Малюнок 2.2 - Склад і структура витрат на виробництво продукції рослинництва дп «дг Інституту сільського господарства Причорномор’я» (2013-2015рр..) р.

Виходячи з таблиці 2.10, бачимо, що найбільшу частку (755,3 %) у складі поточних витрат підприємства за три останні роки становлять матеріальні витрати, тобто певне підприємство можна віднести до матеріаломістких. Незначна частка (6.2 %) у структурі витрат, припадає на соціальні відрахування, яка з кожним роком скорочується. Питома вага витрат на оплату праці стрімко знизилась до 82 тис.грн. у 2015 році.

Основні напрями зростання економічної ефективності в Україні: суттєве зниження енергомісткості (витрати енергії на одиницю продукції приблизно в 2,5-3 рази перевищують аналогічні витрати у розвинутих державах світу, нафти — у 8-10 разів), матеріаломісткості (витрати матеріалів та ресурсів в Україні на одиницю продукції в 2-2,5 рази перевищують аналогічні показники у країнах Заходу), зростання фондовіддачі тощо. Для народних підприємств у розвинутих країнах Заходу основною метою стає максимізація не прибутку, а чистого доходу на одного зайнятого, що не виключає необхідності використання показника норми прибутку. Конкретнішими показниками економічної ефективності є продуктивність і фондомісткість праці, фондовіддача і фондомісткість продукції, матеріаловіддача і матеріаломісткість продукції, економічна ефективність капітальних вкладень, нової техніки, енергомісткість продукції та ін.

Зараз в ДП «ДГ Інституту сільського господарства Причорномор'я» економічна ситуація не стабільна, воно має певного роду труднощі: підприємство працює не на повну потужність, відсутні деякі ланки структури керування, деякі працівники виконують кілька функцій одночасно, слабке комп'ютерне забезпечення та інші. При розгляді підрозділу, треба в підприємстві ввести нову продукцію, та підвищити ефективність інший видів продукції з низьким показником.