2.4 Висновки до другого розділу

У процесі аналізу психолого-педагогічної літератури було визначено критерії знань дітей старшого дошкільного віку про рідний край (уявлення дітей про рідний край; емоційні переживання; ціннісні ставлення дітей), на їх основі охарактеризовано три рівні розвитку.

На основі роботи з науковою літературою було визначено методику проведення педагогічного експерименту, який передбачав:

1. Виявлення рівнів сформованості знань старших дошкільників про Україну у констатуючому експерименті;

2. Використання різноманітних шляхів формування ціннісного ставлення старших дошкільників до держави Україна у формуючому експерименті;

3. Виявлення динаміки рівнів знань про Україну дітей старшого дошкільного віку у контрольному експерименті.

На формувальному етапі експеременту була проведена цілеспрямована яка включала 3 напрями:

- Роботу з педагогічним колективом: семінар-практикум, виготовлення дидактичних ігор і добірки художньої літератури з патріотичного виховання старших дошкільників.

- Роботу з дітьми: відкрите інтегроване заняття на тему «Україно! Краю милий! Ми всі твої доньки й сини», тематичні заняття з патріотичного виховання, конкурс малюнків на тему « Мій рідний край».

- Роботу з батьками: батьківські збори, виготовлення брошури з патріотичного виховання дітей, індивідуальні завдання з дітьми, презентація диска з мультфільмами патріотичного змісту.

Про результативність проведеної роботи ми судили з даних контрольного експерименту:

- кількість дітей, що мають низький рівень знань про державні символи зменшились до 2, тому,що 6 дітей перейшло на середній рівень;

- кількість дітей, що мають високий рівень, збільшилася на 5 дітей.

- на середньому рівні залишилося 9 дітей.

Висновки

Метою проведеного дослідження було теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективні методи та засоби формування ціннісного ставлення старших дошкільників до України як держави.

У процесі роботи з працями науковців було встановлено основний категоріальний апарат, яким користуються психологи та педагоги при розкритті проблеми патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку у сучасному дошкільному навчальному закладі:

Моральне виховання дітей дошкільного віку – це цілеспрямована взаємодія дорослого і дитини з метою формування моральних почуттів і якостей, засвоєння моральних норм і правил, розвитку моральних мотивів і навичок поведінки.

Патріотичне виховання – виховання любові до Батьківщини, відданість їй і своєму народові. Одним із основних напрямів патріотичного виховання є краєзнавство.

Краєзнавство – комплексне вивчення рідного краю (природа, побут, господарство, культура) шляхом включення дітей у навчальну, пошуково-дослідницьку діяльність, суспільно корисну працю;

Народознавство – вивчення традицій та культури українського народу.

У процесі аналізу психолого-педагогічної літератури було визначено критерії знань дітей старшого дошкільного віку про Україну (уявлення дітей про рідний край; емоційні переживання; ціннісні ставлення дітей), на їх основі охарактеризовано три рівні розвитку.

На основі роботи з науковою літературою було сформульовано об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання і методи дослідження, згідно яких та з урахуванням прочитаної літератури було визначено методику проведення педагогічного експерименту, який передбачав:

1. Виявлення рівнів сформованості знань старших дошкільників про Україну у констатуючому експерименті;

2. Використання різноманітних методів і засобів формування ціннісного ставлення до України у формуючому експерименті;

3. Виявлення динаміки рівнів сформованості ціннісного ставлення до України у дітей ЕГ на контрольному етапі експерименту.

Про результативність проведеної роботи ми судили з даних контрольного експерименту.

Результати проведеної експериментальної роботи із старшими дошкільниками ЕГ дозволяють сформулювати ряд загальних психолого-педагогічних рекомендацій для вихователів дитячих садків, спрямованих на

виховання у дітей ціннісного ставлення до держави Україна в сучасному дошкільному навчальному закладі. Основні положення рекомендацій можуть бути сформульовані таким чином:

1. Виховання ціннісного ставлення до держави у дошкільному навчальному закладі являє собою цілісну систему різноманітної роботи. Тут тісно переплітаються спеціально організовані заняття з дітьми (пізнавальні заняття, інтегровані заняття, музичні, ознайомлення з природою, ознайомлення з творами мистецтва тощо), читання художньої літератури, бесіди, екскурсії та заочні подорожі, цільові прогулянки, дидактичні ігри, індивідуальні завдання та багато інших форм роботи з дошкільниками. Щоб використані форми і методи роботи були ефективними, вони повинні бути цікавими для дітей, затримувати дитячу увагу, спонукати дітей до роботи.

2. Розпочинати роботу потрібно з молодшого дошкільного віку. Прості знання в цьому віці є інтелектуальною основою для формування у дітей четвертого року життя найдоступнішої сукупності уявлень про Україну. Зміст її полягає у вихованні у дітей любові до батьків, рідної домівки, свого дитячого садка. Дітей вчать турбуватися про батьків та відповідати на їх турботу, допомагати їм. Це породжує прихильність, відданість дорогим людям, потребу в духовній та емоційній близькості з ними. Починаючи з четвертого року життя значно розширюється кругозір дитини, розвиваються пізнавальні інтереси. Обсяг інформації, яку дитина одержує з різних джерел, інтенсивно формує допитливість і спостережливість. Завдання вихователя полягає в тому, щоб систематично і послідовно стимулювати й підтримувати ці процеси, поглиблювати і розвивати їх.

3.Найсприятливішим періодом для початку систематичного патріотичного виховання є середній дошкільний вік, період, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу, в тому числі й до суспільних явищ. В середній групі ці знання розширюються: діти дізнаються про професії батьків, їх працю, про обов’язки членів сім’ї та ін. Поняття «Батьківщина» вводиться на основі усвідомлення дітьми зв’язку між поняттями «батьки», «родина», «рідна домівка». В старшому дошкільному віці дітям потрібно не просто давати нові знання, а формувати ціннісне відношення до своєї держави, мови, народу. Виховувати у дітей стійкі патріотичні почуття, збагачувати їх життєвий досвід. Старші дошкільники – це уже маленькі громадяни своєї великої Батьківщини.

4. До роботи по формуванню у дошкільників ціннісного ставлення д держави необхідно залучати батьків та найближчих родичів дитини. Емоційне спілкування вихователя і батьків, бабусі та дідуся з дітьми як напередодні занять, свят, так і у повсякденному житті допомагає викликати і підтримувати інтерес до його змісту, глибше осмислити повідомлюваний матеріал, зробити морально-етичні висновки і визначитись у ставленні до нього (закласти основи моральних уявлень) і почуттів. Робота вихователя з дітьми та їхніми батьками особливо впливає на творчу атмосферу перед заняттями, святами, справляє глибокі враження, бентежить душі дітей і дорослих таємністю оберегів та їхньою магічною силою, привносить відчуття радості за дотримання народних традицій у їх повному обсязі. Дошкільники збагачуються знаннями народних традицій, у них формується повага до предків, їх життя, історична пам’ять.

5. Бажано обладнати в кожній групі спеціальний куточок, де будуть і ляльки, одягнені в національні костюми, і народні українські іграшки, фотографії пам’яток рідного міста та столиці, державні символи України, український посуд і т.ін.

6. Українська світлиця допоможе поглибити знання дітей про предмети українського національного побуту: ковдру, рядно, хідники, скриню, вишивані подушки та ін. Адже все це несе дітям доступні знання про працю, відпочинок людей у давнину, їхній побут, мистецтво, життя загалом. Це є тією ниточкою, яка з’єднує дитину з історією її Батьківщини.

7. Вихованців доцільно залучати до участі у святкуванні Обжинок, Стрітення, Святого Миколая, Різдва, виготовленні писанок на Великдень. Участь дітей у святах, на яких вони вдягнені у народний одяг формує у дошкільників почуття належності українському народові, гордість за свою державу, за її традиції та повагу до народних традицій інших націй.

8. Паралельно з ознайомленням дітей з історією міст Рівне, Дубно, Львів, та інших відомих міст України, необхідно формувати у дошкільників повагу до звичаїв і традицій, устрою життя, національного одягу, ігор тощо мешканців різних регіонів України.

9.Також необхідно дати дітям знання про герб та прапор України, найбільших міст України, пояснити значення символів (тризуб, кольори прапорів тощо).

10. Знання та враження дошкільників необхідно постійно збагачувати та розширювати, підтримувати інтерес дитини до пізнання історії та сьогодення рідного краю у різних видах діяльності.