1. Система одержання, оцінки, зберігання та переробки даних, створена з метою вироблення управлінських рішень;

2. розробка конструктивних, параметричних, методологічних моделей можливого вирішення проблем на основі інформаційних даних, прогнозування науково-технічної ситуації, формування еталонного уявлення про об'єкти, які розробляються, тощо;

3. перевірка достовірності інформації, зокрема шляхом зіставлення отриманих результатів (на всіх стадіях розробки) з інформаційними даними.

33. Інформаційний простір – це

1. ареал, у межах якого виявляється вплив певного суб’єкта інформаційної діяльності або певної сукупності суб’єктів інформаційної діяльності;

2. це інформація, яку людина чи організація має одержати, щоб ефективно виконувати свою роботу, позитивно розв’язати якусь проблему або успішно задовольнити приватний інтерес чи хобі;

3. це послідовний ланцюжок інформаційних потреб, бажань, запитів і використання інформації.

34. Інформаційна потреба – це

1. інформація, яку людина чи організація має одержати, щоб ефективно виконувати свою роботу, позитивно розв’язати якусь проблему або успішно задовольнити приватний інтерес чи хобі;

2. це та інформація, яку певна особа чи організація хотіли б мати;

3. це замовлення одиниці інформації, що розглядається як потрібна або бажана.

35. Інформаційне бажання – це

1. інформація, яку певна особа чи організація хотіли б мати;

2. інформація, яку людина чи організація має одержати, щоб ефективно виконувати свою роботу, позитивно розв’язати якусь проблему або успішно задовольнити приватний інтерес чи хобі;

3. замовлення одиниці інформації, що розглядається як потрібна або бажана.

36. Інформаційні запити – це

1. Замовлення одиниці інформації, що розглядається як потрібна або бажана;

2. ареал, у межах якого виявляється вплив певного суб’єкта інформаційної діяльності або певної сукупності суб’єктів інформаційної діяльності;

3. інформація, яку людина чи організація має одержати, щоб ефективно виконувати свою роботу, позитивно розв’язати якусь проблему або успішно задовольнити приватний інтерес чи хобі.

37. Інформаційний цикл – це

1. послідовний ланцюжок інформаційних потреб, бажань, запитів і використання інформації;

2. ареал, у межах якого виявляється вплив певного суб’єкта інформаційної діяльності або певної сукупності суб’єктів інформаційної діяльності;

3. інформація, яку людина чи організація має одержати, щоб ефективно виконувати свою роботу, позитивно розв’язати якусь проблему або успішно задовольнити приватний інтерес чи хобі.

38. Задоволення інформаційних потреб суб’єктів може здійснюватись

1. за рахунок як внутрішніх, так і зовнішніх ресурсів;

2. власними силами;

3. за рахунок залучення відповідних зовнішніх партнерів.

39. Зовнішні механізми задоволення інформаційних потреб залучаються тоді, коли:

1. задоволення відповідних інформаційних потреб власними силами в принципі неможливе, а використання сторонніх (зовнішніх) джерел також економічно доцільне;

2. інформаційні потреби можна задовольнити власними ресурсами;

3. не залучаються, бо використання сторонніх (зовнішніх) джерел також економічно невигідно.

40. Бізнес-довідка – це

1. документ інформаційного характеру, що містить опис та підтвердження біографічних і юридичних фактів, діяльності окремих осіб чи обставин діяльності закладів, установ.

2. масив інформації у формі, придатній до логічної і смислової обробки відповідними програмними засобами;

3. документ незалежно від його виду, виду матеріального носія інформації, місця, часу створення і місця зберігання та форми власності на нього, що припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави або цінність для власника також як об'єкт рухомого майна.

41. Джерелами інформації є

1. передбачені або встановлені Законом носії інформації: документи та інші носії інформації, які являють собою матеріальні об’єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи;

2. фізичні і юридичні особи; об'єднання громадян і суб’єкти владних повноважень;

3. будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

42. Документ – це

1. передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носії.

2. передбачені або встановлені Законом носії інформації: документи та інші носії інформації, які являють собою матеріальні об’єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи;

3. будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

43. Первинний документ

1. містить інформацію, яка є викладом (описом) результатів вивчення, дослідження, розробок і т.д. і оригінальна за своїм характером, і є результатом безпосереднього віддзеркалення наукової, виробничої, управлінської, творчої і т.п. діяльності;

2. документ, що є результатом аналітико-синтетичної переробки одного або декількох первинних документів;

3. документ, що містить відомості про первинні документи, одержані шляхом їх інформаційного аналізу (бібліографічний, реферативний, оглядовий).

44. Вторинний документ

1. документ, що являє собою результат аналітико-синтетичної та іншої переробки одного або кількох документів, і містить відомості про первинні документи, одержані шляхом їх інформаційного аналізу (бібліографічний, реферативний, оглядовий);

2. документ, що містить в собі вхідну інформацію;

3. документ, що містить інформацію, яка є викладом (описом) результатів вивчення, дослідження, розробок і т.д. і оригінальна за своїм характером.

45. Режим доступу до інформації – це

1. порядок одержання, використання, поширення і зберігання інформації, передбачений правовими нормами;

2. система одержання, оцінки, зберігання та переробки даних, створена з метою вироблення управлінських рішень;

3. перевірка достовірності інформації, зокрема шляхом зіставлення отриманих результатів (на всіх стадіях розробки) з інформаційними даними.

46. Інформаційний посередник - це

1. суб’єкт-ретранслятор, який опрацьовує зібрані ним повідомлення, виробляючи з них для споживача якісно новий інформаційний продукт;

2. суб’єкт (організація), який у процесі переробки зовнішньої інформації створює нову, внутрішню;

3. зовнішнє джерело інформації, яке несе організації інформацію ззовні.

47. Інформаційні посередники

1. здійснюють пошук, збір, обробку, накопичення інформації та представляють її у зручній для споживача формі;

2. у процесі переробки зовнішньої інформації створюють нову, внутрішню;

3. несуть організації інформацію ззовні.

48. Аналітичні матеріали краще подавати

1. у друкованих виданнях;

2. по телебаченню;

3. по радіо.

49. Основна суспільна функція бібліотек полягає в

1. накопиченні задокументованої інформації з якомога більшої сфери людських знань і надання їх споживачам без викривлення змісту інформації;

2. пошуку, зборі, обробці, накопиченні інформації та подання її у зручній для споживача формі;

3. опрацюванні зібраних повідомлень, виробляючи з них для споживача якісно новий інформаційний продукт.

50. ЗМІ як інформаційний посередник

1. можуть подавати повідомлення таким чином, щоб аудиторія сприйняла його у вигідному для посередника-відправника контексті;

2. залишаються нейтральними щодо змісту наданої інформації;

3. надають споживачам відповідно до їх запитів повідомлення у невикривленій формі.

51. Створення інформаційного продукту

1. вимагає значних витрат часу та інтелектуальних зусиль на створення якісно нової, складнішої за своїми характеристиками аналітичної інформації;

2. вимагає відносно небагато часу та інтелектуальних зусиль на обробку отриманих первинних даних, включаючи перевірку їх достовірності;

3. відбувається без втручання людини.

52. Вищий рівень висвітлення проблеми, більша глибина аналізу, вищий рівень кваліфікації авторів характерні для:

1. аналітичних видань;

2. громадсько-політичних видань;

3. розважальних видань.

53. Можливість повторного (багаторазового) використання повідомлення, хороша доступність великих масивів друкованої інформації, можливість швидкого копіювання значних обсягів інформації є перевагами

1. друкованих видань;

2. аудіовізуальних видань;

3. електронних видань.

54. Цільова функція неперіодичних наукових і аналітичних видань полягає в:

1. об’єктивній подачі інформації про стан та (чи) ймовірні зміни певного об’єкта.

2. наданні своїм читачам фахової інформації з питань економіки і бізнесу;

3. наданні читачам розважальної інформації з різноманітних питань.

55. Цільова функція ділових видань полягає в