- •Розрахунково-графічна робота
- •1. Побудова технологічної схеми складання виробу
- •2.Формулювання службового призначення виробу та деталі Аналіз та класифікація поверхонь заданої деталі
- •3. Виконання робочого креслення заданої деталі
- •4. Вибір вихідної заготовки для виготовлення заданої деталі та виконання її ескізу
- •6. Призначення способів обробки поверхонь заготовки та заготовки заданої деталі
- •10. Призначення верстатів, пристроїв та інструментів для виконання сформованих технологічних операцій
10. Призначення верстатів, пристроїв та інструментів для виконання сформованих технологічних операцій
Вибір обладнання
На операції з двох установів оброблюються поверхні заготовки.
Порівнюючи верстат моделі 16Б16 та 16Б16Т1 обираємо обладнання яке підходить за таким технологічним ознаками:
- технологічні методи обробки поверхонь: для обробки поверхонь було розглянуто перелік верстатів, проаналізувавши, був обраний універсальний токарно-гвинторізний верстат моделі 16Б16, так як оброблювані поверхні є досить прості і чорнова обробка повинна виконуватись на дешевому обладнанні;
- потужність двигуна: верстат даної моделі оснащений 7,1 кВт двигуном, якого достатньо для обробки поверхонь;
- габарити робочого простору: дане обладнання може оброблювати заготовка ø125 мм (над станиною) та довжиною до 1500 мм;
- тип виробництва: при дрібносерійному виробництві перевага віддається універсальному устаткуванню, так як для чорнової обробки більш доцільно застосувати більш дешевше обладнання з урахуванням того що поверхні які оброблюються є простими, таким обладнанням є верстат моделі 16Б16.
Основні технічні характеристики верстата 16Б16:
- найбільший діаметр оброблюваний над станиною – 320 мм;
- найбільший діаметр оброблюваний над супортом – 125 мм;
- найбільша довжина оброблюваної заготовки – 1500 мм;
- частота обертання шпинделя – 40-2000 ом/хв.;
- кількість швидкостей шпинделя – 18;
- повздовжня подача супорта – 2-1200 мм/хв;
- поперечна подача супорта – 1-1200 мм/хв.;
- потужність електродвигуна головного руху –7,1 кВт;
- габарити (ДхШхВ) – 3100х1390х1870 мм;
- маса обладнання – 2350 кг.
У загальному об’ємі технологічної оснастки близько 50% складають верстатні пристрої. Застосування верстатних пристроїв дозволяє:
- надійно базувати та закріплювати деталь, що оброблюється зі збереженням її жорсткості у процесі обробки;
- стабільно забезпечувати високу якість оброблюваних деталей при мінімальній залежності якості від кваліфікації робітника;
- підвищити продуктивність та полегшити умови праці робітника у результаті механізації пристосувань;
- розширити технологічні можливості використовуваного обладнання.
Виходячи з типу виробництва (дрібносерійне) найбільш доцільно застосовувати систему універсально складальних пристосувань (УСП) згідно ГОСТ 14.305-73.
Операція 020 – токарно-гвинторізна.
На токарній операції будемо застосовувати таку оснастку:
- патрон трьохкулачковий 7100-0033 ГОСТ 2675-80, для закріплення заготовки;
- різець 2102-1371 Т5К10 ГОСТ 24996-81– різець токарній, зі змінною твердосплавною пластиною Т5К10, виконує обробку як циліндричних поверхонь так і торців. Розмір державки 25х25 мм;
- різець 21450613 Т5К10 ГОСТ20874-75 – різець токарний розточувальний, зі змінною твердосплавною пластиною Т5К10, виконує обробку як циліндричних поверхонь так і торців (для обробки конуса). Розмір державки 20х20 мм.
- різець різьбовий спеціальний ВК6. Розмір державки 25х25 мм
- різець різьбовий розточувальний спеціальний ВК6. Розмір державки 25х25 мм
Вибір вимірювального інструменту.
- штангельциркуль ШЦ-I-125-0,1 ГОСТ 166-89 – необхідний для контролю виконаних лінійних та діаметральних поверхонь.
- пробка 8133-0929 Н8 ГОСТ 14810-69 – пробка ПР/НЕ для контролю Ø40Н8
- пробка 8133-0929 Н8 ГОСТ 14810-69 – пробка ПР/НЕ для контролю Ø10Н8.
-пробка 8133-0929 Н8 ГОСТ 14810-69 – пробка ПР/НЕ для контролю Ø200Н8.
- зразки шорсткості ГОСТ 3789-73 – необхідні для контролю шорсткості
Список літератури
1. Маталин А.А. Технология машиностроения: Учебник для машиностроительных вузов по специальности «Технология машиностроения, металлорежущие станки и инструменты» – Л.: Машиностроение, Ленинградское отделение, 1985. – 496 с.
2. Методические указания и контрольные задания по курсу «Технологические основы машиностроения» для студентов специальностей 7.090202, 7.090220/ Сост. А. У. Захаркин. – Сумы: СумГУ, 1998.
3. Методические указания по оформлению документации в курсовых и выпускных работах, курсовых и дипломных проектах по технологии машиностроения, для студентов всех форм обучения. – Сумы: СумГУ,1999. –40с.
4. Методические указания к практическим работам «Анализ служебного назначения машины и детали» по курсу «Технология машиностроения» для студентов специальности 0501 дневной и вечерней форм обучения / Сост. О.А. Топоров. – Харьков: ХПИ, 1987. – 17 с.
5. Методические указания к курсовому и дипломному проектированию «Разработка технологических процессов сборки»/ Сост. О.А. Топоров. – Харьков: ХПИ, 1986. – 24 с.
6. Методические указания к практическим занятиям «Анализ технических требований и выявления технологических задач при изготовлении изделия» по курсу «Технология машиностроения» / Сост. О.А. Топоров. – Харьков: ХПИ, 1987. –16 с.
