2.2 Діяльність Верховного комісара оон у справах біженців (увкб оон).

Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) забезпечує захист і допомогу біженцям у різних країнах світу. Базована у Женеві (Швейцарія) агенція була створена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 4 грудня 1950 р. і розпочала свою роботу в 1951 р. По закінченні Другої світової війни вона надала допомогу більш як мільйону біженців у Європі.

Однак протягом наступних десятиліть, оскільки кількість людей, які змушені були залишити свої домівки, зростала по всьому світу, його мандат продовжувався кожні п’ять років. У грудні 2003 р. Генеральна Асамблея ООН вирішила зняти обмеження у часі мандату УВКБ ООН до вирішення проблеми біженців. Протягом своєї історії, агенція допомогла більш ніж 50 мільйонам людей успішно розпочати нове життя, отримавши дві Нобелівські премії миру – у 1954 та 1981 роках.

Сьогодні УВКБ ООН є однією з провідних гуманітарних агенцій світу, його персонал з 6500 співробітників допомагає 20,8 мільйонам людей у понад 100 країнах. Це не лише біженці, але й пов’язані групи, такі як шукачі притулку, біженці, що повертаються на батьківщину, та окремі категорії з близько 20-25 мільйонів людей, що переміщені в межах їхніх власних країн та офіційно визнані „внутрішньо переміщеними особами”.

Нині Верховним комісаром у справах біженців є Антоніу Гутерріш, колишній прем’єр-міністр Португалії, котрий зайняв свою посаду 15 червня 2005 р. Він є десятим Верховним комісаром організації. Програми УВКБ ООН, режим захисту та інші програмні засади затверджує Виконавчий комітет, до якого входять представники 66 країн-членів і який щороку збирається у Женеві.

Верховний комісар доповідає Економічній та Соціальній Раді про координаційні аспекти роботи агенції і подає щорічний письмовий звіт про загальну діяльність УВКБ ООН Генеральній Асамблеї.

УВКБ ООН майже повністю фінансується за рахунок доровільних внесків, в основному від урядів, але також і від міждержавних організацій, корпорацій та приватних осіб. Воно отримує обмежений внесок із загального бюджету Об’єднаних Націй, менше 2 відсотків від загальної суми бюджету, на адміністративні витрати та приймає негрошові внески, в тому числі такі речі як намети, медикаменти, вантажівки та повітряні перевезення.

Оскільки кількість осіб, якими опікується УВКБ ООН, різко зросла – до найвищого показника у 27 мільйонів у 1994 р., його бюджет відповідно збільшився з 564 мільйонів доларів США у 1990 р. до понад 1 мільярду доларів США щорічно протягом більшої частини 1990-тих років.

Коли гуманітарні кризи стали більш складними, УВКБ ООН розширило як кількість, так і типи організацій, з якими воно працює. Серед споріднених агенцій ООН – Світова продовольча програма (СПП), котра постачає продукти харчування та предмети першої необхідності для біженців, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Програма розвитку ООН (ПРООН), Управління з координації гуманітарних справ (УКГС) та Верховний комісар ООН з прав людини.

Серед інших організацій – Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ), Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця (МФЧХ), Міжнародна організація з міграції та більш ніж 570 неурядових організацій.