25.Суб'єктивна сторона злочину, її ознаки і значення для кваліфікації.

S сторона злочину - це внутрішня сторона злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображає його ставлення до суспільно-небезпечного діяння і до його наслідків.

Ознаки - вина, мотив, мета.

Вина - визначає наявність самої S сторони і її змісту. Відсутність вини виключає S сторону.

Мотив і мета обов'язкові лише у випадках прямої вказівки в статті. S сторона істотно впливає на кваліфікацію: дозволяє розділити тотожні злочину за ознаками вини. Суттєво впливає на ступінь тяжкості вчиненого злочину, ступінь суспільної небезпеки S.

Може бути обтяжуючою або пом'якшувальною обставиною. Значення суб'єктивної сторони злочину полягає в тому, що вона: 1) є обов'язковим елементом будь-якого складу злочину; 2) впливає на кваліфікацію злочинів і дозволяє обмежити подібні склади один від іншого; 3) впливає на ступінь тяжкості вчиненого злочину, його суспільну небезпеку та призначення покарання. Вина є основною і обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони будь-якого злочину. Мотиви і мета виступають як необов'язкові (факультативні) ознаки, тобто передбачені не у всіх складах злочину. Вина - це псих. ставлення суб'єкта до здійсненого їм суспільно небезпечного діяння (дії або бездіяльності) та її наслідки, виражене у формі умислу або необережності. Мотив - це те внутрішнє спонукання, якими керується суб'єкт при вчиненні злочину. Мета - це той уявний результат, до якого прагне суб'єкт, здійснюючи злочин.

26. Призначення покарань за сукупністю вироків. Ст. 71

Сукупність вироків має місце коли, коли засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або Частинами приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При призначенні покарання за сукупністю вироків суд враховує :

1. Розмір невідбутого покарання і його вигляд

2. Приєднання одного покарання до іншого

3. Остаточне покарання має бути більше покарання, призначеного за новий злочин і невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

4.остаточне покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині КК.

Призначення покарання у вигляді позбавлення волі: 1. Загальний строк покарання не більше 15 років.2. Якщо одне з двох злочинів особливо тяжкий - то чи не болем 25 років. 3. Якщо одне покарання довічне позбавлення волі - менше покарання поглинається великим.

Принципи призначення покарання: 1. Повного приєднання.

2. Часткового приєднання.3. Поглинання невідбутої частини (якщо довічне позбавлення волі)

Призначення додаткових покарань: однорідні покарання приєднуються за тими ж принципами, а неоднорідні - виконуються самостійно.

27.Класифікація злочинів та її значення.

Класифікація злочинів - це розподіл передбачених ОЧ КК норм на окремі групи за певними критеріями.

Класифікуються:

За ступенем тяжкості (суспільної небезпечності) злочини поділяють на:

- злочини невеликої тяжкості - передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 2 років, або інше, більш м'яке;

- середньої тяжкості - передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років.

- тяжкі - передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 10 років;

- особливо тяжкі - передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад 10 років або довічне позбавлення волі.

За об'єктом посягання злочини поділяють за ознаками родового об'єкта посягання:

злочини проти основ національної безпеки Укр.;

злочини проти життя та здоров'я особи; злочини проти волі, честі та гідності особи; злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;

злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина;

злочини проти власності та ін.

За формою вини злочини поділяються на такі:

умисні злочини (крадіжка, бандитизм та ін.);

необережні злочини (вбивство через необережність, службова недбалість та ін.).

За мотивом скоєння злочину:

корисливі (розбій, одержання хабара та ін.);

із хуліганських мотивів; учинене з мотивів помсти.

За моментом закінчення злочину:

- матеріальні - момент закінчення яких співвідноситься з моментом настання шкідливих наслідків;

- формальні - момент закінчення яких співвіднесено із вчиненням діянь, що утворює об'єктивну сторону складу злочину;

- усічені – момент закінчення яких віднесено на ранню стадію розвитку злочинної діяльності (готування або навіть виявлення умислу).