70

Вступ

Діяльність підприємства в умовах ринкової економіки будь-якої форми власності, організаційно-правового статусу і галузевої спрямованості безпосередньо залежить від фінансового капіталу та його структури. Досягнення стратегічних цілей підприємства також значно залежить від ефективності управління капіталом підприємства та його структурою, тобто визначення загальної потреби в них, формування оптимальної структури, умов їх залучення.

Сучасне економічне становище потребує від власників та фінансових менеджерів підприємств ефективного управління, уважного контролю та своєчасного коригування структури капіталу підприємства, бо оптимальна структура капіталу дозволяє отримувати максимальний прибуток, рентабельність, фінансову стійкість та високі показники ліквідності та платоспроможності. Для контролю за поточним станом структури капіталу необхідно регулярно визначати показники оцінки ефективності управління капіталом підприємства.

Перехід України до економіки ринкового типу зумовлює потребу формування нових правових відносин у сфері оподаткування. Нині провадиться активна робота з удосконалення податкового законодавства України, її успіх залежить від того, наскільки вдасться узагальнити накопичений досвід, зіставити його з теперішньою зарубіжною практикою, виявити успіхи та прорахунки, намітити орієнтири. Однак прийняття і дія великої кількості законодавчих актів, що регулюють відносини у сфері оподаткування, часті зміни, неоднозначність тлумачення їхніх норм створюють значні перешкоди в практичній діяльності як для суб'єктів оподаткування, так і для органів контролю.

На шляху переходу нашої країни до ринкових відносин особливо актуальною є проблема своєчасного забезпечення грошовими ресурсами дохідної частини державного бюджету. Вирішення цієї вкрай важливої проблеми значною мірою залежить від ефективності діяльності податкової служби, а також розробки науково-обґрунтованої системи оподаткування, яка б відповідала реаліям сьогоднішнього дня, забезпечувала зростання податкових надходжень до бюджету та підвищувала рівень збору податкових платежів.

Об’єктом проходження практики є ТОВ «Хмільницьке» , що знаходиться за адресою Віницька область, Хмільницький р-н, с. Жданівка.

Мета практики – закріплення і поглиблення теоретичних знань, отриманих у процесі навчання, набуття навичок вирішення практичних завдань, підготовка до самостійної роботи.

Завдання практики:

– проаналізувати зовнішнє середовище, в умовах якого функціонує підприємство;

– вивчити діючу організацію фінансової роботи: структуру фінансових служб, порядок фінансового планування, організацію грошових розрахунків, форми фінансової звітності; форми і методи фінансового контролю; методи розрахунку фінансових показників;

– оволодіти практичними навичками підготовки інформаційної бази для прийняття управлінських рішень на ділянках, передбачених календарним планом шляхом виконання обов'язків окремих працівників або дублювання їх роботи;

– обґрунтувати рекомендації з удосконалення організації фінансової роботи на підприємстві і покращення фінансового стану підприємства.

У роботі використані навчальні посібники, періодична література, а також матеріали, що відображають фінансову діяльність підприємства.

Розділ і. Податкова система.

1.1.Податок на прибуток підприємств.

Платниками податку з числа резидентів є:

• суб’єкти господарювання — юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами;

• управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту. Перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, визначається Кабінетом Міністрів України.

Доходи залізниць, отримані від основної діяльності залізничного транспорту, визначаються в межах надходжень доходу, перерозподіленого між залізницями в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України;

• підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які

отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту;

• неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від

неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього розділу;

• відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті

133.1.1 цього пункту, визначені відповідно до розділу I цього Кодекс, за винятком представництв.

Платниками податку з числа нерезидентів є:

• юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі,

та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

• постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Обчислення оподатковуваного прибутку здійснюється виключенням із суми скоригованого валового доходу валових витрат платника податку, а також нарахованих амортизаційних відрахувань.

Валовий дохід - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Для обчислення суми оподатковуваного прибутку важливо визначити суму амортизаційних відрахувань звітного періоду.

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду цьому сума амортизаційних відрахувань кварталу визначається шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок розрахункового кварталу (рис. 1.1)

Норма амортизації для відповідної групи основних фондів

Х

Балансова вартість відповідної групи основних фондів на початок такого розрахункового періоду

=

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки, по відповідній групі основних фондів

Рис. 1.1. Методика визначення суми амортизації за групами основних фондів.

Відповідно до ст. 146.2. ПКУ амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.

Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості.

До малоцінних необоротних матеріальних активів належать необоротні матеріальні активи, вартість яких не перевищує 2500 гривень.

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів може нараховуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 відсотків його вартості.

Сільське господарство було і є важливим важелем у економіці країні, саме тому дана галузь користується неабиякими пільгами та привілеями.

Оподаткування податком на прибуток с/г підприємства має свої особливості, що зумовлено його сезонним характером діяльності. Для даної категорії платників річний податковий період починається з 1 липня та закінчується 30 червня наступного звітного року. Це дає змогу платнику податків прорахувати податок до сплати з врахуванням особливостей сезонності виробництва та реалізації вирощеної продукції, оскільки неможливо уникнути збиткових та невиправдано дохідних періодів при квартальному обчисленні податку.

Сільськогосподарським підприємством вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених або наданих ним с/г товарів чи послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, при умові, що питома вага вартості сільськогосподарських товарів або послуг становить не менше 75% вартості товарів чи послуг, поставлених протягом попередній 12 послідовних звітних періодів сукупно. До таких сільськогосподарських підприємств застосовується спеціальний режим оподаткування п. 209.6 ст. 209 Податкового Кодексу.

Прибуток до оподаткування за нормами ПКУ можливо розрахувати за формулою: Пр./зб.под. = Д – С/в – ІВ, (1)

де: Пр./зб. под. – прибуток/збиток, згідно з нормами ПКУ; Д – доходи; С – собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг; ІВ – інші витрати.

Прибуток до оподаткування за нормами П(С)БО можливо розрахувати за формулою 2: Пр./зб. под. = Пр.бух. +/– ППР +/– ТПР зв. періоду, (2)

де: Пр./зб. под.– прибуток/збиток, згідно з нормами ПКУ; Пр. бух. – прибуток / збиток, згідно з нормами П(С)БО; ППР – постійна податкова різниця; ТПР зв. періоду – тимчасова податкова різниця, що належить до звітного періоду.