Аналіз ринку
Попит. В умовах стрімкого розвитку медіа та все проникнення їх у наше життя попит на послуги медіашкіл може бути досить великим. Однак вивчення практики попередніх схожих проектів показує, що обсяг зацікавленої аудиторії не перевищує 300 підписників у соціальних мережах. Наразі Homo Medius має 92 підписники, що є гарним результатом для некомерційного проекту.
Споживча цінність проекту надзвичайно висока. Молодь хоче дізнаватися більше про медіа, виносячи з цього для себе практичні поради та реальну користь.
Вартість продукту
Дистанційна медіашкола Homo Medius є некомерційним проектом. Варто відзначити, що цей аспект викликав зацікавлення з боку цільової аудиторії: під час проведення зустрічей у школах школярі та викладачі цікавилися, чи є проект комерційним, вартістю уроків та аналогами платних медіашкіл.
Однак вкладень потребувала сфера роботи із просування школи, а саме реклама. Зокрема реклама ВКонтакті – 250 гривень за 100 переходів; реклама у пабліках з аудиторією охоплення понад 4 тисяч людей – 100-200 гривень залежно від часу публікації. Безкоштовну рекламу погодилася надати спільноти: «ЗНО 2016 Абітурієнту | Імперія підготовки», «Skill|Школа саморазвития», «Соцсети 3.0», «УКР MEDIA», «Підказки школярам», «Типовий Київ» та інші.
Висновки
У процесі розробки концепції дистанційної медіашколи «Homo Medius» нами була вивчена статистика з теми, ринок медіашкіл, з чого були зроблені висновки про потреби аудиторії.
Дослідивши потреби аудиторії, було сформовано та детально опрацьовано концепцію дистанційної медіашколи «Homo Medius».
На основі сформованої концепції було обрано формат роботи медіашколи, яким було визначено, що дистанційна медіашкола «Homo Medius» існує у двох форматах: як розділ на сайті кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка та спільноти у соціальних мережах ВКонтакті та Фейсбук. Формати у вигляді пабліка та сторінки було обрано задля зручності поширення медіаграмотності та найбільшого наближення до цільової аудиторії. Основною формою поширення медіаграмотності було обрано пости, які містили від двох речень до трьох абзаців, а також фото, відео чи посилання. Формат навігації та рубрикації у спільнотах в соціальних мережах у вигляді системи хештегів було обрано задля швидкого пошуку користувачами потрібних матеріалів, а також задля швидкого розуміння тематики та формату поданого матеріалу в окремому записі.
Після визначення формату роботи дистанційної медіашколи «Homo Medius» було обрано зручний режим функціонування, за яким нами заповнювалися спільноти у соціальних мережах ВКонтакті та Фейсбук тричі на добу в будні дні, а також чотири рази на добу — у вихідні. Час розміщення публікацій було обрано залежно від часу, коли активність цільової аудиторії в соціальних мережах найвища — після школи (з 12:00).
Під час підготовки текстових матеріалів школи було здійснено пошук і переклад, а також копірайтинг відповідної інформації.
У зв’язку з розробленою концепцією медіашколи були обрані наступні формати уроків: відео-урок, у вигляді інфографіки, у вигляді тексту із зображеннями, у вигляді презентації Power Point.
Після визначення формату було створено 14 уроків з чотирьох тем.
У тісній співпраці з магістрами шостого курсу та адміністратором сайту кафедри кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка було створено низку відео-уроків і розміщено на сайті вищезазначеної кафедри в окремому розділі.
У зв’язку з розробленою концепцією медіашколи та її мети створення було проведено ряд заходів з поширення самої медіашколи та ідей медіаграмотності шляхом проведення масштабної рекламної кампанії у ВКонтакті, а також проведення зустрічей зі школярами у форматі оффлайн.
