МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ
ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ
Кафедра видавничої справи та редагування
Створення концепції і просування дистанційної медіашколи «homo medius»
Кваліфікаційна робота
на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня
«бакалавр»
студентки IV курсу
спеціальності 6.030303 - видавнича справа та редагування (бакалавр)
Бойчук Богдани Сергіївни
Науковий керівник
доктор наук
із соціальних комунікацій,
доцент кафедри видавничої
та редагування
Крайнікова Тетяна Степанівна
Київ — 2016
ЗМІСТ
Вступ…………………………………..…………………………………….…….....3
Технічні характеристики продукту…………………………………………....…10
Особливості аудиторії…………………………………………………..………...13
Опис продукту……..……………………………………………………...….……14
Процес розробки продукту та індивідуальний внесок автора…………..……..17
Аналіз ринку....……………………………………………………………..….......20
Вартість продукту…………………………………………………………..…......21
Висновки……………………………………………………………………..….....22
Список використаних джерел……………………………………………..….......24
Додатки……………………………………………...…………………….….……27
Додаток А. Наповнення школи………………………………………………..…...28
Додаток Б. Просування школи оффлайн……………………………...……...…...41
Додаток В. Статистичні дані………………………………………………......…...44
ВСТУП
Сьогодні людина живе в умовах інформаційного буму — на перехресті повідомлень телебачення, радіо, газет, журналів, Інтернету, книжкової продукції. Медіашкола — це можливість знайти орієнтири для тих, хто хоче бути успішним у цих умовах або і сам забажає творити і регулювати інформаційні потоки в суспільстві.
Актуальність. Сучасний прогрес в області інформаційних технологій і поширення нових цифрових медіа та навчальних середовищ обумовлюють зростаючу важливість медійної грамотності, яка сьогодні визнається майже повсюдно однією з ключових компетенцій в системі освіти.
Нові медіа змінюють комунікацію в світі, створюючи нові можливості і ризики. Сьогодні кожний користувач соціальних мереж має можливість донести свою історію і впливати на громадську думку тисяч людей — раніше таку можливість мали лише газети, журнали та телебачення. Ми живемо в світі, де вже за допомогою «Twitter» та «Facebook» відбулася революція на Близькому Сході.
Проте сучасний споживач майже не орієнтується серед запропонованого надлишку інформаційного товару, і особливо це стосується однієї з найбільш активних споживачів інформації, зокрема, у сегменті інтернет-медіа, що активно розвивається, — молоді. Молодь є найактивнішим користувачем соціальних мереж, які є платформами не лише для спілкування, а й для створення і поширення новин, історій, площадками для створення власного інформаційного продукту (блогу) тощо.
Згідно з інформацією AIN.ua, наданою представником компанії «Яндекс» Антоном Волнухіним, кількість українських акаунтів у соціальних мережах становить близько 30 млн. Найбільша кількість акаунтів припадає на російську соціальну мережу «ВКонтакті» (приблизно 20 млн). Міжнародна мережа «Facebook» (2 млн) за кількістю облікових записів знаходиться на третьому місці і значно поступається мережі «Однокласники» (6 млн).
Найбільш активними українськими користувачами соціальних мереж є жителі Києва, Одеси, Львова, Донецька та Дніпропетровська. Найбільш популярною мережею серед жителів цих великих міст є «ВКонтакті», на другому місці — «Однокласники», на третьому — «Facebook».
Щодо вікового розподілу українських користувачів, спостерігається наступна тенденція: молодь у віці 20-22 років віддає перевагу «ВКонтакті»; 24-26 років — «Facebook», а 27-29 років — мережі «Однокласники».
Платформа мікроблогів «Twitter» нараховує 300 тис. облікових записів українців. Лідирують серед користувачів кияни, одесити, харків’яни, жителі Дніпропетровська та Львова. В українському сегменті «Twitter» щодня публікується 90 тис. записів.
За результатами дослідження GfK, оприлюдненими у травні, 52 % українців-користувачів мережі Інтернет відвідують соціальні мережі. У загальній кількості інтернет-аудиторія України складає більше 1/3 дорослого населення, що становить більше 14 мільйонів чол.
В умовах сьогоднішнього світу молодь хоче не лише споживати інформацією, а й сама виступати автором історій. Однак в обох ситуаціях існує перепона, а саме: медійна безграмотність. Користувачі не можуть розібратися у надлишку пропозиції медійного продукту, а коли прагнуть створити свій, то, по-перше, не знають, як це правильно зробити, по-друге, де і якими способами його поширювати.
Медіашколи як засіб поширення медіаграмотності можуть і повинні бути використовувані. За допомогою соціальних мереж медіашколи мають можливість поширювати інформацію та підтримувати інтерактивну взаємодію з аудиторією. Можливість використовувати мультимедійний контент дозволить доступно донести великий обсяг складної інформації у доступній та цікавій формі.
Новизна роботи полягає в тому, що це перша медіашкола, орієнтована саме на молодь, яка цікавиться сучасними медіями та має бажання брати участь у створенні медійного контенту. Мета медіашколи — підвищення медіаграмотності молоді, зокрема обізнаності про медіавиробництво, медіапродукти, медіавплив тощо, а також профорієнтаційна робота, спрямована на мотивування старшокласників до вибору професій, пов’язаних із видавничою діяльністю.
Особливості запропонованого продукту. Молодіжна медіашкола «Homo Medius» надає можливості безкоштовно:
дізнатися, як працюють сучасні медіа;
зрозуміти секрети написання журналістських і книжкових текстів;
опанувати навички роботи з інформацією.
Концепція медіашколи «Homo Medius» передбачає, по-перше, повний курс уроків, що надасть базові знання з галузі медіа, тривалістю понад півроку, по-друге, поширення у соціальних мережах за допомогою інформаційно-розважального пабліку. Поєднання таких двох форм роботи дає наступні переваги: диференціювати інформацію (уроки виконують навчальну функцію, а спільноти у соціальних мережах несуть додаткову корисну інформацію, таким чином збільшуючи коло розглянутих тем та підвищуючи ефективність роботи школи). «Homo Medius» як медіашкола працює стабільно та систематично, пропонуючи уроки раз на два тижні.
Відмінність від інших продуктів. На жаль, практика функціонування медіашкіл в Україні не відрізняється багатим досвідом. Нині серед наявних можна назвати такі: Українська Медіа Школа (http://mediaschool.com.ua), Медіашкола #FreedomUkraine (http://vk.com/freedomchoiceua), серед колишніх проектів — Медіашкола: PR від організації ФРІ (http://vk.com/media_school_fri). Однак усі серед запропонованих шкіл, по-перше, орієнтовані на професіоналів, по-друге, передбачають групові зустрічі та заняття.
Таким чином, дистанційну медіашколу «Homo Medius» вирізняють такі особливості:
дистанційний характер роботи;
орієнтація на молодь як найактивніших користувачів медіа, зокрема на випускників 11-х класів як майбутніх фахівців у медіа галузі;
охоплення багатьох аспектів медіадіяльності — від основоположних понять теми до особливостей створення самого продукту;
диференціація інформації на розділі сайту та пабліку;
поширення у соцмережах та шляхом проведення зустрічей з учнями;
база (розміщення на сайті кафедри) та підтримка від кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
профорієнтаційна робота з молоддю;
поширення на безоплатній засаді.
Сфера застосування продукту. Проект дистанційної медіашколи «Homo Medius» здійснювався у два етапи. Першим його етапом була побудова спільнот у соціальних мережах «ВКонтакті»та «Facebook».
Другим етапом проекту виступає цикл дистанційних навчальних занять на платформі кафедрального сайту. Таким чином, скористатися послугою медіашколи можуть усі відвідувачі сайту, тобто люди, що цікавляться журналістикою та видавничою справою в цілому чи зацікавлені у навчанні в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також користувачі соціальних мереж.
Опис джерел інформації. Під час розробки концепції медіашколи, а також створення уроків для нас були корисними наступні праці Річарда Крейга, зокрема, його підручник «Інтернет-журналістика», праці Володимира Різуна, зокрема, «Теорія масової комунікації» та текст лекцій «Маси», низка інтернет-ресурсів. Для наповнення пабліку використовувалися новинні та розважальні інтернет-ресурси, архіви креативних дизайнерських робіт, історичні матеріали, блоги, уроки, лекції відомих у сфері медіа творчості людей тощо.
Об’єкт — розділ на сайті кафедри видавничої справи та редагування «Дистанційна медіашкола Homo Medius» та спільноти «ВКонтакті» та на «Facebook».
Предмет — розробка концепції, створення уроків, розробка програми просування школи у мережі та серед школярів-випускників.
Мета роботи — створення концепції, наповнення на просування дистанційна медіашколи «Homo Medius».
Окреслено такі персональні завдання:
розробити концепцію дистанційної медіашколи;
сформувати план уроків;
розробити концепцію спільнот у соціальних мережах;
забезпечити контент для наповнення медіашколи;
розробити програму просування медіашколи;
створити рекламні тексти для поширення медіашколи у соцмережах;
знайти та залучити людей, що зможуть забезпечити функціонування медіашколи онлайн.
Особистий внесок автора. Над створенням концепції дистанційної медіашколи «Homo Medius» працювало дві студентки четвертого курсу відділення видавничої справи та редагування Інституту журналістики: Богдана Бойчук та Дар’я Панчук.
Підготовка проекту передбачала значну кількість регулярної роботи, зокрема щоденне оновлення спільнот у соцмережах та постійна підготовка уроків кожні два тижні. Оскільки кожна зі студенток мала на меті максимально реалізувати набуті під час навчання професійні уміння та навички, було прийнято рішення поділити обов’язки, що стосуються регулярної роботи, порівну. Таким чином, Богдана Бойчук виконувала такі види роботи: оформлення постів для пабліків у соціальних мережах (пошукова робота, переклад, рерайт, створення оригінальних постів), підготовка уроків, написання пострелізів після проведених заходів. Розділення обов’язків таким чином допомогло максимально оптимізувати роботу над проектом, а взаємне редагування матеріалів дозволило уникнути значної кількості помилок у них.
Зокрема, Богданою Бойчук зреалізовані такі аспекти підготовки проекту:
розроблений план уроків;
розроблена концепція спільнот соцмережах (шаблон оформлення постів система хештегів);
запуск проекту у соціальних мережах («ВКонтакті»);
активне просування школи в спільнотах соцмережі «ВКонтакті»;
пошук і переклад матеріалів для наповнення спільнот школи у соцмережах;
написання матеріалів для наповнення спільнот школи у соцмережах;
наповнення спільноти у «ВКонтакті» та «Facebook»;
створення логотипу та банерів для особливих подій;
написання тексту для вступного уроку;
змістове наповнення уроку № 1 «Що таке комунікація?»;
створення уроку № 2 «Історія розвитку масової комунікації» у форматі презентації PowerPoint;
створення уроку № 7 «У чому секрет заголовків медіатекстів?» в форматі інфографіки;
написання вступного тексту до уроку №7;
розробка концепції та редагування уроку № 8 «Як написати новину?»;
редагування уроку № 9 «Що таке мультимедіа»;
написання вступного тексту до уроку № 10 «Що таке книга?»;
створення уроку № 11 «Хто творить медіа?»;
написання вступного тексту до уроку № 11;
створення уроку №12 «Логотип: секрети створення» (перекладацька робота, оформлення);
створення уроку № 13 «Що таке інфографіка?»;
редагування уроку № 14 «Той самий кадр: як зробити вдале фото?»
співпраця з магістрами шостого курсу та адміністратором сайту кафедри ВСР;
організація та узгодження з директорами шкіл умов проведення лекцій на тему медіаосвіти і професійної орієнтації;
проведення уроків у різних навчальних закладах: гімназії «Ерудит», ЗОШ № 54, ЗОШ № 67;
проведення уроку для школярів молодшої школи на тему «Що таке книга?» у ЗОШ №4 м. Кіровограда;
написання пост-релізу після проведення уроків у ЗОШ № 67, ЗОШ № 54, гімназії «Ерудит» і ЗОШ № 4;
редагування пост-релізів після проведення уроків у ЗОШ № 46, ліцеї «Престиж» і гімназії № 153;
редагування усіх матеріалів, що мають відношення до проекту.
Найважливішим внеском Богдани Бойчук у спільну роботу є розробка загальної концепції та плану діяльності дистанційної медіашколи «Homo Medius».