Висновки до іі розділу

Українська бідність має цілу низку специфічних особливостей: низький рівень життя населення в цілому, психологічне неприйняття економічної нерівності, украй висока питома вага людей, котрі вважають себе бідними, поширеність бідності серед працюючого населення. Існуюче в Україні явище бідності зайнятого населення є наслідком порушень у системі оплати праці та формуванні ринку робочої сили. Збідніння широких верств населення виникло одночасно з появою багатих прошарків, заможність яких пов’язана з тіньовими джерелами доходу.

Як ніколи актуальною стає задача розробки комплексного підходу до рішення проблеми бідності і визначення конкретних кроків соціально-економічної політики, направленої на подолання цього негативного явища. Державна соціальна політика, орієнтована на підвищення рівня життя всіх верств населення, повинна бути пов’язана з такими задачами стабільного економічного розвитку як: забезпечення реального зростання виробництва, поліпшення ситуації на національному ринку праці, регулювання інфляційних процесів, ефективне використання бюджетних коштів і засобів спеціальних позабюджетних фондів, упровадження системи раціональних соціальних трансфертів, легалізація тіньової економіки і незареєстрованих доходів, стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу, скорочення майнової нерівності шляхом проведення гнучкої податкової політики.

На сьогодні важливим завданням є зниження рівня бідності за доходами населення, і не менш важливим є скорочення бідності, обумовлене обмеженістю доступу до якісних послуг освіти та охорони здоров’я.

Отже, особливістю бідності в Україні, як і в інших країнах з нерозвиненою економікою, є значне скорочення доходу більшості населення, яке при цьому зберігає відносно високий соціальний статус (рівень освіти, кваліфікації, соціальні зв’язки). Зубожіння значної частини населення відбувається за значного майнового розшарування й появи нечисленних, але справді багатих прошарків. Реальний стан доходів населення дуже важко піддається статистичній оцінці через наявність значного обсягу неформальних джерел доходу.

Враховуючи комплексність дії і економічний масштаб наслідків зростання бідності в Україні, її слід розглядати як безпосередню загрозу національному розвитку і положенню країни у світовому економічному просторі. Тому на державному рівні необхідно вживати конкретні заходи для боротьби з бідністю.

В наступному розділі буде проведено мною дослідження бідності в Україні, в якому буде з’ясовано чи існує насправді бідність в нашій державі, які основні причини бідності, чи існує соціальна нерівність і до якого класу відносить себе населення України. Також дане дослідження покаже яких заходів потрібно вжити для зниження або подолання бідності та чи зміниться, на думку українців, картина країни на майбутнє.

Розділ 3. Дослідження бідності в україні

3.1. Соціологічне дослідження та аналіз бідності в Україні, її соціальні наслідки

Бідність не лише поділяє суспільство, а й є стимулом для того, щоб людина прагнула і досягала кращої долі. Проте в сучасних умовах бідність часто стає на перешкоді стабільності суспільства і його подальшого розвитку. Навіть в економічно розвинених країнах бідність стає загрозою, коли вона перетворюється на застійну, тобто спостерігається довготривалий стан бідності індивідів, сімей, де бідним є не одне покоління. Люди, які тривалий час перебувають у стані бідності, соціально деградують, перетворюються на люмпенів, злочинців, які становлять загрозу для добропорядних громадян.