134

Розділ 3. Організація внутрішньогосподарського контролю в управлінні розрахунків за податками і платежами

3.1. Система, види, суб’єкти, об’єкти і процедури внутрішньогосподарського контролю розрахунків за податками і платежами

Система внутрішнього контролю організовується керівництвом підприємства. Внутрішній контроль - це система заходів, організованих керівництвом підприємства і здійснюваних для підприємства з єдиною метою найефективнішого виконання всіма працівниками своїх зобов'язань під час проведення господарських операцій. Внутрішній контроль визначає законність операцій та його економічну доцільність підприємствам. Цілями організації системи внутрішнього контролю для підприємства є:

• здійснення упорядкованим й ефективної діяльності підприємства;

• забезпечення дотримання політики керівництва кожним працівником підприємства;

• забезпечення збереження майна підприємства.

Досягнення перелічених вище цілей є необхідною умовою для узгодженісті системи обліку і системи внутрішнього контролю, оскільки система подвійного запису, що у основі будь-якої системи бухгалтерського обліку (зокрема автоматизованих систем бухгалтерського обліку), визначає порядок реєстрації господарських операцій та забезпечує належний контроль. Досягнення цілей організації системи внутрішнього контролю необхідне рішення окремих завдань. Керівництво підприємства зобов'язане надати організацію та створити підтримку належним чином такої системи внутрішнього контролю, яка була б достатньою у тому, щоб:

• в бухгалтерську (фінансову) звітність входило усе, що має бути, у неї включено;

• бухгалтерська (фінансова) звітність давала правильне й об'єктивне уявлення про підприємство загалом;

• комп'ютерні програми, контролюючі функціонування облікової системи, які включають формування первинних документів, їх науковий аналіз і відношення на рахунки, було неможливо сфальсифікувати;

• кошти підприємства було неможливо незаконно надавати чи неефективно використовувати;

• всі відхилення від планів своєчасно виявлялися, аналізувалися, а винні особи відповідали;

• внутрішня звітність оперативно передавалася особам, уповноваженим приймати управлінські рішення, на її оптимальне використання. Із перелічених вище завдань керівництва підприємства з організації внутрішнього контролю видно нерозривний зв'язок системи внутрішнього контролю з цими двома видами бухгалтерського обліку, бухгалтерським фінансовим і бухгалтерським управлінським урахуванням.

Перші три завдання забезпечуються зв'язком системи внутрішнього контролю і системи бухгалтерського фінансового обліку, а інші три з системою бухгалтерського управлінського обліку. Саме тому надалі слід розрізняти дві системи:

• систему внутрішнього фінансового контролю;

• систему внутрішнього управлінського контролю.

Як очевидно з змісту поставлених завдань, створення внутрішнього контролю - це дуже складний процес, а сама система внутрішнього контролю - це надзвичайно складний процес, невід'ємними частинами якого є цілком усі підрозділи, всі сфери роботи і діяльність кожного працівника підприємства. Система внутрішнього контролю - це організація всередині підприємства. Ступінь складності внутрішнього контролю має відповідати організаційній структурі підприємства, кількості персоналу, розгалуженості мережі філій і підрозділів, ступеня централізації бухгалтерського обліку, і іншим характеристикам підприємства у цілому.

У теорії державного фінансового контролю в залежності від часу проведення контрольних заходів виділяють наступні види контролю:

• попередній, що проводиться до здійснення фінансово-господарських операцій;

• поточний, проводиться в процесі здійснення фінансово-господарських операцій;

• подальший (ретроспективний), здійснюється після проведення та завершення фінансово-господарських операцій.

Попередній податковий контроль - припускає профілактику та попередження податкового законодавства, до форм попереднього контролю слід віднести постановку на податковий облік організацій і обліку, законодавства, консультацій, виступів у засобах масової інформації і т.д.; поточний (оперативний) - носить оперативний характер, проводиться у звітному періоді і здійснюється у вигляді приймання податкової звітності, проведення камеральних перевірок, вимоги пояснень з зданої звітності, обліку сплачених податків і зборів, проведення звірки особових рахунків з платниками податків і т.д.; наступний - проводиться після закінчення податкових періодів, після формування об'єктів оподаткування і проходить у формі документальних поглиблених перевірок (планової - комплексна, тематична; позапланової - зустрічна, перевірка відшкодування ПДВ, оперативні перевірки, перевірка стану збереження активів у податковій заставі), що дозволяє розкрити недоліки попереднього і поточного контролю.

Коли, проводити вказані види контролю відображається в затвердженому плані проведення контрольних заходів, тобто виділяють:

• плановий податковий контроль;

• позаплановий податковий контроль, який здійснюється тільки у встановлених податковим законодавством випадках.

Залежно від місця проведення контрольних заходів можливо виділити:

• камеральний податковий контроль - здійснюється за місцем знаходження податкового органу;

• виїзний податковий контроль - проводиться за місцем знаходження перевіряємого підконтрольного суб'єкта.

За другим критерієм визначення видів податкового контролю, що грунтується на характеристиці і взаємозв'язках елемента податкового контролю виділимо наступні види:

1. Залежно від суб'єктів, що здійснюють контрольну діяльність:

• податковий контроль, здійснюваний податковими органами;

• митними органами;

• установами Пенсійного фонду;

• Фондом соціального страхування;

2. В залежності від статусу підконтрольованого суб'єкта:

• податковий контроль організацій;

• приватних підприємців;

• фізичних осіб.

3. Залежно від обсягу контрольованої діяльності:

• комплексний податковий контроль - передбачає перевірку підконтрольованого суб'єкта за всіма податками і зборами, необхідним до нарахування та оплати, виходячи із здійснюваної фінансово-господарської діяльності за певний період часу;

•  тематичний - здійснюється у вигляді перевірок з окремих питань дотримання податкового законодавства або у вигляді перевірки за окремо взятом податком або збором.

4. У залежності від об'єкта контролю:

• податковий контроль за визначенням нарахованих і сплачених податкових зобов'язань різних податків і зборів;

• податковий контроль за використанням пільг і використанні різних систем оподаткування;

• податковий контроль за постановку на облік та перевірку основних реквізитів платника;

• податковий контроль з перевірки розрахунків в готівковій та безготівковій формі, касової дисципліни;

• податковий контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності та експортно-імпортних операцій;

• податковий контроль з перевірки наявності ліцензій, дозволів, патентів.

5. Залежно від використовуваних методів і прийомів перевірки документів:

• суцільний податковий контроль - передбачає перевірку всіх наявних документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів, а також виконанням інших обов'язків, передбачених чинним податковим законодавством;

• вибірковий - передбачає перевірку частини спеціально відібраних документів, вибірковий податковий контроль може переростати в суцільний в разі виявлення порушень;

• документальний - заснований на вивченні документально зафіксованих даних, здійснюваний шляхом формальної, логічної і арифметичної перевірки документів і використання інших прийомів;

• фактичний - заснований на вивченні фактичного стану об'єктів оподаткування, здійснюваний шляхом проведення інвентаризації активів платника податків, проведення експертиз тощо;

• зустрічний податковий контроль - передбачає отримання інформації про дії осіб, що перевіряються від їх контрагентів, банків та інших третіх осіб.

6. В залежності від форми проведення контрольних заходів:

• адміністративне обслуговування, яке проявляється у постановці на облік фізичних та юридичних осіб, проведення актів звірки з платниками податків, підготовці податкових роз'яснень, отриманні пояснень від платників податків і т.д.;

• проведення різних видів перевірок.

Об'єктом внутрішньогосподарської перевірки розрахунків за податками і платежами є фінансово-господарська діяльність контрольованого суб'єкта – платника податків, що відображається у грошових документах, бухгалтерських книгах, звітах, кошторисах, деклараціях, товарно-касових книгах, показниках електронно-касових апаратів і комп'ютерних систем. Суб'єктами внутрішньогосподарської перевірки розрахунків за податками і платежами, з одного боку, є підприємства, установи, організації будь-якої форми власності, фізичні особи (громадяни України, іноземці й особи без громадянства), тобто платники податків, а з іншого боку – посадові особи органів державної податкової служби, що безпосередньо здійснюють діяльність по проведенню податкових перевірок з метою забезпечення додержання податкового законодавства.

Основними процедурами (завданнями) податкового контролю є:

• реєстрація і облік платників податків;

• облік податків та інших обов'язкових платежів;

• масово-роз'яснювальна робота і консультації платників;

• проведення податкових перевірок і звірок відповідно до вимог Податкового Кодексу України № 2755 – VІ від 2 грудня 2010 р.;

• аналіз фінансової звітності платників податків та інформації, отриманої з інших джерел;

• одержання пояснень від платників податків та інших осіб;

• огляд приміщень і територій, які використовуються для одержання доходу (прибутку);

• обмін інформацією з іншими державними органами, її аналіз, а також координація дій з такими органами в області контролю.

Чинник, що обумовлює неефективність податкового контролю та податкової системи – неузгодженість інтересів сторін податкових відносин.

Підвищенню плідності податкових відносин сприятиме їх побудова на основі збалансування інтересів держави та платника податків. Це потребує

реформування діяльності податкових органів, підвищення значимості підрозділів по роботі з платниками податків та формування високої податкової культури в суспільстві.