666
Коклюш. Гостра інфекційна хвороба, що характеризується приступами судорожного кашлю
Профілактикою захворювань на коклюш є рання ізоляція хворого до його повного видужання, карантин на 40 діб дітей, що були в контакті з хворим, активна імунізація дітей у 5—7 місяців, потім через 9—12 місяців, далі кожні 2—3 роки до 14 років
Вітряна віспа. Гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним шляхом передачі. Характеризується лихоманкою, папуловезикульознми висипанням із доброякісним протіканням
Симптоми. Підвищення температури до 38-39 °C;
рясний висип у вигляді круглих рожевих плям діаметром 1-3 мм
Профілактика1.Ізоляція хворих;
2.Аттенуірована вакцина
7777
Сприйнятливість висока. Частіше хворіють особи, котрі недотримуються правил гігієни, діти, люди похилого віку. Захворюваність має сезонні коливання в ендемічних зонах пік припадає на березень-квітень, при заносних епідеміях на червень - вересень.
Збудник проникає в організм з водою і їжею. Частина вібріонів гине в кислому середині шлунка, решта потрапляє в кишки де починає інтенсивно розмножуватися. Хвороба, як правило, розпочинається з проносу, блювання. Втрати рідини за час хвороби можуть бути надзвичайно великі – перевищувати масу тіла хворого. Розвивається дегідратацій них шок, що в разі ненадання допомоги закінчується смертю хворого. Холера належить до карантинних інфекцій, на які поширюється дія Міжнародних медико-санітарних правил.
Важливого значення надають таким санітарно-гігієнічним заходам як: вживання доброякісної води та їжі, санітарне очищення території, гігієнічний нагляд на підприємствах громадського харчування, торгівлі, у дитячих та лікувальних закладах.
Лікування
Важкість стану пацієнта є провідним фактором, на основі якого проводиться лікування холери. При легкому ступені хвороба може пройти самостійно, хоча пацієнт є розповсюджувачем вібріона в середовищі існування. Для його елімінації застосовується доксициклін (доза 300 мг, застосовується однократно при будь-якій тяжкості перебігу). При середньому і важкому перебігу потрібна корекція водно-електролітного балансу організму, детоксикація, антибіотикотерапія згідно з вищезазначеним принципом. Симптоматичне лікування холери включає інфузії розчинів електролітів. Вони повинні заповнювати втрати натрію, калію, хлору і глюкози. Застосовуються розчини Рінгера-Локка, роздільні інфузії фізіологічного розчину і глюкози 5%. В якості ентеросорбентів використовується активоване вугілля, Препарати «Подіфепан», «Смекта». Після одужання вся симптоматика захворювання зникає. Елімінація збудника проходить через 7-14 діб з моменту зникнення клініки.
Малярія – гостре інфекційне захворювання, що супроводжується періодичними нападами гарячки, прояв яких відповідає циклу розвитку збудника малярії
Збудник - малярійний плазмодій (переноситься самкою малярійного комара) Клінічні ознаки: приступи гарячки, що виникають вранці (упродовж 1,5 год.)
Профілактичні заходи
Засоби попередження хвороби є: вживання протималярійних препаратів та захист від укусів комарів.
Найбільш поширеним протималярійним препаратом є делагіл (хлорохін), вживання якого треба починати за тиждень до виїзду. Лікар надасть поради щодо до схем прийому препаратів в період перебування в малярійній місцевості для дітей та дорослих
Лікування
Лікування хворих на малярію має бути організовано в стаціонарі, в палатах, де немає комарів, щоб уникнути поширення інфекції. Головним препаратом в лікуванні малярії є лікарський гемошізотропний препарат, який знищує безстатеві стадії плазмодія.
ВІЛ-інфекція – інфекційне захворювання, що спричиняється вірусом, який руйнує імунну систему людини
Пять фактів, які варто знати про ВІЛ - інфекцію:
ВІЛ - інфекція уражає імунну систему людини, що робить організм беззахисним перед іншими інфекціями;
ВІЛ - інфекція не передається побутовим шляхом: через рукостискання, сльози, слину, столові прибори, при користування туалетом, під час чхання або кашлю;
протягом трьох місяців після зараження ВІЛ - інфекцією неможливо отримати достовірний результат аналізу;
уражена ВІЛ - інфекцією людина стає активним джерелом розповсюдження хвороби майже негайно;
протягом латентного періоду (5-7 років) ВІЛ - інфікована людина не відчуває будь-яких проявів захворювання, зберігає працездатність, але не перестає бути джерелом інфекції для оточуючих.
555
Групи ризику (майже всі): люди із зниженим імунітетом; діти; люди похилого віку; медичні працівники; люди, які палять, вживають алкоголь; мігранти наркомани; ВІЛ-інфіковані; серед вязнів захворюваність в 50-60 разів вища, ніж у людей на волі.
Мікобактерії дуже стійкі в навколишньому середовищі: не гинуть: під дією спирту, кислоти, лугу; у молочних продуктах живуть до 300 діб; в пилу до 3-4 місяців; при температурі -23 С в ґрунті і сирих приміщеннях зберігають життєздатність протягом 7 років; витримують охолодження до -200 С і нагрівання до +85 С збудник гине: під дією сонячних променів (протягом 2-6 годин); нагріванні до 70 С (протягом 30 хв.);кипятінні (5 хв.);від дезінфікуючих розчинів .
Профілактичні заходи: наполягайте на тому, щоб усі Ваші близькі, з якими Ви контактували протягом останнього часу, пройшли обстеження та 2-місячний профілактичний курс лікування; намагайтеся вести здоровий спосіб життя: регулярно відпочивайте, виконуйте фізичні вправи, не паліть і не зловживайте алкоголем; докладіть зусиль, щоб Ваша їжа була поживною та містила багато вітамінів; регулярно провітрюйте своє житло, не допускайте накопичення пилу у приміщенні;
Ваше лікування складається з: вживання ліків, які призначає лікар; достатнє харчування; дотримання спеціального гігієнічного режиму (для хворих з відкритою формою туберкульозу);після завершення стаціонарного курсу лікування ретельно дотримуйтесь рекомендацій лікаря
Натуральна віспа - інфекційне захворювання людини, що відноситься до особливо небезпечних інфекцій, що викликається вірусом Orthopoxvirus variola, що характеризується лихоманкою, інтоксикацією і специфічними висипання на шкірі і слизових оболонках.
Збудник віспи — складний вірус, він має власну ДНК, розмножується в цитоплазмі клітин.
Роль джерела інфекції грають хворі, які у перші дні захворювання виділяють збудника у зовнішнє середовище з частинками слизу з носоглотки (повітряно-краплинний шлях передачі інфекції), а пізніше — при відпаданні кірочок, що містять вірус, зі шкіри та слизових оболонок (контактним шляхом).
Лікування
Усі хворі підлягають госпіталізації та суворій ізоляції. Терапія симптоматична. Необхідне суворе дотримання гігієнічних вимог до натільної та постільної білизни. З моменту утворення пустул їх тушують 2 % розчином перманганату калія на ватному тампоні. Шкіру повік протирають 1 % розчином борної кислоти, в очі закрапуютьсульфацил-натрій(альбуцид), а у період гнійних висипань через день застосовують офіцинальну тетрациклінову очну мазь. Слизову оболонку ротової порожнини та язик протирають 3 % розчином боракс-гліцерину. Необхідні комплексна вітамінотерапія, анальгетики, снодійні. За відповідними показаннями застосовують серцево-судинні препарати, в/в вливання сольових розчинів. При тяжкому перебігу віспи в ослаблених хворих для придушення вторинної бактеріальної інфекції застосовують антибіотики.
Профілактика
Госпіталізація хворих, проведення карантинних заходів. Персонал, що наглядає за хворими, повинен носити марлеві пов'язки, подвійні халати, гумові хірургічні рукавички. При появі випадку захворювання у вогнищі встановлюється карантин на 17 днів, за людьми, що контактували з хворим, встановлюють медичне спостереження з розміщенням їх у карантині.
Сальмонельоз –гостра кишкова інфекційна хвороба, що спричиняється бактеріями з роду. Збудниками сальмонельозу є кишкові бактерії.
Сальмонели досить стійкі до дії фізичних і хімічних факторів довкілля. Вони можуть зберігати життєздатність: у воді до 3 місяців у кормах тварин - до 1,5 року у мясі та яйцях – до 7 місяців у заморожених продуктах – до 2 років
Джерелом збудника є: велика рогата худоба, свині.
Тварини можуть виділяти збудника з сечею, калом, молоком, слиною, носовим слизом
333