4.1. Авангардні тенденції в укр. Літ-рі. Естетичні та ідейні засади Нью-Йоркської групи.

В історичному аспекті 20ст. авангардизм слід розглядати як одне з помітних відгалужень модернізму, котре перейняло деякі його формальні ознаки, відкинувши філософську основу, орієнтуючись на деструктивну "мінус-культуру".

У літературі сформувався принцип мозаїчності, колажу, монтажу, багато в чому зобов'язаний кінематографічній техніці.  Сюрреалісти ввели поняття«автоматичного письма», сенс якого полягає у спробах відокремити творчий процес від контролю розуму. Саме цим прийомом користувалися Андре Бертон (чистий фізичний автоматизм) та Андре Масон (намагався не думати коли пише картини). Цей напрям характерний для групи поетів 20 ст., які переїхали за кордон та умовно називаються Нью-Йоркським гуртом.

Нью-Йоркське угрупування – це неофіційна група емігрантів. Створена 1950 року. Поети мешкали по всьому світу. Туди входили: Богдан Рубчак, Є. Васильківська, Віра Вовк(зб.«Мандри»), П. Килина(зб.«Легенда і сни»), Марко Царинник(зб.«Нові поезії»), Юрій Коломієць, Емма Андієвська (збірка «Спокуси св. Антонія» «Плач офелії») та ін..

Усі члени цієї групи не мали власної літературної програми, кожен окремо мав свій стиль та погляд. Вони продовжили традицію української поезії «Розстріляного відродження».

Поети користувались такими прийомами письма у стилі сюрреалізму:

• Культ підсвідомого;

• Мистецтво має бути алогічним;

• Заперечували позитивні риси;

• Епатаж і скандал;

• Прийом колажу;

Поезію Нью-Йоркської групи треба сприймати фонетично. Можна використовувати такі ключі для розуміння сюрреалістичного стилю написання:

• ясна Назва твору;

• Тлумачення образу в контексті;

• Інтертекстуальність;

• Інтермедіальність;

4.2 Аналіз новел б. Антонечка-Давидовича «Що таке істина», «Куди подівся Леваневський?», «Хто такий Ісус Христос?».

Що таке істина?

Твір належить до жанру новели.

Тема твору – зображення людини, яка живе по божим законам і не кориться тогочасним правилам, не боїться покарань за свою віру, за свої переконання. Свєтлов не визнає драконів (сталінський) суд, а тільки Божий визнає. Йому все одно що його чекає, чи будуть його бити, мучити, головне – душу його ніхто не здолає, душа його підвладна Богу.

Ідея новели – в будь-яких умовах відстоювати свої погляди.

Проблематика – свободи слова, свободи віросповідання, проблема розшарування суспільства (вищих та нижчих).

Образи-символи – Большаков і Іван Свєтлов, як Пілат і Ісус Христос.

Композиція - новела написана у стилі прологу від імені в’язня.

Образна система. Оповідач немає імені, він в’язень, і через чесність і порядність працює секретарем Абрамова.

Абрамов – начальник району, дуже добра людина, добре ставиться до Оповідача.

Большаков – начальник Урульгинського таборового відділу, пихатий, з висока до всіх ставиться.

Хто такий Ісус Христос?

Жанр – новела.

Тема твору – зображення неосвіченості людини, контрастне зображення мудрого та віруючого Митрича (який не боїться демонстративно показувати свою віру Богові, якщо інші потай шепчуть молитви, і не звертає уваги ні на заборони начальства, ні на глузування в’язнів) та гріховного, неосвіченого Обєзяни (який через те, що йому нудно, слухає «цікавий роман» про Ісуса Христа). Обєзяна поводить себе безглуздо у ситуації, коли Митри розказує, що люди раділи і кричали Христові «Осанна у вишніх», він запитує «Яка Оксана? Чому у вишніх?» і багато таких смішних прикладів.

Ідея – автор зображує мізерність свідомості, уявлень деяких людей.

Проблематика – обізнаності і необізнаності, неосвіченості, свободи слова, свободи віросповідання, гріховність та благодіяння.

Образна система. Митрич – мудрий, вірить щиро у Бога, є набожним дуже. Обєзяна – людина непевна і темна, нерозумний.

Де подівся Леваневський?

Жанр – новела.

Тема твору – зображення людини, яка ставить радянські досягнення вище за себе, за свої проблеми. Євграф Фірсович більше переживає за Леваневського, ніж за свою долю. Йому важливіше чи знайшли Леваневського, який мав перелетіти літаком через Північний полюс, але втратився з ним зв'язок і всі шукають його. Євграфу Фірсовичу це важливіше, бо коли він заходить до слідчого, перше питання «чи знайшли Лева невського», а не «чому мене заарештували».

Ідея – донести безглуздість такої життєвої позиції.

Проблематика – неправильна пріоритетність, власні інтереси і думка спільноти, проблема свободи слова.

Образна система. Євграф Фірсович – викладач історії в педінституті, якого заарештували за контрреволюційну агітацію, бо він на лекція розказував про Троцького.

Рум’янець- в’язень , працював витівником у місцевому клюбі.

Прозванцев – старший лейтенант, грає добре в шахи.

Сиволапов – начальник тюремного корпусу.