єнтована на економічний чи політичний розвиток людини і су- спільства. Коли йдеться про домінування пізнавальної діяльності, то пріоритет мають знання, наукова, інтелектуальна праця. В умовах постіндустріального, інформаційного суспільства процес пізнання, накопичення, переоцінки знань стає практично безперервним. Звідси терміни «безперервна освіта», «освіта для дорослих», «освіта впродовж усього життя» та ін. Необхідно враховувати, що суспіль- ний розвиток дедалі більше потребує різнобічного розвитку особис- тості, постійного примноження знань. Тому у вищих навчальних закладах, а з часом і для працюючих на виробництві, має бути передбачено систему постійного продовження, поглиблення як спеціальної, так і загальноосвітньої, інформаційно-наукової підго- товки. Завдяки цьому навчання впродовж усього життя може бути максимально продуктивним і результативним і для особи, і для су- спільства.

§ 5. Суспільство знань

Як нова формація держави у XXI ст., суспільство знань тісно пов’язане з особливою роллю інтелекту і творчості в сучасному ци- вілізаційному розвитку. Поняття «суспільство знань» передбачає більш розширені соціальні, етичні, політичні й культурні параметри.

Інформаційна революція, виникнення інформаційного суспіль- ства та його наступної фази — суспільства знань — починають кар- динально змінювати не лише світову й національну економіку, а й життя людей та спосіб організації сучасного світу. Ця проблема стала однією з головних для більшості міжнародних організацій, наукових та освітянських спільнот, ділових кіл і всіх освічених людей. Які етапи становлення суспільства знань?

Історія суспільства демонструє кілька якісно відмінних фаз його еволюції. Пер- ша й найдовша фаза має чіткі ознаки до- аграрного й аграрного суспільства. Ця фаза тривала кілька десятків тисячоліть.

Створення парової машини, перших видів механізованого транспорту й від- криття електрики символізували перехід людства до індустріального суспільства.

Ця фаза триває більше двох століть. Однак, здійснивши технічну революцію, ознаками якої є опанування нових видів енергії, розробка матеріалів із програмованими

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. м. Київ

Тема 9

Йоганн Гутенберг • Німецький вина­хідник книгодруку­вання. У середині XV ст. надрукував Біблію, яка визна­на шедевром ран­нього друку.

властивостями, створення надшвидкісного транспорту, завоювання Космосу та інше, ін- дустріальне суспільство наблизилося до кризи.

Наприкінці XX ст. людство усвідомило, що запаси органічних видів палива, життєво важливих корисних копалин і екологічних ресурсів планети не безмежні. Пошук нової парадигми влаштування світу, яка потребує глобалізації знань і наукових досягнень, і став передумовою виникнення наступної фази роз- витку людства, пов’язаної з появою інформа- ційного суспільства та його найдосконалішої форми — суспільства знань. Хоча початок цієї фази можна умовно зарахувати до середини ми- нулого століття, коли було винайдено перший комп’ютер, її бурхливий розвиток відбувся з по- явою глобальних інформаційнім; мереж, засобів телекомунікації та Інтернету. Це явище вже отримало назву «інформаційна революція».

У XV ст. людина опанувала технологію книгодрукування, і це привело до першого «прориву» у сфері збере- ження, поширення й передачі знань. Протягом шести століть досяг- нутий рівень залишався без принципових змін, навіть незважаючи на появу телефонного зв’язку, радіо й телебачення. Сучасна інфор- маційна революція стала можливою завдяки збігові кількох факторів:

• появі цифрових способів обробки інформації; розвитку елек- троніки;

• опануванню Космосу й створенню супутникових технологій зв’язку;

• розробці інформаційних мережевих технологій і створенню Ін- тернету.

у ФІЛОСОФСЬКА ' ^{дало можлив}ість нагромаджувати й жЯ мудрість передавати в будь-які куточки світу вели-

...... чезні обсяги інформації з колосальними

швидкостями та дуже низькими затра- тами.

Знання перетворилися на найважли- віший фактор суспільного розвитку. Для групи розвинених країн, які входять до Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), темпи базового довгос- трокового зростання економіки залежать

Усі тіла — небо, зірки, земля та її царства — ніщо порівня­но із самим звичайним розу­мом, тому що він осягає як всі свої предмети, так і себе, тіло ж нічого усвідомлювати не в змозі.

Б. Паскаль

228

від підтримки й розширення глобальної бази знань, що стало можливим в умовах інформаційного суспільства. Нині ці краї- ни розбудовують економіку, яка ґрунту- ється на знаннях, створюючи мільйони ро- бочих місць, пов’язаних із використанням новітніх знань по групах несподівано від- критих нових напрямів і дисциплін.

Процес глобалізації прискорює ці тен- денції. Порівняльні переваги національних економік уже меншою мірою визначаються багатством природних ресурсів або деше-

вою робочою силою, а дедалі більше — конкурентним застосуванням знань і науковими інноваціями. Нині суспільний прогрес визначаєть- ся насамперед процесом накопичення знань, що в результаті забезпе- чує нагромадження капіталу.

Нові можливості, які несе інформаційна революція, створюють виклик традиційним системам генерування, поширення та переда­чі знань, тобто системам науки й освіти. Потужні бази даних і знань відіграють роль гігантських «сховищ» для нескінченних фактів і ба­зових даних у всіх сферах людської діяльності, а глобальні комп’ютерні мережі стають потужними інструментами для ви- сокошвидкісного доступу до цієї інформації з будь-якого куточка світу.

У зв’язку з цим істотно зростає роль методологічних, системних, міждисциплінарних знань людини, необхідних для раціонального й осмисленого оперування з різноманітною інформацією й даними з метою вирішення нових, нестандартних проблем. У цій новій па­радигмі найголовніше місце відводиться аналітичним здібностям, тобто спроможності шукати й знаходити необхідну інформацію, точно формулювати проблеми та гіпотези, вбачати в сукупностях даних певні закономірності, знаходити вирішення складних між­дисциплінарних завдань.

Ці обставини не лише створюють нові можливості, а й привно­сять нові проблеми в методологію та організаційні засади сучасної науки й освіти. Наука стає капіталовкладенням у світовий прогрес. Через дослідження та освіту вчені як учасники глобального інформа­ційного процесу сприяють створенню й поширенню знань. Це вели­кою мірою впливає як на добробут окремого народу, так і на світові економіки в цілому.

Суспільство знань привносить суттєві якісні зміни в організацію сучасної освіти. У зв’язку з ліквідацією бар’єрів, обумовлених

Щ ФІЛОСОФСЬКА фґ'-) МУДРІСТЬ

••••••••••••••••

Навчання наукам сприяє розвитку доброчинності в людях з добрими духовними задатками; у людях, які їх не мають, воно призводить ли­ше до того, що вони стають ще більшими нездарами.

Дж. Локк

229

Дені Дідро

Французький філософ - просвітитель, письменник.