10. Методи політичного прогнозування і особливості їх застосування.

поняття «політичне прогнозування» означає багатогранну і різноаспектних діяльність з проведення спеціальних наукових досліджень і розробці прогнозів численних складових політики, у сфері їх різнобічних взаємозв'язків і взаємодій, а також в області взаємозв'язків з іншими сферами життєдіяльності суспільства: економічної, соціальної, духовної. 

Політичні прогнози розробляються з метою підвищити ефективність та результативність вжитих рішень, уникнути небажаного напрямки розвитку подій в різних галузях політичного життя і на ділянках впливу політики на економіку, соціальну та духовну сфери. 

Метод політичного прогнозування - це складний спосіб (або сукупність простих прийомів) теоретичного дослідження перспектив розвитку політичних явищ і процесів, конкретна форма послідовних теоретичних і практичних підходів до розробки прогнозів на основі всебічного пізнання об'єкта прогнозування.

Методи політичного прогнозування, яких налічується понад 150, (найчастіше використовується 17 методів), можна класифікувати в залежності від способу одержання прогнозної інформації, рівня формалізації, загального принципу дій.

Індивідуальні експертні методи побудовані на використанні думок експертів-політологів незалежно один від одного. Найбільш поширеними з індивідуальних методів є інтерв'ю й аналітичні експертні оцінки. Метод інтерв'ю передбачає бесіду прогнозиста з експертом, у ході якої прогнозист згідно із заздалегідь розробленою програмою задає експерту питання щодо перспектив розвитку прогнозованого об'єкта.

При застосуванні експертних методів в політичному прогнозуванні суттєве значення має формулювання експертних висновків.

Метод брейнстормінгу (мозкової атаки, мозкового штурму) - це спосіб колективного одержання нових нестандартних ідей, за допомогою яких можна розв'язати ту чи іншу політичну проблему.

Метод сценарію є сукупністю методичних засобів і процедур по складанню прогнозних сценаріїв і систематичних контекстів.

Під прогнозним сценарієм розуміють послідовний опис можливих майбутніх подій, які характеризують трансформацію об'єкта політичного прогнозування та його середовища.Метод сценарію є найпоширенішим засобом прогнозування, за допомогою якого з досить високою достовірністю передбачають розвиток політичних подій.

Він використовується при підготовці політичних рішень, розрахованих на перспективу, для прогнозування напрямків розвитку конфліктних ситуацій, альтернативних шляхів трансформації держав у новий якісний стан, розвитку політичної панорами світу. 

Імітаційні ігри виникли як інструмент аналізу політичних процесів, поступово перетворившись в один із методів прогнозування. Поширення набули три основних класи імітаційних ігор: ігри виключно за участю людини, людино-машинні ігри, машинні ігри (за допомогою комп'ютера). При організації будь-якої гри виділяються три основні етапи: підготовка, програвання і аналіз.

Під моделюванням у політичній науці розуміють метод дослідження різноманітних існуючих, або створюваних об'єктів політичного життя, уточнення їхніх