- •22. Об'єкт та предмет злочину: їх Взаємозв'язок та відмінність.
- •23.Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину та їх значення для кваліфікації злочину.
- •24.Поняття повторності.Повторність злочинів, що передбачена Загальною та Особливою частинами ук.
- •25.Суб'єктивна сторона злочину, її ознаки і значення для кваліфікації.
- •26. Призначення покарань за сукупністю вироків. Ст. 71
- •27.Класифікація злочинів та її значення.
- •28. Спеціальні правила призначення покарань за кримінальним законод-м.
- •29.Поняття та види одиничного злочину.Форми множинності.
- •30Дія кримінального закону упросторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину
- •31.Злочини та його ознаки ,відміність від інших правопорушень .Поняття кримінального проступку.
- •32. Поняття та система кримінального права. Принципи.
- •33Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотня дія кримінального закону та її межі
31.Злочини та його ознаки ,відміність від інших правопорушень .Поняття кримінального проступку.
Злочином є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Ознаки злочину. 1) це діяння, вчинене суб'єктом злочину; 2) це діяння суспільно небезпечне - воно спричиняє шкоду чи створює загрозу спричинення такої шкоди об'єктам, що охороняються чинним законодавством; 3) це протиправне діяння, яке передбачено чинним кримінальним законодавством - порушення особою конкретної кримінально-правової норми; 4) це винне діяння, тобто таке, що вчинене умисно чи з необережності; 5) це каране діяння, за яке чинним КК України передбачено певний вид, строк або розмір покарання.
Тому відмінність між злочином та іншими правопорушеннями визначають за ступенем суспільної небезпечності. Специфіка злочину виявляється саме в підвищеному ступені суспільної небезпечності: він завжди є більш небезпечним, ніж будь-яке інше правопорушення. А тому відмінність злочину від інших правопорушень відрізняється кількісною, а не якісною характеристикою. Така точка зору є більш обґрунтованою, оскільки будь-яке правопорушення заподіює шкоду (чи містить у собі загрозу заподіяння шкоди) певним суспільним відносинам, що й визначає його соціальну і правову природу як правопорушення. Але ступінь суспільної небезпечності різних видів правопорушень різна, а злочини в системі правопорушень - найбільш небезпечні. Це обумовлено і важливістю об'єкта, посягання на який визнається злочином, і характером і тяжкістю шкоди, способом вчинення діяння, формою і ступенем вини, мотивами і метою, а також всіма іншими об'єктивними і суб'єктивними його ознаками. Такий висновок підтверджується порівняльним аналізом злочинів та інших правопорушень, зокрема найбільш близьких до злочинів адміністративних деліктів.
Кримінальний проступок – це діяння, за яке передбачене покарання у виді арешту на строк не більше шести місяців, обмеження волі на строк до двох років або інше, більш м’яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад тисячу неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
32. Поняття та система кримінального права. Принципи.
КП як галузь законодавства, галузь права, навчальна дисципліна, наука(сис-ма знань, поглядів, про злочин та покарання)предмет(злочин та покарання) метод(способи і прийоми за допом.яких досл.предмет)
Кп-це галузь права, що регулює суспільні відносини, пов'язані з вчиненням злочинних діянь, призначенням покарання та застосуванням інших заходів кримінально-правового харак., що встановлює підстави притягнення до кримінальної відповідальності, або звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання.
Ознаки: система загальнообов'язкових норм, в основному норми-заборони; єдине джерело-КК; специфічний метод(імперат) і предмет(сусп..відносини, що виникають в наслідок вчинення злочину).
Цілі-покарання, виправлення, попередження.
Система-Загальна та Особлива частини. Загальна (15 розділів)-містить норми, що визначають завдання та принципи, підстави крим. Відповідальн. і звільнення від неї, визначення основних понять. Особлива частина (20 розділів)-конкретизує які діяння є злочинними і встановлює за кожне з них покарання. Між ними тісний зв'язок, тому що застосування особливої частини неможливо без загальної. Ці частини розділені на окремі інститути, підінститути і норми.В нормах немає гіпотези.
Принципи: загальногалузеві та спеціальні.
Загальногалузеві: законності, рівності громадян, демократизму, гуманізму, справедливості.
Спеціальні: індивідуалізації кримінальної відповідальності і покарання, економії заходів кримінальної репресії, невідворотності кримінальної відповідальності, особистої відповідальності.
