Механізм передачі збудника фекально-оральний.

Зараження відбувається елементарним, водним і побутовими шляхами. Механічно переносити сальмонели можуть мухи, таргани. У 96-98 % випадів інфікування повязане зі споживанням забрудненої їжі. У харчових продуктах, особливо в напівфабрикатах, сальмонели не лише зберігаються, але й швидко розмножується. Катарально-побутове зараження відзначається переважно серед дітей раннього віку, осіб похилого і старечого віку. Епідеміологічними особливостями сальмонельозу є раптовість, масовість захворювань і літня сезонність.

Для розвитку хвороби необхідно, щоб в організм проникли живі сальмонели та їх токсини. Частина токсинів всмоктується в кров, спричиняючи інтоксикацію організму. Під впливом токсинів підвищується проникність слизової оболонки кишок, внаслідок чого в їх просвіт надходить велика кількість рідини і солей, які виводяться з організму під час блювання й проносу. Порушується водно-електролітний баланс і кислотно-лужна рівновага, розвивається зневоднення

Лікування

В стаціонарі підлягають лікуванню хворі з сальмонельозним сепсисом, з тяжким перебігом ентериту, з серйозними фоновими хворобами. Хворих з тяжким і середньотяжким перебігом сальмонельозного ентериту можна лікувати амбулаторно

Ботулізм – гостра кишкова інфекційна хвороба, що спричиняється ботулотоксином, характеризується тяжким ураженням нервової системи, порушенням зору, ковтання, моторики кишок. Основним резервуаром збудника є травоїдні тварини. Разом з частинками ґрунту спори можуть потрапити на продукти харчування. За сприятливих умов (без доступу повітря при достатній температурі) спори проростають у вегетативні форми, які продукують ботулотоксин. Захворювання найчастіше повяне з вживанням продуктів домашнього консервування (гриби, мясо, риба, салати, овочі).

Продукти, що містять ботулотоксин, частіше нічим не відрізняються від незабруднених за виглядом, запахом і смаком.

Ботулотоксин з їжею потрапляє у шлунок і кишечник, де не руйнується травними ферментами. Всмоктавшись у кров, він уражає нервову систему, зокрема рухові нейрони спинного мозку, виникають паралічі різних мязів, розлади ковтання і дихання, нерідко приводять до пневмонії, смерті. Хворий на ботулізм не становить небезпеки щодо зараження інших людей. Захворювання починається, як правило, гостро. Біль в животі, нудота, блювання і пронос, головний біль, мязова слабкість

Профілактика

 Необхідно неухильно дотримуватись санітарно- гігієнічних вимог щодо технології приготування консервованих продуктів. Їх стерилізують в автоклавах при температурі 120 С. Ознакою забруднення консервів може бути їх здуття і неприємний запах

Лікування

Особам, які разом з хворим вживали підозрілий продукт, промивають шлунок 2% розчином натрію гідрокарбонату, із профілактичною метою вводять сироватки типів А, Б, Є. Усі підозрілі продукти вилучають і бактеріологічно досліджують

ХОЛЕРА – особливо небезпечна гостра кишкова інфекція, що спричиняється холерним вібріоном 

Холерний вібріон здатний зберігати життєздатність досить довго у воді та відкритих водоймах – декілька місяців, добре розмножується в мясі, молоці (не кислому), тривалий час можуть перебувати в рибі, молюсках, креветках, крабах, планктоні добре переносить низьку температуру й замерзання.Холерний вібріон швидко гине: під дією сонячного проміння при висушуванні у кислому середовищі при нагріванні (при кипятінні-відразу) дуже чутливі до кислої реакції (розчин соляної чи сірчаної кислоти 1:10000 вбиває їх за декілька секунд)

Джерелом збудника є хвора людина. Хворі люди становлять найбільшу епідемічну небезпеку. Вони виділяють до 10-20 л випорожнень за добу, в 1 мл яких є 10 –10 високо вірулентних вібріонів.

Механізм передачі фекально-оральний.

444

Лікування віл-інфекції

Терапія ВІЛ-інфікованих осіб увазі постійний контроль імунного статусу організму, профілактику і лікування виникають вторинних інфекцій, контроль над розвитком новоутворень. Найчастіше ВІЛ-інфіковані особам потрібно психологічна допомога та соціальна адаптація.

В даний час у зв'язку зі значним поширення і високою соціальною значимістю захворювання в державних і світових масштабах здійснюється підтримка та реабілітація хворих, розширюється доступ до соціальних програм, що надають хворим медичну допомогу, яка полегшує перебіг і покращує якість життя пацієнтів.

На сьогоднішній день переважними етіотропного лікування є призначення препаратів, що знижують репродуктивні здібності вірусу.

Праве́ць  — гостре інфекційне захворювання, що уражає нервову систему, породжує тонічні і тетанічні судоми скелетних м'язових волокон, що ведуть до асфіксії.

Має надзвичайно високу летальність.

Збудником захворювання є анаеробна спороутворююча паличка Clostridium tetani.

Правець може виникнути після будь-яких травм з пошкодженням шкірних покривів та слизових оболонок, забруднених спорами збудника.

Дігностика

Діагноз ґрунтується на даних анамнезу (наявність поранення або травми, опіків, обморожень, хірургічних втручань, пологи в позалікарняних умовах), даних про попередню вакцинацію хворого і характерної клінічної картини (тризм, сардонічна посмішка, дисфагія, тетанічні корчі, рясне потовиділення). Для бактеріологічного дослідження беруть матеріал із ран і запальних вогнищ. Збудника вирощують в анаеробних умовах. Токсигенність виділених культур визначають на білих мишах або гвінейських свинках.

Лікування

Для всіх хворих на правець обов'язкова госпіталізація в реанімаційні відділення або спеціалізовані центри. Транспортування хворих здійснюється спеціальними бригадами у складі анестезіолога, інфекціоніста і середнього медичного працівника, у розпорядженні яких є санітарний транспорт, обладнаний необхідною апаратурою для керованого дихання і медикаментами. Перед перевезенням з метою запобігання судомам хворому вводять хлоралгідрат у вигляді 2 % розчину в клізмі по 50 мл або нейроплегічну суміш, яка включає 2 мл 2,5 % розчину аміназину, 2 мл 1 % розчину димедролу і 1 мл 2 % розчину промедолу. У цей же час можна почати введення протиправцевої сироватки з попередньою десенсибілізацією.

Лікування хворих на правець має бути комплексним і включати: хірургічну обробку рани, нейтралізацію циркулюючого в крові токсину, зменшення або зняття судомного синдрому, запобігання ускладненням і лікування їх, регуляцію водно-електролітного балансу, створення відповідних умов (повний спокій) і ретельний догляд.

КІР- Гостре вірусне захворювання, яке характеризується вираженою інтоксикацією, катаральними явищами з боку дихальних шляхів, кон'юнктивітом, появою своєрідних плям на слизовій оболонці щоки і папулезно-плямистим висипом на шкірі…. Вдихання з повітря найдрібніших крапель слизу, що містять віруси, які потрапили в повітря при чханні, кашлі або розмові хворої на кір людини. …Упроваджуючись в клітини верхніх дихальних шляхів, віруси розмножуються, проникають в місцеві лімфатичні вузли, які збільшуються, потім потрапляють в кров і розносяться по органах і тканинах, взаємодіють з клітинами і проникають в них. З'являються клітини, які починають виробляти антитіла. Антитіла і специфічні клітини взаємодіють з клітинами, що містять віруси, і руйнують їх.лікування При неускладненому перебігу захворювання дітей лікують вдома, дорослих звичайно госпіталізують. Застосовують вітамінотерапію, при приєднанні ускладнень — антибіотики. Ослабленим хворим вводять протикоровий імуноглобулін .профілактика Проводиться своєчасне виявлення і ізоляція хворих. Дезинфекція проводять осередковану і заключну. Основним засобом профілактики є протикорова вакцина MMR, що забезпечує захист від захворювання

666