- •1.1 Літературний процес іі пол. Хх ст.
- •1.2 Художня деталь (образ, символ, характеристика, вислів) у малій прозі Гр. Тютюнника.
- •2.1.Відображення тоталітаризму у творчості письменників іі пол. Хх ст. ( і. Багряний, в. Барка, б. Антоненко-Давидович, Гр. Тютюнник, в. Стус, і. Калинець .)
- •2.2. Засоби і прийоми постмодернізму у романі ю.Андруховича «Рекреації»
- •3.1. Тема голодомору у творчості українських еміграційних письменників.
- •3.2 Поетика і проблематика роману у віршах л. Костенко «Маруся Чурай».
- •4.1. Авангардні тенденції в укр. Літ-рі. Естетичні та ідейні засади Нью-Йоркської групи.
- •4.2 Аналіз новел б. Антонечка-Давидовича «Що таке істина», «Куди подівся Леваневський?», «Хто такий Ісус Христос?».
- •5.1 Шістдесятництво
- •5.2. Рецепція укр..К-ри і л-ри в романі о.Забужко «Польові…»
- •6.1. Постомодерні шукання в укр.Літ
- •6.2. Психологізм повісті Антоненка-Давидовича «Смерть». Вбивство, як шлях до істинного більшовизму.
- •7.1 Проблема збереження історичної пам’яті в творчості українських письменників (л.Костенко, о.Гончар) Взято зі статті нашого універу.
- •8.1. Неоромантичні домінанти творчості о.Гончара
- •9.1. Творчість Івана Багряного
- •9.2 «Внутрішня» тема новелістики Гр. Тютюника («Деревій», «Нюра», «Дядько Никін», «три плачі над Степаном», «у Кравчині обідають», «Крайнебо» та ін.)
- •10.1 Герменевтична поезія Емми Андієвської
- •10.2 Табірна проза б. Антоненка-Давидовича ( цикл «Сибірські новели»)
- •11.1. Новелістика Григора Тютюнника
- •12.1. Ліна Костенко: життєва та творча доля «шістдесятника»
- •13.1 Життя і творчість Василя Стуса.
- •13.2. «Спокуси святого Антонія» Емми Андієвської
- •14.1. Традиціне і новаторське в поезії Івана Драча.
- •15.1 Найновіші видання і дослідження з української літератури 2 пол. Хх ст.
- •15.2 Антисвіт в’язниці в романі Багряного «Сад Гетсиманський»
- •16.1 Поетика міфу, символічний ряд, роль художньої деталі в романі Василя Земляка «Лебедина зграя».
- •16.2. Художні домінанти лірики в. Симоненка
- •17.2 Інтимна лірика Ліни Костенко
- •18.1 Життя і творчість Василя Барки. Контамінація реального і метафізичного в романі.
- •18.2. Особливості вираження теми в поезії Івана Драча («Балада про випрані штани», «Балада про відро», «Крила», «Лоша»)
- •19.1 Поезія в. Симоненка
- •19.2 Аналіз смислових рівнів роману і. Багряного «Сад Гетсиманський».
- •20.1. Громадянська лірика українських поетів 2пол 20ст.
- •20.2 Поетика прози Гр. Тютюнника
- •21.1 Українська література в 2 половині 20 століття в критичній оцінці.
- •22.2. Осмислення здобутків нтр в ліриці і.Драча («Балада днк», «Балада про кібернетичний собор» тощо).
- •23.2. Авангардні засоби у ліриці Драча
- •24.1. Поезія духовного опору в укр літ іі пол 20 ст. Творчість Стуса, Світличного, Сверстюка, Калинця
- •24.2 Мотиви лірики Ліни Костенко.
- •25.1. Сюрреалізм в укр. Літ. Поети Нью-Йоркської групи
- •26.1 Реальне і химерне в романі Земляка «Лебедина зграя»
- •26.2 Драматична поема і. Кочерги «Свіччине весілля».
- •27.1. Неоромантичні тенденції в українській прозі 2 пол. ХХст.
- •28.1. Український «химерний роман»: генеза, тяглість, проблематика і поетика
- •29.1. Інтертекст та інтерсеміотика в українській літературі другої половини хх століття.
- •29.2 Образ мудрого правителя у драматичній поемі і.Кочерги «Ярослав Мудрий».
- •30.1. Відображення подій Другої Світової війни у творчості українських письменників другої половини хх століття.
- •30.2 Жанрова поліфонія української літератури іі пол хх ст. Авторські модифікації класичних жанрів
24.1. Поезія духовного опору в укр літ іі пол 20 ст. Творчість Стуса, Світличного, Сверстюка, Калинця
«Шістдесятники» - нове покоління української творчої інтелігенції – прагло до оновлення не лише мистецького, а й усього суспільного життя. Але влада, вбачаючи в шістдесятниках зародки опозиційності, відповіла на творчий порив молоді двома хвилями арештів. Через це в середовищі шістдесятників відбувся розкол. Перші сформували офіційне шістдесятництво, яке мало змогу активно друкуватися, але натомість змушене були йти на певний компроміс із владою. Інші – такі, як В. Стус, І. Калинець, І. Світличний, Є. Сверстюк – сформували дисидентський рух, не бажаючи пристосовуватися до влади. В основі світоглядних засад даного періоду лежить визнання свободи в усіх її виявах: свобода совісті, свобода мислення, свобода нації. На місце культу особи приходить культ особистості. Невід’ємною засадою світогляду покоління є патріотизм. У спадщині Стуса особливо тісно переплітається і доля поета і його творчість. Проте останню можна розглядати і під призмою страшної долі, і без неї. За словами Шевельова, Україна для нього – це трунок, що п’янить і робить одержимим і трутизна, що вбиває його тіло і дух. Його стиль визначають як герметичний (експресіонізм + сюрреалізм). Тематика Стуса –медитативні роздуми над тим, як живе і як мусить жити людина, невгасима любов до України, протест проти переслідувань, утисків усього українського. Мова – багата, оригінальна, смілива. Поет часто вдається до словотворення, неологізмів, деформує слова. Він розриває з засобами народної поезії.
Однією з характерних рис поетичного доробку Івана Світличного І.Дзюба називає „прихований” максималізм (люди, надзвичайно м’які й делікатні в особистих стосунках, стають надзвичайно вимогливими, немилосердними максималістами, коли йдеться про принципи). Іван Світличний був поетом „раціонального типу”, що підтверджують три поеми „Архімед”, „Рильські октави”, „Курбас”. У них автор глибоко розкриває й аналізує історичні реалії. Іван Світличний писав також полемічно-критичні статті на мовознавчі теми:
Майже все написане Ігорем Калинцем уперше виходило за кордоном. Перебуваючи ув’язнення і заслання, він почав писати для дочки та просто для дітей. Цю справу продовжував і у Львові, присвячуючи вже онучці. Окрім літ діяльності, займався перекладами л-ри з польської мови.
Для художньої творчості Євгена Сверстюка характерна висока образність, афористичність, незвичайна точність і влучність слова. Він поєднував ліризм і критицизм, що зумовлювало правду й силу Сверстюкового слова. Автор книг, численних статей з літературознавства, психології і релігієзнавства; поезій, перекладів із німецької, англійської, російської мов. Низка літературно-критичних есеїв Сверстюка, публіцистично актуалізованих у пов'язанні з проблемами сучасності, об'єднані спільною ідеєю боротьби за суверенність української культури від Івана Котляревського до наших днів.
24.2 Мотиви лірики Ліни Костенко.
1) історія нашого народу;
« Маруся Черай»
- геній і злочин ( поет чиста душа/ Маруся Чурай не вбивця)
- кохання і злочин ( злочин – це зрада)
- духовне і матеріальне ( небо і земля/ Маруся і Грицько)
- злочин і краса ( людський суд не завжди буває справедливий «хай стане совість на сторожі правди»)
- життя і смерть ( для Марусі смерть – визволення)
«Мимовільний парафраз»
Пиши про честь і совість, а при етом вмочи своє перо у каламуть. Ну, словом, так. Поет, не будь поетом. Тобі за ето ордена дадуть. ( присвячено радянській дійсності)
2)єднання людини з природою;
3)філософічність буття;
-Мотив плинності людського життя «Життя іде, і все без коректур»
- Мотив протистояння душі і розуму «В епіцентрі логіки і стресу»
І в епіцентрі логіки і стресу, де все змішалось - рідне і чуже, цінує розум вигуки прогресу, душа скарби прадавні стереже.
4)тема поета і поезії;
Мотив самотності і нещастя поета « Астральний зойк»
Йдеться по самотність поета у житті. Алюзія на Пушкіна,якого вбили на дуелі. Поет не може кривити душею, тому часто страждає і дорого платить за це. Йому хочеться поїхати в Петербург, отримати листа з Одеси, але він уже не в змозі це зробити.
В безсмерті холодно. І холодно в житті.
О Боже мій! Де дітися поету?!
5)тема кохання;
- Мотив першого кохання в юності «Біла симфонія»
І хлопець, зворушливо юний,
сказав із дорослим смутком:
– Ти пісня моя лебедина,
останнє моє кохання…
( лише в молоді роки серце здатне палко кохати)
- мотив невпевненого кохання «Я хочу знати, любиш ти мене…»
6)тема війни;
- Мотив воєнної буденності, страшні реалії війни
« Пастораль 20 сторіччя» (вірш про те, як хлопчики підірвались на гранаті)
« Тут обелісків ціла рота»(про солдат, що не прожили й півжиття, а загинули)
Хтось, може, винен перед ними.
Хтось, може, щось колись забув /
Хтось, може, має яку звістку,
які несказані слова…
7)тема творчої праці;
8)тема моралі
- Мотив людяності і незламності за жодних обставин
І завжди люди гинули за віру.
Цей спорт одвічний віднайшли не ми.
Тут головне – дивитись в очі звіру
і просто – залишатися людьми. (« А затишок співає мов сирена»)
Йдеться про незламність, безстрашність і вірність собі. Навіть коли найсильніші проти, не треба коритись. Перед силою духу падають ниць найсильніші звірі, і перемагає у Колізеї життя тільки вірність собі і незламність.
