Розділ 4. Операції банку із запозичених коштів

Запозичені кошти - це грошові кошти кредиторів та інвесторів, мобілізовані банками на певних умовах на міжбанківському та фондовому ринках. Тобто, це кошти, які банк отримує у вигляді позики від інших банківських установ, в тому числі НБУ, а також шляхом продажу власних боргових зобов'язань на грошовому ринку.

Розгляд структурні елементи формування запозичених ресурсів:

1. Міжбанківський кредит - розглядається як оперативне джерело, що носить переважно короткостроковий характер і відбувається у рамках кореспондентських відносин між банками. Оперативність міжбанківського кредиту проявляється в тому, що ним можна користуватися протягом доби або кількох годин (кредити "овернайт"). Якщо міжбанківська позика надається без домовленості на певний термін дії користування, вона вважається безстроковою, тобто "онкольною". Нарешті, частина міжбанківських кредитів оформлюється на термін від кількох днів до кількох місяців, такі позики називаються строковими.

Банківські установи можуть використати міжбанківський кредит на такі основні цілі:

- оперативна підтримка поточної ліквідності на необхідному рівні;

- поповнення коррахунку в НБУ з метою дотримання нормативів обов'язкового резервування;

- для короткострокового кредитування клієнтів;

Кредитними ресурсами торгують на міжбанківському ринку - частині ринку позичкових капіталів, на якому тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються і розміщуються банками у формі міжбанківських депозитів чи кредитів.

Міжбанківський ринок є об'єктом державного регулювання та механізмом впливу державних органів на діяльність банків, якому властиві наступні функції:

- є одним із джерел поповнення ресурсів банків для управління ліквідністю, а також для власних активних операцій;

- операції в межах ринку є для банків додатковим джерелом доходів як за рахунок різниці між цінами купівлі та продажу, так і за рахунок диверсифікації ставок за кредитами;

- із усіх існуючих сьогодні фінансових інструментів міжбанківські кредити найбільш оперативно реагують на зміни кон'юнктури фінансового ринку, тому ставки з на цьому ринку розглядаються як дієві індикатори стану фінансового ринку в цілому.

Структура ринку міжбанківських кредитів характеризується наявністю:

- учасників ринку - продавців і покупців кредитів (банківські установи);

- набором фінансових інструментів (короткострокові кредити, депозити, депозитні сертифікати в гривнях і валюті, векселі тощо);

- регулюючих органів, що впливають на ринок з метою забезпечення умов вільної конкуренції для його учасників (перш за все, НБУ);

- організацій, що утворюють розгалужену інфраструктуру ринку (система комунікацій, інформаційна система, СЕП).

На ринку міжбанківських кредитів існують різноманітні способи розміщення (залучення) грошових ресурсів банківської установи:

- власне міжбанківські кредити;

- використання кореспондентських рахунків, що відкриваються банками один в одного, для кредитування;

- векселі й депозитні сертифікати тощо.

Довгострокові депозити використовуються банками, як правило, для надання банківських кредитів суб'єктам підприємницької діяльності, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю.

Короткострокові депозити банки зазвичай використовують для отримання спекулятивного прибутку за рахунок ставок арбітражних операцій, а також для підтримки ліквідності кореспондентських рахунків.

У цілому, вибір фінансового інструмента залежить від мети, з якою банк виходить на ринок міжбанківських кредитів - це може бути використання ринку для надійного розміщення коштів (тоді банк виконує роль кредитора), для оперативного залучення не дуже дорогих грошових ресурсів (тоді банк виступає як позичальник), для отримання прибутку на арбітражних операціях тощо.

Надання міжбанківських кредитів здійснюється за результатами проведеного аналізу доцільності надання кредиту та фінансового стану банку-позичальника, після чого укладається кредитний (чи депозитний) договір у двох примірниках, який передбачає: предмет і термін дії договору, способи погашення позики, відповідальність сторін тощо. Після цього матеріали подаються на розгляд кредитному комітету, який приймає остаточне рішення про надання кредиту. Також співробітництво на ринку міжбанківських кредитів може оформлюватися генеральною угодою.

Терміни міжбанківських кредитів можуть бути різними - від одного дня до трьох-шести місяців. Процентна ставка за міжбанківськими кредитами, як правило, нижча, ніж за кредитами, наданими господарникам, і пов'язана з обліковою ставкою НБУ.

У цілому, міжбанківське кредитування вважається найдорожчим (у порівнянні з іншими) джерелом, що формує кредитний потенціал банку. При цьому більш надійні банки залучають ресурси під менший процент, ніж менш надійні банки, що пов'язано з більшим ризиком їх кредиту. Тому, аналізуючи ринок міжбанківських кредитів, необхідно порівнювати власні процентні ставки, ставки інших банків, дані, що публікуються в пресі й визначати ціну позичкових ресурсів відповідно до можливих ризиків.

Операції на відкритому ринку НБУ проводить, здійснюючи короткострокове та середньострокове рефінансування банків через кількісний або процентний тендер, а також через постійно діючу лінію рефінансування (кредит "овернайт") для регулювання грошово-кредитного ринку та з метою підтримання ліквідності банківської системи, тому обсяги цих операцій такі, які потрібні для вирівнювання монетарних параметрів та управління грошово-кредитним ринком.

НБУ здійснює рефінансування банків через операції на відкритому ринку тільки під забезпечення державних цінних паперів, векселів суб'єктів господарської діяльності і векселів Державного казначейства України, що враховані банком для регулювання грошово-кредитного ринку та з метою підтримання ліквідності банківської системи.

Короткострокове рефінансування банків з боку НБУ за допомогою операцій на відкритому ринку здійснюється на строк до 14 днів, середньострокове - до шести місяців, під забезпечення державних цінних паперів та векселів, через кількісний або процентний тендер у розмірі, що не перевищує 85 % від балансової вартості державних цінних паперів та 70 % від номінальної вартості врахованих векселів. Таке кредитування здійснюється за процентною ставкою, що не нижча від облікової ставки НБУ.

НБУ проводить тендери з короткострокового рефінансування банків за допомогою операцій на відкритому ринку в першу, другу та третю середу місяця, починаючи з першого повного тижня.

НБУ може надавати стабілізаційний кредит банку, який переведений у режим фінансового оздоровлення або який узяв на себе борг банку, що перебуває у режимі фінансового оздоровлення, за наявності його клопотання та висновків відповідного територіального управління НБУ. Такі кредити надаються банкам строком від одного до трьох років.

Стабілізаційний кредит може надаватися банку лише за умови його забезпечення заставою: високоліквідними активами банку-позичальника або гарантією чи порукою іншого фінансово стабільного банку або фінансової установи.

НБУ проводить операції на біржовому та позабіржовому ринках з купівлі і продажу державних цінних паперів з метою регулювання грошово-кредитного ринку, активізації проведення міжбанківських операцій з державними цінними паперами, казначейськими зобов'язаннями та іншими борговими зобов'язаннями, визначеними Правлінням НБУ, а також для сприяння встановленню котирувальних цін на ці цінні папери.

НБУ проводить такі операції тільки з державними цінними паперами, які перебувають у його портфелі на продаж.