25. Методи обліку витрат.

Облік витрат підприємства ведуть за трьома основними напрямками: за елементами; за місцями виникнення та центрами калькуляції; за об’єктами калькуляції.

Розмаїтість об’єктів обліку й особливості різних виробництв вимагають застосування різних методів обліку витрат на виробництво.

Визначальними факторами у виборі методу обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції є:

галузь діяльності та тип виробництва;

особливості технологічного процесу;

номенклатура продукції;

організаційна структура підприємства;

тактичні та стратегічні плани підприємства тощо.

Застосовуються наступні основні методи обліку витрат на виробництво:

Попроцесний (попередільний) метод обліку витрат на виробництво є одним із самих розповсюджених на підприємствах. Переділ — це визначена сукупність технологічних операцій, завдяки виконанню яких на останній одержують продукт праці, готовий для цієї сукупності (напівфабрикат тощо). Витрати враховуються за процесами (переділами, фазами) виробництва визначених видів продукції. На всіх стадіях обліку витрати групуються стосовно виробництва визначеної продукції.

Попередільний метод може бути однопередільним та багатопередільним. При однопередільному методі всі операції з виготовлення кінцевої продукції підприємства здійснюються в одному цеху (дільниці). При багатопередільному методі виготовлення кінцевого продукту поділено на низку технологічних процесів, результатом яких є отримання напівфабрикату для наступного переділу. При цьому витрати враховуються за кожним переділом (фазою): переробка соломки льону в тресту, а трести у волокно; переробка молока за видами продуктів переробки — вершки, масло, сир тощо.

Позамовний метод полягає в тому, що витрати враховуються за окремими замовленнями. Цей метод обліку застосовується, наприклад, в ремонтних майстерних підприємств.

Нормативний метод забезпечує розкладання фактичних витрат на витрати за нормами, відхилення від норм і зміни норм. При цьому методі організується оперативний облік відхилень фактичних витрат від установлених норм. Наприклад, у технологічних картах і госпрозрахункових завданнях установлюються нормативні витрати і здійснюється облік виконання планових завдань. У багатьох документах щодня фіксуються витрати за нормами і фактичні (витрата пального й ін.).

Котловий метод обліку витрат на виробництво. На деяких підприємствах, особливо з невеликим обсягом виробництва, з метою скорочення витрат обліку застосовують знеособлений (котловий) метод обліку витрат виробництва). При цьому методі облік витрат ведеться в цілому по підприємству, а собівартість виробів визначається з допомогою розподілу витрат між виробами пропорційно плановій чи нормативній собівартості продукції, ціні. Основні недоліки цього методу у тому, що недооцінюється значення достовірності складання калькуляцій, відсутній поточний контроль витрат за окремими виробами.

Калькуляція — це заключний етап обліку витрат на виробництво і виходу продукції, у процесі якого визначеними прийомами і методами групуються витрати й обчислюється собівартість продукції.