13. Дискримінацією суб'єктів господарювання органами влади визнається:

1) обмеження або припинення виробництва, а також вилучення товарів з обороту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін

2) встановлення монопольно високих цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів

3) розподіл ринків за територіальним принципом, обсягом реалізації чи закупівлі товарів, їх асортиментом або за колом споживачів чи за іншими ознаками - з метою їх монополізації

4) усунення з ринку або обмеження доступу до нього продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання

5) дії, вчинені з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) суб'єктів господарювання

6) встановлення дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів

7) встановлення заборони на реалізацію товарів з одного регіону України в інший

14. Недобросовісною конкуренцією є:

1) заборона створення нових підприємств чи інших організаційних форм господарювання

в будь-якій сфері господарської діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення

окремих видів господарської діяльності або виробництво певних видів товарів з метою

обмеження конкуренції

2) примушування суб'єктів господарювання до пріоритетного укладання договорів,

першочергової реалізації товарів певним споживачам або до вступу в господарські організації

та інші об'єднання

3) неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання

4) створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення

неправомірних переваг у конкуренції

5) неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці

6) встановлення монопольно високих або дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари,

що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів

7) встановлення монопольно низьких цін (тарифів) на свої товари, що призводить до

обмеження конкуренції

15. Підприємницька діяльність припиняється:

1) за рішенням органів місцевого самоврядування

2) у разі припинення існування підприємця

3) за рішенням органів державної влади

4) у разі зміни місцезнаходження

5) при закінченні строку дії договору

6) з власної ініціативи підприємця

7) у разі закінчення строку дії ліцензії

16. Установчими документами суб'єкта господарювання є:

1) типовий договір про створення суб'єкта

2) рішення про його утворення

3) засновницький договір

4) статут (положення) суб'єкта господарювання, у випадках, передбачених законом

5) меморандум, що уклали засновники

6) протокол про наміри учасників

7) декларація про статутний капітал

17. Положенням визначається господарська компетенція :

1) державних підприємств

2) господарських товариств

3) органів державної влади

4) органів місцевого самоврядування

5) інших суб'єктів у випадках, визначених законом

6) приватних підприємств

7) об’єднань підприємств

18. Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

1) консорциум, в склад якого входять підпримства різних форм власності

2) концерн

3) приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта

господарювання (юридичної особи)

4) підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної

власності)

5) комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної

громади

6) біржа, яка діє на основі статуту

7) холдингова компанія, що діє на основі договорів з корпоративними підприємствами