Лабораторна робота №2

Міністерство освіти і науки України

Технічний коледж

Національного університету “Львівська політехніка”

Кафедра інформаційних технологій

Звіт

до лабораторної роботи №2

Проектування бази даних реляційного типу

Виконав:

Студент групи: 31-КІ

Мартинюк Р.

Прийняла:

Заяць М.М.

Львів – 2020

Постановка задачі: Вибрати об'єкт інформаційного моделювання, визначити систему його характеристик, що підлягають відображенню в базі даних, побудувати концептуальну модель об’єкта - множину атрибутів.

Теоретична частина:

Об’єкт інформаційного моделювання,таблиці, склад таблиць: Метою розроблення (проектування) бази даних є визначення її логічної структури. Розроблення проводять на основі опису предметної галузі. Цей опис повинен мати сукупність документів з даними, необхідними для заповнення БД, та інші відомості про процеси, які характеризують предметну галузь. Розроблення БД мас починатися з вивчення складу даних, які підлягають зберіганню в базі даних для забезпечення виконання запитів користувачів. Далі слід проводити їх аналіз і структурування.

Розроблення моделі реляційних баз даних ґрунтується на нормалізації предметної галузі, поданої в документах поза машинної сфери. Цей процес виконується на основі розроблення інформаційно-логічної моделі даних предметної галузі.

Розроблення інформаційно-логічної моделі потребує доброго знання предметної галузі і розуміння її логічних зв'язків.

Опис та аналіз складу даних. Спочатку визначають склад і структуру предметної галузі, даних, які мають бути в базі даних і забезпечувати виконання необхідних запитів, а також звітів користувача.

Основним джерелом інформації для розроблення БД є матеріал обстеження інформаційної системи предметної галузі. Потрібно вчити всю систему звітних показників, які отримують при автоматизованому обробленні.

Виділення інформаційних об'єктів. Об'єкти – це все те що користувач вважає важливим при моделюванні предметної галузі.

Інформаційні об'єкти визначаються якісними і кількісними характеристиками, поданими відповідними реквізитами. Тобто інформаційні об'єкти створюються сукупністю логічно взаємозв'язаних реквізитів, які характеризують певну суть предметної галузі.

Визначення логічних зв'язків і побудова інформаційно-логічної моделі. Інформаційно-логічна модель є моделлю даних, яка відображує предметну галузь у вигляді інформаційних об'єктів і структурних зв'язків між ними.

Визначення логічної структури реляційної бази даних. При створенні бази засобами СКПД з реляційною моделлю інформаційно-логічна модель практично не потребує перетворення. Кожний інформаційний об'єкт відображується відповідною реляційною таблицею, зв'язки об'єктів логічними зв'язками реля-цінних таблиць у логічній структурі БД.

Логічна структура реляційної таблиці визначається згідно а реквізитним складом об'єктів. У таблиці кожен стовпчик (поле) відповідає одному з реквізитів у заданій послідовності. Опис структури кожної таблиці повинен мати:

§ унікальне ім'я таблиці;

§ склад і послідовність атрибутів;

§ унікальне ім'я атрибута всередині таблиці;

§ тип даних;

§ властивості даних; властивості ключів.

Бази даних потребують контролю та захисту. Як правило, відповідає за це адміністратор бази даних. Він повинен координувати процес проектування БД, навчати користувачів роботі з БД, керувати проектуванням і реалізацією процедур захисту даних, підтримувати цілісність даних і забезпечувати задовільну швидкодію системи.

Після розроблення проекту бази даних можна створити базу даних програмними засобами і заповнити її даними з документів зовнішньої сфери

Найголовнішою і унікальнішою властивістю будь-якого поля є його Ім'я. У одній і тій же базі даних не може бути двох полів з однаковим ім'ям. Інакше, комп'ютер просто заплутається в їх вмісті. Ім'я - це внутрішня інформація бази даних, не видима для того, що використовує вже готову базу. Користувач бачить Підпис. Підпис - це те, що відображається в заголовку поля.Різним полям, наприклад, можна задати однакові підписи. Це цілком можливо і не викличе помилки, оскільки поля при цьому як і раніше зберігають свої відмінні одне від одного імена. Хоча якщо підпис не вказаний, то в заголовок просто дублюється Ім'я поля(мається на увазі, що в даному випадку вони просто співпадають).

Властивості полів:

Однією з основних властивостей поля є його Довжина. Зазвичай вона виражається в символах або знаках. Визначаючи тим самим, скільки інформації в полі може поміститься.При спробі ввести більше символів, ніж максимально можлива довжина - відбувається обмеження довжини, блокуюче подальше введення.

Також поля діляться на типи. Різні типи полів мають різне призначення:

• Текстове поле - призначено для введення текстовій інформації. Розмір зазвичай обмежений 256 символами.

• Числове поле - служить для введення числових даних. Може приймати, наприклад, тільки цілі числа або дійсні.

• Дата/Час - може зберігати число дня місяця і час.

• Логічне поле - може зберігати тільки два значення(Та або ні, 0 або 1, Істина або Лож).

• Грошовий - зберігаються числа разом з грошовими одиницями, в яких вони виражені. Наприклад, фунти і пенси, долари і центи.

• Лічильник - має властивість автоматичного нарощування свого значення на одиницю, при введенні кожного нового запису. В основному застосовується для нумерації записів у базі.

• Довгий текст (MEMO) - у відмінності від текстового поля, може зберігати до 65535 символів.Насправді ця інформація зберігається не в полі, а у іншому місці. У полі поміщається тільки покажчик на місце розташування тексту.

У сучасній базі даних можна зберігати не лише текстові і цифрові дані, ні і зображення, музику, відеозаписи і будь-які інші мультимедійні об'єкти. Таке поле називається полем об'єкту OLE.

Ключові поля й індекси:

Кожна таблиця повинна містити первинний ключ — одне або кілька полів, уміст яких унікально для кожного запису. Створюючи таблиці, Access завжди пропонує задати первинний ключ із типом даних Лічильник. Значення такого поля буде автоматично збільшуватися на одиницю при додаванні нового запису.

Вибір первинного ключа

Звичайно всяка таблиця має унікальне поле (або комбінацію полів), а саме - первинний ключ. Часто це поле одного з ідентифікаторів текстового типу. Для заповнення поля ідентифікатора використовується одне із правил генерації унікального значення. Правила можуть бути простими й зовсім простими.

Щоб зробити поле ключовим, виділите його, установивши курсор у будь-якому місці рядка опису поля, потім знайдіть на панелі інструментів кнопку із зображенням ключикай клацніть на ній. Поле позначається спеціальним значком - ключ у поле виділення в лівій частині вікна.

При необхідності визначити ключове поле у вже існуючій таблиці, знайдіть у ній поле, що містить унікальні значення (наприклад, коди або номери). Якщо обране поле містить повторювані або порожні значення, то його не можна визначити як ключове. Потрібно спочатку усунути повтори шляхом зміни значень. Якщо усунути неможливо, треба або додати в таблицю поле лічильника й зробити його ключовим, або визначити складений ключ. З метою прискорення пошуку й сортування даних у будь-який СУБД використовуються індекси. Індекс є засобом, що забезпечує швидкий доступ до даних у таблиці на основі значень одного або декількох стовпців. Індекс являє собою впорядкований список значень і посилань на ті записи, у яких зберігаються ці значення. Щоб знайти потрібні записи, СУБД спочатку шукає необхідне значення в індексі, а потім по посиланнях швидко відбирає відповідні записи. Індекси бувають двох типів: прості й тридцятилітні. Прості індекси являють собою индексы, створені по одному стовпці. Індекс, побудований по декількох стовпцях, називається тридцятилітнім. Прикладом складеного індексу може бути індекс, побудований по полях Прізвище й Ім'я.

Однак застосування індексів має не тільки переваги, але й недоліки. Головним серед них є той, що при додаванні й видаленні записів або при відновленні значень в індексному стовпці потрібно обновляти індекс, що при великій кількості індексів у таблиці може сповільнювати роботу. Тому індекси звичайно рекомендується створювати тільки для тих полів таблиці, по яких найбільше часто виконується пошук записів. В Microsoft Access індексувати можна будь-які поля, крім Мемо-Полів, полів типу Гіперпосилання й об'єктів OLE.

Маски:

Маска введення - це рядок символів, яка вказує формат допустимих значень вхідних даних. Маски введення можна використовувати в полях таблиць або запитів, а також в елементах управління форм і звітів. Маска введення зберігається у властивостях об'єкта.

Маску введення рекомендується використовувати, коли вводяться значення повинні мати єдиний формат, наприклад для полів з номерами телефонів з десяти цифр. Якщо користувач введе номер, не вказавши код міста, дані не будуть прийняті в Access, поки користувач не додасть код міста.

Три компонента маски введення

Маски введення складаються з одного обов'язкового і двох необов'язкових компонентів, між якими ставлять крапку з комою. Призначення кожного з компонентів описано нижче.

Перший компонент є обов'язковим. Він являє собою знак або рядок (послідовність знаків) маски з наповнювачами та літералами, наприклад круглими дужками, точками і дефісами.

Другий компонент не є обов'язковим і визначає спосіб зберігання вбудованих знаків маски в поле. Якщо для цього компонента задано значення 0, знаки зберігаються разом з даними, а якщо 1, то знаки відображаються без збереження. Вибравши значення 1, можна заощадити місце для зберігання бази даних.

Третій компонент маски введення також не є обов'язковим і визначає знак, який використовується як заповнювач. За замовчуванням в Access використовується знак підкреслення (_). Щоб задати інший знак, введіть його в третьому компоненті маски.

Зв’язки між таблицями:

Створивши таблицю для кожного вильоту бази даних, необхідно надати програмі Access засоби, які дадуть змогу зібрати разом усі дані, коли виникне така потреба. Для цього в пов’язані між собою таблиці потрібно вставити спільні поля й установити зв’язки між ними. Потім можна створювати запити, форми та звіти, які відображатимуть дані одночасно з кількох таблиць.

Правила цілісності:

Терміном цілісність даних позначають достовірність ї точність інформації, що зберігається в базі. Цілісність досягається забсзпечешїям відповідності даних пев­ним додатковим обмеженням, крім тих, які накладаються схемою бази на струк­туру даних та їхні тини.

Обмеженая цілісності — це правила, які обмежують усі можливі стани бази да­них, а також переходи з одного стану в інший: Таким чином, обмеження цілісно­сті визначають множину «допустимих» станів І переходів між ними. База даних перебуває в цілісному етапі, якщо вона відповідає всім визначеним для неї вимо­гам цілісності.

З’єднаємо поле Код літака з таблиці Літак з полем Код літака з таблиці Працівники як вище на малюнку,вибравши забезпечення цілісності даних.

Опис виконаної роботи та отриманих результатів:

Рисунок 1 Таблиця Поїздки в конструкторі

Рисунок 2 Таблиця Автомобіль в конструкторі

3Таблиця Прайс лист в конструкторі

Рисунок 4 Таблиця Працівники в конструкторі

Заповнена БД:

Таблиця Поїздки

Таблиця Автомобіль

Таблиця Прайс лист

Таблиця Працівники

Висновок: В даній лабораторній роботі я освоїв вивчення порядку, методів та засобів інформаційного моделювання предметної області, створення таблиць бази даних, проектування логічної структури реляційної бази даних, нормалізації баз даних.