ЗМІСТ

Y

ВСТУП 2

РОЗДІЛ 1. 9

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ДО ДЕРЖАВИ УКРАЇНА 9

1.1 Формування патріотичних почуттів в дітей дошкільного віку як напрям навчально-виховної роботи дошкільного навчального закладу 9

1.3 Засоби та методи формування ціннісного ставлення старших дошкільників до України як держави. 26

РОЗДІЛ 2. 36

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ДО ДЕРЖАВИ УКРАЇНИ 36

2.1 Виявлення рівня сформованості ціннісного ставлення старших дошкільних до держави Україна 36

2.3 Аналіз результатів дослідження 54

2.4 Висновки до другого розділу……………………………………….

Висновки………………………………………………………………………….

Список використаної літератури……………………………………………….

Додатки…………………………………………………………………………….

ВСТУП

Актуальність та проблема дослідження. Зараз третє тисячоліття, складний суперечливий час, коли у багатьох людей зростає національна самосвідомість, інтерес та повага до національної культури, історії свого народу, мови. Тому, однією з важливих педагогічних задач, визначених Законом України «Про дошкільну освіту», є виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля.[ 17]

Концепція дошкільного виховання в Україні [27], сповідуючи історичний підхід до патріотичного виховання дітей дошкільного віку, актуалізує його народознавчі, українознавчі напрями. На це орієнтують і сучасні програми дошкільного виховання. Державним стандартом дошкільної освіти є Базовий компонент дошкільної освіти. Його мета –забезпечення життєвої компетентності дитини, до змісту якої входить і поняття «бути громадянином своєї країни, патріотом свого народу».

Патріотичне виховання – одна із складових систем гармонійного розвитку дошкільника. Базисом патріотичного виховання є певна сума знань окреслена державним стандартом дошкільної освіти в Україні. Діюча програма економічної і соціальної розбудови Української держави має блок завдань, спрямованих на розвиток освіти і виховання підростаючого покоління. Одним із пріоритетних проявів цих завдань є створення певних передумов громадянської поведінки, побудованих на засадах моралі. Виокремлюючи із системи освіти дошкільний вік, науковці розглядають його як період, в якому закладаються основи патріотичного виховання, формується патріотична самосвідомість, громадянська відповідальність особистості дитини. Тому, наразі, патріотичне виховання дітей дошкільного віку розглядається як пріоритетний напрямок освітньої діяльності.

Актуальність проблеми формування ціннісного ставлення до держави Україна обумовлюється тим, що формування громадянської позиції свідомого українця має полягати в активному обстоюванні традиційних для нашого менталітету чеснот: любові до рідної землі, товариськості, розумної достатності, цінності родинного життя, духовного повсякденного буття, уважного ставлення до людей. Саме з раннього дитинства, з перших років життя дитини починається плекання національної свідомості й самосвідомості, прищеплення моральних ідеалів та ціннісних орієнтирів. Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності – віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином.

Велике значення для розробки сучасних підходів та методів формування у дітей старшого дошкільного віку елементів національної самосвідомості мають концепції розвитку українського дошкілля, розроблені Л. Артемовою, А. Богуш [5], Л. Калуською [23], Н. Лисенко, Т. Поніманською [48].

Як зазначають І.Бех, М.Боришевський, Д.Ельконін, І.Кон, новоутворення, що з’являються у старшому дошкільному віці, свідчать про можливість і необхідність спеціальної роботи з патріотичного виховання дітей.

Вивчення праць В. Сухомлинського [57], С. Русової [53], К. Ушинського

[58] показує, що виховання починається із засвоєння дітьми духовних надбань рідного народу. Без ознайомлення в сім’ї, дитячому садку, школі з культурою свого народу, пізнання його самобутнього національного обличчя, практичного продовження культурно – історичних традицій, звичаїв, обрядів не можна і говорити про успіх патріотичного виховання.

Любов до Батьківщини – одне з найглибших людських почуттів. В. Сухомлинський у своїй книжці «Народження громадянина» [57] писав, що патріотизм, любов до Батьківщини, свого народу є основою громадянської свідомості особистості. Він вважав, що патріотизм потрібно прищеплювати з раннього дитинства шляхом розвитку позитивних емоцій.

Для патріотичного виховання важливо правильно визначити віковий етап, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Як зазначає С. Козлова, успіх патріотичного виховання багато в чому залежить від правильного визначення вікового етапу, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Більшість досліджень, проведених з дітьми 4-7 років, дали можливість зробити висновок, що найсприятливішим періодом для початку систематичного патріотичного виховання є середній дошкільний вік, період, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу, в тому числі й до суспільних явищ. Звичайно це не означає, що в молодшому дошкільному віці робота у цьому напрямку не проводиться. Зміст її полягає у вихованні у дітей любові до батьків, рідної домівки, свого дитячого садка. Дітей вчать турбуватися про батьків та відповідати на їх турботу, допомагати їм. Це породжує прихильність, відданість дорогим людям, потребу в духовній та емоційній близькості з ними. В середній групі ці знання розширюються: діти дізнаються про професії батьків, їх працю, про обов’язки членів сім’ї та ін. Поняття «Батьківщина» вводиться на основі усвідомлення дітьми зв’язку між поняттями «батьки», «родина», «рідна домівка». [43]

Формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості нерозривно зв’язане із відродженням нації, демократизацією і гуманізацією суспільства. Виховання особистості вимагає перш за все удосконалення виховного процесу, врахування особливостей кожної дитини. Виховний процес у сучасному дошкільному навчальному закладі потребує збагачення шляхів, організаційних форм роботи з дітьми з питань формування у дітей цінніного ставлення до України як держави.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження входить до плану наукових студентських досліджень кафедри педагогіки і психології (дошкільної та корекційної) РДГУ.

Об’єктом дослідження виступає патріотичне виховання дітей старшого дошкільного віку.

Предметом дослідження є процес формування у дітей старшого дошкільного віку ціннісного ставлення до України як держави.

Мета дослідження – вивчити педагогічні умови формування у дітей старшого дошкільного віку ціннісного ставлення до держави Україна.

Гіпотеза дослідження:

• Основу патріотизму як риси особистості дитини дошкільного віку складає ціннісне ставлення до України як держави;

• В старшому дошкільному в віці можливе формування ціннісного ставлення до Батьківщини за таких умов: 

• систематичне розширення знань дітей про Україну як державу;

• участь дітей в житті держави у формах, які дозволяють їм виявити своє емоційне ставлення до подій, що відбуваються в Україні (свята, розваги, акції);

• співпраця дошкільного закладу з батьками.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку

2. Виявити особливості роботи педагогів дошкільних закладів щодо ознайомлення дошкільників з Україною як державою.

3. Діагностувати рівень уявлень дітей старшого дошкільного віку про Україну.

4. Визначити та експериментально перевірити ефективні методи та засоби формування ціннісного ставлення старших дошкільників до України як держави.

Методи дослідження:

• вивчення та аналіз наукової літератури;

• педагогічний експеримент;

• спостереження;

• бесіда;

• анкетування;

Дослідження здійснювалося в 3 етапи.

На першому етапі, пошуково-констатувальному, здійснено аналіз педагогічної, психологічної та методичної літератури з проблеми патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку. Визначалися мета, завдання, об’єкт, предмет та завдання дослідження; обиралася експериментальна база, проведено констатувальний експеримент з метою вивчення сучасного стану проблеми.

На другому етапі, формувальному, підготовлено та проведено формувальний експеримент, в ході якого перевірено ефективність окремих форм та методів формування ціннісного ставлення старших дошкільників до держаи Україна, які були підібрані у відповідності з визначеними у гіпотезі педагогічними умовами ефективного впливу на розвиток патріотичних почуттів дітей.  

На третьому етапі, контрольно-узагальнюючому, проаналізовано експериментальні відомості і проведено їх кількісний та якісний аналіз, сформульовано загальні висновки та оформлено результати науково-дослідної роботи.

Базою дослідження виступив дошкільний навчальний заклад № 7 м. Рівне.

Наукова новизна дослідження полягає у

Практична значущість роботи полягає у апробації окремих форм та методів роботи з патріотичного виховання дошкільників (занять, розваг, індивідуальних завдань тощо), підібраних у відповідності з визначеними у гіпотезі педагогічними умовами ефективного формування у старших дошкільників ціннісного ставленя до України як держави, а також у розробці рекомендацій для вихователів дошкільних закладів та батьків.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження було апробовано у процесі навчально-виховної роботи дошкільного закладу № 7 м. Рівне, а також а також у формі виступів на міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми дошкільної та корекційної освіти» (жовтень 2015) та звітній науковій конференції РДГУ (березень 2016). Матеріали дослідження опубліковані у статті «Формування у дітей дошкільного віку уявлень про державні символи України» / Н.О.Кобець//Актуальні проблеми дошкільної та корекційної освіти:збірник наук.праць студентів і молодих учених.- Рівне:Волин.обереги, 2015- С.69.

Структура роботи. Бакалаврська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Обсяг бакалаврської роботи сторінок. Список використаної літератури включає джерел.

Розділ 1. Психолого-педагогічні засади виховання ціннісного ставлення старших дошкільників до держави україна

1.1 Формування патріотичних почуттів в дітей дошкільного віку як напрям навчально-виховної роботи дошкільного навчального закладу

Одним з найважливіших та найвищих моральних почуттів, які формуються у дошкільників є патріотичні почуття, які нерозривно пов'язані з відчуттям національної гідності, гордості, поваги, національної самосвідомості. Моральний аспект патріотизму бере витоки із сутності поняття «патріотизм», що означає любов до Батьківщини. Патріотизм – це складний комплекс почуттів, уявлень про свою батьківщину, етнічну приналежність, культурну та духовну спадщину, прагнення до збереження та примноження здобутків своєї країни. Найсприятливішим для виховання патріотичних почуттів є дошкільний вік, коли активізується інтерес дитини до соціального світу, суспільних явищ. Сензетивність цього вікового періоду полягає ще й у пріоритетності емоційної сфери дошкільника, який іде у своїх вчинках переважно за почуттями [20].

Починаючи з дошкільних років, ми вводимо дитину у чарівний та загадковий світ пізнання, зокрема, ознайомлюючи з рідним краєм, його людьми, природою. Це сприяє становленню дитини як соціальної особостості, духовному зростанню малих українців. Любов до Батьківщини починається з любові до своєї малої Батьківщини – місця, місця де людина народилася. Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності – віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства. Головна функція патріотичних почуттів полягає у позитивному ставленні до свого народу, Батьківщини. В.Сухомлинський вважав, що патріотизм потрібно прищеплювати з раннього дитинства шляхом розвитку позитивних емоцій [64]. Знання, враження, пережиті в дитинстві залишаються з людиною на все життя. Тому одне з чільних місць у сучасній педагогічній системі відводиться національному вихованню, яке згідно з положеннями Національної доктрини розвитку освіти, «...має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей та молоді, забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність та цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдаровань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури...»[26].

Така постановка питання націлює на розуміння тієї істини, що патріотами не стають у зрілому віці. Почуття любові до батьківщини, поваги до свого народу, його історії, усвідомлення себе часткою великої і давньої нації мають формуватися з самого раннього дитинства, „вбиратися з молоком матері”. В Україні розроблена науково обґрунтована Концепція дошкільного виховання, яка й визначає основну його мету. Її загальні положення знайшли відображення в Законі України «Про дошкільну освіту» [17]. В ньому зазначається: «Одним із основних завдань дошкільної освіти та виховання є формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, пізнавальної активності; виховання у дітей шанобливого ставлення до родини, Батьківщини, поваги до народних традицій та звичаїв, рідної та державної мови, національних цінностей Українського народу».

Концепція національно-патріотичного виховання [28] передбачає створення цілісної системи національно-патріотичного виховання молоді шляхом реалізації таких виховних завдань: 

• забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей;

• виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки – Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь;

• сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу;

• формування мовної культури, володіння українською мовою та її вживання як духовного коду нації;

• формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;

• відновлення і вшанування національної пам’яті;

Сьогодні існує розуміння того, що виховати свідомого громадянина й патріота означає сформувати в дитини комплекс певних знань і умінь, особистісних якостей і рис характеру. Зокрема, йдеться про: повагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього як його представника, спадкоємця і наступника; працьовитість; високу художньо-естетичну культуру тощо; патріотичну самосвідомість та громадянську відповідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її; повагу до Конституції, державних символів, законів Української держави; досконале знання державної мови. Звичайно, тут слід відзначити, що у повному обсязі ці якості ще не можуть бути сформованими у дитини дошкільного віку. Проте, створити фундамент, на основі якого можна буде вже зводити „будівлю” майбутнього громадянина-патріота не лише можливо, а й потрібно, особливо якщо врахувати всі переваги, що створює дошкільний вік для результативного виховного процес [ Лаврик О. С. Маленькі українці. Методичні поради та серія занять з патріотичного виховання / О. С. Лаврик // Дошкільний навчальний заклад. – 2014. – № 9. – С 15-20].

Патріотизм – це досить складне почуття, що виявляється у любові до своєї Батьківщини. Воно включає:

• турботу про інтереси та історичну долю своєї країни, готовність до самопожертви заради них;

• вірність Батьківщині у боротьбі з її ворогами;

• гордість за соціальні та культурні досягнення своєї країни, прагнення примножувати їх у суспільно корисній праці;

• співчуття до страждань народу та негативне ставлення до соціальних вад суспільства;

• повагу до історичного минулого Батьківщини та успадкованих від нього традицій;

• прихильність до того місця, де людина живе (рідного села, міста, регіону).

В українській етнопедагогіці патріотизм втілювався у любові до рідної землі, готовності віддати життя за її свободу, щастя і процвітання, бажанні працювати на ній, примножувати її багатства, у захопленні красою її природи, її культурою та кращими рисами народу-трудівника.

Виховання любові до Батьківщини – завдання надзвичайно складне, особливо коли мова йде про дітей дошкільного віку. Однак значною мірою така складність виникає при спробі переносити на дітей «дорослі» показники проявів любові до Вітчизни.

Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування моральних почуттів, у тому числі й почуття патріотизму. В дошкільному віці формуються лише основи патріотизму, які базуються на інтересі дітей до явищ суспільного життя, до найближчого оточення малюка: рідної домівки, сім’ї, рідного міста чи села.

Своєрідність вияву дошкільниками патріотичних почуттів полягає в тому, що вони спрямовані саме на те найближче, що дитина завжди бачить навколо себе. Це пов’язано із своєрідним розумінням дитиною самого поняття Батьківщина. Для дитини-дошкільника Батьківщина – це її рідне місто чи село, її вулиця, дім, її рідні та друзі.

В основі цих почуттів лежать не стільки знання про свою країну (вони ще дуже розрізнені і часто неточні), а перейняте від дорослих емоційно-позитивне ставлення до неї, котре виникає ще до того, як з’являться знання.

Своєрідно виявляється також дієвий характер патріотичних почуттів дошкільнят. Їх участь у суспільному житті незначна, тому свої почуття вони проявляють у своєрідних для дошкільного віку видах діяльності: грі, малюнках, піснях і танцях, що виконуються на святах тощо.

Першим етапом патріотичного виховання є накопичення дитиною досвіду спілкування, засвоєння різноманітних форм взаємодії з навколишнім світом, розвиток моральних та естетичних почуттів, усвідомлення на доступному рівні моральних цінностей суспільства.

Справді, якщо патріотизм – це почуття приязні, відданості, відповідальності до своєї Батьківщини, то дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною (до чого-небудь, бути відповідальною в її малих справах, вчинках).

Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як людському почуттю.

Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе.

Також, перш ніж людина навчиться трудитися на благо Батьківщини, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці.

Виховання патріотичних почуттів у дітей дошкільного віку – завдання надзвичайно складне. Адже в шести-семирічному віці діти ще не усвідомлюють, що таке патріотизм, а їхні патріотичні почуття засновуються лише на інтересі до найближчого оточення, яке вони бачать щодня, вважають рідним і нерозривно пов’ язаним із ними. Тому, вибудовуючи ефективну систему патріотичного виховання, педагоги дошкільного закладу повинні спрямувати всі зусилля на:

•формування в дітей ціннісного ставлення до рідного дому, сім'ї, дитячого садка;  

•усвідомлення дітьми своєї національної приналежності, виховання почуття гордості з того;

•прищеплення поваги до людей праці, захисників Вітчизни, державної символіки;

•виховання любові до рідної природи, бажання оберігати.[ Виховання патріотично налаштованої особистості і дошкільника]

Щоб дитина усвідомила свою приналежність до певної держави чи нації, її починають ознайомлювати з державними символами, традиціями, культурою. Виховуючи у дитини шанобливе ставлення до державних символів, ми виховуємо і повагу до своєї Батьківщини. Тільки поступовими кроками можна виховати у дитини патріотичні почуття. [Їм будувати майбутнє України. Круглий стіл з проблеми громадянського виховання // Дошкільне виховання ,2006, №8. С 3-9.]

Завдання педагога разом з батьками формувати любов, приязнь до рідного дому, бажання берегти його, робити кращим. Важливо, щоб у дитини в сім’ї були свої обов’язки, щоб її не звільняли через малі роки від спільної праці, - це сприяє зміцненню „почуття сім’ї”. Життя дітей у дошкільному навчальному закладі повинне забезпечити їм емоційний комфорт. Дошкільний заклад повинен стати другим рідним домом, в якому б дитина себе добре почувала.

Таким чином, можна зробити висновок, що патріотичне виховання - це суспільна категорія, яка формує ставлення людини до себе, до свого народу й Батьківщини. Це ставлення виявляється у відповідних почуттях, переконаннях, ідеях. Лише переймаючись інтересами, прагненнями, потребами, ідеалами свого народу, усвідомлюючи свою національну неповторність і самобутність, людина стає зрілою, громадською свідомою особистістю, справжнім патріотом, діяльним творцем своєї долі та долі Батьківщини.

Патріотичне виховання має бути стрижнем усієї навчально-виховної роботи, оскільки ми повинні виховати особистість, яка має почуття гордості за свою державу, сумлінно виконує громадські обов’язки, усвідомлює соціальні проблеми Батьківщини та українського народу, любить рідних та близьких людей. Без цього людина не має обличчя, вона втрачає себе.