29. Керівництво сюжетно рольовою грою з боку дорослих

Для забезпечення правильної організації та проведення сюжетно-рольової гри, необхідні:

- чіткість та послідовність планування навчально-виховної роботи з керівництва творчими іграми;

- зв’язок між навчанням на заняттях, творчими іграми та працею, спрямованими на задоволення потреби гри;

- складання перспективного планування підготовки сюжетно-рольових ігор на рік;

- конкретизація ігрової ситуації, безпосередньо вихователем у період гри, спираючись на знання та вікові особливості дітей, конкретну ситуацію, досвід, такт, педагогічну майстерність.

- кожна дитина повинна вміти виконувати будь-яку роль тієї чи іншої гри (мінятися ролями);

- вживати ввічливі слова – необхідна умова культури спілкування;

- включати в сюжетно-рольові ігри лічбу та вимір, переходячи від конкретних форм до більш абстрактних;

- ігровий матеріал має бути привабливий і розміщений у доступних для дітей місцях.

ІІ. Керівництво вихователя грою:

- знати психологічні та вікові особливості дітей дошкільного віку, індивідуальні – кожної дитини;

- завойовувати довіру у вихованців, розуміти ігрові задуми дітей, їх переживання, вміти встановлювати з ними дружні контакти;

- вміти пробудити у дитини інтерес, цікавість до гри, бажання гратися в колективі однолітків;

- добре знати структуру рольової гри, її чотири компоненти (розподіл ролей, ігрові дії ролей, ігрове застосування предметів та їх умовну заміну іншими предметами, стосунки між гравцями);

- проводити роботу з дітьми по ознайомленню з навколишнім життям, працею дорослих у різних сферах, щоб діти мали певні конкретні знання про навколишню дійсність, які б вони могли використати в грі;

- розвивати в процесі гри у дошкільників творчість, фантазію, уяву, використовуючи різноманітні прийоми: запитання, заохочення, репліку, вказівку, оцінку окремих персонажів, тощо;

- тримати в полі зору всіх учасників гри, а часом самому бути її учасником (з молодшими гратися разом, у старших дошкільників розвивати самостійність, цілеспрямованість, наполегливість);

- сприяти організації дитячого колективу у грі, вихованню дружніх почуттів, позитивних моральних якостей.

30.Психологічно готовність дитини до навчання у школі

Шкільна зрілість є інтегральною характеристикою дитини і складається з фізичного та психологічного компонентів.

Шкільна зрілість дошкільняти:

1.Фізична готовність дитини дошкільного

2.Психологічна готовність дитини дошкільного навчання:

мотиваційна ,інтелектуальна,соціальна,емоційно-вольова

Фізична готовність дитини до навчання в школі передбачає адекватні параметри фізичного розвитку (зріст, вага), достатні сенсорні можливості (зір, слух) дитини та прийнятний стан її здоров’я.Психологічна готовністьдитини до шкільного навчання включає мотиваційний компонент– наявність позитивного ставлення до

перспективи шкільного навчання, стійкого бажання навчатись в школі. Розрізняють дошкільників з трьома типами ставлення до перспективи майбутнього навчання в школі:

• позитивна мотивація, в якій при стійкому бажанні стати школярем дитину приваблюють або зовнішні атрибути навчання (шкільне приладдя, дзвоники тощо), або ж нею рухають пізнавальні чи соціальні спонуки,

• негативне ставлення до майбутнього навчання в школі, сформоване через залякування батьків або сприймання негативного досвіду навчання старших братів чи сестер,

• індиферентне, байдуже ставлення, що супроводжується визнанням дошкільником необхідності навчання в школі, але емоційні реакції дитини є нейтральними

Очевидно, що найбільш сприятливим є позитивне ставлення

дошкільника до майбутнього навчання в школі. Тут особливу роль відіграє вміння батьків правильно окреслити для дитини зміст та значення шкільного навчання, викликати бажання стати школярем.

31.Діагностика готовності дитини до навчання в школі.2. Методика «Будиночок» — завдання змалювати будиночок, деталі якого складаються з елементів великих літер. Завдання дозволяє виявити вміння дитини орієнтуватися на зразок, точно копіювати його, що передбачає певний рівень розвитку довільної уваги, просторового сприймання, сенсомоторної координації і тонкої моторики руки. В цьому розумінні методику «Будиночок» можна розглядати як аналог завдань № 2 і № 3 тесту Керна-Йірасека (змальовування письмових літер і групи крапок). Оцінки: 0-8.

3. Малюнок чоловічої фігури за пам’яттю — завдання № 1 тесту дозволяє певною мірою визначити інтелектуальний розвиток дитини. Оцінки: 1-4.

4. Модифікація тесту «Ескізи» (запропонований Є.Є. Тунік) — допомагає визначити творчу уяву. Завдання: у кожному квадраті тесту наводиться безліч однакових фігур (кіл); кожну з них треба перетворити на зображення якогось предмета. Час виконання: 6 картинок за 5 хв. Також це можуть бути фізичні показники,і психічні

32.- 42 всьо в зошиті (шляхи формування компонентів готовності до навчання,показники компонентів шкільної готовності,особливості та види відчуття дошкільників,розвиток властивосте відчуття дошкільників,особливості та види сприймання дошкільників,особливості сприймання дошкільником художніх творів малюнків…,особливості сприймання дошкільниками часу,особливості сприймання дошкільниками простору,особливості уваги дітей дошкільного віку,розвиток властивостей уваги у дошкільників,)0

43.Шляхи і засоби організування і відтворення уваги дошкільниківРозвиток уваги дошкільників залежить від характеру спілкування дорослих з ними, від того, як організована їхня діяльність. Сприяє цьому режим дня, який дисциплінує життєдіяльність дітей, полегшує переключення, розподіл, концентрацію їхньої уваги. Для розвитку уваги можуть бути використані різноманітні ігри, в яких діти грають ролі дорослих, героїв улюблених казок, розповідей тощо. Допомагають розвитку уваги спостереження дітей за пташкою у клітці, кроликом, машиною та іншими об'єктами, ігри і заняття з предметами (нанизування кілець на стержень, побудова башти з кубиків, складання конструктора, пазлів тощо).

У середній групі дошкільного закладу для розвитку уваги пропонуються ігри типу "Скільки?". ЇЇ суть полягає у тому, що вихователь читає дітям вірш, а потім ставить питання, які стосуються його змісту: скільки пташок сиділо на дереві; скільки зайців ховалося від мисливців; скільки човників пливло по річці? Також використовують ігри: "Що потрібно?", "Накриємо стіл для гостей" (називання посуду), "Посадимо сад" (називання фруктових дерев), "Меблі", "Одяг". Довільну увагу розвивають ігри, у яких діти описують предмет по пам'яті, знаходять у ньому суттєві ознаки, впізнають предмет за описом, що потребує високої організації уваги, добре розвинених її властивостей ("Відгадай", "Чарівнаторбинка", "Магазин").

44. особливості та розвиток мимовільної памяті дошкільника . Розширення кругозору, оволодіння знаннями, навичками і вміннями, ускладнення діяльності, стосунків з дорослими зумовлюють зміни, якісні перетворення у пам'яті дитини. На основі запам'ятовування дитина розповідає вивчений вірш, використовує у грі засвоєні правила, відтворює показані їй рухи. Іноді дошкільнику не вдається відтворити предмет, згадати вірш, але він легко впізнає їх при наступному сприйманні. У такому разі відсутнє відтворення матеріалу, однак наявне впізнавання, якому також передує запам'ятовування.

Запам'ятовування буває мимовільним (нецілеспрямованим) і довільним (цілеспрямованим). Залежно від особливостей цих процесів пам'ять поділяють на мимовільну і довільну.