Рівень 2

1. Учасниками господарських відносин є:

1) громадські організації

2) фізичні особи

3) органи державної влади, які наділені господарською компетенцією

4) профспілкові організації

5) органи місцевого самоврядування, які наділені господарською компетенцією

6) суб’єкти господарювання

7) юридичні особи

2. Сферу господарських відносин складають:

1) економічні відносини

2) адміністративно-правові відносини

3) Організаційно-господарські відносини

4) трудові відносини

5) Господарсько-виробничі відносини

6) Внутрішньогосподарські відносини

7) цивільні правовідносини

3. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є:

1) прогнозування і планування економічного і соціального розвитку

2) державний контроль

3) надання інвестиційних, податкових та інших пільг

4) економічна стратегія

5) ліцензування, патентування і квотування

6) державне замовлення

7) застосування санкцій

4. Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на:

1) задоволення політичних інтересів громадян

2) виготовлення та реалізацію продукції

3) виконання робіт

4) надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність

5) забезпечення соціально – економічних інтересів громадян

6) матеріально-технічне забезпечення економіки

7) створення нових робочих місць

5. Суб’єктами господарювання є:

1) засновники суб’єктів господарювання

2) органи державної влади, які наділені господарською компетенцією

3) господарські організації

4) громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані

відповідно до закону як підприємці

5) особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці

6) споживачі

7) органи місцевого самоврядування, які наділені господарською компетенцією

6. Загальними принципами господарювання в Україні є:

1) забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання

2) ліцензування, патентування і квотування

3) технічне регулювання

4) застосування нормативів та лімітів

5) регулювання цін і тарифів

6) вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України

7) свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом

7. Застосування стандартів, кодексів усталеної практики чи їх окремих положень є обов'язковим для:

1) учасників господарских відносин

2) суб'єктів господарювання, якщо обов’язковість застосування стандартів чи кодексів усталеної практики установлено нормативно-правовими актами

3) учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти чи кодекси усталеної практики

4) виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність

продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні

5) суб’єктів господарювання, які надають послуги

6) суб’єктів господарювання, які виробляють промислову продукцію

7) приватних підприємств

8. Держава може надавати дотації суб'єктам господарювання на підтримку:

1) діяльності щодо надання побутових послуг

2) виробництва сільськогосподарської продукції

3) виробництва життєво важливих продуктів харчування

4) виробництва життєво важливих лікарських препаратів та засобів реабілітації інвалідів

5) послуг транспорту, що забезпечують соціально важливі перевезення

6) діяльності у сфері житлового будівництва

7) виробництва обладнання та устаткування

9. Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у таких сферах:

1) надання послуг вартісного характеру

2) фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин – зf додержанням суб'єктами господарювання кредитних зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни

3) збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб'єктами господарських відносин - за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності

4) монополізму та конкуренції - з питань додержання антимонопольно-конкурентного законодавства

5) виробництво технічної продукції

6) виконання робіт

7) виробництво сільскогосподарської продукції

10.Рішення або дії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які спрямовані на обмеження конкуренції чи можуть мати наслідком такі обмеження, визнаються обґрунтованими у випадках:

1) прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України

2) подання допомоги соціального характеру окремим суб'єктам господарювання за умови, що допомога подається без дискримінації інших суб'єктів господарювання

3) подання допомоги, в тому числі створення пільгових економічних умов окремим регіонам з метою компенсації соціально-економічних втрат, викликаних важкою екологічною ситуацією

4) отримання скарги споживачів на діяльність суб’єкта господарювання

5) за наслідками проведення перевірки господарської діяльності органами державної влади

6) порушення справи Антимонопольним комітетом України

7) здійснення державного регулювання, пов'язаного з реалізацією проектів загальнонаціонального значення

11. Монопольним визнається становище:

1) суб'єктів господарювання, які працюють на терріторії СЄЗ

2) суб'єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами обмежувати конкуренцію на ринку певного товару (робіт, послуг)

3) суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищує розмір, встановлений законом

4) суб'єктів господарювання на ринку товару за наявності інших умов, визначених законом

5) суб'єктів господарювання - виробників харчової продукції

6) суб'єктів господарювання - всіх великих підприємств

7) суб'єктів господарювання – підприємств, які випускають тільки певний вид продукції

12. Зловживанням монопольним становищем вважаються:

1) розподіл ринків за територіальним принципом, обсягом реалізації чи закупівлі товарів,

їх асортиментом або за колом споживачів чи за іншими ознаками - з метою їх монополізації

2) усунення з ринку або обмеження доступу до нього продавців, покупців, інших

суб'єктів господарювання

3) нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрібного контрагенту

4) обмеження або припинення виробництва, а також вилучення товарів з обороту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін

5) встановлення монопольно високих або дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів

6) заборона створення нових підприємств чи інших організаційних форм господарювання в будь-якій сфері господарської діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів господарської діяльності або виробництво певних видів товарів з метою обмеження конкуренції

7) примушування суб'єктів господарювання до пріоритетного укладання договорів, першочергової реалізації товарів певним споживачам або до вступу в господарські організації та інші об'єднання