26. Показники виробництва і реалізації продукції

Аналіз діяльності підприємства потрібно розпочинати з вивчення обсягу виробництва та реалізації продукції.

Основними завданнями аналізу виробництва і реалізації продукції є:

• оцінка ступеня виконання плану реалізації продукції та виробничої програми;

• оцінка динаміки випуску і реалізації продукції;

• визначення впливу різних факторів на зміни величини цих показників;

• кількісна оцінка резервів зростання випуску та реалізації продукції.

Обсяг виробництва продукції оцінюється за допомогою натуральних, умовно-натуральних і вартісних показників.

Обсяг виробництва характеризується валовою і чистою продукцією,

обсяг випуску — готовою та товарною продукцією,

обсяг реалізації — відвантаженою та реалізованою продукцією.

Найважливішими показниками обсягу продукції, робіт і послуг є: у будівництві — товарна будівельна продукція, обсяг будівельно-монтажних робіт; на транспорті — вантажооборот, обсяг перевезень вантажів і пасажирів, у торгівлі — товарообіг.

Валова продукція — це готова продукція, напівфабрикати, інструменти, прилади, роботи (послуги), що реалізовані на сторону, разом із змінами залишків незавершеного виробництва за період.

Готова продукція — це вироби, які є закінченими з погляду виробничого циклу та виготовлені для реалізації зовнішнім споживачам. Готова продукція є часткою товарної продукції.

Товарна продукція — це вироби підприємства, які призначені для продажу стороннім організаціям та для внутрішнього споживання на самому підприємстві.

Реалізована продукція — це відвантажена і сплачена покупцями продукція.

Аналіз динаміки обсягу випуску та реалізації продукції здійснюється за допомогою базисних, ланцюгових та середньорічних темпів зростання (приросту).

Аналіз обсягів виробництва та реалізації здійснюється у вартісних і натуральних показниках. Порівняння темпів зростання цих показників дає змогу виділити основні фактори, що впливають на оціночні показники.

У процесі оцінки виявляють причини та наслідки розбіжностей між фактичними та плановими показниками.

Так, у разі, якщо фактичний обсяг виробництва менший за плановий, підприємство не виконує договірних зобов’язань з обсягу реалізації продукції. Причинами виникнення такої ситуації можуть бути велика кількість бракованої продукції, використання основних засобів не на повну потужність, простої обладнання, нестача сировини, матеріалів тощо.

У випадку, коли фактичні обсяги виробництва перевищують обсяги реалізації, на підприємстві накопичуються понаднормативні запаси нереалізованої продукції. Основними причинами виникнення такої ситуації можуть бути низька якість продукції, невідповідність обсягів виробництва місткості ринку, вибір неефективних форм і методів просування товарів.

Аналіз виконання плану виробництва та реалізації продукції спрямований на виявлення причин неефективного використання виробничого потенціалу.

Вивчивши динаміку виконання плану з виробництва та реалізації продукції, необхідно визначити фактори, що впливають на зміни їх обсягу.

Виробництво і реалізація — найважливіші функції підприємства, хоча показники, що визначають ці аспекти ринкової активності, суттєво відрізняються. Під результатом виробництва розуміють продукцію, яка підготовлена до реалізації, а під результатом реалізації — продукцію, яка знайшла свого покупця, тобто відвантажена й сплачена останнім. Саме цим пояснюється неідентичність результатів аналізу виробничої й збутової діяльності підприємства.

28. Аналіз складу, структури і забезпечення підприємства трудовими ресурсами

Дослідження трудових ресурсів починається з оцінки забезпеченості підприємства та його підрозділів кваліфікованою робочою силою.

В результаті такого дослідження визначається:

• склад і структура персоналу підприємства,

• забезпеченість підприємства окремими категоріями працівників,

• рух робочої сили,

• професійно-кваліфікаційний рівень персоналу.

Весь персонал підприємства поділяється на працівників

• основної діяльності (безпосередньо приймає участь у виготовленні продукції)

До складу входять Керівники( керують діяльністю труд-х колективів)

Спеціалісти( працюючи, для заміщення посади, які мають необхідну вищу або спеціальну освіту)

Службовці ( готують та оформляють документи, проводять облік і контроль, госп.-ке обслуговування)

• невиробничий персонал( зайнятий в обслуговуючих та інших господарствах)

При аналізі забезпеченості підприємства кадрами визначають абсолютну і відносну економію (надлишок) працівників відповідно за такими формулами:

Абс= Фактична – планова чис. Прац.

Відн= Факт- план* індекс обсягу продукції (коефіцієнт зростання обсягу продукції)

Одночасно вивчають зміни в структурі промислово-виробничого персоналу.

Структурні показники відображають питому вагу окремих категорій або груп працюючих до їх загальної чисельності.

=============================================================

(Аналіз професійного та кваліфікаційного рівня робітників здійснюється:

середній тарифний коефіцієнт робітників= чисельність робітників кожного розряду* тарифний коефіцієнт відповідного розряду / чисельність робітників кожного розряду

Кваліфікаційний рівень працівників залежить від їхнього віку, стажу роботи та освіти, тому при аналізі слід вивчати та оцінювати вплив кожного з цих факторів на склад робітників.

У часи фінансово-економічної кризи доцільно аналізувати ще й структуру зайнятості (повної та неповної) за категоріями працюючих.

Коефіцієнт обороту з приймання на роботу (Кпр)=

кількість прийнятих на роботу працівників, осіб / середньооблікова чисельність працівників, осіб.

Коефіцієнт обороту з вибуття (Ке)=

кількість працівників, що звільнилися, осіб. /середньооблікова чисельність працівників, осіб.

Коефіцієнт плинності кадрів (Кпк)=

кількість працівників, що звільнені за власним бажанням й за порушення трудової дисципліни, осіб/ середньооблікова чисельність працівників, осіб.

Коефіцієнт постійності складу персоналу підприємства (працівників) (Кпс)=

кількість працівників, що пропрацювали на підприємстві весь рік, осіб./ середньооблікова чисельність працівників, осіб.

При аналізі руху робочої сили необхідно вивчити причини звільнення працівників (за власним бажанням, скорочення кадрів, через порушення трудової дисципліни та ін.) й розробити заходи щодо усунення причин, що вплинули негативно.)