- •§ 1. Від історії філософії до загальної філософії
- •9 Мудрість
- •§ 3. Завдання, особливості та структура курсу «Філософія»
- •§ 4. Предмет філософії, її' функції та призначення
- •Тема 1 філософське розуміння світу: буття, матерія Поняття матерії, руху, атому являють собою лише символи, з яких сучасні люди конструюють власний світ. О. Шпенглер
- •§ 1. Учення про буття
- •Тема 1
- •Тема 1
- •§ 2. Буття як реальність. Філософське розуміння категорії «буття»
- •Тема 1
- •§ 3. Об’єктивне буття і буття людини
- •Тема 1
- •§ 4. Єдність і різноманітність світу
- •§ 5. Матерія, рух, простір і час
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 2 людина та її буття у світі у житті немає іншого смислу, окрім того, який людина сама надає, розкриваючи свої сили, живучи творчо й продуктивно. Е. Фромм
- •§ 1. Загальне розуміння людини
- •§ 2. Багатовимірність людини
- •§ 3. Людина і суспільство
- •Тема 2
- •§ 4. Людина і людство
- •§ 5. Поняття «людина» — «індивід» — «індивідуальність» — «особистість» та їх співвідношення
- •Тема 2
- •§ 6. Основні цінності людського буття
- •Тема 2
- •§ 7. Особистість, її'основні ознаки і взаємозв’язок із суспільством
- •§ 8. Роль особистості в історичному процесі
- •Тема 2
- •§ 1. Душа та її розуміння
- •§ 2. Поняття і структура свідомості
- •§ 3. Походження і сутність свідомості
- •§ 4. Свідомість, мова, розум
- •§ 5. Свідомість і сфера несвідомого
- •§ 6. Суспільна свідомість та її структура
- •§ 7. Світогляд, ідеологія і суспільна психологія
- •Тема 4
- •§ 1. Сутність пізнання
- •§ 2. Пізнання як ставлення людини до світу
- •§ 3. Види пізнання
- •Тема 4
- •§ 4. Знання і віра
- •§ 5. Об’єкт і суб’єкт пізнання
- •§ 6. Чуттєве і раціональне пізнання та їх форми
- •X. Мейденс. Древо пізнання добра і зла. 2003 р.
- •§ 7. Проблема істини у філософи
- •§ 9. Співвідношення емпіричного і теоретичного знання
- •§ 10. Форми і методи наукового пізнання
- •§ 1. Предмет соціальної філософи
- •Тема 5
- •§ 2. Закономірне, стихійне і випадкове в соціальній історії
- •Тема 5
- •§ 3. Об’єктивне та суб’єктивне в соціально-історичному процесі
- •§ 4, Суспільство та його соціальна структура
- •§ 5. Нації, національності та народи в системі суспільства та суспільних відносин
- •§ 6. Сім’я і суспільство
- •§ 7. Демографічні проблеми сучасного суспільства
- •Тема 5
- •Тема 6 філософія економіки
- •§ 1. Філософсько-економічне мислення
- •Тема 6
- •§ 2. Праця та її філософське розуміння
- •Тема 6
- •§ 3. Людина у сфері економічних відносин
- •§ 4. Поняття «власність»
- •Тема 6
- •§ 5. Морально-етичні проблеми економіки
- •Тема 6
- •§ 6. Економічний розвиток і технічний прогрес, їх наслідки
- •Тема 6
- •§ 7. Проблеми екології
- •§ 8. Держава та її вплив на економіку
- •Тема 7 філософія політики Політика — це в кінцевому результаті форма, у якій здійснюється історія однієї нації в оточенні множини інших. О. Шпєнглер
- •§ 1. Держава та її осмислення філософською думкою
- •Тема 7
- •§ 2. Суть держави
- •Тема 7
- •§ 3. Ідея права: право влади та влада права
- •Тема 7
- •§ 4, Поняття «політична влада»
- •Тема 7
- •Тема 7
- •§ 5. Влада і мораль
- •Тема 7
- •§ 6. Демократія і тоталітаризм
- •§ 7. Ідея соціальної справедливості
- •Тема 8 духовне життя суспільства. Філософія культури Кожна культура обумовлена економічним життям в його стійкій формі. О. Шпенглер
- •§ 1. Духовне життя і суспільна свідомість
- •§ 2. Політична свідомість і політична культура
- •§ 3. Правова і моральна свідомість
- •§ 4. Поняття «культура» і «цивілізація»
- •§ 5. Взаємозв’язок культури і цивілізації
- •§ 6. Національні культури та культура загальнолюдська
- •Тема 8
- •; Елементи національної культури
- •Тема 8
- •§ 7. Глобальні проблеми сучасної цивілізації
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 9 філософія освіти Якщо хочемо виміряти небо, землю і моря, повинні насамперед виміряти себе. Г. Сковорода
- •§ 1. Поняття «освіта»
- •§ 2. Роль освіти в житті людини й суспільства
- •Тема 9
- •§ 3. Філософія освіти: її зміст і значення
- •Тема 9
- •§ 4. Освіта впродовж життя
- •Тема 9
- •§ 5. Суспільство знань
- •Тема 9
- •§ 6. Освіта і сталий розвиток
- •Тема 9
- •Духовне життя суспільства. Філософія культури
- •Філософія
немає
особливих «об’єктів» усередині
цієї
системи,
так немає і заборон. Будь-яка
проблема
освітнього процесу може стати
об’єктом
філософського осмислення.
Завдання
філософії освіти полягає, по-
перше,
у проблематизації освіти в стилі
«віч-
ного
запитування» і критичного мислення;
по-друге,
у виявленні альтернатив; по-третє,
в
означенні можливих тенденцій дослі-
дження
проблемної ситуації; по-четверте,
«озадачити» як окремого
педагога,
так і освітні заклади в пошуках вирішення
і вибору шля-
хів
подальшого розвитку освітньопедагогічного
процесу. У цьому
аспекті
філософія спроможна ставити свої
діагнози й прогнози роз-
витку
педагогічних систем і освіти в цілому.
Ті ж функції філософія
зберігає
стосовно освіти людини.
Закономірно
постає питання про володіння філософією
освіти
своїм
особливим предметом, а відповідно й
способом філософської
рефлексії,
тобто особливим категоріальним апаратом,
який дасть
змогу
претендувати на особливе місце в системі
педагогічного знання.
Отже,
філософія освіти є окремою, дотичною
сферою, яка може ут-
ворюватися
в рамках соціального буття на тих же
підставах, що й «фі-
лософія
економіки», «філософія техніки»,
«філософія культури» тощо.
Виникнення
філософії освіти є закономірним
результатом
розвитку
самої освіти, особливо нині, ураховуючи
її перехід у лю-
диноцентристський
вимір,
зміною ситуації соціокультурного буття
і
становлення нового типу людини в
сучасному світі.
Цей
вимір змінює систему діяльності,
обумовлює
адаптуватися
до якісно інших умов життя. Динаміч-
ні
зміни в науці, виробництві й суспільному
житті
багатьох
країн світу вимагають оновлення
системи
освіти.
Вона має стати головним фактором
подолання
існуючих
нині перепон у духовному, інтелектуаль-
ному
розвитку. Що вимагає пошуку відповіді
на за-
питання:
Яка освіта потрібна людині XXI ст.?
Якою
повинна
бути цінність самої людини й престиж
осві-
ти
в суспільстві? Якою за змістом і формою
має бути
освіта?
Що зберігати з минулого як основу
освіти?
Філософія
освіти, ураховуючи особливості
сучас-
ного
глобального світу, має орієнтувати
освіту на
розуміння
смислів життя, тобто вчити людину
пер-
спективам
раціонального пізнання й оцінкам
ситуа-
ції,
умінню дисциплінувати основні емоції,
розумом
Йоганн
Песталоцці
•
Швейцарський
педагог, засновник теорії початкового
навчання.
М
ФІЛОСОФСЬКА &
і
МУДРІСТЬ
Читання
робить людину знаючою, бесіда —
винахідливою, а звичка записувати
— точною.
Ф.
Бекон
224Тема 9
