Висновки

В даній роботі ми детально проаналізували феномен молитви. Досліджуючи кожен аспект цього феномену, ми використовували різноманітні підходи та методи та прийшли до спірного і навіть провокуючого питання "чи можна розглядати феномен молитви з філософської точки зору?". Молитва розглядається, як практика трансендування, що є взаємозалежною із трансцендентним (Богом). В курсовій ми подали структуру вид молитв в сучасній християнській традиції та розкрили, як саме їх практикують.

На основі загального аналізу феномену, ми розбрали детально, яку роль зіграла молитва для становлення філософської думки в Київській Русі Також досліджено зв’язок ісихаської традиції та києворуського печерництва. Подані матеріали того як київські мислителі сприймали та інтерпретували досвід середньовічної Європи та Сходу.

Список використаних джерел

1. Біблія. Книги Священного 1 Іисанпя Старого і Нового Завіту. - К: Видавництво УПЦ Київського Патріархату, року Божого 2004.

2. Яремчук О. В. Індивідуальна авторська міфотворчість як самоініціація особистості в культурі / за заг.ред.М.М.Слюсарсвського, упоряд. Л. А. Найдьопова, Г. В. Мироненко. - К.: Міленіум, 2009. - Вин.9. - С. 261 —270.

3. Джемс В. Многообразие религиозного опыта. — СПб.: Андреев и сыновья, 1993. — 418 с.

4. Уеббер Р. Поклонение прежде и теперь / Р. Уеббер. Пер. с англ. – СПБ.: Издательство «Вера и святость», Христианское общество «Библия для всех», 2003. – 272с.

5. Новая философская энциклопедия: В 4 тт. М.: Мысль. Под редакцией  С. Стёпина. 2001.

6. И. Д. Соловейчик Врата молитвы. – Иерусалим : изд-во “Инфо- пресс”, 1999. – 45 с.

7. Ткаченко О. Ю. Философия молитвы // Мат-ли Всеукр. наук.-пр. конф. “Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини”. – Донецьк, 2001.

8. Мартин Бубер. Два образа веры. М., 1995. с. 16-92

9. Ансельм Грюн, Молитва – це зустріч. «Місіонер», Львів 2005.

10. Мосс М. Социальные функции священного. СПб., 2000. С.274

11. 4 Платон. Сочинения: В 4 т. М., 1990. Т. 1. С. 311.

12. Литературное наследие святителя Кирилла Туровского // Труды Минской Духовной Академии. № 4. Жировичи, 2006.

13. Бобровський Т. А. Печерні монастирі й печерне чернецтво в історії та культурі середньовічного Києва. – К., 1995.

14. Горский В. С. Философские идеи в культуре Киевской Руси XI – начало XII вв. – К., 1987.

15. Києво-Печерський патерик. - К. 1991.

16. Архиепископ Лука (Войно-Ясенецкий). Сила моя в немощи совершается. – 1998

17. Палама Григорий. Ко всечестной во инокинях Ксении, о страстях и добродетелях и о плодах умного делания // Добротолюбие в русском переводе. – Т. 5. – М., 1900.

18. Митр. Антилохий (Родович). Духовная жизнь по алфавитному патерику // Исихазм как освоение внутреннего мира. – М., 2004. 8. Епископ Феофан Затворник. Путь ко спасению (Краткий очерк аскетики). – М., 1894.

19. Жиртуєва Н.С. Ісихазм в духовній культурі середньовічної України та Росії. – Дис. … канд. філос. наук. – К., 2001.

20. Кириленко Г.Г., Шевцов Е.В. Философский словарь. Справочник студента. – М., 2002.

21. Лях В.В., Лях Р.В. Свобода в контексті визначення людського існування: “онтологічна” структура чи форма самореалізації // Свобода: сучасні виміри та альтернативи. – К., 2004.

22. Марченко О.В. Богошукання як людинотворчість: філософсько-персоналістичний аналіз еволюції релігійно-етичної думки в Україні: – Автореф. … дис. доктора філос. наук. – К., 2005.

23. Мейстер Экхарт. О неведении // Мейстер Экхарт. Духовные проповеди и рассуждения. – СПб., 2000.

24. Св. Григорий Палама. Триады в защиту священнобезмолвствующих. – М., 1995.

25. Теліженко Л.В. Містичний досвід як антропологічний модус. – Дис. канд. філос. наук. – Харків, 2004.