Живопис, малярство — вид пластичного мистецтва, створення зорових образів за допомогою фарб, нанесених на будь-яку поверхню: натягнуте на раму полотно,папір, поверхню стін, посуд тощо. Зазвичай, фарба або інші пігменти наносяться на поверхню за допомогою пензля, однак можливе й використання інших засобів, як-от аерографи, ножі або губки.
5. .Види і жанри образотворчого мистецтва .Графіка.
Образотворче мистецтво. Відтворює об'єм, речовий вигляд предмету, предметну просторовість і колір, світло-повітряне середовище — тобто властивості реального світу. Дійсність передається у наочних, зримих накресленнях. Може відображуватися розвиток подій у часі. Образ створюється людиною-творцем за допомогою своєї фантазії (уяви).Види образотворчого мистецтва. До них належать обидва площинні різновиди — малярство (живопис), графіка та один об'ємний — скульптура. Окрім трьох названих, є ще четвертий різновид — фотомистецтво. Його теж вважають належним до даної групи, але наразі розглядаються лишень творіння художників — малярів, рисувальників й скульпторів.
Графіка (з грецького «пишу, малюю») – вид образотворчого пластичного мистецтва. Як і живопис пов’язана із зображенням на площині: малюнок або відтиск наноситься, як правило, на аркуш паперу. Лінія, контур, силует в цьому мистецтві відіграють головну роль.
Графіка – мистецтво малюнку. Плавність або строкатість лінії, її м’якість або твердість, уривчастість або безперервність, ступінь тонкості, сухості чи товщини, жирності – все це має значення та використовується художником задля різнобічного відтворення дійсності. Лінія в змозі передати обриси предметів, їх фактуру та характер. Графіканайоперативніший образотворчий вид мистецтва.
Широко використовується у графіці пляма: рівно зафарбована, різна за кольором, формі, розміру, густоті, характеру тону. Все це дозволяє плямі створити ілюзію об’єму, глибини, допомагає точніше виразити реальність. Чорно-білі малюнки не здаються однотонними, бо це пояснюється тим, що кожний колір, у тому числі й чорний, має безліч відтінків.
6. .Види і жанри образотворчого мистецтва .Декоративно-ужиткове мистецтво.
Образотворче мистецтво. Відтворює об'єм, речовий вигляд предмету, предметну просторовість і колір, світло-повітряне середовище — тобто властивості реального світу. Дійсність передається у наочних, зримих накресленнях. Може відображуватися розвиток подій у часі. Образ створюється людиною-творцем за допомогою своєї фантазії (уяви).Види образотворчого мистецтва. До них належать обидва площинні різновиди — малярство (живопис), графіка та один об'ємний — скульптура. Окрім трьох названих, є ще четвертий різновид — фотомистецтво. Його теж вважають належним до даної групи, але наразі розглядаються лишень творіння художників — малярів, рисувальників й скульпторів.
Декоративно-ужиткове мистецтво — один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне означає «прикрашати». Ужиткове ж означає, що речі мають практичнийвжиток, а не лише є предметом естетичної насолоди.
Головне завдання декоративно-ужиткового мистецтва — зробити гарним речове середовище людини, її побут Краса творів ужиткового мистецтва досягається завдяки декоративності. Декоративність є єдиним можливим засобом вираження змісту та художньої образності. Поділ декоративно-ужиткового мистецтва на жанри здійснюється за призначенням предмета — меблі, одяг, посуд тощо, за технікою виконання —різьблення, ткацтво, розпис, за матеріалом — дерево, кераміка, текстиль, камінь, лоза, тобто використання природних матеріалів; метали та їх сплави, пластмаси, скло, порцеляна, папір та ін., тобто використання штучних, винайдених людиною матеріалів.
7.Види і жанри образотворчого мистецтва .Архітектура.
Образотворче мистецтво. Відтворює об'єм, речовий вигляд предмету, предметну просторовість і колір, світло-повітряне середовище — тобто властивості реального світу. Дійсність передається у наочних, зримих накресленнях. Може відображуватися розвиток подій у часі. Образ створюється людиною-творцем за допомогою своєї фантазії (уяви).Види образотворчого мистецтва. До них належать обидва площинні різновиди — малярство (живопис), графіка та один об'ємний — скульптура. Окрім трьох названих, є ще четвертий різновид — фотомистецтво. Його теж вважають належним до даної групи, але наразі розглядаються лишень творіння художників — малярів, рисувальників й скульпторів.
Архітекту́ра (грец. αρχιτεκτονικη — будівництво), — це одночасно наука і мистецтво проектування будівель, а також власне система будівель та споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси. На сучасному етапі розвитку людства архітектура становить одну з найважливіших частин засобів виробництва (промислова архітектура — будівництво заводів, фабрик, електростанцій тощо) та матеріальних засобів існування людського суспільства (громадянська архітектура — житлові будинки, громадські споруди та ін.). Її художні образи відіграють значну роль у духовному житті суспільства.
Функціональні, конструктивні та естетичні якості архітектури, а саме користь, міцність та краса, — тісно взаємопов'язані. Від конструкційного рішення багато в чому залежать і естетичність творів архітектури. Споруда не тільки повинна бути міцною, але і виглядати має міцною. Надлишок матеріалу навпаки викликає враження надмірної ваги. Візуальна ж недостатність матеріалу асоціюється з нестійкістю, ненадійністю та викликає здебільшого негативні емоції. Функціональне призначення будівлі визначається її типом, в залежності від якого обираються засоби створення певного художнього вигляду. Останній створюється за допомогою засобів архітектурної композиції. Серед її основних засобів архітектоніка, масштаб, пропорції та ритмічні відношення, пластика, фактура та кольори.
